Презентація для учнів 9-го класу на тему "Релігійне життя Харківщини"

Релігійне життя на Харківщині в ХХ – ХХІ столітті

Мета: сформувати уявлення учнів про конфесійну різноманітність релігійного життя на Харківщині у ХХ – ХХІ столітті; розвивати увагу, пам’ять, мислення, вміння аналізувати історичний матеріал; виховувати толерантне ставлення до віруючих різних конфесій; розуміння права і свободи совісті людини.

Відповідно до перепису 1897 року у Харківській губернії проживало: Православних – 2452282;Старообрядців – 7036;Римо-католиків – 8505;Протестантів – 8583;Магометан – 1362;Іудеїв - 13919; Інших – 621.

Свято-Преображенський собор місто Ізюм, Харківської області одна з найстарших кам'яних споруд міста і Слобожанщини, яка дійшла до наших часів з козацьких споруд.

Собор Покрова Пресвятої Богородиці — парафіяльний православний храм в Харкові, Харківської єпархії Української православної церкви Московського патріархату, в ім'я Покрова Пресвятої Богородиці. Сьогодні він у складі Покровського монастиря.

Свято-Озерянський храм (церква Стрітення Озерянської ікони Божої Матері)— великий православний храм в Харкові

Миколаївський собор — православний храм, побудований в 1896 році за проектом харківського єпархіального архітектора Володимира Нємкіна на місці старої Миколаївської церкви. 

Свято-Олександро-Невський храм. Харків1830 р.

Свято-Вознесенський храм у місті Харків, Харківської області освячений в 1914 році. Розташований у місцевості Харкова Липовий Гай.

Хора́льна синаго́га (єврейська назва — Бейт Менахем) — центральна синагога й архітектурна пам'ятка в Харкові, споруджена в 1912-1913 роках на вулиці Німецькій (зараз Пушкінська).

Декрет від 23 січня 1918 року про відокремлення церкви від держави. З релігійними організаціями та віруючими боролися у трьох напрямках: Вилучення церковних цінностей та релігійних споруд;Переслідування священства та мирян;Розколи та загострення внутрішніх протиріч у релігійних організаціях.

З протоколу засідання міськради від 17.02.1930 р.:“Слухали: про закриття та руйнацію церков. Вирішили: закрити і зруйнувати: Мироносицьку церкву, Миколаївський собор. Закрити та передати приміщення Старообрядчеської церкви, Кафедральний собор, Вознесенську, Пантелеймонівську, Миколаївську (на Павлівці), церкву в липовій рощі. Про закриття церков Благовіщенської та Різдва Христова вирішити після ходатайства спілки безбожників”.

У 80-ті з'являються нові релігійні течії: П'ятдеся́тництво, іноді п'ятидеся́тництво (назва походить від старозавітного свята П'ятдесятниці, відомого під новозавітними назвами як Зелені свята, Трійця) — одна з найчисельніших на цей день протестантських церков у світі, вчення якої, на відміну від адвентизму, що був однією з гілок англікантства, наслідуючи висхідні віросповідні та культові принципи пізнього протестантизму. Адвенти́сти сьо́мого дня — один із напрямків протестантизму, що виник в США. Найхарактерніші відмінні риси віровчення — переконання про необхідність додержання усіх Десяти заповідей (в тому числі буквального додержання заповіді про суботу) й віра у близьке Друге пришестя Ісуса Христа.

Стаття 35 Конституції України. Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров’я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.

На початок ХХІ століття в Харківській області діють громади трьох Православних церков: Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП);Українська автокефальна православна церква (УАПЦ);Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ КП).