Головною небезпекою    У житті немає Постійна пильність в житті є те, що ви    гарантій, існують  - така ціна

робите дуже багато одні ймовірності.   свободи

запобіжних заходів.

Якщо не можна уникнути Домагатися влади для небезпеки, який сенс в спокою і безпеки - Скрізь, де є боягузтві, яке все одно не значить підійматися на життя, є і захистить тебе? Чим

вулкан для того, щоб менше відчуваєш страх, небезпека тим менше небезпека. сховатися від бурі.

Освоєння ресурсів Відтворення та розвиток заради власного інфраструктури, що дозволяє відтворення найбільш ефективно здійснювати освоєння ресурсів і адаптуватися до мінливих умов їх освоєння

Генерування певної парадигми співіснування різних індивідів і

соціальних груп у суспільстві, а також стандартів поведінки,

заснованих на даній парадигмі

Внутрішня нестабільність соціуму є системним фактором, для компенсації деструктивного впливу якого необхідний елемент моделі.

Варіанти такої компенсації можуть бути наступними:

1.            Перехід до рівномірності первинного розподілу, що в рамках реально існуючої системи господарської діяльності неможливо в принципі;

2.            Створення системи вторинного розподілу ресурсів, яка дозволила б зняти існуючу напругу у відносинах між різними частинами соціуму;

Дещо інші підходи до з´ясування стабільності випливають із

«соціальної теорії організації». В її виникненні було два напрями:

Перший — раціональний — від Р.

Міхельса, Ф. Тейлора.

Передбачався підхід до організації з позицій «соціальної

інженерії», конструювання її в розрахунку на потреби виробництва.

Другий — природний — від О. Конта. Наголошувалося на

саморегулюючих властивостях організації як біопсихологічній популяції, на неформальних стосунках між працюючими в організації, боротьбі між ними за вплив, ресурси та інформацію.

Політична стабільність має й інші аспекти. Вона може

характеризувати стан усередині

партій, інших суспільно-політичних

організацій та рухів. Йдеться також про взаємостосунки між різними

елементами управлінських державних структур

У суб´єктивному плані стан політичної рівноваги дає громадянам, які не

перебувають в опозиції до існуючого ладу, відчуття безпеки і спокою, своєрідного політичного комфорту,

впевненості в можливості задоволення своїх потреб і сподівань. Ті, хто знаходиться в опозиції, також мають відчуття захищеності законом. Політичні цінності і настанови більш-менш стійкі,

відсутня політична агресивність. В умовах політичної стабільності рівень політичної активності у більшості населення

відносно невисокий, оскільки перше місце серед їх пріоритетів посідають не політичні, а звичайні, буденні потреби.

До числа довгодіючих факторів можна віднести:

1.            здатність справлятися з анархією;

2.            ефективне використання для зміцнення існуючого ладу досягнень науково-технічної революції;

3.            добре налагоджений механізм періодичного оновлення, постійної трансформації політичної системи;

4.            відпрацьовану систему підтримки соціального, політичного та ідеологічного балансу в рамках державного і суспільного ладу.

Вони втілюються у життя за допомогою багатопартійності, парламентської опозиції, незалежних засобів масової інформації та інших соціально-політичних амортизаторів.

Важливу роль грає забезпечення політичної спадкоємності. В широкому розумінні слова йдеться про спосіб заміщення або

передачі політичної влади від одного індивідума, уряду або режиму іншим. В. Кольверт зазначає, що в більш вузькому розумінні

спадкоємність співвідноситься з таким законодавче встановленим процесом передачі влади, який дає змогу уникнути кризових ситуацій, що виникають у подібних випадках, і тримати цей процес під контролем.

Стабільність означає нормальне функціонування політичної системи, всіх її інститутів, відсутність збоїв у механізмах державної влади, її достатню авторитетність. Вона виявляється також у виконанні законів та інших регулятивних нормативних актів, використанні відносно мирних, ненасильницьких

форм політичної боротьби. Об´єктивною стороною стабілізації і її складовою частиною є відсутність політичної напруги.