Презентація "До 80 роковин трагедії в Бабиному Яру"

Національний урок-пам'ятіБабий Яр:пам’ять на тлі історії

Смерть пам’яті – це смерть душі (епіграф уроку)Історія будь-якого народу містить періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті. Ми повинні пам’ятати  і не забувати героїчні сторінки, коли проливали кров народи України. Адже, хто не знає  минулого, той не вартий майбутнього.

Бабин Яр – це страшний символ Голокосту на нашій українській землі. Ми не можемо позбутись його, але можемо перемогти гідним ушануванням пам’яті всіх жертв, усіх загиблих. Питання історичної справедливості дуже гостре. Ми несемо відповідальність перед усіма минулими і всіма майбутніми поколіннями за історичну справедливість.29 вересня виповнюються 80-ті роковини від початку масових розстрілів у Бабиному Яру

НАШ ОБОВ’ЯЗОК – ЗРОБИТИ БАБИН ЯР МІСЦЕМ ПАМ’ЯТІ, А НЕ МІСЦЕМ ЗАБУТТЯБабин Яр: конвеєр смерті на околиці Києва. За два дні у вересні 1941 року на околиці Києва розстріляли понад 30 тисяч євреїв. Це була одна з найбільших масових акцій знищення мирного населення під час Другої світової війни. Бабин Яр був обраний німецьким командуванням через наявність там ровів і ярів. Це полегшувало завдання катам: їм не довелося рити глибокі могили для тисяч трупів. Крім того, місце було досить віддалене від центру міста: там легко було сховатися від допитливих, та й пострілів було не чутно. Це був не просто розстріл. Це був конвеєр.

Важливість пам’яті про минуле для захисту прав людини сьогодні. БАБИН ЯР – одне з найвідоміших пам'ятних місць, пов'язаних із людською трагедією. У роки Другої світової війни 1939–1945 – місце нацистського геноциду. Починаючи з 29 верес. 1941 і до жовтня 1943 гітлерівські окупаційні власті знищили понад 100 тис. осіб. Німці зайняли Київ 19 вересня 1941.

ГРУПА УЧНІВ-ДОСЛІДНИКІВ

Бабин Яр-урочище у північно-західній частині Києва, між районами Лук‘янівка та Сирець. Бабин Яр став всесвітньо відомім завдяки масовим розстрілам громадського населення, що проводились окупаційними військами у 1941 р. До сучасної забудови тут знаходився один з найбільших у Києві ярів – довжина близько 2,5 км, глибина більше 50 м. По його дну протікав однойменний струмок, узятий зараз у колектор.

Вперше згадується під сучасною назвою у 1401 р., коли власниця («баба») шинку, що знаходився тут, продала ці землі домініканському монастирю. У XV — XVIII ст. також зустрічалися назви «Шалена Баба» і «Бісова Баба». У 1869 р. поблизу Бабиного Яру був відкритий літній військовий табір — «Сирецький військовий табір». У 1895 р. на його території була відкрита так звана Дивізіонна церква, знищена після революції. На місці цієї церкви пізніше знаходились ворота Сирецького концентраційного табору. У 1870 р. територія, що прилягала до Бабиного Яру з півдня, була використана під будівництво Лук'янівського громадського кладовища (існує ще Лук'янівське військове кладовище). У 1934—1940 р.-р. на ньому ховали розстріляних НКВС діячів української культури, священників, партійних діячів, та інших неугодних радянському режиму. Разом з лісом під Биковнею, це одне з найбільших поховань жертв НКВС у Києві. Кладовище закрили у 1962 р. Зараз територія кладовища — заповідна зона. У 1891—1894 р.-р. біля Бабиного Яру було створено Нове єврейське кладовище (з ділянкою для караїмів). Воно було закрите у 1937 та знищене під час Другої Світової війни. Залишився тільки невеликий фрагмент кладовища та контора.

Німці зайняли Київ 19 вересня 1941 р. 24 вересня на Хрещатику силами НКВС були підірвані будинки, в яких розташувались представники окупаційної адміністрації. Вибухи та пожежі продовжувалися у наступні дні, було знищено близько 940 найбільших житлових та адміністративних споруд. У звіті представника імперського міністерства окупованих східних територій від 5 жовтня 1941 р. йшлося, що пожежа розповсюдилась на площу 2 тисячі кв. м, без даху залишилось десь 50 тис. осіб. Це було використано окупантами, як привід для знищення єврейського населення.

У неділю 26 вересня 1941 р. газета "Українське слово" вмістила велику статтю німецького військового кореспондента Віллі Елерса під назвою "Київ зберіг своє українське обличчя". Серед вражень від Києва були й такі рядки: "Взагалі всі багаті жиди повтікали й полишили сотні тисяч своїх одноплемінників. Вони ходять тепер як духи по вулицях і стараються вичитати на наших лицях, чи буде для них яке милосердя".

ГРУПА ІСТОРИКІВ

Наказ. Супровідний документ

Того ж дня по місту було розклеєно оголошення:"Наказується всім жидам міста Києва і околиць зібратися в понеділок дня 29 вересня 1941 року до год. 8 ранку при вул. Мельника – Доктерівській (коло кладовищ). Всі повинні забрати з собою документи, гроші, білизну та інше. Хто не підпорядкується цьому розпорядженню буде розстріляний. Хто займе жидівське мешкання або пограбує предмети з тих мешкань, буде розстріляний". П і д п и с у н е б у л о.

Більшість з тих, хто прийшов, були жінки, діти та люди похилого віку. Крім євреїв були представники інших народів з інтернаціональних сімей. У кінці вулиці був обладнаний пропускний пункт, за яким знаходилась прихована канцелярія. По черзі за пропускний пункт заводили 30-40 осіб, де у них відбирали речі та примушували роздягатися. Потім поліцаї за допомогою дубівок заганяли людей у проходи у валу на краю яру глибиною 20-25 метрів. На протилежному боці знаходився кулеметник. Постріли приглушувалися музикою та шумом літака, котрий кружляв над яром. Після того, як рівчак заповнювався 2-3 шарами трупів, зверху їх присипали землею.

За два дні 29-30 вересня 1941 р. зондеркоманда 4-А під командуванням СС-штандартенфюрера Пауля Блобеля (яка входила до складу айнзатцгрупи Ц під командуванням д-ра Отто Раша) за участі частин вермахту (6-ї армії), Київського куреня української допоміжної поліції під командуванням П. Захвалинського та 1200 козаків Буковинського куреня розстріляли у цьому яру 33 771 осіб — майже усе єврейське населення Києва. Подальші розстріли євреїв пройшли 1, 2, 8 та 11 жовтня 1941 р., за цей час було розстріляно близько 17 000 євреїв.

Масові страти продовжувалися до німецького відступу з Києва. 10 січня 1942 р. було розстріляно близько 100 матросів Дніпровського загону Пінської військової флотилії. Серед інших, у 1941—1943 р.-р. у Бабиному Яру було розстріляно 621 член ОУН-Мельника, серед яких українська поетеса Олена Теліга. Крім того, Бабин Яр став місцем розстрілу п‘яти циганських таборів. За різними підрахунками, у Бабиному Яру у 1941—1943 р.-р. було розстріляно від 70 000 до 200 000 осіб. Євреї - в‘язні, яких німці примусили спалювати трупи у 1943 р., говорили пор 70-120 тис. Крім того, на місці військового табору РСЧА (колишній, «дореволюційний» військовий табір) було відкрито так званий Сирецький концентраційний табір, у якому тримали комуністів, комсомольців, підпільників, військовополонених та інших неугодних. 18 лютого 1943 р. у ньому розстріляли трьох гравців футбольної команди «Динамо» — учасників «Матчу смерті»: Трусевича, Кузьменка і Клименка. Загалом у Сирецькому концтаборі загинуло не менше 25 000 осіб.

Відступаючи від Києва і намагаючись приховати сліди злочинів, окупанти у серпні – вересні 1943 р. частково знищили табір, вирили та спалили на відкритих «печах» десятки тисяч трупів, кістки перемелювалися на привезених з Німеччини машинах, попіл був розвіяний по околицях Бабиного Яру. У ніч на 29 вересня 1943 р. у Бабиному Яру виникло повстання зайнятих на роботах біля печей 329 в‘язнів-смертників, з яких врятувалося 18 осіб, останні 311 були розстріляні. Врятовані в‘язні виступили свідками намагань німців приховати факт масового розстрілу.

Усього за час окупації в Бабиному Яру розстріляно й знищено в "душогубках" понад 50 тис. громадян єврейської національності. Відомі факти рятування киянами від загибелі людей єврейс. національності. По війні понад півсотні рятівників удостоєні почесного звання "Праведники Бабиного Яру". Кожна сторінка трагедії має привернути увагу до окремого аспекту пам’яті щодо Бабиного Яру і додатково змусити нас задуматися над ширшим колом питань про історичну пам’ять .

ГРУПА ПРЕС-СЛУЖБИ Бабин Яр - одне з найвідоміших місць на мапі Голокосту. 29 та 30 вересня 1941 року тут було розстріляно 34 тисячі євреїв. Майже 80 років потому команді дослідників з Києва за допомогою новітніх технологій вдалося встановити місце масової страти та показати у 3 D, як Бабин Яр виглядав у 1941 році.https://www.dw.com/uk/de-vbyvaly-u-babynomu-yaru-yak-kyivski-doslidnyky-vidtvoryly-mistse-zlochynu/av-56356917

Роковини трагедії в Бабиному Яру: інсталяція на місці майбутнього музею До 80-их роковин трагедії в Бабиному Яру на місці, де згодом мають побудувати музей Голокосту, представили тимчасову інсталяцію, присвячену жертвам трагедії. Архітектурне бачення музею обіцяють представити до кінця року.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}«Бабин Яр: нові документи. Пишемо історію» Дата_______________ Що я знаю? Що я хотів/ла Що я дізнався/лась?    Вправа «Знаю/хочу дізнатись/дізнався»

Вправа «Афіша» Завдання: створити афішу до фільму, яка допоможе привернути увагу до нього їхніх однолітків, батьків, знайомих. Які образи, символи, зображення, картини, портрети, фото вони там розмістили? Які «слогани»/фрази/висловлювання використали? Чому?

Вправа Дешифровщик

Голокост. Ктологсо

Бабин Яр. Ря набиб

Геноцид. Одцегин

Україна. Аканїру

Гестапо. Топасег

Пам’ять. Тьям’ап

Вшанування пам'яті

Вправа «Закінчить речення»

Для того щоб не допустити більше такої трагедії нам потрібно……..

Вправа «Три М». Назвіть три моменти, які найсильніше вразили вас на уроці-пам'яті? Які епізоди найбільше запам’ятали?

Наш урок-пам'яті є даниною істричної пам'яті та поваги до героїзму усіх жертв Бабиного Яру, а також усіх постраждалих від цієї страшної трагедії.