Презентація "До Дня бою під Крутами"

29 січня в Україні на загальнодержавному рівні відзначається річниця бою під Крутами, котрий для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність.

КРУ́ТИ – проміжна станція Південно-Західної залізниці на лінії Бахмач–Ніжин.

У січні 1918 року більшовики швидко окупували частину України. А на сході створили навіть фейкову республіку,яка нібито повстала протикиївської влади. Забиваючи населенню голову страшною пропагандою, росіяни просувалися в напрямку до Києва. І вже були за 120 км від столиці. Біля станції Крути. Війська УНР билися на інших напрямках, не вистачало часу й сил, щоб прикрити цей. Тому влада приймає єдине можливе в тих умовах рішення – звернутися по допомогу добровольців. Кожен, хто хотів захистити країну, міг записатися добровольцем і вирушити до Крут. Першими відгукнулися київські студенти. Вони організували курінь Січових стрільців. Одним із організаторів був Володя Шульгин (з Кропивницького, але в той час навчався в Києві).

Курінь налічував 116 осіб. Підготовка тривала 7 днів: їх навчили поводитися зі зброєю, дали ази ведення бою.28 січня 1918 року добровольці вирушили до Крут. Там на них чекали бійці Юнацької військової школи ім. Б. Хмельницького, які вже мали досвід ведення боїв проти більшовиків. Це були добре підготовлені хлопці (близько 400). Саме вони стали основною силою в бою під Крутами. А командував ними (й усім боєм) Аверкій Гончаренко, який пройшов Першу світову війну. Загалом налічувалось близька 530 осіб.

Ворог, проти якого виступили хлопці, вдесятеро переважав за чисельністю. Тому ніхто не ставив перед нашими воїнами фантастичних завдань. Основне завдання – на один-єдиний день затримати ворога. Бо саме в цей час влада УНР укладала угоду з європейськими державами про надання військової допомоги.29 січня 1918 року о 9 ранку почався бій. Позиції в окопах зайняли тільки ті бійці, які мали необхідний досвід. Недосвідчені студенти були в резерві, на безпечних позиціях. Бій тривав до вечора, у 20-градусний мороз. Хлопці не тільки мужньо витримали сам бій, а й завдали росіянам суттєвих втрат,  знищивши їхню мрію взяти Київ. 

На жаль, у сутінках одна із груп студентів потрапила в оточення. Ворог був настільки розгніваний своїми втратами, що дав наказ розстріляти усіх 27 хлопців. Серед них і Володю Шульгина. В них не було жодних сумнівів у правильності свого вибору – піти добровольцями, аби захистити українську незалежність. Усього в бою під Крутами загинуло до 200 осіб, решта – залишилися живі.

Неспростовні і беззаперечні факти свідчать, що в бою під Крутами оборонці української державності завдали агресорам нищівного удару. Адже наказ командування було виконано, наступ ворога зупинено і здійснено організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости, щоб зупинити його просування. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Своїм самовідданим опором захисники Крут зупинили похід агресора, який мусив підтягнути нові сили, відремонтувати підірвані й поруйновані мости та залізничні колії, і лише після всього цього продовжувати свій наступ на Київ. Саме ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти мирний договір, який врятував молоду українську державність. День української перемоги у бою під Крутами є законною гордістю українства.