Вступне слово 28 червня ми святкуємо День прийняття Конституції України. Важким і довгим був шлях нашої держави до справжньої незалежності. Скільки крові і сліз було пролито нашими земляками, щоб сьогодні око нам милував синьо – жовтий прапор і Володимирський тризуб, щоб могли ми вільно, на повен голос заспівати “Ще не вмерла Україна”. 28 червня 1996 року Верховна Рада України прийняла Конституцію України. Конституція – це основний Закон держави, що має найвищу юридичну силу і встановлює засади політичної, правової та економічної систем держави. Безперечно, сам факт прийняття Конституції не вирішує автоматично всіх сьогоденних проблем України. Проте маємо нині добрий грунт для розбудови України, як держави.
Історія свята День Конституції України – це одне з найбільш значущих свят нашої країни з точки зору процесу державотворення. День Конституції в Україні святкують у дату прийняття основного закону держави – 28 червня. Ця важлива подія сталася в ніч з 27 на 28 червня 1996 року, на п’ятий рік після проголошення незалежності нашої держави. Процес прийняття основного закону був непростий: майже добу депутати Верховної Ради не могли дійти згоди і не виходили із сесійної зали. Через 23 години безперервних дебатів 315 народних обранців таки проголосували за прийняття Конституції України. Сьогодні цей день особливо важливий для нас, у часи, коли Україна бореться за свою державність у кривавій війні з російським агресором.
Історичний екскурс: княжа доба За таких умов знання історико – правових традицій стражденного шляху, пройденного нашою Україною, є надзвичайно корисним та вкрай необхідним. В часи княжої доби найважливішою пам’яткою, що зберегла давні норми звичаєвого права, була “Руська правда” або “Устав Великого князя Ярослава Володимировича в судах”, рік 1016. Ярослав Мудрий визнав високе покликання Права і Суду в суспільстві. Вищою судовою інстанцією був сам Київський князь. Цей документ містить норми кримінального, торгового і процесуального законодавства.
Конституційні традиції козацької держави Домінуючою державницькою ідеєю Гетьманської України було вирвати Україну з-під влади Московії. Показовим правовим документом стали “Пакти й конституції законів та вольностей Війська Запорозького…” 5 квітня 1710 р., при Бендерах, Пилип Орлик.” В них задокументоване право України на самоврядування й незалежне існування. Конституція складається з преамбули і 16 параграфів, де сформульовано головні принципи розбудови держави. Діяла «Конституція» на Правобережній Україні до 1714 року.
Українська Народна Республіка 1917-1919 рр. Становлення другої Української держави зумовлено попередніми етапами національного відродження та політичними процесами, що відбувалися в 1917 – 1919-х роках. З часу створення Української Центральної Ради 17 березня 1917 року в Україні почався процес розбудови інститутів державності. Після видання чотирьох Універсалів Україна ставала незалежною.
Конституція УНР 29 квітня 1918 р. Державне існування України ставало історичним фактом у Конституції від 29 квітня 1918 р. Президентом УНР було обрано Михайла Грущевського. “Народе України! Віднині Україна стає Українською Народною Республікою. В державі проголошено такі демократичні принципи: свобода слова, друку, віросповідання, зборів, недоторканості особи.” Про держ
Радянські часи 1919 – 1991 рр. За радянських часів Українська Радянська Соціалістична Республіка мала чотири Конституції: 1919 р., 1929 р., 1936 р., 1978 р. В основу всіх Конституцій УРСР були покладені Конституції СРСР. Усі чотири Конституції УРСР були документами політичними і розроблялися спочатку в ідеологічних відділах ЦК КПРС..
Конституційний процес 1990 - 1996 рр. Поступ українського народу до утвердження суверенної і незалежної держави: “Декларація про державний суверенітет України – 16 липня 1990 р. прийняття Україною незалежності – 24 серпня 1991 р. прийняття Конституції України – 28 червня 1996 р. Конституційне оформлення незалежності України перетворило український народ з носія суверенітету на його володаря. Українська держава посіла “серед держав світу осібне і рівне становище”.
Структура Конституції Конституція України ухвалена і введена в дію Верховною радою України 28 червня 1996 року. Складається документ з преамбули в якій підкреслюється, що Верховна Рада України ухвалює цю Конституцію – Основний Закон України від імені українського народу – громадян України всіх національностей і 14 розділів: загальні засади; права, свободи та обов’язки людини і громадянина; вибори, референдум; Верховна Рада України; Президент України; Кабінет Міністрів України; правосуддя; територіальний устрій України; Автономна Республіка Крим; місцеве самоврядування; Конституційний Суд України; внесення змін до Конституції України; прикінцеві положення; перехідні положення.
Цікаві факти про Конституцію, які ви могли не знати. Процес підготовки Конституції України тривав цілих 6 років – з 1990 по 1996 і всього було запропоновано 15 проектів документа: від Конституційної комісії, політичних партій, науковців. Засідання Верховної Ради щодо прийняття Основного Закону тривало добу. Парламент вирішив розглядати проект на одному засідання без перерв. Першими словами тодішнього голови Верховної Ради О. Мороза після прийняття Конституції стали “Є Конституція!” Міжнародне співтовариство назвало Конституцію України однією з найдемократичніших у світі.“Батьком” Конституції України вважається народний депутат Михайло Сирота .
22 серпня 2011 року в Києві відбулася презентація першої мініатюрної Конституції України. Мініатюра має розмір 21*32 мм і складається зі 160 сторінок, на яких вручну написано близько 9,5 тисяч букв. Мініверсія головного закону зберігається в Музеї книги і друкарства. У 2019 році з’явилася перша електронна Конституція України для дітей у вигляді коміксів. Її авторами стали відомі письменники і популяризатори української історії брати Капранови, а художником – Олександр Костенко.
“Конституція держави має бути такою, щоб не порушувати конституцію громадянина.” Станіслав Єжи Лєц“Конституція - це дороговказ, від якого я ніколи не відмовлюся.” Д. Вашингтон“Нічого не порушуйте в Конституції. Це необхідно підтримувати, оскільки це єдина гарантія наших свобод.” А. Лінкольн