Презентація "До Дня пам’яті жертв геноциду кримсько-татарського народу"

До Дня пам'яті жертв геноциду кримсько-татарського народу Підготувала вчитель російської мови та зарубіжної літератури Краматорської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 33 Лісутіна В. П.

Кри́мські тата́ри або кри́мці— східноєвропейський тюркський народ, що історично сформувався в Криму; разом з малочисельними караїмами та кримчаками кримські татари відносяться до корінного населення Кримського півострову

Напередодні Другої світової війни (1939р) відсоток кримських татар у Криму становив близько 60 %. Здебільшого вони проживали на південному узбережжі півострова

Після створення СРСР у 1922 році Москва визнала кримських татар корінним населенням Кримської АРСР в межах політики коренізації. У 1920-х роках татарам дозволяли розвивати свою культуру. В Криму були кримськотатарські газети, журнали, освітні заклади, працювали музеї, бібліотеки і театри.

Життя в рідному,чудовому краї

День 18 травня кримські татари вважають днем національного трауру. З раннього ранку під дулами автоматів десятки тисяч людей, не завжди встигали зібратися і одягнути дітей, зганялися до місць вантаження і товарними ешелонами відправлялись етапом на схід. До 16 години 20 травня операція по виселенню татарського народу з Криму була завершена. На її проведення потрібно було всього лише 60 годин. «Виселено всього 180 014 осіб» - повідомляв Б. Кобулов в черговій телеграмі Л. Берії.

Службовці НКВС заходили до татарських помешкань і оголошували господарям, що через зраду батьківщини їх виселяють з Криму.

Щоб зібрати речі, давали 15-20 хвилин. Офіційно кожна сім'я мала право взяти з собою до 500 кг багажу, однак реально дозволяли забрати значно менше, а іноді – взагалі нічого.

Людей вантажними автомобілями відвозили до залізничних станцій. Звідти на схід відправили майже 70 ешелонів з наглухо зачиненими товарними вагонами, що були переповнені людьми.

Під час переїзду загинули близько 8 000 людей, більшість з яких - діти і літні люди. Найпоширеніші причини смерті – спрага і тиф.

Чом із рідних осель,Де було стільки щастя і світла,Автоматники гонять. Жінок, стариків і дітей?!І неспішно на схід,Ніби гусінь, повзли ешелони,А з вагонів - прокляття. Катам, і вождям, і вікам... А в вагонах "телячих"І крики, і плачі, і стогін... Не ховали померлих -На поталу лишали вовкам.

Переважну більшість кримських татар перевезли до так званих спецпоселень – оточених воєнізованою охороною, блокпостами і огороджених колючим дротом територій, які скоріше нагадували трудові табори, а не поселення мирних людей.

«Мы видели ад на земле…»

За перші три роки після переселення від голоду, виснаження і хвороб померли, за різними оцінками, від 20 до 46% всіх депортованих

Пам'ятаймо!

Використані джерелаhttps://www.bbc.com/ukrainian/society/2015/05/150514_tatars_deportation_kohttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8 F_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8 C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%80 Уривок вірша Аблязіса Велієва «Моєму народові»https://useraudio.net/search/%D1%8 D%D0%B9-%D0%B3%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D1%8 C-%D0%BA%D1%8 A%D1%8 B%D1%80%D1%8 B%D0%BC Ілюстративний матеріал з Інтернету