Номер слайду 4
В європейських інститутах офіційно рівноправно використовуються наступні мови: англійська, болгарська, угорська, грецька, датська, ірландська, іспанська, італійська, латиська, литовська, мальтійський, німецька, нідерландська, польська, португальська, румунська, словацька, словенська, фінська, французька, чеська , шведська, естонська. Всі рішення, що приймаються офіційними органами ЄС, перекладаються на всі офіційні мови, і громадяни ЄС мають право звертатися до органів ЄС та отримувати відповідь на свої запити на будь-якій з офіційних мов. На заходах на вищому рівні вживаються заходи щодо здійснення перекладу виступів учасників на всі офіційні мови (за необхідності). Незважаючи на декларовану рівноправність усіх мов Союзу, з розширенням кордонів ЄС все частіше спостерігається «європейська двомовність», коли фактично в роботі інстанцій (за винятком офіційних заходів) використовуються в основному англійська, французька і, меншою мірою, німецька - при цьому будь-які інші мови використовуються в залежності від ситуації. Збереження і розвиток мов, включаючи малі, декларується в якості офіційної мовної політики Євросоюзу. Серед способів досягнення цього зазвичай називаються вивчення більше ніж однієї іноземної мови і продовження вивчення мов в зрілому віці.