Презентація до експериментально - дослідницької роботи "Вивчення зимуючих пташок своєї місцевості"

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО – ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА“Вивчення зимуючих птахів своєї місцевості”

Мета: вивчити та дослідити видовий склад зимуючих птахів нашої місцевості, особливості їх поведінки та  надання допомоги пернатим в зимовий період. Завдання:1)  формувати навички роботи з енциклопедичною та довідковою літературою;2) учити учнів знаходити необхідну інформацію в різноманітних джерелах знань;3) поглиблювати знання школярів за темою «Зимуючі птахи»;4) формувати уявлення про залежність життя птахів від поведінки людини;5) формувати потребу в пізнанні живої природи;6) з'ясувати значення птахів у житті людини;7) учити спостерігати за життям птахів, які залишились зимувати, допомагати їм узимку;8) учити здійснювати дослідницький пошук;9) розвивати здібності розв'язувати проблеми пошукового характеру;10) тренувати навички роботи в групі; учити шукати відповіді на цікаві запитання; розвивати вміння обмінюватися думками;11) формувати мотивації успіху та досягнень, творчої самореалізації;12) виховувати любов до природи, турботливе ставлення до пернатих друзів;13) прищеплювати розуміння необхідності вивчення теми для загального рівня розвитку;14) виховувати товариськість, організованість, доброзичливе ставлення до оточення.

Очікувані результати: діти стануть більш гуманно ставитися до зимуючих птахів, до природи рідного краю. Більшість дітей зробить годівнички, які розвісять вдома на подвір’ї та дворі школи. Школярі будуть допомагати птахам у скрутну зимову пору. Учні будуть знати, чому більшість птахів від нас завжди відлітають, а деякі птахи залишаються зимувати. Від цієї роботи я очікую, що у учнів підвиситься діагностика екологічної культури і результат моніторингу буде вище, ніж раніше. Попередня робота. Вивчення матеріалу, загадок про птахів, бесіди про зимуючих птахів.  

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

ДОСЛІДНИЦЬКО – ПІЗНАВАЛЬНИЙ ЕТАП

ТВОРЧИЙ ЕТАП

Синиця. У синички ошатна жовта сорочка, чорний галстук, зеленувата спинка,яскраво білі щічки, чорна шапочка. Синичка дуже рухлива. Причепившись до тонісінької гілочки, вона може провисати вниз головою. Це можливо тому,щов неї довгі кігті на лапках. Гострим довгим дзьобом синиця дістає з тріщин на деревах для себе поживу: комах, їхні личинки. А взимку пташки їдять насіння. Гнізда мостятьу дуплах, штучних дуплянках або в синичниках. У своє житло синичка наносить сухого моху, трави і листя. А серединку, де лежатимуть маленькі білі, з рожевими цяточками яєчка, пташка вимощує ніжним пуховим пір'ячком і шерстю тварин. Оце так господарочка. Невдовзі у гнізді з'являється 8-10 пташенят. Молоді синички залишають рідну домівку через 15-20 днів після народження й відразу пробують літати. За літо синичка встигає вивести два покоління.

Дятел Усім відома невеличка пташка, яка має довгий дзьобик та веде переважно деревний спосіб життя. Почувши стукіт під час прогулянки по лісу, кожен з нас розуміє, що це дятел добуває собі їжу. Дятел — птах середніх розмірів. Зверху його тіло чорне, з двома великими білими плямами на кркдах. На крилах і крайніх перах хвоста — поперечні білі смужки. У молодих птахів на голові червона шапочка. Знизу тіло рудувато-біле, підхвістя — яг к рано-черво не. Зоологи виявили одну цікаву відмінність у дятлів, перед всіма птахами. Вони іноді використовують порожні консервні банки і шматки заліза для того, щоб їх барабанний дріб звучав досить далеко: так вони закликають до себе інших дятлів. Дуже цікаво, що мова у дятла витягнутий у довжину з кожного боку має кілька жорстких колючок, гострих як стріли, їм дятел може проникнути в будь-яку щілину , щоб дістати звідти комах, а гострі колючки нацепляют їх на мову. Але живляться дятли не тільки комахами, але і ягодами, а так же насінням рослин.

Снігур. Взимку, як тільки випадає перший сніг, з’являються в Україні красиві птахи, з яскраво – червоними грудками. Це снігурі.Ім’я своє снігур дістав від слова „сніг”. Адже ці  пташки, за народним повір’ям – перші вісники зими і снігу. Снігурі — червоногруді пташки з чорною шапочкою на голові. Спинку прикрашає бурувато-сіряй піджачок. На грудях і черевці майорять, наче жар, червоний фартушок : червона сорочка. Оселяються в хвойних лісах, але взимку нерідко зустрічаються в зелених зонах і садах населених пунктів. Тримаються невеликими зграйками (7-10 птахів у кожній). Живляться різними ягодами, бруньками, насінням деревних і чагарникових рослин. Снігурі – птахи не тільки красиві, а й солідні: ніколи не поспішають, не метушаться. І до того ж рицарі: самці, які б не були голодні, завжди поступляться кращими  гронами  горобини самиці. Мандруючи садами,вони збирають насіння бур'янів, ягоди, що залишилися на кущах. Надають перевагу горобині. Комахи до раціону снігурів потрапляють випадково і в незначній кількості.

Сорока. Сорока звичайна мешкає в наших краях.  Птах середнього розміру. Його білу грудку на блискучо-чорному оперенні видно здалеку. Саме білі плями дали птахові народну назву сорока-білобока.   Зазвичай цей осілий птах живе у парках, садках. Часто сороку можна побачити біля людських осель. Харчується комахами, зерном, маленькими пташенятами та гризунами.    Сороку вважають дуже розумним птахом. Сороку звичайну відносять до птахів середнього розміру.    Її тіло вкрите чорним оперенням. Воно яскраво виблискує на сонці. Тільки грудка білого кольору. Темно-зелене та синє забарвлення ховається на кінцях розгорнутих крил. Контрастний колір дуже пасує пташці. Справедливо її ще називають народною назвою сорока-білобока. Дзьоб в неї темного кольору, він досить гострий.   Цю гарну на вигляд пташку часто можна побачити біля людських осель. 

Горобець. Це один із найвідоміших птахів, що живуть по сусідству із житлом людини (звідси його видова назва «хатній»). Добре пізнаваний як за зовнішнім виглядом, так і за характерним цвіріньканням. Довжина тіла 16 см, маса 23—35 г. Загальне забарвлення оперення — зверху коричнювато-бура, іржавого кольору із чорними плямами, знизу білувата або сіра. Щоки білі, вушна область блідо-сіра. Крилаз жовтувато-білою поперечною смугою. Самець відрізняється від самки наявністю великої чорної плями, що охоплює підборіддя, горло, зоб і верхню частину грудей, а також темно-сірим (а не темно-бурим) верхом голови. У самки голова й горло сірі, а над оком є бліда сіро-жовта смуга. Харчується в основному рослинною їжею, лише навесні частково комахами, якими також вигодовує пташенят.

ПІДСУМКОВИЙ ЕТАП