Презентація є доповненням до години спілкування "Вишиваний оберіг". Метою години спілкування є знайомство учнів з українськими народними звичаями, пов'язаними з українськими рушниками, багатством їхніх кольорів, різноманітністю орнаментів, видів і форм; збагачення знань про цей давній вид декоративно-ужиткового мистецтва; виховування любові і поваги до звичаїв і традицій українців, любові до Батьківщини.
Вишивка - народне мистецтво, яке передавалося з покоління в покоління, століттями завжди було і є ґрунтом для спілкування людей, джерелом пізнання історії, культури. І виникла воно з любові до рідної землі і батьківської оселі, зі спілкування з навколишнім світом та потреби не стільки бачити красу, а й творити її власними руками. Рушник - від слова «руки». Бо руки його творять і він передається з рук у руки, його біла основа - це колір святості; його орнаменти - то життєвий зміст побажань, прагнень і помислів. Український вишиваний рушник з'явився приблизно п'ять сторіч назад.
Вишивкою оздоблювали рушники, фіранки, жіночий та чоловічий одяг. Особливої уваги надавали рушникам - старовинним оберегам дому, родини . У давнину рушник, вишитий відповідними візерунками-символами, був неодмінним атрибутом багатьох обрядів. Коли ми говоримо про національні символи українців, обов’язково згадуємо вишиті рушники.
Техніки вишивки рушників дуже різноманітні. Кожен виріб ділиться на три частини. Дві третини — краї рушника — вишиваються, а одна — середня — обов'язково залишається чистою. У вишиваному рушнику обов'язково повинен бути хрест, який вишивають окремо або вносять у композицію. Хрест є оберегом для самого виробу. «Рушник, що вміє промовляти…»
Рушники з вишитими зображеннями голубів, півнів, коней, хрестиків тощо були оберегами, що захищали людину від злих сил. Вагоме значення мала й кольорова символіка (червоний – любов, жага, світло, боротьба; чорний – смуток, нещастя, горе, смерть; зелений – весна, буяння, оновлення, життя тощо). Птахи та тварини
В 2007 році кращі майстрині вишивали рушник єднання, на честь річниці соборності України. Довжина рушника становить 9 метрів. Кожна область вишивала свою частину. Для вишивання рушників майстрині використали найрізноманітніші, характерні для їхнього регіону техніки та шви: гладь, лиштву, тамбур, різноманітні мережки тощо.