Новий 2024 - 2025 н. р. розпочинається в умовах війни, у часи, коли Україна протистоїть одній із найпотужніших армій світу, тому далеко не всі учні мають можливість переступити поріг своєї рідної школи. Та навіть у цих умовах учителі онлайн продовжать навчати вічним і незаперечним людським цінностям. Наше життя триває, незважаючи ні на що...
Стільки світанків і заходів сонця зустрічала наша чудова, щедра, невимовної краси земля! Здавалося б, ми, народ, що споконвіків проживає на цій родючій землі серед золотих розливів пшеничних ланів, повинні бути щасливими й заможними, тим більше, що відзначаємося працьовитістю й лагідною вдачею. Наша країна повинна була стати раєм на Землі! А вона протягом століть чорніла від горя, злиднів і нескінченних воєн. Річки були кривавими, землі – випалені і витоптані ногами жорстоких загарбників. А в небо здіймався стогін поневоленого і замученого народу. Це сталося тому, що багатьом щасливе життя нашої землі не давало спокою, а заздрість засліплювала очі на страждання інших, штовхала на жахливі злочини. Природа була нашій Батьківщині доброю матінкою, а історія – лютою мачухою.
Яким чином «сільська» мова, «малоросійськоє нарєчіє, которого нє сущєствуєт» має сукупно до мільйона слів??? Перші українські слова (мед і страва) були записані Пріском Панійським у таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України в 448 р. н.е. Як в «маленькую культуру» вмістилися 200 000 народних пісень, велика національна кухня, орнаменти, обрядовість, архітектура, колосальний живопис, перші в Східній Європі академії і книгодрук, стародавні літописи і кобзарство, гумор, театр Корифеїв і «Березіль», музика Веделя і Березовського, Сковорода і Вернадський? Такої «маленької» культури вистачило б на десять народів. Олекса́ндр Висо́цький — громадський діяч, головний режисер фестивалю Тараса Шевченка
Справжніх синів і дочок нашої землі не міг зламати ніхто, бо вони твердо вірили в те, що …є на світі Україна, Не грудка, а земля з народом є! Вони мужньо боролися, бо кожен день нової доби був сповнений боротьби за волю, незалежність. Як той казковий птах Фенікс завжди відроджувався дух непокори нашого народу, лунав його громозвукий голос, бо «хіба умерти можна..., в гарячій захлинутись крові, коли на справедливий бій зовуть дерева у діброві.., коли у гуслях – дух Боянів?» (М. Т. Рильський «Слово про рідну матір») https://www.youtube.com/watch?v=d_ica-1kqq8
Сьогодні наша Вітчизна у смертельній небезпеці, тому кожному із нас необхідно плекати в собі патріотичні почуття, гартувати волю і силу, вірити у світлу долю рідної України, шукати для наслідування приклади героїзму і патріотизму в історичному минулому та літературних творах, що несуть у собі поклик палкого, поневоленого, але нескореного серця і бунтівної душі, що навіть у найтяжчий час не втратила прагнення до найціннішого – волі та щастя.
Російсько-українська війна точиться вже довше ніж Друга світова. Ми втратили майже 8 тисяч українських військових і цивільних, 1,5 мільйона українців вимушено залишили домівки на окупованій території. Ілюстрація Павла Кучинського. Так сталося... Покликала дорога,Бо рятувати змушені життя... Гнітить мовчання, сповнене тривоги,Часу нема зібратись до пуття. Усе, що встигли, вмістимо в наплічник,Усе, що любим — в душах і серцях. Ми повернемось через біль і відчай. У рідний дім, що виживе в боях... Тетяна Строкач
Навіть зараз, після півтора року війни, зухвалого повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, певна частина українців, здебільшого старшого покоління, не може зрозуміти: Чому росія прагне захопити Україну?чому так звані «братерські вузи» раптом порвалися?https://www.youtube.com/watch?v=_3p. L2bn-W4 M
На превеликий жаль, не просто з книжок, а на конкретних фактах ми переконуємося, що війна –– жорстока, нещадна, кривава, яка точиться прямо на наших очах, зі зруйнованими житловими будинками; мільйонами біженців, які тікають з країни майже з нічим, і не знають, що на них там очікує; кількатисячними втратами людських життів, багато з яких - діти, що загинули від поранень чи зневоднення; з прицільними артилерійськими обстрілами пологових будинків, де перебувають майбутні матері, яким от-от народжувати.
ДИТЯ ВІЙНИ... Моя дитино, крихітко маленька,Ти народилась, люба, для життя!Сміятися і гратися гарненько,А не боятись цих сирен виття... Не рятуватись знову у підвалахІ не лякатись звуків голосних. Як же для щастя нам потрібно мало —Щоб гуркіт вибухів нарешті вже затих,Щоб мир і спокій, спів дзвінкий пташиний,Щоб знов сміялось дзвінко так дитя.І об'єдналась дружна вся родина. В батьківській хаті, з світлим майбуттям... Тетяна Строкач
Російські виродки знищують наш генофонд – українські діти представляють для них найбільшу небезпеку. Бо інакше цього не можна пояснити. Міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій зазначила, що наразі ідентифіковано щонайменше 20 тисяч дітей, депортованих росією, понад 4,5 тис. з яких мають статус сироти або позбавлені батьківського піклування. На сьогодні вдалося повернути понад 750 дітей (станом на початок серпня 2024 р.) . Вихованців Донецької школи-інтернату №1 одними з перших вивезли до РФ. Джерело: стоп-кадр з відео
Лукашівська громада в жалобі:21 травня 2022 – Кравцов Олег Іванович15 лютого 2023 – Кравченко Віталій Миколайович30 червня 2023 – Самойленко Дмитро Ігорович. Війна завжди несе за собою незліченні втрати. Наша громада втратила вже трьох своїх синів. Вони віддали своє життя за наше з вами світле майбутнє.
Бажаю всім віри і впевненості у завтрашньому дні, міцного здоров’я, успіхів і злагоди у новому 2024/2025 навчальному році!Нехай цей день не буде причиною печалі, а запам'ятається довгоочікуваними веселими зустрічами, пробудженням спраги до знань. Щоб сил і терпіння вистачило на весь прийдешній рік! Високих оцінок, легких контрольних, цікавих уроків і вірних друзів, з якими все легко здійсниться!Зі святом!