Презентація до позакласного заходу на тему "Афганістан: наша пам'ять і біль"

Ти – вічний біль, Афганістан,    Ти – наш неспокій.     І не злічить глибоких ран     В борні жорстокішій     І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –     Не всі вернулися сини із тих ночей…     Вже багато літ, як прийшли назад додому,     Та до цих пір чує душа війни оскому,     Та до цих пір  ще стогнуть ночі, ниють рани,      А у снах – «духи» налітають, мов шайтани.  

Видео Вспомним Афганистан

Прапор

Повідайте, повідайте синам, Повідайте всім дітям, ветерани, Які шляхи пройти судилось Вам Крізь полум’я Гардеса й Кандагара.

«Матусю, Не плач, смерті я не боюся».

Ніхто незабутий, На попіл ніхто не згорів…

Ми пам'ятаємо минуле… Ми знаємо наше «сьогодні»

 Не йдіть війною проти закону, прийміть закони проти війни!!!

 Все більше спогадів і менше сподівань... І на чолі утрат сліди глибокі... Як непомітно ближчає та грань, Що жде за нею? Прикінцевий спокій?!      Є. Плужник