Презентація до річниці визволення Херсону від рашистських загарбників" Херсон чекав на ЗСУ!"

до річниці визволення міста Херсон від рашистських загарбників: «Херсон чекав на ЗСУ!»

Сьогодні 11 листопада 2023 року ми відзначаємо першу річницю визволення Херсону від російських загарбників. Це дійсно день єднання всіх мешканців міста, який всі чекали 256 днів окупації- часу випробувань та надії, коли всі раділи звісткам про Чорнобаївку, а головним завданням було - вижити та наблизити той день, коли Херсон знову буде українським! Пригадаємо, як все було.

ОКУПАЦІЯ Після початку повномасштабної війни РФ проти України вже 1 березня у місто увійшли російські окупаційні війська. Місто завмерло. Рашисти ступали як злодії, крадькома, один за одним, на зігнутих ногах, з автоматами напоготові, з карематами за плечима. А мирний люд за цим спостерігав із вікон. Десь із тиждень місто було пустим: ані тролейбуси, ані “маршрутки”, ані таксі в Херсоні не курсували. Та і для кого? Люди сиділи по домівках. Зв’язок, інтернет, електрика – усе працювало. Так і комунікували.

5 березня в Херсоні відбувся мітинг на площі Свободи. Було дуже багато людей, вони йшли з усіх районів до центру міста. Всі трималися за руки, махали українськими прапорами, кричали гасла, скандували: “Херсон – це Україна!”, “О-ку-пан-ти!” Загарбники стояли на зеленій зоні біля пам’ятника Героям Небесної сотні, а живе море людей насувалося на ту росгвардію. Згодом пролунали постріли вгору. Було страшно, але відчуття ліктя кріпило віру в нашу непереможність.

Попри небезпеку, мешканці постійно влаштовували мітинги та акції, щоб показати: «Херсон ‒ це Україна». За таку стійкість та героїзм 6 березня 2022 року місто дістало статус Героя.

зі спогадів херсонців Спочатку люди могли виїжджати, але вже тоді були великі черги на заправки, зовсім скоро зникло пальне й відчувався дефіцит продуктів. Надалі було просто небезпечно кудись їхати. За весь час не було жодного зеленого коридору, тому херсонці якщо й виїжджали, то тільки неофіційними шляхами.

У Херсоні було дуже багато російської техніки і, відповідно, військових. Через кожні 3–4 вулиці в місті стояли блокпости, де перевіряли речі, документи. Підчас поїздки на машині чи в громадському транспорті, солдати могли влаштувати обшук. Або взагалі забрати автівку й поїхати кудись, сказавши водночас, що повернуть її за 3 дні. Одного разу мого друга вивели з автобуса, змусили роздягатися, щоб перевірити на наявність татуювань. Російські солдати всюди. Вони ходили на ринки й у магазини, щоб забирати (іноді купити) їжу, цигарки, багато горілки , військових зі зброєю.

Щодо гуманітарної ситуації, то в перші дні війни продуктів не було. Окупанти спеціально заблокували проїзд для українських гум.конвоїв, щоб люди брали їжу в них. Пізніше почали пропускати деякі машини з Херсонської області, які везли продукти. Близько двох тижнів люди стояли в довжелезних чергах за їжею, на купівлю хліба йшло 3–4 години. Багато товару в магазинах з’явилося саме з Криму, а ціни підскочили у 2–4 рази. Цигарки коштували 150 гривень, стільки ж треба віддати за кілограм бананів і цитрусових. Ковбаси можна купити за 300–500 гривень. Продукції з рф багато та не якісна і, але люди вимушені були її купувати, тому що інших продуктів майже не було.

Ось такий він «руський мир»! Всюди, куди Росія заносить свій прапор, вона лишає випалену землю, знищене життя... Біль, руїни й могили. Саме це зупиняють наші герої.

29 серпня 2022 року українське командування оголосила про початок контрнаступу на Півдні. Це був початок інформаційної війни, коли наголошувалось про наміри звільняти Херсон, а в підсумку у вересні була проведена успішна Харківська визвольна операція по деокупації майже всієї Харківської області. Херсонці знову завмерли в очікуванні.

Проте одночасно українські частини дуже вдало контратакували в Херсонській області, порушили російські наземні лінії зв’язку та логістику, вздовж річки Інгулець був сформовано плацдарм, визволено села Сухий Ставок, Новодмитрівка (Бериславський район), Томина Балка та Правдине. Також українці атакували російські понтонні переправи на Дніпрі.

2 жовтня українські війська продовжили наступ на південь від Осокорівки вздовж західного берега Дніпра, звільнивши Золоту Балку, Хрещенівку, Архангельське та Миролюбівку. 3 жовтня стало відомо про звільнення Новоолександрівки, Гаврилівки, Любимівки та Шевченківки.4 жовтня звільнено Новопетрівку, Старосілля, Давидів Брід, Велику Олександрівку, Малу Олександрівку, Біляївку та Українку було повернуто під контроль України.4 жовтня було звільнено Новопетрівку й Дудчани — села, що знаходиться на березі Каховського водосховища.

9 листопада РФ оголосила, що відводить свої війська з правого берега Дніпра. Під час відступу російські солдати пограбували підприємства міста, вивезли історичні та культурні цінності Краєзнавчого та Художнього музеїв , Херсонський Катерининський собор, замінували об’єкти інфраструктури та освітні заклади.

“За кожним так званим «жестом доброї волі» противника стоять колосальні зусилля наших військ. Так само, як ворог відходив з Києва та Харківщини, залишав острів Зміїний, ймовірний вихід із Херсона — це результат наших активних дій”. Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний прокоментував відведення військ РФ з правого берега Дніпра:

Всього на Херсонському напрямку з 1 жовтня по 10 листопада 2022 року було 1381 кв. км., відновлено контроль над 41 населеним пунктом. І ось, без зайвих слів, 11 листопада 2022 року – український прапор повертається у Херсон! Справедливість була відновлена - місто повернулось у велику родину нашої неньки- України, а у повітрі розчинилась атмосфера свободи та радості.

Як і рік потому кожен з нас пригадує той час, коли в місто зайшли Збройні Сили України! Дякуємо мужнім воїнам 128-а окремій гірсько-штурмової бригади, 46 Аеромобільній бригаді Десантно-Штурмових військ України та представникам ССО!https://www.youtube.com/watch?v=Rx. Mf5 Us7h. BE

Український поет, музикант і боєць Збройних Сил України Микола Сєрга написав вірш, присвячений Херсону.. Колись закінчиться страшний цей сон,І знову розквітне Херсон,І люди, красиві і вільні люди тоді запанують у ньому. Стече безкорисна російська багнюка,По трубах до себе, до пекла. Сам Бог блискавицею, мов той шаблюкою, розколе чоло ворожело. Херсон - Україна, і кожна дитина, і кожна родина нам братська. Вже скоро триколор у полум’ї згине. Чекайте на шторм ізненацька. Озброєні сили натягнуть на вила ворожу хижачу основу.І буде любов’ю, покоєм та миром Херсонщина дихати знову. https://www.youtube.com/watch?v=m. Bmg578 As. D4

На жаль, кожного дня із засобів масової інформації дізнаємося про нові жертви серед українських воїнів та цивільного населення . Хвилиною Пам’яті, хвилиною мовчання вшануємо вічну пам’ять всіх, хто віддав своє життя, відстоюючи ідеали миру, добра…Військових та цивільних, дорослих та дітей. Усіх, хто міг би ще жити. Вічна пам'ять кожному, хто загинув за Україну.

Після визволення Херсону від російських загарбників місто постійно зазнає ракетних ударів та нищівних артилерійських обстрілів з Лівобережжя. Кожного дня в новинах про Херсонщину – свідчення про поранених та загиблих мирних мешканців, руйнування домівок та інфраструктури… Проте звитяжне визволення Херсону у листопаді 2022 року надихає українців до посилення збройного опору агресору, надає надію на подальшу деокупацію Лівобережжя Херсонщини та всіх українських територій. Віримо, що Україна – переможе і стане країною щасливих людей, що зуміли вистояти та захистили власну незалежність і весь цивілізований світ!

І буде мир...І вишні зацвітуть. У рідному моєму краї. Лелеки добру звістку принесуть:"Кінець війні, ми ворога здолали!"І на світанку вмиється Земля. Ранковою холодною росою.І буде чути пісню солов'я,А не ревіння літаків над головою…