Медична допомога. Будова організму людини. Захворювання основних систем організму Критичні системи організму. Травми критичних систем. Поранення Травми кісток та суглобів. Хвороби органів травлення. Порушення обміну речовин. Інфекційні захворювання Ознаки смертіВідео “Надання першої медичної допомоги”Обмороження. Укуси змій та комах. Ураження електричним струмом, блискавкою. Утоплення людини. Опіки. Отруєння
Гостре захворювання серцевого м'яза (міокарда), в основі якого – порушення прохідності однієї з серцевих артерій. Симптоми: тривалий напад дуже сильного болю за грудиною або в ділянці серця з віддачею в ліву (рідше в праву) руку, ліву лопатку шию, щелепу, тощо;кров'яний тиск після короткочасного підвищення різко падає,внаслідок цього – Колапс (похолодіння кінцівок, липкий піт, синюшність обличчя, аритмія серця);Додаткові симптоми
Асфіксія або гіпоксія – стан порушення ритму дихання або його повна відсутність. Порушення прохідності дихальних шляхів:сторонні предмети у дихальному шляху;набряк у разі алергічної реакції; западання язика;потрапляння рідини;спазм альвеол унаслідок алергічної реакції. !Увага! Чотирихвилинне порушення дихання – порушення функцій головного мозку
Астма бронхіальна (задишка,ядуха) – захворювання, що проявляється періодичними нападами задухи, що мають різну силу і тривалість. Причини:сімейна спадкова схильність; алергічні реакції;професійна хвороба. Механізм:спазм дрібних бронхів,набухання їхньої слизової оболонки; закупорка слизом, що виділяється у великій кількості;Симптоми. Перша допомога
Симптоми:утруднення при вдиханні;грудна клітка роздувається;тяжке відчуття задухи;дихання – свистяче;обличчя – синюшне;вени на шиї набрякають;Наприкінці нападу починає виділятися незначна кількість вязкого склоподібного мокротиння;Кашель – вологий, харкотиння – більше, воно легше відходить
Бронхіт – запальне захворювання бронхів з переважним ураженням їхньої слизової оболонки. Дві форми бронхіту:гострий виникає в результаті інфекції, протікає при одночасному ураженні верхніх дихальних шляхів – слизової оболонки носа (риніт), глотки (фарингіт), гортані (ларингіт) і трахеї (трахеїт) ;
Судомні напади (1 – 2 хвилвни), – тонічна фаза (руки та ноги зводить, голова і торс вигинаються, щелепи сильно стискаються, часто при цьому прикушується язик);дихання призупиняється, виникає синюшність ; обличчя – синьо – чорне (чорна неміч),очі заведені догори або щільно заплющені;зіниці не реагують на світло;свідомість втрачається;хворий падає.
1. Порушення прохідності дихальних шляхів:сторонні предмети у дихальному шляху;набряк у разі алергічної реакції; западання язика;потрапляння рідини;спазм альвеол унаслідок алергічної реакції 2. Пневмоторакс – потрапляння у плевральну порожнину повітря внаслідок поранення; 1. Перша допомога: стягуюча повязка з обовязковою прослойкою, яка буде затримувати повітря.3. Гемоторакс – потрапляння крові в плевральну порожнину внаслідок поранення;
Струс мозку супроводжується нудотою, запамороченням, можлива непритомність.забиття мозку – ушкоджуються його окремі ділянки;Тяжке забиття мозку – втрата свідомості від кількох годин до кількох тижнів. Симптоми:сильний головний біль;тривала блювота,Можливе порушення дихання та роботи мозку;підвищення температури .
1. Колоті (багнетом, голкою й т.п.).2. Різані (ножем, склом і т.п.).3. Рубані (сокирою, шашкою й т.п.).4. Рвані або забиті (наслідок впливу щодо гострого твердого предмета).. Викликані укусом (нанесені зубами тварини або людини).6. Обєднуючі (колючорізальні, рубленорвані).7. Вогнепальні (кулями, осколками й т.п).8. Отруєні (рани, у які попадає отрута).
Кровотеча: 1. зовнішня (якщо кров з рани випливає назовні ) 2. внутрішня (кровотеча в порожнині тіла й внутрішніх тканинах ). Пневмоторакс – потрапляння у плевральну порожнину повітря внаслідок поранення;Гемоторакс – потрапляння крові в плевральну порожнину внаслідок поранення. Перша допомога при пневмотораксі та гемотораксіКровотеча
Викликаний травмою важкий стан, що супроводжується вираженими порушеннями функцій життєво важливих органів, в першу чергу кровообігу і дихання. Найчастіше виникає внаслідок тяжких обширних пошкоджень, що супроводжуються крововтратою. Причини виникнення. Фази травматичного шоку. Ступені травматичного шоку. Перша допомога
Перша фаза – підвищена збудливість,неадекватна оцінка свого стану,дихання та серцебиття прискорене, шкірні покриви бліді,зіниці розширені. Постраждалий при свідомості, занепокоєний, реагує на будь – який дотик. Ця стадія нетривала. Друга фаза – різке пригнічення життєво важливих функцій організму, підвищення артеріального тиску (спазм судин), зниження кисню в крові (загальна тканинна гіпоксія). Потерпілий – байдужий, не реагує на зовнішні подразники,зіниці слабко реагують на світло. Шкіра бліда,на дотик – холодна, липка, її колір стає землистим, температура тіла знижується.
Транспортна іммобілізація (знерухомлення): Фіксація проводиться готовими шинами або пов'язкою з використанням підручних матеріалів (ломаки,дошки та ін.) Фіксація створює максимальний спокій ділянки перелому, що попереджує подальшу травматизацію м'яких тканин гострими уламками кісток та вторинне зміщення уламків, а також зменшує біль та, відповідно, можливість поглиблення больового шоку,шина фіксується міцно, але без порушення кровообігу. Правила накладання шин
Опорний матеріал не повинен травмувати шкіру;Транспортна шина повинна фіксувати не менше двох суглобів, поєднаних з місцем перелому (вище та нижче). При переломі плечової та стегнової кісток потрібна фіксація трьох суглобів (променевозап'ястковий суглоб при переломі плеча, гомілковий - при переломі гомілки).
Закриті ушкодження - це травматизація тканини і органів, спричинені впливом зовнішніх факторів без порушення цілісності шкіри й видимих слизових оболонок Причина закритих ушкоджень: удари тупими предметами, різні види травматизму, надзвичайні стани і стихійні лиха. Ознаки. Перша допомога
прикласти холод на місце забитого місця;щоб попередити виникнення крововиливу і зменшити біль, треба забезпечити спокій пошкодженої частини тіла, а якщо це кінцівка, то надати їй високе положення; Через 2-3 дні для більш швидкого розсмоктування крововиливу до ушкодженого місця прикладають грілку або роблять теплі ванночки.
Причининедотримання режиму харчування;хронічні захворювання (тубеокульоз, запалення печінки,жовчного міхура,кишечника, хвороби обміну речовин);квапливе споживання їжі;недостатнє розжовування їжі;проковтування великих шматків;уживання дуже гарячої або дуже холодної їжі;відволікання уваги під час уживання їжі розмовою, читанням та ін.
Запалення підшлункової залози, панкреатит – розвивається внаслідок потрапляння в неї інфекції або у разі застою секрету, як ускладнення жовчнокам'яної та виразкової хвороби. Симптомисильні болі в животі та спині;важкий загальний стан;синюха;затримка калу та газів. У разі нападу панкреатиту до призначення лікаря необхідно утриматися від їжі!
Обмороження наступає при тривалій дії холоду на ту чи іншу ділянку тіла. Найчастіше страждають відкриті ділянки тіла - вушні раковини, ніс, щоки, а також кисті та стопи, оскільки їхнє забезпечення кров'ю, внаслідок анатомічних особливостей, недостатнє. Коли може відбутися обмороження. Які люди схильні до обморження. Ступені обмороження. Перша допомога. Що ЗАБОРОНЕНО при обмороженні !
Якщо біль, що виникає при зігріванні, швидко проходить, пальці набувають звичайного вигляду, чутливість відновлюється, то кінцівку витирають насухо, протирають 33% розчином спирту або горілкою, можна робити легкий масаж від периферії до центру, потім вдягнути сухі шкарпетки або рукавички.
Щоки, ніс, вуха можна зігрівати ще надворі, несильно розтираючи їх круговими рухами, та все ж краще зайти до теплого приміщення. Якщо немає можливості зробити теплу ванночку, за такою ж методою лікують і ушкоджені холодом руки або ноги, роблячи це доти, поки шкіра не почервоніє, стане теплою на дотик і на ній не зникне побіління чи синюшність.
Біологічна дія струму проявляється в подразненні і збудженні живої тканини, а також у порушенні внутрішніх біоелектричних процесів, які пов'язані з його життєвими функціями. Дія струму відчувається вже при силі 3-5 м. А, струм силою 20-25 м. А викликає мимовільні м'язові скорочення, зокрема м'язів серця та легень. При цьому кровообіг і функції органів дихання порушуються або повністю припиняються.
Залежно від наслідків ураження електричні удари можна поділити на п'ять ступенів: I ступінь - судомне, ледве відчутне скорочення м'язів;II ступінь - судомне скорочення м'язів без втрати свідомості;III ступінь - судомне скорочення м'язів, яке супроводжується втратою свідомості;IV ступінь - втрата свідомості і порушення серцево-судинної діяльності та дихання;V ступінь - стан клінічної смерті.
Перша допомога при електротравмі - швидке припинення дії електроструму на потерпілого. Робити це потрібно обережно з дотримуванням правил безпеки, щоб самому не стати частиною електричного кола. Краще це робити за допомогою предметів, що не проводять струму (суха палиця, дошка та ін.) В жодному разі не можна торкатись до постраждалого, поки він перебуває під дією струму.
Перша допомога при укусах отруйних змій. Отрута звичайної гадюки за механізмом токсичної дії є отрутою переважно геморагічної , кровозгортаючої та місцевої некротичної дії. Укус гадюки викликає наростаючий біль. За крововиливом розповсюджується затікання. При попаданні отрути в кров загальна реакція може розвиватися одразу або через деякий час — півгодини, годину. Найчастіше це відбувається через 15-20 хвилин
Отрута наших гадюк є дуже небезпечною і за своїми властивостями та дією прирівнюється до отрути гримучої змії, проте, укус гадюки є несмертельним і тільки у надзвичайних випадках може призвести до летального наслідку. Це пов’язано з тим, що кількість отрути, яку змія впорскує у жертву, на правду, є мізерною, а її виробництво – енергозатратним процесом, тому гадюка завжди економить свою смертоносну зброю. Правила обробки рани
Промити рану на місці укусу великою кількістю води(бліднорожевим розчином марганцівки або пероксидом водню. Якщо є спеціальний пристрій, прикласти його до ранки та відтягнути кров разом з отрутою. Накласти стерильну пов’язку. Забезпечити постраждалому покій. Укушене місце бажано тримати таким чином, щоб серце було в положенні вище. Зрозуміло, що робиться це для того, щоб отрута повільніше надходив до серцевого м'яза. На місце укусу накласти холод Дати постраждалому багато пити. Доправити постраждалого до медичного закладу для надання кваліфікованої допомоги12345678
Наслідки укусу шершня залежать від реакції організму та можуть бути різними. Отрута звичайних шершнів менш токсична, ніж бджолина, жало при укусі не залишається в рані, але шершень може нанести декілька укусів поспіль. Велика кількість отрути шершня викликає досить серйозне запалення. За високої індивідуальної чутливості (алергії) наслідки можуть бути більш важкими, а при великій кількості укусів можливий летальний випадок. Ці комахи не вважають людину ворогом, жалять захищаючи гніздо, своє життя
Необхідно звернутися до лікаря, якщо: На тілі пацієнта більше 10-20 укусів комахи, особливо якщо пацієнт – дитина, літня людина чи пацієнт із хронічними захворюваннями;Якщо укус комахи припав на внутрішню частину рота або горла;Якщо укус комахи прийшовся в очне яблуко;Якщо за попередніх укусах була алергічна реакція;Якщо реакція супроводжується ознаками інфекції (посилюється біль, набряк, почервоніння, дренування гнійників або лихоманка)
У разі появи симптомів важкої алергічної реакції терміново викликати швидку допомогу або доставити потерпілого в медичний заклад. Перша допомога при укусах бджіл, ос, джмелів, шершнівобережно видалити жало 1 До місця укусу треба докласти марлеву серветку або ватний тампон, змочений розчином перекису водню, нашатирним спиртом, світло-рожевим розчином перманганату калію або водою з сіллю 2 До місця укусу слід прикласти холод. 3 Потерпілому треба давати рясне пиття4дати потерпілому антигістамінний препарат 56
Утоплення - це один з видів механічної асфіксії, при якому механічним чинником є будь-яка рідина (вода, вино, нафта тощо), яка потрапляє в дихальні шляхи. Для того, щоб людина загинула від утоплення, необов'язковим є занурення тіла у велике водоймище. Людина може втопитися навіть у калюжі, тазу, діжці тощо. Це можливо у випадках, коли людина в стані сильного алкогольного сп'яніння або, наприклад, під час епілептичного нападу потрапляє обличчям у калюжу води.
Людина, перебуваючи під водою, спочатку затримує дихання зазвичай протягом 1 хв., іноді трохи більше, що залежить від витривалості і тренованості. Коли затримувати дихання більше неможливо, рот розкривається, і вода стрімко надходить у дихальні шляхи, одночасно частково потрапляючи і в шлунок. Людина починає дихати у воді - настає період задишки.
Блідий тип. Потопельник не намагається боротися за життя і швидко йде на дно. Це часто спостерігається під час перекидання байдарок або плотів, коли людина занурюється у воду в стані панічного страху. Під дією холодної води може наступити раптова зупинка серця і дихання. Вода в легені при цьому не потрапляє.
Як правило,утоплення супроводжується асфіксією. Асфіксія — задуха, викликана кисневим голодуванням та надлишком вуглекислого газу в через припинення надходження повітря в легені протягом 2-3 хвилин. Людина, як правило, непритомніє. Далі може зупинитись серце і наступити смерть. Перша допомога при утопленні
У разі нещасного випадку на воді треба якнайшвидше допомогти потопаючому . Діяти слід оперативно та рішуче . Якщо потерпілий занурився у воду, то необхідно пірнути і знайти його . Якщо потопаючий знаходиться на поверхні, то краще підпливати до потопаючого ззаду, щоб уникнути його захватів, від яких буває важко звільнитись Рятувальнику необхідно пам'ятати, що при будь-якому захваті занурення під воду сприяє звільненню від нього
Отруєння – це порушення роботи різних органів людського тіла в наслідок попадання до організму людини різних отруйних речовин (отрути). Якщо до організму потрапляє велика кількість отруйних речовин за короткий проміжок часу виникає гостре отруєння. Якщо ж отруйна речовина впливає на людину маленькими порціями протягом відносно тривалого періоду часу, отруєння називається хронічним. Його симптоми можуть буди не так виражені, як при гострому отруєнні, але також потребують обов’язкової медичної допомоги.
Що є отрутою для людського організму? Отрутою може бути будь-яка речовина зовнішнього середовища, яка при потраплянні до організму людини викликає тяжкі порушення його життєдіяльності. Ягоди, гриби, рослини, речовини, які виділяють деякі комахи, жителі моря, звірі, будь-які ліки та хімічні речовини – все це, потрапляючи до організму людини у певній дозі, може принести велику шкоду. Медицина виділяє основні групи отруйних речовин. Але разом з тим, ніколи не може передбачити, якою може бути індивідуальна реакція людини на деякі речовини, іноді навіть на трави чи їстівні фрукти. Ось чому дуже важливо ніколи не смакувати незнайомі ягоди і гриби чи рослини, з якими ви зіткаєтесь вперше, не контактувати з незнайомими тваринами, комахами.
Від чого можуть виникнути отруєння?Токсикологія знає багато різних класифікацій отруєнь. Умовно можна виділити наступні групи отруйних речовин, які найчастіше викликають отруєння:- харчові продукти, несвіжі, з простроченим терміном реалізації, - отруйні речовини, які виробляють деякі види рослин, тварин та отруйні гриби;- речовини побутової хімії – миючі засоби для вікон, посуду, підлоги та пральні порошки;- промислова отруйна речовина, яка використовується на промисловому виробництві, – розчинники, лаки, фарби, клей;- отрутохімікати та добрива, які використовуються для праці в саду та на городі;- лікарські препарати;- тютюн, алкоголь та наркотичні речовини. Ознаки отруєння
Ознаки отруєння можуть бути дуже різні, в залежності від того, яка отруйна речовина потрапила до організму та яким шляхом. Тим не менш, можливо думати про отруєння при наявності наступних ознак:- різке падіння температури тіла до 32-34 С чи навпаки різке її збільшення до 38-40 С;- наявність специфічного неприємного запаху з рота, а також нудоти та блювоти;- зміна кольору шкіри та сечі;- свербіж та сильні болі в різних місцях, в залежності від шляхів потраплянні отрути до організму;-
- сильний набряк, сип, наявність виразок на шкірі та слизових оболонках на ділянках потрапляння отрути;- судоми та головний біль навіть до втрати свідомості;- порушення дихання та ковтання;- повна або часткова втрата слуху, дзвін у вухах;- повна або часткова втрата зору, виникнення «зірочок» перед очима, втрата здатності розрізнювати кольори;- порушення ходи та координації рухів;- сонливість чи навпаки сильне збудження, розширення зіниць;- відсутність пульсу в кінцівках, зупинка дихання.
Яку першу допомогу необхідно надати постраждалому при отруєнні?При потраплянні отруйної речовини на шкіру, ретельно промийте водою ділянку, на яку вона потрапила, та зніміть одяг, на якому залишились сліди цієї речовини;При потраплянні отруйної речовини до очей, негайно промийте очі великою кількістю проточної холодної води;При вдиханні отруйної речовини необхідно прополоскати рота та, якщо можливо, дати постраждалому випити велику кількість рідини. Необхідно негайно вивести чи винести постраждалого на свіже повітря. Одежу також бажано зняти. Якщо це неможливо, то необхідно хоча б розстебнути одежу та забезпечити надходження свіжого повітря. У разі втрати свідомості необхідно піднести до носу постраждалого розчин нашатирного спирту, а при зупинці дихання зробити штучне дихання;
При потраплянні лікарського препарату до шлунку необхідно випити декілька склянок води з активованим вугіллям з розрахунку 1 г на 1кг маси тіла та зробити намагання викликати блювоту;При потраплянні до шлунку їдких речовин перша допомога залежить від того, яка хімічна речовина потрапила в організм;При отруєнні харчовими продуктами, алкоголем чи отрутою грибів, необхідно дати випити постраждалому декілька склянок води, в яку бажано додати марганцевокислий калій – до світло-рожевого кольору розчину та викликати блювоту. Після цього постраждалому можна дати будь який сорбент (ентеросгель, активоване вугілля), покласти у горизонтальне положення та тепло вкрити, давати пити теплу рідину. При зупинці дихання необхідно негайно почати робити штучне дихання, а при ознаках зупинки серцевої діяльності (відсутність пульсу та дихання) – почати робити масаж серця;Після надання першої допомоги постраждалого необхідно негайно доставити до найближчого медичного закладу або викликати «Швидку допомогу».
Так як найчастіше зустрічаються термічні опіки, говоримо про їх клінічну класифікацію. Є 4 ступені глибини опіків тканин: ступінь I (легкий) — почервоніння і набряк шкіри; ступінь II(середній) — утворення дрібних пухирів з прозорим.ступінь IIIa(середньо-важкий) — утворення великих пухирів з мутним вмістом ступінь IIIb(важкий) — частина великих пухирів тріскає, утворюючи мокрі виразки або малюнок «потрісканої землі» ступінь IV (дуже важкий) — обвуглення, згоряння тіла аж до кісток і ушкодженння кістки (некроз), опікова райдуга, шоковий стан пацієнта.
Термічні опіки. Найчастішими причинами опіків бувають гарячі рідини, пара та полум'я. Термічне пошкодження (коагуляція білка і загибель клітин) починається уже під дією температури 44 °С і темп його подвоюється зі збільшеннямтемператури на кожен градус від 44 до 51 °С. Перша допомога
Хімічні опіки. Хімічні опіки спричинюються кислотами, основами, іншими активними речовинами внаслідок порушення техніки безпеки під час виробництва таких сполук, транспортування та зберігання їх (зовнішні опіки шкіри), а також у разі випадкового чи навмисного споживання (опіки слизової оболонки порожнин рота, стравоходу та шлунка). Перша допомога
Електричні опіки. Електричні опіки виникають під дією технічного, побутового чи атмосферного (блискавка) струму. Місцевий опік хоча й буває іноді глибоким, навіть з відшаруванням частини органачи тканини, але загрозу для життя потерпілого становить загальна дія струму на організм, нервову та серцево-судинну системи. Перша допомога
Опіковий шок. Виникає у зв'язку з подразненням великої кількості нервових елементів значної області ураження. Чим більша площа опіку, тим частіше буває і важче проходить шок. Опікова хвороба. Чіткої межі між опіковим шоком та опіковою хворобою нема. По суті мова йде про одне і те саме явище. У перші 2-3 доби мова йде про опіковий шок. На 3-5у добу, як правило, повністю проявляються зазначені вище ускладнення - опікова хвороба.Інфекція. При інфекції на ураженій поверхні виникають септичні явища (септична фаза хвороби), підвищується температура тіла, появляються озноби, наростає лейкоцитоз та нейтрофільоз, розвивається анемія, язви, тощо. Токсемія. Починається з перших годин після опіку, поступово наростає і після виходу із шоку в подальшому визначає стан потерпілого. У розвитку токсемії відіграє роль всмоктування із зони опіку продуктів розпаду тканин, токсинів.