презентація на тему " Історія вогнепальної зброї"

Історія вогнепальної зброїІсторія ЗброїЗброя ІІ Світової Війни. Сучасна зброя. Джерела

Історія вогнепальної зброїІсторія ЗброїЗброя ІІ Світової Війни. Сучасна зброя. Джерела

Історія вогнепальної зброїІсторія ЗброїЗброя ІІ Світової Війни. Сучасна зброя. Джерела

Історія вогнепальної зброїІсторія ЗброїЗброя ІІ Світової Війни. Сучасна зброя. Джерела

Історія вогнепальної зброїІсторія ЗброїЗброя ІІ Світової Війни. Сучасна зброя. Джерела

Хо-пао«Хо-пао»—китайська зброя. Першу зброю зі застосуванням пороху вигадали китайці ще в VI ст, вона називалась Хо-пао. Хо-пао мало вигляд куль (схожий на сучасну гранату). Щоб використати древньо-китайську зброю, треба було тільки підпалити кулю і метнути з катапульти чи з рук. Хо-пао робилося так: сіру селітру, деревяні волокна, олію і миш'як загортали в багато слоїв грубого паперу і обмазували смолою. Хо-пао летів, фонтануючи вогнем і з гуркотом розривався, димлячі обломки виділяли отруйний дим миш'яка. В цій зброї використовувались тільки вибухові властивості пороху. Крім «хо-пао» існували «вогняні яструби», «вогняні колючки», «чорні дракони».

Хо-пао«Хо-пао»—китайська зброя. Першу зброю зі застосуванням пороху вигадали китайці ще в VI ст, вона називалась Хо-пао. Хо-пао мало вигляд куль (схожий на сучасну гранату). Щоб використати древньо-китайську зброю, треба було тільки підпалити кулю і метнути з катапульти чи з рук. Хо-пао робилося так: сіру селітру, деревяні волокна, олію і миш'як загортали в багато слоїв грубого паперу і обмазували смолою. Хо-пао летів, фонтануючи вогнем і з гуркотом розривався, димлячі обломки виділяли отруйний дим миш'яка. В цій зброї використовувались тільки вибухові властивості пороху. Крім «хо-пао» існували «вогняні яструби», «вогняні колючки», «чорні дракони».

Хо-пао«Хо-пао»—китайська зброя. Першу зброю зі застосуванням пороху вигадали китайці ще в VI ст, вона називалась Хо-пао. Хо-пао мало вигляд куль (схожий на сучасну гранату). Щоб використати древньо-китайську зброю, треба було тільки підпалити кулю і метнути з катапульти чи з рук. Хо-пао робилося так: сіру селітру, деревяні волокна, олію і миш'як загортали в багато слоїв грубого паперу і обмазували смолою. Хо-пао летів, фонтануючи вогнем і з гуркотом розривався, димлячі обломки виділяли отруйний дим миш'яка. В цій зброї використовувались тільки вибухові властивості пороху. Крім «хо-пао» існували «вогняні яструби», «вогняні колючки», «чорні дракони».

Хо-пао«Хо-пао»—китайська зброя. Першу зброю зі застосуванням пороху вигадали китайці ще в VI ст, вона називалась Хо-пао. Хо-пао мало вигляд куль (схожий на сучасну гранату). Щоб використати древньо-китайську зброю, треба було тільки підпалити кулю і метнути з катапульти чи з рук. Хо-пао робилося так: сіру селітру, деревяні волокна, олію і миш'як загортали в багато слоїв грубого паперу і обмазували смолою. Хо-пао летів, фонтануючи вогнем і з гуркотом розривався, димлячі обломки виділяли отруйний дим миш'яка. В цій зброї використовувались тільки вибухові властивості пороху. Крім «хо-пао» існували «вогняні яструби», «вогняні колючки», «чорні дракони».

Грецький вогонь. Про китайські кулі дізнались у Візантії, грек Калліник помістив порох і нафту у металеву спеціальну посудину, з якої з легкістю можна було виливати грецький вогонь на ворога. Винахід сподобався тодішньому царю Константину IV і першу свою атаку в бою випробував в Греко-арабській війні в 673 році. Араби так казали про грецький вогонь: «Грецький вогонь поїдав все: ні каміння, ні залізо не могло йому протистояти…»Українці теж зіткнулися з грецьким вогнем в 941 році, коли князь Ігор йшов в похід на Царгород. От що князь Ігор казав про грецький вогонь: «Греки випустили з судових труб вогонь, корабель охопило полум'я». Крім грецького вогню, греки кидали кулі з отруйним димом, який збивав моряків з глузду. В X–XI століттях грецький вогонь часто використовувала грецька флотилія.

Грецький вогонь. Про китайські кулі дізнались у Візантії, грек Калліник помістив порох і нафту у металеву спеціальну посудину, з якої з легкістю можна було виливати грецький вогонь на ворога. Винахід сподобався тодішньому царю Константину IV і першу свою атаку в бою випробував в Греко-арабській війні в 673 році. Араби так казали про грецький вогонь: «Грецький вогонь поїдав все: ні каміння, ні залізо не могло йому протистояти…»Українці теж зіткнулися з грецьким вогнем в 941 році, коли князь Ігор йшов в похід на Царгород. От що князь Ігор казав про грецький вогонь: «Греки випустили з судових труб вогонь, корабель охопило полум'я». Крім грецького вогню, греки кидали кулі з отруйним димом, який збивав моряків з глузду. В XI–XI століттях грецький вогонь часто використовувала грецька флотилія.

Грецький вогонь. Про китайські кулі дізнались у Візантії, грек Калліник помістив порох і нафту у металеву спеціальну посудину, з якої з легкістю можна було виливати грецький вогонь на ворога. Винахід сподобався тодішньому царю Константину IV і першу свою атаку в бою випробував в Греко-арабській війні в 673 році. Араби так казали про грецький вогонь: «Грецький вогонь поїдав все: ні каміння, ні залізо не могло йому протистояти…»Українці теж зіткнулися з грецьким вогнем в 941 році, коли князь Ігор йшов в похід на Царгород. От що князь Ігор казав про грецький вогонь: «Греки випустили з судових труб вогонь, корабель охопило полум'я». Крім грецького вогню, греки кидали кулі з отруйним димом, який збивав моряків з глузду. В XI–XI століттях грецький вогонь часто використовувала грецька флотилія.

«Залізний грім» арабів. Після морської поразки в Греко-арабскій війні, після 673 року араби розгадали секрет пороху. Араби вигадували для своїх куль-снарядів різні імена: «Сонячні промені», «Місячне сяйво» і інш. Найкращим снарядом арабів IV–XII ст. можна вважати снаряд «Залізний грім арабів», він складався з глиняного горщика, наповненого порохом. «Залізний грім арабів» навів страх на європейців під час Хрестових походів. Але найдивовижніше те, що найбільше європейці боялись не вибухів, а запаху сірки, яку виділяв «Залізний грім арабів». Запах сірки по розповідям священників XI ст — присутність диявола. 

Порох в ЄвропіВ Європі виявились сміливці, які відкрили склад пороху. Багатьом вченим приписують звання відкривача пороху (англієць. Роджер Бекон 1214–1292 р.), (німецький філософ Альберт Великий 1193–1280 р.) і монах Бертольд Шварц. Бертольда Шварца вважали першовинахідником пороху до 20 ст.(жителі його рідного міста Фрейсбурга навіть поставили винахіднику памятник в 1853 р), коли знайшли твір «Про чудеса світу» Альберта Великого і записи Роджера Бекона. В записах Р. Бекона 1250 року знайдений склад пороху, а у творі А. Великого «Про чудеса світу» є розділ «літаючий вогонь» в якому теж розкривається склад пороху і його використання

Порох в ЄвропіВ Європі виявились сміливці, які відкрили склад пороху. Багатьом вченим приписують звання відкривача пороху (англієць. Роджер Бекон 1214–1292 р.), (німецький філософ Альберт Великий 1193–1280 р.) і монах Бертольд Шварц. Бертольда Шварца вважали першовинахідником пороху до 20 ст.(жителі його рідного міста Фрейсбурга навіть поставили винахіднику памятник в 1853 р), коли знайшли твір «Про чудеса світу» Альберта Великого і записи Роджера Бекона. В записах Р. Бекона 1250 року знайдений склад пороху, а у творі А. Великого «Про чудеса світу» є розділ «літаючий вогонь» в якому теж розкривається склад пороху і його використання

Порох в ЄвропіВ Європі виявились сміливці, які відкрили склад пороху. Багатьом вченим приписують звання відкривача пороху (англієць. Роджер Бекон 1214–1292 р.), (німецький філософ Альберт Великий 1193–1280 р.) і монах Бертольд Шварц. Бертольда Шварца вважали першовинахідником пороху до 20 ст.(жителі його рідного міста Фрейсбурга навіть поставили винахіднику памятник в 1853 р), коли знайшли твір «Про чудеса світу» Альберта Великого і записи Роджера Бекона. В записах Р. Бекона 1250 року знайдений склад пороху, а у творі А. Великого «Про чудеса світу» є розділ «літаючий вогонь» в якому теж розкривається склад пороху і його використання

Перша вогнепальна зброя. В 1320 році (за Арабським Трактатом) почали використовувати «Мадфу»—першу вогнепальну зброю, її конструкція була дуже проста: Залізну чи деревяну трубку забивали з одного кінця, в порожнє місце засипали порох, а потім закладали жменю каміння (прототип картечі).

Перша вогнепальна зброя. В 1320 році (за Арабським Трактатом) почали використовувати «Мадфу»—першу вогнепальну зброю, її конструкція була дуже проста: Залізну чи деревяну трубку забивали з одного кінця, в порожнє місце засипали порох, а потім закладали жменю каміння (прототип картечі).

Перша вогнепальна зброя. В 1320 році (за Арабським Трактатом) почали використовувати «Мадфу»—першу вогнепальну зброю, її конструкція була дуже проста: Залізну чи деревяну трубку забивали з одного кінця, в порожнє місце засипали порох, а потім закладали жменю каміння (прототип картечі).

Перша вогнепальна зброя. В 1320 році (за Арабським Трактатом) почали використовувати «Мадфу»—першу вогнепальну зброю, її конструкція була дуже проста: Залізну чи деревяну трубку забивали з одного кінця, в порожнє місце засипали порох, а потім закладали жменю каміння (прототип картечі).

Бомбарди. Після успішного використання «мадф», європейці хотіли перевершити арабів в вогнепальній промисловості. З 1345–1346 років германські князівства починають промисловість бомбард (від латинської «бомба» — «грохіт», «адере» — «горіти»). Розміри бомбард просто колосальні (наприклад, голандська «Скажена Грета» мала в довжину 5 метрів, її вага була 5 тон! Вага ядра 325 кг, діаметр ядра 64 см) Бомбарди вражали ціль не тільки ядрами, а й звуком. За словами очевидців, від пострілу бомбарди падали коні. В битві при «Кресі» в 1346 р. невелика англійська армія «бомбардистів» розгромила 30-тисячну армію французького короля Філіпа VI. Постріли з бомбард викликали паніку у противника.

Бомбарди. Після успішного використання «мадф», європейці хотіли перевершити арабів в вогнепальній промисловості. З 1345–1346 років германські князівства починають промисловість бомбард (від латинської «бомба» — «грохіт», «адере» — «горіти»). Розміри бомбард просто колосальні (наприклад, голандська «Скажена Грета» мала в довжину 5 метрів, її вага була 5 тон! Вага ядра 325 кг, діаметр ядра 64 см) Бомбарди вражали ціль не тільки ядрами, а й звуком. За словами очевидців, від пострілу бомбарди падали коні. В битві при «Кресі» в 1346 р. невелика англійська армія «бомбардистів» розгромила 30-тисячну армію французького короля Філіпа VI. Постріли з бомбард викликали паніку у противника.

Бомбарди. Після успішного використання «мадф», європейці хотіли перевершити арабів в вогнепальній промисловості. З 1345–1346 років германські князівства починають промисловість бомбард (від латинської «бомба» — «грохіт», «адере» — «горіти»). Розміри бомбард просто колосальні (наприклад, голандська «Скажена Грета» мала в довжину 5 метрів, її вага була 5 тон! Вага ядра 325 кг, діаметр ядра 64 см) Бомбарди вражали ціль не тільки ядрами, а й звуком. За словами очевидців, від пострілу бомбарди падали коні. В битві при «Кресі» в 1346 р. невелика англійська армія «бомбардистів» розгромила 30-тисячну армію французького короля Філіпа VI. Постріли з бомбард викликали паніку у противника.

Бомбарди. Після успішного використання «мадф», європейці хотіли перевершити арабів в вогнепальній промисловості. З 1345–1346 років германські князівства починають промисловість бомбард (від латинської «бомба» — «грохіт», «адере» — «горіти»). Розміри бомбард просто колосальні (наприклад, голандська «Скажена Грета» мала в довжину 5 метрів, її вага була 5 тон! Вага ядра 325 кг, діаметр ядра 64 см) Бомбарди вражали ціль не тільки ядрами, а й звуком. За словами очевидців, від пострілу бомбарди падали коні. В битві при «Кресі» в 1346 р. невелика англійська армія «бомбардистів» розгромила 30-тисячну армію французького короля Філіпа VI. Постріли з бомбард викликали паніку у противника.

Перші рушниціПерші рушниці з'явились в 1410-тих. Перші рушниці називались піштала (через пищання під час пострілу). Такою зброєю вперше скористалися в часи «Густинських війн» 1419–1437 роки. Німецьки лицарі, що йшли проти пішталей мечем, понесли значні втрати. Після «Густинських війн» піштала набрала значущу роль в європейській піхоті. Від назви «піштала», яка користувалась до XV ст., пішла назва «пищаль» а в XVII ст отримала сучасну назву «пістолет».

Перші рушниціПерші рушниці з'явились в 1410-тих. Перші рушниці називались піштала (через пищання під час пострілу). Такою зброєю вперше скористалися в часи «Густинських війн» 1419–1437 роки. Німецьки лицарі, що йшли проти пішталей мечем, понесли значні втрати. Після «Густинських війн» піштала набрала значущу роль в європейській піхоті. Від назви «піштала», яка користувалась до XV ст., пішла назва «пищаль» а в XVII ст отримала сучасну назву «пістолет».

БомбарделлаІнші гвинтівки XIV ст, виглядали як маленькі гармати. Їх стволи мали посилені кільця біля стволу, посередині і в задній частині. Така зброя дістала назву Бомбарделла. В 1364 році правителі італійського міста Перуджи наказали змайструвати 50 бомбарделл, які пробивають всякий обладунок.

БомбарделлаІнші гвинтівки XIV ст, виглядали як маленькі гармати. Їх стволи мали посилені кільця біля стволу, посередині и в задній частині. Така зброя дістала назву Бомбарделла. В 1364 році правителі італійського міста Перуджи наказали змайструвати 50 бомбарделл, які пробивають всякий обладунок.

БомбарделлаІнші гвинтівки XIV ст, виглядали як маленькі гармати. Їх стволи мали посилені кільця біля стволу, посередині и в задній частині. Така зброя дістала назву Бомбарделла. В 1364 році правителі італійського міста Перуджи наказали змайструвати 50 бомбарделл, які пробивають всякий обладунок.

Аркебуза. Маленькі бомбарделли і пищалі були легкими і більш-менш зручними, але постріл доносив вбивчу силу кулі всього на 25-30 метрів. Вирішенням проблеми стали «аркебузи» — мушкети зі сволом 80-100 см. Для стрільби з аркебузи потрібні два чоловіка, один клав аркебузу на плече і наводив на ціль, а інший підпалював. Грізні полки стрільців з аркебуз прозвали аркебузирами

Аркебуза. Маленькі бомбарделли і пищалі були легкими і більш-менш зручними, але постріл доносив вбивчу силу кулі всього на 25-30 метрів. Вирішенням проблеми стали «аркебузи» — мушкети зі сволом 80-100 см. Для стрільби з аркебузи потрібні два чоловіка, один клав аркебузу на плече і наводив на ціль, а інший підпалював. Грізні полки стрільців з аркебуз прозвали аркебузирами

Піхота переходить на мушкет. В кінці XV ст. найкращою піхотою була іспанська. Іспанія перша країна яка перейшла від простатських пищалей до сучасних на той час мушкетів. Мушкет мав ствол 110–120 см, калібром 20-23 мм, ложу з коротким прикладом, що позволив зручно прицілюватись і фітильний замок. Важив іспанський мушкет 6 кг. Мушкети стали першою масовою зброєю, а стрільці з мушкетами стали називатись мушкетерами

Піхота переходить на мушкет. В кінці XV ст. найкращою піхотою була іспанська. Іспанія перша країна яка перейшла від простатських пищалей до сучасних на той час мушкетів. Мушкет мав ствол 110–120 см, калібром 20-23 мм, ложу з коротким прикладом, що позволив зручно прицілюватись і фітильний замок. Важив іспанський мушкет 6 кг. Мушкети стали першою масовою зброєю, а стрільці з мушкетами стали називатись мушкетерами

Життя мушкетера. Військова служба мушкетера не була така легка й захоплююча, як описано в романі А. Дюма «Три мушкетера», де герої зайняті бескінечними романтичними вечерями й пригодами. Насправді їх робота була важкою й жорстокою. Мушкетеру потрібно було нести на собі важке приладдя. Найголовніше мушкет, він був довжиною 180 см і важив 6-7 кг, крім того до нього входила підставка «фуршет» (без підставки важкий мушкет не втримати). Мушкет заряджався довго, постріли лунали рідко (мушкетер доживав до 5-6 пострілів). Також для мушкетерів вигадали спеціальний стрій—равлик. Вперше цей стрій застосувався в 1515 році. Один з мушкетерів описав бій так: «…Бій був занадто згубний і нерівний для французьких лицарів. І осипали іспанці їх свинцевими кулями. Вони вбивали не так, як арбалети, часто куля пронизувала одразу двох воїнів чи двох коней…»

Життя мушкетера. Військова служба мушкетера не була така легка й захоплююча, як описано в романі А. Дюма «Три мушкетера», де герої зайняті бескінечними романтичними вечерями й пригодами. Насправді їх робота була важкою й жорстокою. Мушкетеру потрібно було нести на собі важке приладдя. Найголовніше мушкет, він був довжиною 180 см і важив 6-7 кг, крім того до нього входила підставка «фуршет» (без підставки важкий мушкет не втримати). Мушкет заряджався довго, постріли лунали рідко (мушкетер доживав до 5-6 пострілів). Також для мушкетерів вигадали спеціальний стрій—равлик. Вперше цей стрій застосувався в 1515 році. Один з мушкетерів описав бій так: «…Бій був занадто згубний і нерівний для французьких лицарів. І осипали іспанці їх свинцевими кулями. Вони вбивали не так, як арбалети, часто куля пронизувала одразу двох воїнів чи двох коней…»

Запальничка для рушниціЗапальнички існували вже 1520-х. Виглядали вони примітивно, хоча працювали сучасно, рукою крутили колесо, воно терлось об кремінь і з'являлися іскри. На сьогодні невідомо, хто перший змайстрував рушницю з механізмом запальнички.

Запальничка для рушниціЗапальнички існували вже 1520-х. Виглядали вони примітивно, хоча працювали сучасно, рукою крутили колесо, воно терлось об кремінь і з'являлися іскри. На сьогодні невідомо, хто перший змайстрував рушницю з механізмом запальнички.

Колісний замок. Новим знаряддям для запалення заряду в стволі (після фітильного замку) став колісний замок. Майже вся операція перезарядки залишилась стара: в ствол клали порох, кулю, пиж, вминали все шомполом. Залишилась і «підставка» для затравного пороху під затравним вирізом. Тільки тепер у підставки з'явилась покрівля, щоб порох не здуло вітром. В колісному замку, як і фітильному, був гачок, але на ньому запалювався не фітиль, а шматок колчедану (м'якого матеріалу) чи кременю. Посередині замку на осі містилось колесо з нарізною поверхністю. Воно крутилося від ланцюга, намотаного на вал колеса. Ланцюг тягнула вниз плоска пружина. Накручували ланцюг на вал спеціальним ключем. При натиску на гачок пружина зжималась, змотувала ланцюг і колесо крутилося. В відміну від фітильного замку колісний мав 30-35 деталей, виготовити його міг не кожен, тому великого розповсюдження він не мав. Піхота користувалася фітильним замком до кінця XVII століття.

Колісний замок. Новим знаряддям для запалення заряду в стволі (після фітильного замку) став колісний замок. Майже вся операція перезарядки залишилась стара: в ствол клали порох, кулю, пиж, вминали все шомполом. Залишилась і «підставка» для затравного пороху під затравним вирізом. Тільки тепер у підставки з'явилась покрівля, щоб порох не здуло вітром. В колісному замку, як і фітильному, був гачок, але на ньому запалювався не фітиль, а шматок колчедану (м'якого матеріалу) чи кременю. Посередині замку на осі містилось колесо з нарізною поверхністю. Воно крутилося від ланцюга, намотаного на вал колеса. Ланцюг тягнула вниз плоска пружина. Накручували ланцюг на вал спеціальним ключем. При натиску на гачок пружина зжималась, змотувала ланцюг і колесо крутилося. В відміну від фітильного замку колісний мав 30-35 деталей, виготовити його міг не кожен, тому великого розповсюдження він не мав. Піхота користувалася фітильним замком до кінця XVII століття.

Колісний замок. Новим знаряддям для запалення заряду в стволі (після фітильного замку) став колісний замок. Майже вся операція перезарядки залишилась стара: в ствол клали порох, кулю, пиж, вминали все шомполом. Залишилась і «підставка» для затравного пороху під затравним вирізом. Тільки тепер у підставки з'явилась покрівля, щоб порох не здуло вітром. В колісному замку, як і фітильному, був гачок, але на ньому запалювався не фітиль, а шматок колчедану (м'якого матеріалу) чи кременю. Посередині замку на осі містилось колесо з нарізною поверхністю. Воно крутилося від ланцюга, намотаного на вал колеса. Ланцюг тягнула вниз плоска пружина. Накручували ланцюг на вал спеціальним ключем. При натиску на гачок пружина зжималась, змотувала ланцюг і колесо крутилося. В відміну від фітильного замку колісний мав 30-35 деталей, виготовити його міг не кожен, тому великого розповсюдження він не мав. Піхота користувалася фітильним замком до кінця XVII століття.

Народження пістолета. Поява колісного замку привела до народження нової зброї—пістолета. Раніше гадали, що назва пішла від міста Пістоля, де вперше були змайстровані пістолети. Але насправді назва «пістолет» пішла від слова «піштала»—першої вогнепальної зброї. Перший пістолет з'явився в 1590-х. Озброювалися пістолетами спеціальні полки кавалерії, згодом вершників прозвали пістольєрами

Народження пістолета. Поява колісного замку привела до народження нової зброї—пістолета. Раніше гадали, що назва пішла від міста Пістоля, де вперше були змайстровані пістолети. Але насправді назва «пістолет» пішла від слова «піштала»—першої вогнепальної зброї. Перший пістолет з'явився в 1590-х. Озброювалися пістолетами спеціальні полки кавалерії, згодом вершників прозвали пістольєрами

Народження пістолета. Поява колісного замку привела до народження нової зброї—пістолета. Раніше гадали, що назва пішла від міста Пістоля, де вперше були змайстровані пістолети. Але насправді назва «пістолет» пішла від слова «піштала»—першої вогнепальної зброї. Перший пістолет з'явився в 1590-х. Озброювалися пістолетами спеціальні полки кавалерії, згодом вершників прозвали пістольєрами

Кремневий замок. Фітильний замок був незручний, а колісний дуже дорогий. Найвдалішим запалювальним механізмом став в XVI ст. кремневий замок. Замок працював таким чином: Рушниця чи пістолет заряджали з дула, на підставку сипали порох, гачок з кремнем відводили назад (при цьому стискалася підгачкова пружина), і готово — можна робити постріл. При натиску на гачок кремінь бив по пороху і лунав постріл. Була тільки одна незручність: від натиску на гачок до пострілу проходило 1-2 секунди. Кремневий замок став одразу відомим. Більше ста років його ставили тільки на мисливські рушниці. Кожна країна мала свій власний кремневий замок, найвідоміші були: шотландські, англійські, голандські, шведські, карельські, іспанські, італійські, португальські, турецькі і російські кременеві замки.

Кремневий замок. Фітильний замок був незручний, а колісний дуже дорогий. Найвдалішим запалювальним механізмом став в XVI ст. кремневий замок. Замок працював таким чином: Рушниця чи пістолет заряджали з дула, на підставку сипали порох, гачок з кремнем відводили назад (при цьому стискалася підгачкова пружина), і готово — можна робити постріл. При натиску на гачок кремінь бив по пороху і лунав постріл. Була тільки одна незручність: від натиску на гачок до пострілу проходило 1-2 секунди. Кремневий замок став одразу відомим. Більше ста років його ставили тільки на мисливські рушниці. Кожна країна мала свій власний кремневий замок, найвідоміші були: шотландські, англійські, голандські, шведські, карельські, іспанські, італійські, португальські, турецькі і російські кременеві замки.

Кремневий замок. Фітильний замок був незручний, а колісний дуже дорогий. Найвдалішим запалювальним механізмом став в XVI ст. кремневий замок. Замок працював таким чином: Рушниця чи пістолет заряджали з дула, на підставку сипали порох, гачок з кремнем відводили назад (при цьому стискалася підгачкова пружина), і готово — можна робити постріл. При натиску на гачок кремінь бив по пороху і лунав постріл. Була тільки одна незручність: від натиску на гачок до пострілу проходило 1-2 секунди. Кремневий замок став одразу відомим. Більше ста років його ставили тільки на мисливські рушниці. Кожна країна мала свій власний кремневий замок, найвідоміші були: шотландські, англійські, голандські, шведські, карельські, іспанські, італійські, португальські, турецькі і російські кременеві замки.

Випередивши час. Винахідник нової гвинтівки Йоган Дрейзе працював над нею довгі роки. Все почалося в 1809 р. коли молодий німець приїхав в Париж в пошуках роботи. Зовсім випадково він стає підмайстром відомого зброяра Самуеля Полі. В вересні 1812 р. С. Полі отримав патент на рушницю, що заряджалася металевими набоями. Імператору Наполеону доповіли про нову зброю, але йому не було часу до нових рушниць, оскільки він був в вигнанні після поразки в Ватерлоо.

Випередивши час. Винахідник нової гвинтівки Йоган Дрейзе працював над нею довгі роки. Все почалося в 1809 р. коли молодий німець приїхав в Париж в пошуках роботи. Зовсім випадково він стає підмайстром відомого зброяра Самуеля Полі. В вересні 1812 р. С. Полі отримав патент на рушницю, що заряджалася металевими набоями. Імператору Наполеону доповіли про нову зброю, але йому не було часу до нових рушниць, оскільки він був в вигнанні після поразки в Ватерлоо.

7.62мм пістолет-кулемет зразку 1941 системи Шпагіна (ППШ) - пістолет-кулемет, розроблений радянським конструктором Георгієм Шпагіним, прийнято на озброєння Червоної армії у 1941 році. Також був на озброєнні УПА. Знято з озброєння у 1951 році, коли на зміну ПКШ надійшов автомат Калашникова. Використовувався у Другій світовій війні, в Корейській війні та у В'єтнамській війніППШ-41

7.62мм пістолет-кулемет зразку 1941 системи Шпагіна (ППШ) - пістолет-кулемет, розроблений радянським конструктором Георгієм Шпагіним, прийнято на озброєння Червоної армії у 1941 році. Також був на озброєнні УПА. Знято з озброєння у 1951 році, коли на зміну ПКШ надійшов автомат Калашникова. Використовувався у Другій світовій війні, в Корейській війні та у В'єтнамській війніППШ-41

7.62мм пістолет-кулемет зразку 1941 системи Шпагіна (ППШ) - пістолет-кулемет, розроблений радянським конструктором Георгієм Шпагіним, прийнято на озброєння Червоної армії у 1941 році. Також був на озброєнні УПА. Знято з озброєння у 1951 році, коли на зміну ПКШ надійшов автомат Калашникова. Використовувався у Другій світовій війні, в Корейській війні та у В'єтнамській війніППШ-41

MP-40 MP-40 (нім. Maschinen Pistole 40-jar/рік) — німецький пістолет-кулемет що був розроблений на початку Другої світової війни та знаходився на озброєнні майже всіх частин Вермахту. За роки війни він став наймасовішою автоматичною стрілецькою зброєю Німеччини.

MP-40 MP-40 (нім. Maschinen Pistole 40-jar/рік) — німецький пістолет-кулемет що був розроблений на початку Другої світової війни та знаходився на озброєнні майже всіх частин Вермахту. За роки війни він став наймасовішою автоматичною стрілецькою зброєю Німеччини.

MP-40 MP-40 (нім. Maschinen Pistole 40-jar/рік) — німецький пістолет-кулемет що був розроблений на початку Другої світової війни та знаходився на озброєнні майже всіх частин Вермахту. За роки війни він став наймасовішою автоматичною стрілецькою зброєю Німеччини.

Walther P38 Вальтер П38 (Walther P38) — німецький самозарядний пістолет калібру 9 мм. Вальтер П38 був розроблений фірмою «Карл Вальтер Ваффенфабрик». Найпотужніший пістолет подібного типу, часів. Другої світової війни. До німецької армії потрапили у 1939. На озброєння Вермахтум P38 офіційно був прийнятий 26 квітня 1940. З часом він потіснив пістолет «Люгер-Парабелум» (P08) і став наймасовішим пістолетом німецької армії та спеціальних служб. Після війни виробництво озброєнь у Німеччині на довгий термін було припинено. Тільки в 1957 році в ФРН відновилося виробництво цього пістолета на заводі фірми «Карл Вальтер Шпортваффенфабрик». Він поставлявся на озброєння Бундесвера під маркою P1 (P1, P — скорочення від «pistole» — нім. «Пістолет»), калібри 7.65 та 9 мм.

Walther P38 Тип: ПістолетІсторія служби : Термін використання1938 — 2000 (виготовлявся)Війни Друга світова війна. Конструктор Фріц-Август Вальтер (1889—1966)Розроблено1938 Виробник «Карл Вальтер Ваффенфабрик»«Карл Вальтер Шпортваффенфабрик»«Mauser-Werke A. G.»«Spree-Werke Gmb. H»«Manurhin»Кількістьпонад 1 000 000 до 1945 (Третій Рейх)Варіанти. Р1 з 1957 Р4 з 1976 Р5 з 1977 Характеристики. Маса0.780 кг (без патронів)0.880 кг (з патронами)Довжина215 мм Довжина ствола, мм:125 мм. Тип боєприпасу 9x19 Parabellum. Механізм Сцеплений затвор. Дульна Швидкість начальна — 350 м/с. Прицільна дальність 50 метрів. Тип боєпостачання магазин на 8 патронів. Приціл постійний

Walther P38 Тип: ПістолетІсторія служби : Термін використання1938 — 2000 (виготовлявся)Війни Друга світова війна. Конструктор Фріц-Август Вальтер (1889—1966)Розроблено1938 Виробник «Карл Вальтер Ваффенфабрик»«Карл Вальтер Шпортваффенфабрик»«Mauser-Werke A. G.»«Spree-Werke Gmb. H»«Manurhin»Кількістьпонад 1 000 000 до 1945 (Третій Рейх)Варіанти. Р1 з 1957 Р4 з 1976 Р5 з 1977 Характеристики. Маса0.780 кг (без патронів)0.880 кг (з патронами)Довжина215 мм Довжина ствола, мм:125 мм. Тип боєприпасу 9x19 Parabellum. Механізм Сцеплений затвор. Дульна Швидкість начальна — 350 м/с. Прицільна дальність 50 метрів. Тип боєпостачання магазин на 8 патронів. Приціл постійний

ТТПістолет обр. 1933 г. (ТТ, Тульский, Токарева, Индекс ГРАУ — 56-А-132) — перший армійський самозарядный пістолет СССР, разроблений в 1930 році радянським конструктором Федором Васильовичем Токаревим

ТТХарактеристики. Масса, кг:0,854 (без патронов)0,94 (снаряжённый)Длина, мм:195 Длина ствола, мм:116 Высота, мм:130 Патрон:7,62×25 мм ТТ Калибр, мм:7,62 Принципы работы:отдача при коротком ходе ствола. Начальная скорость пули,м/с:420—450 Прицельная дальность, м:50 Максимальнаядальность, м:1650 Вид боепитания:магазин на 8 патронов. Прицел:открытый, нерегулируемый

ТТХарактеристики. Масса, кг:0,854 (без патронов)0,94 (снаряжённый)Длина, мм:195 Длина ствола, мм:116 Высота, мм:130 Патрон:7,62×25 мм ТТ Калибр, мм:7,62 Принципы работы:отдача при коротком ходе ствола. Начальная скорость пули,м/с:420—450 Прицельная дальность, м:50 Максимальнаядальность, м:1650 Вид боепитания:магазин на 8 патронов. Прицел:открытый, нерегулируемый

St. G-44 St. G-44 (нім. Sturm. Gewehr 44 — штурмова гвинтівка 1944 року) — німецький автомат, створений у 1943 році для використання у бойових діях Другої світової війни, був одним з перших автоматів під проміжний набій. St. G-44 став прообразом для створення радянських АК, і пізніше американських M16 та M4.

St. G-44Історія виробництва: Конструктор Хуго Шмайссер. Розроблено 1943 рік. Виробник C. G. Haenel. Виготовлено1 942–1945 роки. Кількість 420—460 тисяч. Характеристики. Маса 5,2 Довжина 940 Довжина ствола, мм: 419 Тип боєприпасу 7,92×33 мм. Калібр7,92 Бойова скорострільність 500—600 Дульна швидкість 685 (маса кулі 8,1 г)Прицільна дальність 600 Максимальна дальність : ефективна:300 (чергами)600 (одиночними)

St. G-44Історія виробництва: Конструктор Хуго Шмайссер. Розроблено 1943 рік. Виробник C. G. Haenel. Виготовлено1 942–1945 роки. Кількість 420—460 тисяч. Характеристики. Маса 5,2 Довжина 940 Довжина ствола, мм: 419 Тип боєприпасу 7,92×33 мм. Калібр7,92 Бойова скорострільність 500—600 Дульна швидкість 685 (маса кулі 8,1 г)Прицільна дальність 600 Максимальна дальність : ефективна:300 (чергами)600 (одиночними)

STENSTEN — англійський пістолет-кулемет, створений в 1941 році. Був найбільш масовим пістолетом-кулеметом армії Великобританії і її домініонів в часи Другої Світової війни. Знаходився на озброєнні англійської армії до початку 1960-х років.

STENSTEN — английский пистолет-пулемёт, созданный в 1941 году. Являлся наиболее массовым пистолетом-пулемётом армии Великобритании и ее доминионов в ходе Второй Мировой войны. Находился на вооружении английской армии до начала 1960-х годов.

STENSTEN — английский пистолет-пулемёт, созданный в 1941 году. Являлся наиболее массовым пистолетом-пулемётом армии Великобритании и ее доминионов в ходе Второй Мировой войны. Находился на вооружении английской армии до начала 1960-х годов.

АК-47 Автома́т Кала́шникова  — найпоширеніша у світі стрілецька зброя, найдоступніший автомат. Створений понад 60 років тому російським конструктором старшим сержантом Михайлом Калашниковим. Може стріляти як чергами, так і окремими пострілами. Відрізняється високою надійністю і простотою обслуговування. Був прийнятий на озброєння Радянської Армії у 1949 році.

АК-47 Автома́т Кала́шникова  — найпоширеніша у світі стрілецька зброя, найдоступніший автомат. Створений понад 60 років тому російським конструктором старшим сержантом Михайлом Калашниковим. Може стріляти як чергами, так і окремими пострілами. Відрізняється високою надійністю і простотою обслуговування. Був прийнятий на озброєння Радянської Армії у 1949 році.

АК-47 Автома́т Кала́шникова  — найпоширеніша у світі стрілецька зброя, найдоступніший автомат. Створений понад 60 років тому російським конструктором старшим сержантом Михайлом Калашниковим. Може стріляти як чергами, так і окремими пострілами. Відрізняється високою надійністю і простотою обслуговування. Був прийнятий на озброєння Радянської Армії у 1949 році.

BARRETT M82 М82 (Model 82) (неофициальное прозвище — «Light fifty») — великокаліберна снайперська гвинтівка, випущена компанією «Barrett Firearms Company». В даний час гвинтівка М82 знаходиться на озброєнні багатьох армій світу, в тому числі і  армії США.

BARRETT M82 Масса, кг:14 (с 737-мм стволом)13,5 (с 508-мм стволом)14,75 (M82 A2)Длина, мм:1450 (с 737-мм стволом)1220 (с 508-мм стволом)1409 (M82 A2)Длина ствола, мм:737508 Патрон:12,7×99 мм НАТОКалибр, мм:12,7 Принципы работы: Короткий ход ствола, поворотный затвор. Начальная скорость пули,м/с:853 (M82 A1)900 (M82 A2)Максимальнаядальность, м:1800 (M82 A1)1600 (M82 A2)Вид боепитания:отъёмный коробчатый магазин на 10 патронов. Прицел:складной открытый, имеется планка Пикатинни для установки различных прицелов

BARRETT M82 Масса, кг:14 (с 737-мм стволом)13,5 (с 508-мм стволом)14,75 (M82 A2)Длина, мм:1450 (с 737-мм стволом)1220 (с 508-мм стволом)1409 (M82 A2)Длина ствола, мм:737508 Патрон:12,7×99 мм НАТОКалибр, мм:12,7 Принципы работы: Короткий ход ствола, поворотный затвор. Начальная скорость пули,м/с:853 (M82 A1)900 (M82 A2)Максимальнаядальность, м:1800 (M82 A1)1600 (M82 A2)Вид боепитания:отъёмный коробчатый магазин на 10 патронов. Прицел:складной открытый, имеется планка Пикатинни для установки различных прицелов

M4 A1 М4 (Carbine, 5.56mm: M4) — автомат, створений в США на основі М16 А2 спочатку для озброєння екіпажів бойових машин. В даний час на нього переходить і вся армія США, так як більша зручність укороченого автомата в сучасних умовах, коли більшу частину армії складають мотопіхота, екіпажі бойових машин і допоміжні війська. Основними відмінностями М4 від М16 А2 є ствол меншої довжини і висувний телескопічний приклад.

M4 A1 Масса, кг:2,91 (без магазина и ремня)2,68 (без магазина и ремня 0,11 (пустой магазин на 30 патронов)0,48 (снаряженный магазин на 30 патронов)Длина, мм:840/760 с раздвинутым/задвинутым прикладом. Длина ствола, мм:370 (без компенсатора)[Патрон:5,56×45 мм Калибр, мм:5,56 Принципы работы:отвод пороховых газов,поворотный затвор. Скорострельность,выстрелов/мин:700—970 (M4)700—1025 (M4 A1, 2009 год)700—950 (поздние образцы)Начальная скорость пули, м/с:905 884 Прицельная дальность, м:800 (M4) 600 (M4 A1)[6 Максимальнаядальность, м:600 (эффективная)Вид боепитания:коробчатый магазин STANAGна 30 патронов. Прицел:диоптрический (на съёмной рукоятке для переноски), имеется планка Пикатинни для крепления различных прицелов

M4 A1 Масса, кг:2,91 (без магазина и ремня)2,68 (без магазина и ремня 0,11 (пустой магазин на 30 патронов)0,48 (снаряженный магазин на 30 патронов)Длина, мм:840/760 с раздвинутым/задвинутым прикладом. Длина ствола, мм:370 (без компенсатора)[Патрон:5,56×45 мм Калибр, мм:5,56 Принципы работы:отвод пороховых газов,поворотный затвор. Скорострельность,выстрелов/мин:700—970 (M4)700—1025 (M4 A1, 2009 год)700—950 (поздние образцы)Начальная скорость пули, м/с:905 884 Прицельная дальность, м:800 (M4) 600 (M4 A1)[6 Максимальнаядальность, м:600 (эффективная)Вид боепитания:коробчатый магазин STANAGна 30 патронов. Прицел:диоптрический (на съёмной рукоятке для переноски), имеется планка Пикатинни для крепления различных прицелов

РПГ-740-мм ручний протитанковий гранатомет РПГ-7 — ручний протитанковий гранатомет радянського виробництва, призначений для боротьби з танками, самохідно-артилерійськими установками й іншими броньованими засобами противника. Крім того, він може бути використаний для знищення живої сили противника, що знаходиться в легких укриттях, а також у спорудженнях міського типу. Спочатку РПГ-7 призначався для ураження танків та іншої бронетехніки, що була захищена гомогенною сталевоюбронею і не має засобів динамічного захисту, згодом завдяки застосуванню удосконалених боєприпасів, отримав можливість пробивати ДЗ і уражати живу силу противника. Дешевизна і ефективність РПГ-7 забезпечили йому застосування в локальних конфліктах по всьому світу, гранатомет знаходиться на озброєнні збройних сил більш ніж 50 держав, а також у безлічі незаконних збройних формувань та угруповань організованої злочинності

РПГ-7Історія виробництва: Конструктор. ГСКБ-47 Розроблено1958–1961 Виробник. Базальт. Виготовленоз червня 1961 по теперішній час. Кількість9 000 000 +Варіанти. РПГ-7 В, РПГ-7 Д, Type 69 RPGХарактеристики. Маса6,3 Довжина950 Довжина ствола, мм:417 мм. Тип боєприпасуграната надкаліберна,протитанкова, кумулятивної діїКалібр40-мм

РПГ-7Історія виробництва: Конструктор. ГСКБ-47 Розроблено1958–1961 Виробник. Базальт. Виготовленоз червня 1961 по теперішній час. Кількість9 000 000 +Варіанти. РПГ-7 В, РПГ-7 Д, Type 69 RPGХарактеристики. Маса6,3 Довжина950 Довжина ствола, мм:417 мм. Тип боєприпасуграната надкаліберна,протитанкова, кумулятивної діїКалібр40-мм12

AT-4 Гранатомет призначений в першу чергу для боротьби з броньованими цілями, а також може бути використаним в ролі протипіхотної зброї. AT4,взятий на озброєння шведською армією. Він являється спільною розробкою шведської компанії SAAB Bofors Dynamics і американської корпорації ATK.

AT-4 Характеристики. Масса, кг:6,7 Длина, мм:1020[Калибр, мм:84 Начальная скорость пули,м/с:290 Прицельная дальность, м:300 Максимальнаядальность, м:500 (площадная цель), 2100 (максимальная)Прицел:механический, возможна установка ночного. Взрывчатое вещество:октоген/тринитротолуол. Масса взрывчатого вещества, кг:0,440

AT-4 Характеристики. Масса, кг:6,7 Длина, мм:1020[Калибр, мм:84 Начальная скорость пули,м/с:290 Прицельная дальность, м:300 Максимальнаядальность, м:500 (площадная цель), 2100 (максимальная)Прицел:механический, возможна установка ночного. Взрывчатое вещество:октоген/тринитротолуол. Масса взрывчатого вещества, кг:0,440

ПМ9-мм пістолет Макарова — радянський самозарядний пістолет, прийнятий на озброєння Збройних сил та правоохорончих структур СРСР в 1951 році.

ПМХарактеристики. Маса0,733 кг. Довжина161,5 мм. Довжина ствола, мм:93,5 мм. Ширина126,75 м. Стрільців30,5 Тип боєприпасу9×18 мм ПММеханізм. Вільний затвор. Дульна швидкість315 м/с. Прицільна дальність50 м. Максимальна дальність100 м. Тип боєпостачання магазин на 8 патронів (на деяких російських моделях магазини на 10 чи 12 патронів)

ПМХарактеристики. Маса0,733 кг. Довжина161,5 мм. Довжина ствола, мм:93,5 мм. Ширина126,75 м. Стрільців30,5 Тип боєприпасу9×18 мм ПММеханізм. Вільний затвор. Дульна швидкість315 м/с. Прицільна дальність50 м. Максимальна дальність100 м. Тип боєпостачання магазин на 8 патронів (на деяких російських моделях магазини на 10 чи 12 патронів)

Зброя ІІ світової війни. Кулемети

Зброя ІІ світової війни. Кулемети

MG 42 В 1942році на озброєння Вермахту надійшов новий єдиний кулемет MG-42, який був запущений у виробництво на цій фірмі. MG-42 розроблювався під конкретні вимоги: це мав бути єдиний кулемет, макимально дешевий у виробництві, максимально надійний та з високою вогневою міццю, яка має досягатися високою скорострільністю. Хоча в конструкції MG-42 і використовувались деякі деталі MG-34 (що полегшило перехід до виготовлення нової моделі кулемета в умовах війни), та вцілому він являє собою оригінальну систему з високими боєвими характеристиками. Більш висока технологічність кулемета досягнута завдяки широкому використанню штамповки. Дешевизна та швидкість виготовлення досягалася завдяки цілому ряду нововведень. По-перше, широкого використання штамповки та точної зварки: ствольна коробка разом з кожухом ствола виготовлялися штамповкою з єдиної заготовки, в той час як в MG-34 це були дві різні деталі зброї, виготовлених на металоріжучих станках. По-друге, з ціллю спрощення відмовилися від можливості подачі набоїв з будь-якої сторони та від можливості магазинного живлення та можливості переключення режимів стрільби. По-третє, зменшення кількості деталей до 200. в результаті, ціна на кулемет MG-42

MG 42 В 1942році на озброєння Вермахту надійшов новий єдиний кулемет MG-42, який був запущений у виробництво на цій фірмі. MG-42 розроблювався під конкретні вимоги: це мав бути єдиний кулемет, макимально дешевий у виробництві, максимально надійний та з високою вогневою міццю, яка має досягатися високою скорострільністю. Хоча в конструкції MG-42 і використовувались деякі деталі MG-34 (що полегшило перехід до виготовлення нової моделі кулемета в умовах війни), та вцілому він являє собою оригінальну систему з високими боєвими характеристиками. Більш висока технологічність кулемета досягнута завдяки широкому використанню штамповки. Дешевизна та швидкість виготовлення досягалася завдяки цілому ряду нововведень. По-перше, широкого використання штамповки та точної зварки: ствольна коробка разом з кожухом ствола виготовлялися штамповкою з єдиної заготовки, в той час як в MG-34 це були дві різні деталі зброї, виготовлених на металоріжучих станках. По-друге, з ціллю спрощення відмовилися від можливості подачі набоїв з будь-якої сторони та від можливості магазинного живлення та можливості переключення режимів стрільби. По-третє, зменшення кількості деталей до 200. в результаті, ціна на кулемет MG-42

MG 42 В 1942році на озброєння Вермахту надійшов новий єдиний кулемет MG-42, який був запущений у виробництво на цій фірмі. MG-42 розроблювався під конкретні вимоги: це мав бути єдиний кулемет, макимально дешевий у виробництві, максимально надійний та з високою вогневою міццю, яка має досягатися високою скорострільністю. Хоча в конструкції MG-42 і використовувались деякі деталі MG-34 (що полегшило перехід до виготовлення нової моделі кулемета в умовах війни), та вцілому він являє собою оригінальну систему з високими боєвими характеристиками. Більш висока технологічність кулемета досягнута завдяки широкому використанню штамповки. Дешевизна та швидкість виготовлення досягалася завдяки цілому ряду нововведень. По-перше, широкого використання штамповки та точної зварки: ствольна коробка разом з кожухом ствола виготовлялися штамповкою з єдиної заготовки, в той час як в MG-34 це були дві різні деталі зброї, виготовлених на металоріжучих станках. По-друге, з ціллю спрощення відмовилися від можливості подачі набоїв з будь-якої сторони та від можливості магазинного живлення та можливості переключення режимів стрільби. По-третє, зменшення кількості деталей до 200. в результаті, ціна на кулемет MG-42

Browning M2 Кулемет Browning M2 або кулемет Browning .50 калібру —великокаліберний кулемет, розроблений наприкінці Першої світової війни. Джоном Браунінгом. Був прозваний Ma Deuce або «калібр 50» (fifty-cal). Дизайн має багато офіційних позначень, зокрема для сучасної піхотної модифікації Browning Machine Gun, Cal. .50, M2, HB, Flexible. Цей кулемет ефективний проти піхоти, неброньованого та легкоброньованого транспорту, човнів та літаків на низьких висотах. Різноманітні модифікації цього кулемета широко використовувався армією США з 1920-х років по сьогодні, він використовувався протягом Другої світової Корейської, В'єтнамської Іракської та інших воєн. Цей кулемет залишається на озброєнні багатьох країн НАТО та ряду інших країн. Він, з дуже нечисленними модифікаціями, залишається у використанні довше за будь-які інші ручні типи озброєння у США. За конструкцією подібний до кулемета Browning Model 1919. Широко застосовувався в авіації США під час Другої світової війни (Р-40, P-47, P-51). Рекордною для винищувача є установка восьми кулеметів M2 на винищувачі-штурмовику P-47 Thunderbolt. Захисне озброєння «Літаючої фортеці» B-17, складалося з 13 одиниць M2 Browning. Куля типу .50 BMG схильна до меншого впливу вітру, в порівнянні з легшими кулями менших калібрів, тому .50 BMG широко застосовується увеликокаліберних снайперських гвинтівках

Browning M2 Кулемет Browning M2 або кулемет Browning .50 калібру —великокаліберний кулемет, розроблений наприкінці Першої світової війни. Джоном Браунінгом. Був прозваний Ma Deuce або «калібр 50» (fifty-cal). Дизайн має багато офіційних позначень, зокрема для сучасної піхотної модифікації Browning Machine Gun, Cal. .50, M2, HB, Flexible. Цей кулемет ефективний проти піхоти, неброньованого та легкоброньованого транспорту, човнів та літаків на низьких висотах. Різноманітні модифікації цього кулемета широко використовувався армією США з 1920-х років по сьогодні, він використовувався протягом Другої світової Корейської, В'єтнамської Іракської та інших воєн. Цей кулемет залишається на озброєнні багатьох країн НАТО та ряду інших країн. Він, з дуже нечисленними модифікаціями, залишається у використанні довше за будь-які інші ручні типи озброєння у США. За конструкцією подібний до кулемета Browning Model 1919. Широко застосовувався в авіації США під час Другої світової війни (Р-40, P-47, P-51). Рекордною для винищувача є установка восьми кулеметів M2 на винищувачі-штурмовику P-47 Thunderbolt. Захисне озброєння «Літаючої фортеці» B-17, складалося з 13 одиниць M2 Browning. Куля типу .50 BMG схильна до меншого впливу вітру, в порівнянні з легшими кулями менших калібрів, тому .50 BMG широко застосовується увеликокаліберних снайперських гвинтівках

Browning M2 Кулемет Browning M2 або кулемет Browning .50 калібру —великокаліберний кулемет, розроблений наприкінці Першої світової війни. Джоном Браунінгом. Був прозваний Ma Deuce або «калібр 50» (fifty-cal). Дизайн має багато офіційних позначень, зокрема для сучасної піхотної модифікації Browning Machine Gun, Cal. .50, M2, HB, Flexible. Цей кулемет ефективний проти піхоти, неброньованого та легкоброньованого транспорту, човнів та літаків на низьких висотах. Різноманітні модифікації цього кулемета широко використовувався армією США з 1920-х років по сьогодні, він використовувався протягом Другої світової Корейської, В'єтнамської Іракської та інших воєн. Цей кулемет залишається на озброєнні багатьох країн НАТО та ряду інших країн. Він, з дуже нечисленними модифікаціями, залишається у використанні довше за будь-які інші ручні типи озброєння у США. За конструкцією подібний до кулемета Browning Model 1919. Широко застосовувався в авіації США під час Другої світової війни (Р-40, P-47, P-51). Рекордною для винищувача є установка восьми кулеметів M2 на винищувачі-штурмовику P-47 Thunderbolt. Захисне озброєння «Літаючої фортеці» B-17, складалося з 13 одиниць M2 Browning. Куля типу .50 BMG схильна до меншого впливу вітру, в порівнянні з легшими кулями менших калібрів, тому .50 BMG широко застосовується увеликокаліберних снайперських гвинтівках

Кулемет Ма́ксима. Кулемет Ма́ксима («Ма́ксим») — станковий кулемет, розроблений американськимзброярем Гайрамом Стівенсом Максимом (англ. Hiram Stevens Maxim) в 1883 році. Кулемет Максима став родоначальником всієї автоматичної зброї, він широко використовувався під час Англо-бурської війни 1899–1902, Першої світової і Другої світової воєн. Кулемет Максима кардинально змінив спосіб військових дій: війна перетворилася з маневреної на окопну, коли під час Першої світової війни обидві сторони мали на озброєнні кулемети Максима. Один захищений кулеметчик міг зупинити наступ тисячі бійців і кавалерії. Щоб подолати цю зброю, були розроблені принципово нові види озброєнь — танки і військова авіація.

Кулемет Ма́ксима. Кулемет Ма́ксима («Ма́ксим») — станковий кулемет, розроблений американськимзброярем Гайрамом Стівенсом Максимом (англ. Hiram Stevens Maxim) в 1883 році. Кулемет Максима став родоначальником всієї автоматичної зброї, він широко використовувався під час Англо-бурської війни 1899–1902, Першої світової і Другої світової воєн. Кулемет Максима кардинально змінив спосіб військових дій: війна перетворилася з маневреної на окопну, коли під час Першої світової війни обидві сторони мали на озброєнні кулемети Максима. Один захищений кулеметчик міг зупинити наступ тисячі бійців і кавалерії. Щоб подолати цю зброю, були розроблені принципово нові види озброєнь — танки і військова авіація.

Кулемет Ма́ксима. Кулемет Ма́ксима («Ма́ксим») — станковий кулемет, розроблений американськимзброярем Гайрамом Стівенсом Максимом (англ. Hiram Stevens Maxim) в 1883 році. Кулемет Максима став родоначальником всієї автоматичної зброї, він широко використовувався під час Англо-бурської війни 1899–1902, Першої світової і Другої світової воєн. Кулемет Максима кардинально змінив спосіб військових дій: війна перетворилася з маневреної на окопну, коли під час Першої світової війни обидві сторони мали на озброєнні кулемети Максима. Один захищений кулеметчик міг зупинити наступ тисячі бійців і кавалерії. Щоб подолати цю зброю, були розроблені принципово нові види озброєнь — танки і військова авіація.

Сучасна зброя

Джерела(Огнестрельное Оружие) Шокарева Ю. В. Зміни угруповань великих ссавців внаслідок розвитку мисливської діяльності людини — О. П. Трунов, І. В. Загороднюк // ZOOCENOSIS-2007. Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах ВІКІПЕДІЯ

Новокочубеївський ЗЗСО І-ІІІ ст. Вчитель: Заєць Сергій Михайлович

Дякую за увагу