План1. Німеччина на початку XVI ст.2. Виступ Лютера.3. Чого добивались учасники Реформації.4. Селянська війна в Німеччині5. Наслідки
Номер слайду 3
Насправді єдиної Німеччини не було - була Священна Римська імперія, куди входили найрізноманітніші території на чолі з імператором з династії Габсбургів, влада яких над князями була дуже слабкою і залежала від князів, які й обирали імператора. Не було спільних органів управління, армії, фінансів.
Номер слайду 4
Курфюрсти, які обирають імператора. Курфюрст (нім. Kurfürst — князь-виборець): титул князів у Священній Римській імперії німецької нації (рангом вище ерцгерцога і нижче тільки короля, великого герцога або імператора), який мав право брати участь у виборах короля (імператора).
Номер слайду 5
У роздробленій країні були дуже сильні позиції католицької церкви. Церковні володіння займали значну частину території. Церкві належали десятки міст і сіл. Серед семи князів, що обирали імператора, три були архієпископами. З Німеччини римський папа одержував найбільші прибутки. Адже у економічному плані Німеччина була досить сильною. З другої половини XV ст. стрімко розвивається гірнича справа, де було зайнято до 100 тис. чоловік. У виплавці срібла Німеччина перевершувала всі інші країни, Європи разом узяті. Міста Аугсбург і Нюрнберг були найбагатшими містами Європи . Зростають елементи капіталізму у металообробці, будівництві, книгодрукуванні.
Номер слайду 6
Економічний розвиток і відсталий феодальний порядок, який захищала католицька церква, вступили у протиріччя.
Номер слайду 7
В обстановці загального невдоволення потрібен був лише поштовх, щоб почалась відкрита боротьба. Таким поштовхом стала торгівля індульгенціями. Папа оголосив, що католики можуть зробити добру справу - купівлею індульгенцій підтримати будівництво собору Св. Петра в Римі. Нерідко на ринковому майдані можна було чути вигук: "Гоніть монету! Рятуйте ваших рідних і близьких! Тільки-но на дні карнавки задзвенить монета, душа грішника опиниться в раю!"
Номер слайду 8
У 1517 р. учений чернець Мартін Лютер (1483 - 1548) вивішав на дверях собору у Віттенберзі своє звернення - "95 тез". У ньому він засуджував торгівлю індульгенціями і закликав до змін у церкві.
Номер слайду 9
Коли звістка про виступ Лютера дійшла до Риму, папа звинуватив "зухвалого віттенберзького ченця" в єресі. Він надіслав грамоту, у якій загрожував Лютеру прокляттям. Підтримка народу додала Лютеру сміливості: він оголосив самого папу єретиком і в присутності студентів спалив папську буллу.Імператор Карл V підтримував папу, тому він викликав Лютера на з'їзд князів, представників рицарів і міст у місті Вормсі. Коли Лютер з'явився перед зібранням, від нього зажадали, щоб він зрікся своїх поглядів. Та Лютер зайняв тверду позицію і заявив: "На цьому стою і не можу інакше". Імператор оголосив його поза законом, але Лютер сховався у замку саксонського князя. Тут Лютер зайнявся перекладом Євангелія німецькою мовою
Номер слайду 10
Виступ Лютера став початком Реформації - боротьби за перебудову католицької церкви.
Номер слайду 11
Чого добивались учасники Реформації.
Номер слайду 12
Це була народна Реформація. Її вождем став Томас Мюнцер (1489 – 1525). З початком Реформації він підтримав Лютера, але був за рішучу боротьбу з католицизмом. Мюнцер виступав перед селянами і міськими бідняками з закликом встановити “царство Боже на землі”, тобто порядок, коли не буде ні багатих, ні бідних.
Номер слайду 13
Німеччина була економічно розвинутою територією. Її розвиткові заважала політична роздробленість та сильні позиції католицької церкви. Незадоволеність різних верств спричинило Реформацію. Початком Реформації став виступ М. Лютера.
Номер слайду 14
Селянська війна в Німеччині
Номер слайду 15
Зібравшись разом, вожаки селянських загонів склали програму, яку було названо "12 статей". Повсталі добивалися відміни особистої залежності селянина. Вони вимагали повернути захоплені общинні землі, зменшити панщину, оброки і десятину, дозволити кожному селу обирати собі священика. Городяни також виклали свої вимоги. У місті Хейлбронні було складено програму, що вимагала посилити владу імператора, запровадити спільні для всієї Німеччини закони, єдину монету і міри , а також скасувати мито всередині країни. Усе це мало сприяти об'єднанню країни і розвитку виробництва і торгівлі. Лютер був наляканим розмахом Селянської війни і перейшов на бік феодалів. У своєму творі "Проти розбійницьких і грабіжницьких селянських ватаг" він закликав князів придушити і винищити повсталих. Повсталих було в кілька разів більше, ніж дворян. Однак селяни не знали військової справи, їм бракувало дисциплінованості. Вони були занадто довірливі і вступили у переговори зі своїми ворогами. Вимоги селян і городян . Реакція Мартіна Лютера.
Номер слайду 16
Після поразки Селянської війни протягом наступних трьох століть в Німеччині зберігалася особиста залежність і феодальні повинності селян. Зазнала невдачі і спроба об'єднати країну, створити централізовану державу. Князі добилися ще більшої самостійності, а міста і рицарі потрапили у повну підлеглість до них.
Номер слайду 17
Поширення реформаційних ідей• Католицька церква поступово втрачає свій колишній вплив.• у Німеччині деякі князі захоплюють церковні землі і стають главами церков у своїх князівствах.• Церква отримує назву лютеранської.• Скасовуються пишні обряди, деякі з численних релігійних свят, церква стає «дешевшою».• Прибічники Реформації отримали назву протестанти (після того, як лютерани на вимоги католиць-ких князів їх покарати заявили протест).• Релігійна війна між протестантами і католиками скінчилася Аугсбурзьким релігійним миром 1555 р. Кожний князь тепер вибирав собі віру за правилом: «Чия влада, того й віра»Протестантська церква— це християнська церква, яка відійшла від католицької в епоху. Реформації
Номер слайду 18
Основні ознаки лютеранської церкви• Спасіння душі через особисту віру.• Відмова від пишних церковних обрядів.• Спрощення богослужіння.• Об’єднання в громади на чолі з виборним пасторомта церковною радою.• Найвища влада зосереджується в руках єпископів та архієпископа.• Влада Папи Римського не визнається.• Єдине джерело віри — це Святе Письмо — Біблія