Основні поняття. Воєводство - адміністративна одиниця у Великому князівстві Литовському та Польщі XV-XVIII ст. Низове козацтво – козаки які жили за дніпровськими порогами на Січі. Реєстрове козацтво - частина українського козацтва, яка перебувала на військовій службі Речі Посполитої і була внесена до спеціальних списків-реєстрів. Городове козацтво – частина українських козаків, які оселялися навколо прикордонних містечок – Корсуня, Черкас, Чигирина тощо. Запорозька Січ – військово-політична організація українського козацтва, яка виникла й розвинулася за дніпровськими порогами в лругій половині XVI ст. центром Січі було місто-фортеця.
Основні поняття. Старшина – військовий та адміністративний керівний склад Запорозької Січі. Кошовий отаман – Виборна службова особа на Запорозькій Січі, яка зосереджувала у своїх руках найвищу військову, адміністративну та судову владу; очолював Кіш Запорозької СічіГетьман – 1. Командувач військом реєстрових козаків. 2. Глава Української держави – часів Гетьманщини. 3. Назва вищих воєначальників у таких державних і військово-державних утвореннях, як Велике князівство Литовське, Королівство Польське, Річ Посполита Обох Народів та Військо Запорозьке Низове. Клейноди – Відзнаки та атрибути влади козацького війська і старшини.
Основні терміни. Українська греко-католицька церква - Християнська церква, створена в ХVІ – ХVІІ ст. на підвладних польсько-литовській державі українських і білоруських територіях, у результаті укладення унії між місцевою православною та католицькими церквами в 1596 р. Визнає верховенство Папи Римського і основні положення католицької релігії, проте зберігає православні обряди. Братство - Релігійно-громадські організації міщан при православних церквах на українських землях наприкінці ХVІ- ХVІІ ст. Полемічна література - Підбірка текстів різних авторів, у яких обговорюються проблемні питання релігійної дискусії між католицькою та православною церквами з метою їх об'єднання.
“Козак “ - у перекладі з тюркської мови означає воїн, охоронець або ще – вільна людина. Появу козацтва як історичного явища нерідко відносять ще до часів Київської Русі, пов’язуючи його з так званими бродниками – населенням південно-руських степів, що не підкорялося князівській владі”. Дорошенко Д. Історія України. – К.: “Освіта”, 1993. – С. 228.“Слово “козак” тюркського походження. Воно мало різні значення: вільна людина, воїн – найманець, шукач пригод, вигнанець та ін. Люди, які займалися угодницькими промислами в необжитих степах, а також брали участь у походах проти татар, стали називатися козаками”. Сас П. М. Історія України XVI – XVIII ст. – Львів: “Дивосвіт”, 2001. – С. 27.
“Тюркське за походженням слово “козак” означало вільних, незалежних від пана людей, які не мали чітко визначеного місця в суспільстві й населяли безлюдні окраїни”. Субтельний О. Україна. Історія. – К.: “Либідь”, 1991. – С. 100.“... Слово “козак” широко розповсюджене у народів турецького кореня; воно було уживане в половців і досі вживається у тюрко-татарських народів, а значить волоцюгу, що промишляє війною й розбоєм. Прикладалося воно до степових волоцюг татарських, перейшло й на наших українських”. Грушевський М. С. Ілюстрована історія України. – К.: “Наукова думка”, 1992. – С. 173.
Причини виникнення козацтва. Соціальна – посилення феодального та релігійного національного гноблення українського народу після утворення Речі Посполитої. Економічна – захоплення польськими та литовськими феодалами українських земель, переселення селян та міщан на нові землі для подальшого їх освоєння. Лицарська – наявність людей, що виступали проти кримських татар і турків.
Запорізька Січ. Дмитро Вишневецький (1517-1564) — князь, староста міст-фортець Черкас та Канева, перший український гетьман. Парадоксально, але він, волинський князь і вірний підданий Великого князівства Литовського, у народній творчості залишився під іменем Байди. Перша дерев'яна Хортинська Січ простояла лише кілька років — її зруйнували татари. Однак вона започаткувала цілий ряд запорізьких січей.
Козацькі верстви: Січові козаки – практично увесь час перебували на Січі. Реєстрові козаки – перебували на службі польського короля, одержували платню та землі за виконання службових обов’язків, звільнялись від податків. Паланкові козаки – сімейні козаки, які проживали на хуторах і зимівниках. Нереєстрові козаки – не внесені до реєстрів козаки.
Завжди боролися за свої вільності Вільно обирати старшину. Мали власний суд. Не сплачувати податків. Полювати та рибалити у пониззі Дніпра. Ходити в морські і сухопутні походи проти турків і татар. Вільно ділити спадщину померлих козаків. У походах отримувати безкоштовні харчі та порох І т.д.
У військово-адміністративному плані Січ. Поділялась на 38 куренів. Курінь - це адміністративна одиниця Січі. Він буквально означав спільне житло, у якому жили козаки. У територіальному На 5-10 паланок. Паланка - адміністративно-територіальна одиниця у період існування Нової Січі (1734-75 роки), у центрі якої була власне паланка — слобода з невеликим укріпленням і козацькою залогою.
Реєстрове козацтво1568 р. – король Сигізмунд ІІ Август – універсал про прийняття на державну службу 300 козаків, які мали поіменно занесеними до спеціального списку- реєстру – і називатися реєстровими. За службу: отримували плату(10 злотих на місяць), землю, звільнялись від податків, одяг.1578 р. – реєстр збільшено до 600 козаків. Офіційна назва – «Його Королівської Милості Військо Запорозьке»