Презентація до уроку 11 у 4 класі "Інструменти – символи народу" О.Лобова

Урок 11

Тема: Інструменти – символи народу

Мета: актуалізувати  і  поглибити  знання  учнів  щодо  інструментального  фольклору, музичних інструментів українського  та  інших  народів; ознайомити  з  жанром  рапсодії

Тип уроку: урок поглиблення  знань.

Обладнання: музичний інструмент, комп’ютер,  мультимедійна   презентація,  підручники.

Хід  уроку:

І. Вхід під музику. Організаційний момент.

ІІ. Музичне вітання. Актуалізація знань.

• Які  музичні інструменти ви знаєте?
• Пригадайте і проспівайте  народні  пісні за  малюнками. Яким  народам  належать ці твори?
• Які  музичні інструменти  згадуються у цих творах? (с.54)
• Пригадайте  інші  народні  пісні, присвячені  музичним  інструментам?
• Як  ти вважаєш, чому   музичні  інструменти  оспівують  у  народній  творчості?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Прочитайте текст. Поміркуй, чому в житті народу  завжди є місце для  музики.

 У  житті  народу завжди  залишалося  місце  для  музики. А  символами  та  оберегами  нерідко  ставали … музичні  інструменти.

 У  кожного  народу  є  свої  улюблені  інструменти. В  Африці  популярні  ансамблі  і  навіть  оркестри  барабанщиків. Російські  музики  використовують  балалайки  та  гармоні, дерев’яні  ложки  і глиняні  іграшки – свищики. Улюблений  інструмент  шотландців – волинка. Оркестри  волинщиків гордо  крокують  вулицями, поширюючи  лункі  народні  мелодії.

 Музичними  символами  України  вважають  сопілку  і  трембіту, кобзу  та  бандуру. Популярні  в  українських  музик  й  інші  інструменти  слов’янських   народів: скрипка, цимбали, бубон, басоля та інші. А ще  - створені з побутових   речей  дивовижні «музичні»  прилади: пилка, коса, рубель і качалка, склянки, відра.

 Завдяки  такому  розмаїттю  народна  музика  набуває  неповторного  національного  колориту.

• Назви  музичні  інструменти  різних  народів.
• Скажи, які  інструменти  є музичними  символами  України. Що  про  них  відомо?

Прочитайте  текст. За  його  допомогою  уявіть виражальні та зображальні можливості  сопілки та трембіти.

Ця  сопілочка – ніжне, казкове,

Чарівне  очеретяне  диво,

Що  під  подувом  вітру раптово,

В  давнину  заспівала  грайливо.

Ой,  сопілко, із  чим порівняти

Твою  пісню  просту і  чарівну?

Вона  може  злетіти  крилато

І до  зір  недосяжних  полинуть.

В  її  співі  є  шепіт колосся,

Шум  рясної  травневої зливи…

Мабуть, справді  на  славу  вдалося

Чарівне  очеретяне  диво.

 Сопілка – улюблений  інструмент  українських  музик. З  давніх  часів  жодне народне  свято не  обходилося  без  її  веселого  й  задумливого, запального  та  журливого  співу.

 А виникла  сопілка  багато  тисячоліть  тому  зі…  звичайного  очеретяного  стебла. Саме   воно  є  пращуром  усіх  духових  інструментів: дерев’яних (флейти, кларнета, гобоя) і металевих (сурми, труби, валторни).

 Від  стародавньої сопілки  походить також  уславлений  український  інструмент трембіта, яку  ще  називають карпатським  рогом. Лункі  «голоси» пастуших  трембіт линуть на  кілька  кілометрів, гулкою луною  озиваючись  у  горах.

 Зазвичай  ці  «співучі  труби»  дуже  великі, нерідко   понад  два  метри  завдовжки. Проте ці велетенські  інструменти  є  дуже  легкими, тому  що  традиційно  трембіти  виготовляють  з  тонкої деревної  кори.

• Послухайте  звучання  сопілки  та  трембіти. Поясніть, чому  ці  інструменти  вважають духовими.
• Спробуйте  пограти  на  сопілці  або  покажи  рухами, як  грають на цьому інструменті.

IV. Слухання

Звучання  українських  інструментів передав  у  творі «Гуцульська  рапсодія»  композитор  з Полтавщини  

Георгій  Майборода – український  композитор. Він  народився  в с. Пелехівщина  на  Полтавщині. Батьки Георгія  дуже  любили  співати  й музикувати, і навіть  утворили  разом  з  дітьми  ансамбль  народних  інструментів. Тож  музичні  здібності  виявилися у хлопчика  дуже  рано.

Вже  після  закінчення  школи  любов  до  співу  привела  юнака  до  самодіяльного  хору  та  спонукала  серйозно займатися  музикою. У  цей  час  він  почав  писати  свої  перші  пісні.

У  22  роки  Георгій  вступив  до  Київського  музичного  училища, а вже  через  рік  став  студентом  Київської  консерваторії, де  навчався  композиції  у професора  Л.Ревуцького. Проте  на  заваді  навчанню  стала  війна, усі  чотири  роки  якої  молодий  композитор  служив  у  лавах  армії.

Одразу  ж  після  демобілізації   Георгій   продовжив  навчання. А  невдовзі, у 1949  році, талановитий  музикант  заявив  про  себе  «Гуцульською  рапсодією» - твором  для  симфонічного  оркестру, побудованим  на  карпатському  фольклорі.

Вже  у  вступі слухачі  чують  звучання … трембіти. Її «голос»  зображають  дерев’яні   духові  інструменти.

 А  ще  у рапсодії  звучать  справжні  народні  мелодії, наприклад, заспів пісні «Верховино, світку  ти  наш». Його  музика  ллється  плавно, широко  та  повільно.

• Послухайте  фрагмент  рапсодії. Які  картини  «намалювала»  тобі  музика?
• Простежте   за  її  тембровим і  темповим  розвитком.

Слухання  Георгій  Майборода «Гуцульська  рапсодія» (фрагмент)

• Поміркуйте, чому  композитор  використав  мелодію  народної  пісні  та  зобразив  звучання трембіти.

Музичний  словничок!

 Рапсодія – музичний твір, що  складається  з  кількох  епізодів  і  часто  містить  справжні  народні  теми. Жанр   рапсодії  популярний  в  інструментальній  музиці.

V. Фізкультхвилинка «Веселий музикант»

VI. Вокально - хорова  робота  українська народна  пісня «Верховино, світку ти наш»

1. Розспівка. Послухайте і розучіть  пісню.
2. Слухання української народної пісні «Верховино, світку ти наш» (у виконанні вчителя або фонограми +)
3. Порівняй  її  звучання з фрагментом «Гуцульської рапсодії» Г.Майбороди.
4. Поміркуй, чим особлива  побудова  пісні?
5. Визначте, чим відрізняється музична  мова  заспівів  та  приспівів?
6. Яка  частина  твору  нагадує  коломийку?

Це цікаво  знати!

Прочитай  текст. Як  на  твою  думку, чому  польський  народ  вшановує  цю  старовинну  легенду?

У  польського  народу  є  свій  музичний  символ, про  який  розповідає стародавня  легенда.

На  сторожовій  вежі  старого  Кракова  стояв  вартовий. І  одного  разу  побачив: ворог  наближається  до  міста! Підняв  вартовий  сурму – і залунав  сигнал  тривоги. Але  ворожа  стріла  влучила  у  серце  воїна, і  сигнал  раптово  обірвався…

 Про  мужнього  сурмача  щодня  нагадують  радіопозивні Кракова: бойовий  сигнал  сурми, що  обривається  на  останній  ноті. Ця  сама  мелодія  звучить  щогодини  з  північної  вежі Маріанського  костьолу…

• Послухайте  радіопозивні Кракова.
• Дізнайтеся  щось  цікаве  з  історії  музичних інструментів та  склади  розповідь про  один з них.

VII. Підсумок  уроку.

VIII.  Вихід з класу під музику