РОЗГЛЯНЕМО:
1.Що таке байка?
2.Що таке сатира?
3.Що таке алегорія?
4.Що таке мораль?
5.Життя та творчість Л.Глібова.
6.Байка “Щука”.
Байка — невеликий, здебільшого віршований повчальний твір алегоричного змісту, героями якого є люди, тварини, рослини чи предмети.
Сатира — різке викриття негативних явищ дійсності, поєднане з гострим висміюванням. Твори викривального характеру називають сатиричними.
ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Алегорія — це такий художній прийом, згідно з яким тварин, рослини чи предмети наділяють людськими рисами.
Мораль — це провідна думка байки або її повчальний висновок.
БІОГРАФІЯ
ЛЕОНІД ІВАНОВИЧ ГЛІБОВ
Дата народження: 5 березня 1827р.
Місце народження: село Веселий Поділ Хорольського повіту Полтавської губернії.
Дата смерті: 10 листопада 1893 р.
(66 років).
Місце смерті: Чернігів.
БІОГРАФІЯ
Народився у селі Веселий Поділ
Хорольського повіту. Його батько, Іван Назарович Глібов, був управителем кінськими табунами в маєтку поміщика Гаврила Родзянки. Дитинство провів у селі Горби
Кременчуцького повіту, куди з Веселого Подолу перейшов на роботу його батько, забравши з собою сім`ю.
БІОГРАФІЯ
Навчався у Ніженському ліцеї вищих наук князя Безбородька (1849 - 1855рр.) Під час навчання в 1853 році на сторінках неофіційного відділу "Черниговских губернских ведомостей" він друкує близько тридцяти українських байок, започаткувавши новий напрям у своїй творчості.
Уже в перших класах гімназії він починає писати вірші: його перша відома нам поезія "Сон"(1841р.). Частина написаних у гімназії поезій була надрукована 1847 р. в
Полтаві окремою книжкою
"Стихотворения Леонида Глебова".
БІОГРАФІЯ Після закінчення ліцею (1855р.) працює вчителем історії та географії в Чорному Острові на Поділлі, а з 1858 р. — у Чернігівській чоловічій гімназії, гаряче захищає прогресивні педагогічні методи. Навколо сім'ї Глібова групується чернігівська інтелігенція.
БІОГРАФІЯ 1861 р. - письменник стає видавцем і редактором новоствореної газети «Черниговский листок».
За зв'язки з членом підпільної організації «Земля і воля» І. Андрущенком у 1863 р. Глібова було позбавлено права вчителювати, встановлено над ним поліцейський нагляд.
Широке визнання в українській літературі Глібов здобув як байкар. Усього він написав понад сотню творів цього жанру. Перша збірка «Байки Леоніда Глібова», що містила 36 творів, вийшла у Києві 1863 р., але майже весь тираж її був знищений.
У 1872 р. вдалося видати другу, доповнену в порівнянні з першою, книгу байок, а 1882 р. — третю, що була передруком попередньої. Спроби надрукувати інші збірки Глібову не вдалися — перешкоджали цензурні заборони.
Байкарський доробок Л. Глібова нараховує понад 100 байок. Першу групу складають переклади криловських творів, другу — оригінальні байки на сюжети й мотиви, запозичені у Крилова та на власні сюжети.
В байках 50—60-х років засуджуються кріпосне право, безправне становище людини («Вовк та ягня», «Вовк і Кіт», «Громада»).
Байки 70—90-х років спрямовані проти капіталістичних відносин, прислужництва («Сила», «Солом'яний дід», «Цуцик»).
ТВОРЧІСТЬ
АНАЛІЗ БАЙКИ “ЩУКА” Автор – Леонід Глібов.
Рік написання – 1858.
Жанр – байка.
Тема: зображення суду (його несправедливість і залежність від панівних класів ) над Щукою, яка здійснювала різноманітну шкоду в ставку його жителям і отримала вирок повернутися знову в річку.
АНАЛІЗ БАЙКИ “ЩУКА” Ідея : засудження дій судочинства, їхня легковажність, безглуздість, а через образ Лисиці – підступності, хитрості, хабарництва. Основна думка: «Як не мудрують, а правди ніде Кінців не можна поховати …».
Мораль: судді зобов’язані діяти відповідно до законодавства, а не підтримувати зацікавлену особу ( Лисицю). Глібов засуджує хабарництво, несправедливість, лицемірство.
АНАЛІЗ БАЙКИ “ЩУКА” Герої: Щука– головна героїня, є небезпечним злочинцем: «Того заїла в смерть, другого обідрала». Злочини, заподіяні Щукою, набули таких масштабів і такого розголосу, що навіть продажні судді неспроможні виправдати її.
Лисичка – стряпчий у суді (адвокат). Її образ уособлює таку людську ваду як хитрість. Автор показав спритного і лицемірного чиновника судового нагляду, який фактично вів усі справи в суді у вигідному йому напрямку.
П’ятеро суддів: два Осли, Шкапа, два Цапи.
АНАЛІЗ БАЙКИ “ЩУКА” Художні засоби:
Епітети -добрячий; нікчемна; плохий; Зменшувально-пестливі слова – стареньких; мокренькі; частенько; темненько; сотеньку;
карасиків;
Фразеологізми – «Катюзі… буде по заслузі»; «Як не мудруй, а правди ніде діти»; «Кінців не можна приховать»; «Річ держать»;
Окличні та питальні речення: «Хто ворогів не мав!»;
«Коли і як воно, і що їй присудити?»; «Розумна річ!»