СЛАВА УКРАЇНСЬКИМ ВАРЕНИКАМ! ...Що у світі найсмачніше? Може, краби чи ікра? Може, ще щось, найдивніше? Є багато різних страв. Креми, соуси, салати, ще - рулети та супи... В українську теплу хату завітай, будь ласка, ти. Тільки в хаті українській покуштуєш диво з див: Ось півмісяці у мисці, а над ними в'ється дим, Бо гарячі - масло тане...Чи ж ви знаєте, що це? Це - вареники в сметані, Найсмачніші над усе!
Діти! Сьогодні на уроці ми те тільки вдосконалимо навички множення та ділення, а й ближче познайомимося з національною легендарною стравою українців – варениками. А в кінці уроку, якщо кожен з вас добре попрацює, очікуйте сюрприз! Отож розпочинаємо урок! Сьогодні ми маємо багато цікавих завдань. І за кожне виконане ми будемо класти один вареник до макітри. Ось і поглянемо, скільки смакоти ми назбираємо до завершення уроку!
У XVI столітті на Русі аметист із червонуватим відтінком називали "вареником" чи "амефісом", і цінувався він дорожче рубіна. Так корона російської цариці Ірини Годунової була прикрашена величезними аметистами ("варениками"). Аметист - улюблений камінь служителів церкви. Ним прикрашали ікони, в алтарі, наперсні хрести і панагії. При присвяченні в сан кардинала,присвяченому вручався перстень з аметистом, тому в католицьких країнах камінь називався єпископським, пасторським, а на Русі архієрейським.А ось коли українські ґаздині почали готувати страву під назвою «вареники», достеменно невідомо й до сьогодні. Українофіли стверджують, що продукт споконвіку вітчизняний, і як аргумент приводять зображення вареника на трипільському посуді й гарній легенді про Місяць, що опустив в українських степах свою тінь. І так їй сподобалося на Землі, що вона вирішила: „От якось зживуся по-доброму з людьми та й залишуся з ними”. І почала вона лягати малюнками місячними на трипільський посуд. А потім лягла та тінь на серпи староруські – лягало під нею жито, наповнюючи токи снопами, а столи – хлібами. Тож чорний хліб повсякдень, а білий до свят. Стала тоді тінь місячна, та й замісила хліб святковий – варенички. Як маленькі білі місяці. Розплодилися тоді вареники по всій Україні та стали національним брендом разом з борщем і вышиванкою. У всякому разі іноземці в наших ресторанах запитують вареники вже з порога .
Страву з тіста з різною начинкою готують в усьому світі. В Італії - це равіолі, у північній Росії - пельмені, на півдні й сході Росії – манти й пози, уПольщі- кнедлики, у Чехії – пироги, у Литві - цепеліни, а в Україні – це вареники. Саме слово "вареник походить від "варити", тому що правильно готувати вареники так: тонко розкатане тісто нарізається кружечками, квадратами, овалами, трикутниками, а потім, заповнені начинкою й зліплені по краях, вироби варять у киплячій воді.
З варениками пов'язують магічні дії, наприклад, дівчата ворожать на варениках на св. Андрія господарі заговорюють худобу, вареники як обов'язкову страву жінки несуть породіллі після пологів. Трипільці вірили що символом молодого Місяця та продовженням роду є вареник на різдвяному столі. Під час жнив прадавні українці їли вареники як ритуальну страву. Вареник не випадково за формою нагадує місяць у пору його першої чверті — коли вирішувалася доля врожаю. Така їжа мала надати женцям «місячної» наснаги. Під час перепочинку виконувалися жниварські пісні, наприклад така, що записана на Київщині: «Вже місяць спадає, а краю все немає… Ой, нумо, поспішімо, жнива вчасно завершімо! Недалечко до межі, варенички у діжі! Не барімося на лані — варенички у сметані!» На Андрія дівчата варили пироги (так у регіоні називають вареники) і викладали їх перед голодним котом, — чий пиріг кіт хапав першим, тій дівчині належало до весілля готуватися. Якщо кіт лише відкусив пирога і покинув, значить — на розлучення і самотність».
1.Кухар зліпив 14 вареників. Причому з сиром і з капустою порівну. Скільки вареників з кожною з начинок зліпив кухар? 14 : 2 = 7 (вар.) Відповідь: по 7 вареників 2. Іванко з’їв кілька вареників за 21 хв, а Данилко – у 7 разів швидше. Скільки хвилин смакував вареники Данилко? 21: 7 = 3 (хв) Відповідь: 3 хвилини
У повсякденному меню українського селянина вареники зустрічалися нечасто, вони були окрасою недільного й святкового столу. Вареники входили також до складу урочистих трапез (весілля, хрестини, поминки, гостини, храмові свята), їх варили на толоку й обжинки. Вареники були обов'язковою стравою, котру несли молодій дівчата-дружки на другий день весілля, а жінки — породіллі. При цьому примовляли: «Щоб повна була завжди, як вареник.» У цих випадках вареники символізували продовження роду. Часто замість "вареники" вживають іншу назву - "пироги". Так ось пироги, то ті самі вареники, відрізняються вони тільки назвою. Як кажуть: "От такі то пироги"
Вареник у якості мантри Як установили філологи, популярна дитяча лічилка "Еники Беники їли вареники" - не що інше, як переклад з путунхуа древньої шаманський мантри! На українській мові цілком це звучить так: "Еники Беники їли вареники, ЕникиБеники бумс". Мантра потрібна, щоб відкрити в людини так називане третє око (щось начебто шостого почуття). На відкриття цього самого третього ока найбільше впливає ударний склад мантри "бумс". Вся інша частина мантри (у тому числі і слово "вареники") служить для залучення космічної енергії до третього ока. Відкриття філологів говорить про те, що вареники були не просто відомі в далекій давнині у народів південно-східної Азії, але і, як це не дивно, зіграли визначену роль у духовному житті древніх народів.
Український талісман, Віковічний наш талан, Вареник - символ сили і достатку, Вареник буде - буде все в порядку! Хай картопелька росте Хай багатство нам дає, Щоб жити, як вареники в сметані Щоб не знати горя і печалі! П-В Ой, ой, ой, вареники в сметані!Ой, ой, ой, гарячі та духмяні! Ой, закуски кращої немає! Гей, наливай сметани аж до краю! Ой, ой, ой, вареники із сиром!Ой, ой, ой, щоб ми жили із миром! Ой, із вами наш народ гуляє!Ой, душа співає!
По світу вареник рознесла наша діаспора, то хіба він не заслуговує на увічнення? На центральній площі містечка Глендон у канадській провінції Альберта поставлений пам'ятник... варенику. "Скам'янілий" кулінарний шедевр має висоту 9 метрів і важить 2700 кілограмів. Пам'ятник варенику встановлений у Глендоні неспроста. Справа в тім, що вареник - офіційний символ цього міста. Зовсім очевидно, що предки нинішніх глендонців боготворили вареники, прибувши в ці краї, швидше за все з просторів України. Відомо, що саме в Канаді історично склалася одна з найбільших у світі українських діаспор.
Гордість української кухні. Напередодні Міжнародного дня туризму, 26 вересня 2006р.у Черкасах відкрили двохметровий пам’ятник „Українському варенику” . Розташований він прямо за спиною у кам'яного козака Мамая, який, як і всі інші, з'їсти цей монументальний твір кулінарного мистецтва не може. Хто ж його з'їсть - він же пам'ятник?!
«Золотий вареник" "Золотий вареник" - це спеціальний нагрудний знак для кращих кулінарів і кондитерів України (знаки вручаються за підсумками щорічного відкритого конкурсу). Вища нагорода була заснована в 1999 році. З 2000 року вручається по сім таких знаків у різних номінаціях. Перший власник знака - Олександр Генріхович Звенигородський. Він одержав його в 1999 році. Кругла двох-сантиметрова основа нагороди виконана зі срібла 925 проби. Сам же "Золотий вареник" зроблений із золота 583 проби, як і його кружечок, що обрамляє, на емалі (начебто на тарілку поклали маленький золотий вареник). Сам вареник по канві "тарілки" обсипаний "алмазами" з цирконію - 38 штук діаметром один міліметр кожний. Знаки були розроблені і виготовлені в Сімферополі народним майстром України Сергієм Скляром. Ідея символу "Золотого вареника" була запропонована продюсером Романом Воробйовим у 1999 році.