найменше двоцифрове число; найбільше одноцифрове число; найбільше двоцифрове число;число, наступне за числом 90, 79, 68;число, що передує числу 69, 37, 80;число, що містить 1 десяток,7 одиниць; 2 десятки, 3 одиниці; 5 десятків, 1 одиницю; 8 десятків, 3 одиниці;Числа 5 десятка;Запиши круглі числа від 50 до 100. Запиши
ВІДГАДАЙ ЗАГАДКИТЕМА УРОКУ• Ніг не маю, а ходжу, рота не маю, а скажу: Коли тобі спати,А коли вставати. (Годинник) • Хто біжить без ніг?(Час) • Нас сім братів, літа ми всі рівні, а іменем різні. (Дні тижня) • Дванадцять братів один за одним ходять, один одного не обходять. (Місяці року)
Час – це одна із властивостей існування нашого світу. Час пливе з минулого в майбутнє через теперішнє незалежно від нас. Секунди складаються в хвилини, хвилини – в години, години – в доби, доби – в місяці, роки, століття, тисячоліття і т. д. Час– це певний момент, під час якого відбувається що-небудь Час заліковує всі рани. Час – гроші. Все приходить у свій час для тих, хто вміє чекати. Час подібно вітру – ми не бачимо його, але судимо про нього лише по його справах. Ніхто не може зупинити часу або повернути його назад. Час пливе, і все змінюється навколо: земля і її мешканці, звичаї людей, культура, побут і т. д. Кілька тисяч років тому все навколо виглядало зовсім по-іншому, ніж зараз. Що таке час?
Казка «Думки старого годинника»Не пам’ятаю, хто першим вигадав мені таке легковажне прізвисько – Ходики. Так, я ходжу, ходив і ходитиму. На те й я годинник. Ще коли вас на світі не було, я все міряв і міряв безкінечний час, зупиняючись лише на мить підтягування гирі. – так – так , тік - так. Трохи вицвіла і потемніла з часом така яскрава колись картинка на моєму циферблаті. Але зупиніться на хвильку, придивіться уважніше і ви побачите, що й зараз, як багато років тому, стрибають на товстому стовбурі ведмедики, а високі сосни схилили над ними свої крони і шумлять зеленими вітами віковічну пісню так – так - тік - так. Ще й досі згадую свого колишнього господаря, що був мені майже однолітком. Він шанував мене, а я його. Ішли ми з ним разом, відлічуючи день за днем роки життя. Бо йти треба. Зупинятися не можна. Тільки господар, мабуть, того не знав. Він зупинився і залишився у минулому часі. А я пішов далі, відмірюючи секунди своїм серцем – маятником. Так – так- тік –так.