Стиль бароко

Наприкінці XVI ст. спочатку в Італії, а потім і в інших країнах Європи розпочав формуватися стиль бароко, що виражав нову концепцію природи та світу, взаємин між людьми і ролі мистецтва в суспільстві.

•          Основні риси мистецтва бароко:

•          парадність, урочистість, пишність та видовищність 

•          складність композиції та яскравість кольорів,  динамічність і емоційна виразність прагнення до синтезу мистецтв.

•          У стилі бароко творила ціла плеяда талановитих митців: архітекторів (Л. Берніні, Ф. Борроміні в Італії, Ф.Б. Растреллі в Росії), скульпторів (Л. Берніні в Італії), живописців (М. да Караваджо в Італії, П.П. Рубенс, А. ван Дейк у Фландрії) та композиторів (Дж. Фрескобальді в Італії, Д. Букстехуде, Й.С. Бах, Ґ.Ф. Гендель у Німеччині). 

Досягнення стилю бароко в мистецтві

Архітектура: асиметрія конструкцій, контрастність об’ємів, вигадливість декору, ефекти світлотіні та кольору

Живопис і скульптура: декоративність композиції, театральність образів, динамізм поз, парадність 

Музичне мистецтво: гомофонно-гармонічний склад, тональна система

•        Бароко (буквально — перлина неправильної форми) — стиль у європейському мистецтві кінця XVI—XVIII ст., який прийшов на зміну Відродженню і характеризувався примхливістю форм і декоративною пишністю

Видатний скульптор і архітектор ХVII століття, яскравий майстер італійського бароко, блискучий художник і декоратор Джованні Лоренцо Берніні народився 7 грудня 1598 року в Неаполі. Пізніше родина переїхала в Рим. Свої перші уроки ліплення він отримав у батька — відомого скульптора і архітектора П’єтро Берніні. У 17-річному віці він блискуче виконав портретний бюст єпископа Сантоки, трохи пізніше — портрет папи Павла V. Молодого, винятково обдарованого скульптора помітив колекціонер і великий шанувальник мистецтва кардинал Ш. Боргезе, який замовив йому кілька мармурових скульптур для свого саду при палаці. Берніні провів кілька років за створенням скульптур. Мармур в його руках, немов віск, небувале досконалість скульптур, досягнута ілюзія рухливості пластичних форм. В 1621-1622 роках їм створена скульптура Викрадення Прозерпіни, в 1623-1624 роках — Давид, в 1624 р. — Аполлон і Дафна

1  - Палац шенбрунн

2  - Площа Святого Петра

3  - Площа Святого Петра в Ватикані

4  - Церква Сан-Карло алле Кваттро Фонтане

5  - Церква Сан-Карло алле Кваттро Фонтане

6  - Церква Сан-Карло алле Кваттро Фонтане

•        Архітектурні шедеври бароко Церква Сан-Карло алле Кваттро Фонтане — еталон химерної барокової криволінійності. Храм спроектований і побудований у Римі одним із найекстравагантніших майстрів бароко — Франческо Борроміні. Велике враження на тогочасних архітекторів справив хвилястий фасад церкви. Він розбитий на два яруси величним карнизом і прикрашений щільно розташованими колонами та нішами. Ніші нижнього ярусу декоровані скульптурами; верхні — порожні. 

7  -  А. Спецца, Дж. П’єроні. Валдштейнський палац. 1624–1630 рр. Прага, Чехія

8  - Ж.Ф. Людовісі. Національний палац Мафра. 1717–1730 рр. Португалія

9  - А. Бареллі. Палац Німфенбург. 1664–1675 рр. Мюнхен, Німеччина

Палацово-паркові комплекси

Дрезденський Цвінґер — історичне місце в Дрездені, ансамбль із чотирьох будівель. Назва походить від його розташування — у середні віки «цвінґером» називали частину фортеці між зовнішньою і внутрішньою фортечними стінами. Перший варіант Дрезденського цвінґера був створений саме між фортечними мурами міста. Цвінґер — це майже квадратний двір розмірами 106 на 107 метрів, оточений з трьох боків двоповерховими павільйонами, які з’єднані галереями із заскленими арками. Перлиною комплексу є фонтани, зокрема Німфенбад (Купальня німф). Серед численних скульптур увагу привертає фігура Геракла, який підтримує земну кулю. Зараз у Цвінґері розташовані унікальні музеї, серед яких і всесвітньовідома Дрезденська картинна галерея

Гет-Лоо — найбільший серед палацово-паркових ансамблів Нідерландів, побудований у стилі стриманого голландського бароко кінця XVII ст.

10 - Створіть із паперу колективний макет палацу в стилі бароко.