Презентація до уроку на тему "Київська держава (Русь - Україна) князя Ярослава Мудрого"

Тема уроку Київська держава(Русь – Україна)Ярослава Мудрого

 Очікувані результати. Учні зможуть: встановлювати хронологічну послідовність подій за князювання Ярослава; показувати на карті територію Київської держави за Ярослава Мудрого; визначати основні внутрішньо- і зовнішньо-політичні заходи князя; описувати Київ часів Ярослава; характеризувати Ярослава Мудрого як людину та ддержавного діяча, висловлювати ставлення до нього, оцінювати зміни в церковному та культурному житті порівняно з попередніми часами; аналізувати відносини Київської держави з європейськими державами..

Обладнання: презентація, карта, атласи, контурні карти, ілюстрації, підручник «Історія України» Гупан Н. М., Смагін І.І., Пометун О.І,- К. 2015р. Тип уроку: комбінований Хід урокуІ. Організаційний момент.

ІІ Мотивація навчальної діяльності Проблемне запитання: За всю історію Русі тільки один удостоївся іменування "Мудрий". За які ж заслуги так вшанував народ сина князя Володимира – Ярослава?

Князь Ярослав – людина вчена та мудра” (з літопису)  "Його часи, його закони,його порядки зісталися на цілі століття потім взірцем, правилом, основою для всяких розпоряджень, а все його князювання світлою і щасливою добою супроти пізніших бід, які випали на долю України потім”. (М. Грушевський) "Прозвища всегда сочиняют историки и всегда без всякой связи с действительностью.“ (з інтернет- опитування) "Ну надо было потомкам Ярослава восхвалять свой род - вот историки и старались. Не называть же его "кровавым" или "братоубийцей". Типа так, случайно все его братья гибли как только это надо было Ярославу"   "Ймення Мудрий князь заслужив всіма своїми ділами. Найбільша заслуга будь-якого правителя - це мир і спокій в державі, відчуття захищеності.” Висловлювання про Ярослава Мудрого

ІІІ. Актуалізація опорних знань1) Навчальна гра "Що зайве?" На кораблі перевозять вантаж. Внаслідок шторму корабель тоне. Необхідно викинути частину вантажу. Що зайве на цьому кораблі? Що залишити? (робота в парах)

-- Став київським князем у ІХ ст-- На початку Х ст. Київська Русь була язичницькою державою.-- Хрещення Русі відбулося в 908 році-- Замінив незалежних від Києва місцевих правителів на посадників здебільшого своїх синів і довірених бояр.-- Розпочалося карбування власних монет (златників та срібників)-- Князь не думав про державу і, абсолютно покинувши її напризволяще, він мріяв тільки про те, щоб зрівнятися у славі із своїми нормандськими предками -- Прагнучи зміцнити свої відносини з Візантією князь охрестився та одружився із сестрою імператора - принцесою Анною.-- Упроваджував дипломатію замість воєнних походів як основного способу побудови відносин з сусідніми державами. -- Князя називали а літописі "ясним сонечком"-- Для захисту державних рубежів (насамперед від печенігів) в період правління князя побудовано нову систему оборонних укріплень (земляні вали, рови. низка фортець)."Змієві вали"-- Провів релігійну реформу. -- Загинув 972 року біля порогів Дніпра в бою з печенігами. Завдання навчальної гри “Що зайве?”

Завдання 2 Робота з картою. Покажіть основні напрямки походів Володимира Святославича.

Завдання 3 Визначте причини й суть запровадження християнства як державної релігії Київської держави.

Завдання 4 У чому полягає значення прийняття християнства?

Завдання 5 Навчальна гра “Історичне лото” (Робота в парах)

1) Олег-- 879 - 912 рр-- Опікун малолітнього князя Ігоря, його родич.-- Здійснив похід з Новгорода на Київ. -- Об'єднав новгородські землі з київськими в межах однієї держави - Русі.-- Вів активну зовнішню політику, здійснив похід на Візантію в 907 році.-- Його називали "Віщим"Помер від укусу змії.-- 911 р - успішний похід на Візантію. Перевіримо правильність виконання завдань

-- 912 - 945 рр;-- 941 року організував військовий похід на Візантію, який виявився невдалим. Візантійці застосували "грецький вогонь. Вціліла незначна кількість кораблів;-- Восени зі своїми дружинниками вирушив з Києва на землі підвладних слов'ян на полюддя. Князь вирішив збільшити данину древлянам;-- Загинув через жадібність; --"Якщо внадиться вовк до овець то виносить по одній все стадо"Князь Ігор

Княгиня Ольга-- 945 - 964 рр.-- Помстилась древлянам за смерть чоловіка-- Була правителькою при неповнолітньому синові.-- Віддавала перевагу не війні, а дипломатії. -- Очолила велике посольство до імператора Візантії Костянтина Багрянородного з метою поновлення договору Русі з Візантією, укладеного її чоловіком князем Ігорем.-- 957 р., 964 р.

Князь Святослав -- 945 - 972 рр.-- "Коли князь виріс і змужнів, став він воїв збирати, багатьох і хоробрих, бо й сам був хороб-рий і легкий. Ходячи яко пардус, багато воєн він чинив” (з “Повісті временних літ")-- "Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає" (з "Повісті временних літ")-- Загинув у бою з печенігами біля порогів Дніпра.

Князь Володимир-- 980 - 1015 рр.;-- Замінив незалежних від Києва місцевих правителів на посадників, здебільшлго своїх синів і довірених бояр;-- Упроваджував дипломатію замість воєнних походів як основного способу побудови відносин з сусідніми державами-- 988 р.-- Його бабуся - княгиня Ольга.-- Провів релігійну реформу, запровадив християнство як державну релігію.-- "І коли (князь) прибув у Київ, повелів поскидати кумирів-тих порубати, а других вогню оддати." (із "Повісті временних літ")

ІV. Вивчення нової теми План. Розбудова держави князем Ярославом. Міжнародні зв'язки Русі 3. Розбудова Києва

1. Розбудова держави князем Ярославом

1015 рікпо смерті Володимира київський престол за заповітом опинився в руках Бориса;владу в Києві захоплює Володимира пасинок Святополк Ярополкович, скориставшись відсутністю Бориса;літописець стверджує, що він вбив Бориса, Гліба й Святослава. Борис. Святослав. Гліб. Святополк. Мстислав а) Прихід до влади. Борис і Гліб

1019 рік. Ярослав з Новгорода виступає проти Святополка;кияни не сприймають поляків і Святополка, якого нарекли “Окаянним”;відступ поляків до Польщі;союз Святополка з печенігами і наступ на Київ;річка Альта – вирішальна битва. (1036 рік)Наслідок:перемога Ярослава;повернення київського престолу

1036 р. – повновладне княжіння Ярослава. Підстава: Смерть Мстислава і, за словами Нестора, Ярослав став “самовладцем Руської землі ”.1019-1054 - правління Ярослава Мудрого

Завдання ( метод "Мозковий штурм“)1) Чи міг князь Ярослав поступити по іншому? Чи справедливо буде назвати його "братовбивцею"?2) що найперше мав зробити князь, прийшовши до влади після років міжусобиць та вторгнення чужоземців?

б) Внутрішня політика Робота з підручником (стор. 54 – 55)

Підсумок внутрішньої політики Упорядкував державне управління. Зменшив данину; (це сприяло розбудові господарського життя -- землеробства, скотарства, промислів). Будівництво нових міст, розбудова старих "градів"; (забезпечувало захист території держави та утверджувало владу князя на місцях). Розвиток внутрішньої торгівлі (Соляний шлях - від Києва до Чорного моря) та зовнішньої (з Візантією, країнами Кавказу, Арабського Сходу, з Польщею, Німеччиною, Угорщиною, Чехією). Карбування власної монети мало крім економічного ще й політичне значення; (це вважалося ознакою незалежності князя та могутності його держави . Злитки срібла - гривні). Внутрішня політика сприяла зростанню життєвого рівня різних верств населення. Зменшувався варязький вплив на розбудову Київської держави, державні діячі призначалися князем здебільшого з місцевих людей.

2. Міжнародні зв’язки. Запитання. Якого принципу у зовнішній політиці дотримувався князь Володимир Великий?

На півночі і північному заході здійснив успішні походи проти балтських та угро-фінських племен і Мазовії. Приєднав до Русі землі між Чудським озером і Балтикою, де заснував з оборонною метою місто Юр'їв (нині Тарту) Ярослав порозумівся з польським королем Казимиром і уклав союзний договір відповідно до якого територія між річками Сян і Буг з містами Берестя, Червень, Белз і Перемишль входили до складу Русі. На річці Сян було засновано місто Ярослав. а) Основні напрямки зовнішньої політики

а) Основні напрямки зовнішньої політики (продовження) Ярослав зміцнював південні кордони. На прилеглій до річок Рось і Трубеж території будували міста: Корсунь, Канів, Юр'їв (Біла Церква) Зводилась друга лінія укріплень вздовж берегів річки Сула, де також будувались міста і фортеці. 1036 року Ярослав розгромив печенігів, які намагалися захопити Київ. Князь підтримував дружні зв'язки з Польщею, Угорщиною, Францією, Норвегією, Швецією та ін. державами. Ці зв'язки зміцнювалися завдяки шлюбам членів родини Ярослава.

б) “Шлюбна дипломатія”Ярослав був одружений з донькою шведського короля Інгігерді

Дочка Анастасія одружилася з угорським королем Андрієм ІСин Ізяслав одружився з сестрою польського короля Гертрудою

Син Святослав – одружився з онукою германського цісаря Генріха ІІ

Дочка Анна стала дружиною французького короля Генріха

3. Розбудова Києва

Зміни, що відбулися в Києвіза правління Ярослава Мудрого. Розширювались межі столиці Русі;Укріплено земляні вали новими оборонними спорудами;Проводилось масштабне будівництво в центральній частині “града”

Літописець про Ярослава - місторозбудовника У рік 6545 (1037). Заложив Ярослав город—великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву святої Софії, премудрості божої, митрополію, а потім церкву на Золотих воротах; кам'яну, Благовіщення святої богородиці. Сей же премудрий великий князь Ярослав задля того спорудив (церкву) Благовіщення на воротах, (щоб) давати завше радість городу сьому святим благовіщенням господнім і молитвою святої Богородиці та архангела Гавриїла. Після цього (він звів) монастир святого Георгія (Побідоносця) і (монастир) святої Орини.

Частина “міста Ярослава” з макета. Стародавнього Києва

Золоті ворота в КиєвіВважалися парадними. Довжина проїзду ворітстановила 26 м., а ширина брами – 6,5 м. Над брамою Золотих воріт збудовано церкву Благовіщення

Церква Святої ІриниІрининський монастир у місті Ярослава було побудовано у 1030-х роках одночасно із Георгіївським храмом. Літопис про цю подію пише так: "У рік 6545 (1037)...[він звів] монастир святого Георгія [Побідоносця] і [монастир] святої Орини". Названо монастир та головний храм було на честь небесної покровительки дружини Ярослава Мудрого Інгігерди (у хрещенні Ірини)- Святої Ірини. Це був досить великий багатобаневий храм у візантійському стилі.

Досліджуємо історичне джерело Робота з документом Про будівництво монастирів та розгортання книжництва за часів Ярослава з "Повісті временних літ" (стор. 58 - 59 підручника)

Запитання до документа 1) Поясніть, як ставився князь Ярослав до поширення християнства в Русі? 2) Чому будування церков і монастирів сприяло утвердженню освіти та культури в державі?

Проблемне запитання: За всю історію Русі тільки один удостоївся іменування "Мудрий". За які ж заслуги так вшанував народ сина князя Володимира – Ярослава?

V. Підсумок уроку

Підсумок уроку. Домашнє завдання Опрацювати §8; запитання стор.59 – 60;стор. 60. За допомогою додаткової літератури та Інтернету знайдіть відповідь, чому дружина Ярослава Мудрого Інгігерда відома як Анна Новгородська. Які події пов'язують життя князя Ярослава та його дружини з Новгородом?