Презентація до уроку "Різноманітність травних систем"

РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТРАВНИХ СИСТЕМ

Травлення — сукупність про­цесів, що забезпечують механічне подрібнення та хімічне розщеплення харчових продуктів на компоненти, які всмоктуються та беруть участь в обміні речовин. Внутрішньоклітинне травлення — субстрат надходить у клітину, де розщеплюється ферментами цитоплазми або за участі лізосом, а також у травних вакуолях (піноцитоз, фагоцитоз) одноклітинних та нижчих ба­гатоклітинних організмів. Зовнішньоклітинне травлення — ферменти, що синтезуються в кліти­нах, виділяються в зовнішнє середовище та розщеплюють речовини на значній відстані від клітин, які декретують їх (кишковопорожнинні, кільчасті черви, ракоподібні, хордові, крім ланцетника). Вищі багатоклітинні — порожнинне травлення. Пристінкове, або мембранне, травлення — ферменти, що знаходяться на клітинній мембрані. У більшості високоорганізованих тварин такі процеси протікають на поверхні травних клітин.

Кишковопорожнинні, зокрема гідра, за допомогою щупалець уловлюють дрібну здобич: інфузорій, дрібних рачків, іноді личинок і мальків риб. У кишковій порожнині на їжу діють травні ферменти. їх виділяють залозисті клітини. Під впливом травних ферментів здобич розпадається на шматочки, що захоплюються травними клітинами. Неперетравлені рештки їжі виводяться через ротовий отвір. Отже, у кишковопорожнинних ми спостерігаємо два варіанти перетравлення їжі. Порожнинне травлення відбувається в кишковій порожнині під дією ферментів, які виділяють залозисті клітини, внутрішньоклітинне - у травних вакуолях травних клітин.

Вивчаючи паразитичних червів - гельмінтів, ви ознайомилися з представниками плоских червів - печінковим і котячим сисуном, бичачим ціп'яком. У плоских червів кишечник замкнений. У ціп'яків травна система в процесі історичного розвитку зовсім зникла. Поживні речовини вони вбирають через покриви тіла. У кільчастих червів наскрізний кишечник закінчується анальним отвором. У цих тварин з'являються й примітивні слинні залози. У дощового черв'яка передній відділ кишечнику диференціюється на ротову порожнину, глотку та стравохід. Розширюючись, стравохід утворює воло, у якому на певний час може затримуватись їжа. У цей час на неї діють травні ферменти слини. Передня частина середнього відділу кишечнику утворює розширення - шлунок.воло

У членистоногих будова травної системи подібна. Але в них на голові є кінцівки, які формують ротовий апарат - щелепи. Ротовий отвір веде в коротенькі глотку та стравохід, які переходять в об'ємний шлунок. Він складається з двох відділів: у передньому їжа подрібнюється; у задньому - тверді часточки відціджуються від рідини. У річкового рака є й спеціалізована травна залоза - печінка. Павук-хрестовик може живитись лише рідкою їжею. Тип травлення, який починається поза тілом тварини, називають позакишковим. Передній відділ кишечнику цих тварин складається з глотки, стравоходу та смоктального шлунка. При цьому глотка та смоктальний шлунок діють як насоси, що закачують у кишечник рідку їжу. Як і в річкового рака, у павука є печінка та невеликі слинні залози.

 Молюски, як і кільчасті черви та членистоногі, мають наскрізну травну систему. У ротовій порожнині черевоногого молюска виноградного слимака є пластинка з органічної речовини - щелепа, а в глотці - мускульний язик з терткою. У шлунок відкриваються протоки печінки. Задній відділ кишечнику відкривається назовні анальним отвором. У двостулкового молюска жабуриці (беззубки) коротенький стравохід відкривається в об'ємний шлунок. Його оточує травна залоза - печінка.

Травна система риб починається ротовим отвором, обмеженим щелепами. У більшості видів риб на щелепах та інших кістках черепа розташовані зуби, які допомагають схоплювати й утримувати здобич. За шлунком знаходиться тонкий кишечник, у який відкриваються протоки спеціалізованих травних залоз - печінки та підшлункової залози. Неперетравлені залишки їжі потрапляють у товстий кишечник, а з нього через пряму кишку та анальний отвір - назовні (у кісткових риб). У хрящових риб кишечник відкривається в клоаку.

Травна система амфібій , як і риб, починається ротоглотковою порожниною, що переходить у стравохід. Сюди відкриваються протоки слинних залоз (у риб вони відсутні). Слина в амфібій не містить ферментів, а слугує лише для зволоження їжі, що полегшує її ковтання. Кишечник в амфібій, як і в хрящових риб, відкривається у клоаку.

Травна система рептилій дещо складніша порівняно з амфібіями. Слина, яку виробляють слинні залози, містить травні ферменти. Кишечник рептилій відкривається, як і в земноводних, у клоаку. У них є невеличка сліпа кишка - передній відділ товстого кишечнику, де їжа перетравлюється за допомогою симбіотичних мікроорганізмів.

Травна система птахів починається дзьобом, який захоплює і подрібнює їжу. Форма дзьоба залежить від того, чим живляться птахи. Язик, який міститься в ротовій порожнині, може допомагати в здобуванні їжі. Далі їжа через глотку потрапляє до стравоходу і на певний час затримується в його розширенні - волі. Із стравоходу їжа надходить у шлунок, який складається з двох відділів. Передній відділ шлунка - залозистий. У ньому виділяється травний сік, під дією якого триває перетравлення їжі. У м'язовому відділі шлунка їжа перетирається до кашкоподібного стану. Мускульний відділ шлунка певною мірою компенсує птахам відсутність зубів. Як і в плазунів, кишечник відкривається у клоаку. Для забезпечення процесів життєдіяльності та постійної високої температури тіла (від + 38 °С до + 43 °С) птахи потребують великої кількості енергії. Тому їм потрібно багато їжі, яка у птахів перетравлюється дуже швидко.

 У ссавців добре розвинені травні залози: слинні, печінка та підшлункова. Передротова порожнина та м'ясисті губи, за допомогою яких схоплюється їжа, притаманні лише ссавцям. У ротовій порожнині їжа подрібнюється за допомогою зубів, а також починається її перетравлення під дією травних соків, що їх виробляють слинні . У ссавців, які споживають рослинну їжу, що погано перетравлюється, шлунок може мати складну будову. Кишечник у ссавців, як і в інших хребетних тварин, поділяється на тонкий і товстий відділи. Неперетравлені рештки їжі виводяться через анальний отвір. Лише в першозвірів кишечник відкривається у клоаку.

Наприклад, у жуйних (як ви пам'ятаєте, це група парнокопитних, до якої належать олені, лосі, жирафи, вівці, велика рогата худоба та ін.) шлунок складається із чотирьох відділів: рубця, сітки, книжки та сичуга. У рубці мешкають мікроорганізми, які допомагають перетравлювати клітковину. З рубця їжа надходить до сітки, звідки вона відригується знову до ротової порожнини. Тут частково перетравлена їжа перетирається зубами й зволожується слиною. З ротової порожнини їжа надходить до книжки (її стінки мають згортки, що нагадують аркуші книжки), а з неї - до сичуга. Там виділяється шлунковий сік. Довжина кишечнику ссавців залежить від типу їжі, яку споживає тварина. У травоїдних він довгий, у хижаків - короткий.

Узагальнення:травлення безхребетних{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Особливості Кишковопорожнинні Черви Членистоногі Молюски Анальний отвір. Немає Особливості травлення. Порожнинне травлення. Слинні залози. Немає Печінка Є Підшлункова залоза. НемаєВоло НемаєСкладний шлунок. Немає

Узагальнення:травлення хребетних{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Особливості Риби Амфібії Рептилії Птахи Ссавці Анальний отвірЄ Особливості травлення. Порожнинне травлення. Слинні залозиЄ Печінка Є Підшлункова залозаЄ Є Воло НемаєСкладний шлунок. Залозистий та м'язовий

Порівняйте:

Дякую за увагу!