Презентація до уроку розвитку мовлення на тему "Твір-роздум «Хто зруйнував сім’ю — Палагна чи Іван?”"

УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ Тема уроку. Твір-роздум «Хто зруйнував сім’ю — Палагна чи Іван?” (письмово)

Мета уроку: формувати вміння створювати яскраві зв’язні висловлювання розгорнутого типу, опираючись на прочитаний твір, належно аргументувати власну точку зору; розвивати критичне й творче мислення, зв’язне писемне мовлення, увагу, уяву; виховувати поміркованість, уважність.

ФІЛОСОФСЬКИЙ ЗМІСТ ПОВІСТІ «ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ» Багато хто з критиків уважав і вважає головним здобутком «Тіней забутих предків» докладне й достовірне змалювання життя та побуту гуцулів. Протилежну думку висловив Г. Хоткевич — сучасник М. Коцюбинського, відомий письменник та авторитетний знавець етнографії Гуцульщини. Г. Хоткевич наводить багато мовних та етнографічних неточностей у повісті. Заперечити критикові важко. Та все ж, очевидно, він не зовсім ураховує специфіку літератури: не копіювати реальне конкретне життя, а узагальнювати, моделювати, утілювати його в образах. Зрештою, найбільший здобуток М. Коцюбинського не в описі етнографічних тонкощів, а в уже згаданій хвалі життю й глибокій філософській проблематиці.

ФІЛОСОФСЬКИЙ ЗМІСТ ПОВІСТІ «ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ» Удумливо перечитайте початок твору: історію безпричинного й безглуздого ворогування двох родів і химерного знайомства Івана й Марічки. Тут автор, як свого часу Т. Шевченко й І. Франко, осмислює проблему зла. Якщо ми на зло відповідаємо помстою, злом, то замикаємо його в коло, з якого немає виходу, зло тільки помножується. Єдина можливість розірвати це коло — простити ворогові, відповісти на зло добром. Саме так робить Марічка — і перетворює ворожнечу на справжню любов. Найсвітліші сторінки у творі ті, що присвячені розквіту почуття Івана й Марічки. Письменник переконує: щире, безоглядне кохання є самою сутністю життя, найвищим щастям, воно виявляє красу людини, надихає на творчість (гра Івана на флоярі, Маріччині співанки). Проте нерідко жорстока доля руйнує людське щастя, гармонію та повноту життя (випадкова смерть Марічки). І тоді ми мусимо вибирати між духовним і матеріальним. Утративши разом із Марічкою й духовну первину свого єства, Іван за якийсь час вирішує спробувати жити матеріальною гранню душі. Він заводить господарство, одружується з Палагною. Спочатку нова родина спромагається навіть на якусь видимість щастя. Однак незабаром Іван переконується, що так жити не може. Літературознавці по-різному оцінюють епілог повісті (сцену похорону Івана). Одні прочитують її оптимістично — як утвердження перемоги життя над смертю; інші — песимістично — як торжество матеріального, приземлено-примітивного життя над піднесено-духовним.

Мотивація навчальної діяльності. Отже, Іван, важко переживши втрату Марічки, яка була сенсом його життя, одружується з Палагною. Це не був шлюб двох закоханих. Просто не гоже людині вікувати самій. І здається, що Палагна та Іван, загубившись у господарюванні, живучи так, «як і всі», начебто вже справжня сім’я. Проте вона руйнується. Хто в цьому винуватий? Про це спробуємо поміркувати сьогодні. Підготовка до написання твору. І. «Мозковий штурм»: Чому зруйнувалася сім’я Івана та Палагни? ❖ Винуватий Іван, бо не приділяв Палагні достатньо уваги, закрив для неї свою душу й продовжував тужити за Марічкою. ❖ Винувата в зруйнуванні сім’ї Палагна, бо вона навіть не прагнула стати для Івана чимось більшим, ніж просто ґаздиня, легко пішла на зраду, бо хотіла «набутися» на цьому світі. ❖ У зруйнуванні сім’ї Івана та Палагни не винуватий ніхто, бо її справжньої в них не було: кожен жив у своєму світі, не даючи можливості іншому зазирнути в нього. Єднала цих людей тільки спільна праця в господарстві.

Добір аргументів та прикладів із тексту «Фудульна Палагна, що звикла шість день на тиждень робити і тільки в свято одпочивала, пишаючись красним лудінням, сердито дорікала за його примхи. Але він гнівавсь:- Заткнися. Пазь лиш своє і дай мені спокій... Він сам сердивсь на себе: «Нащо воно?» - і винувато йшов до худоби». «У сьому була Іванова радість. Чи він кохав Палагну? Така думка ніколи не займала його голови. Він ґазда, вона ґаздиня, і хоч дітей у них не було, зате була худібка - чого ж ще більше'?» «...Іван обіймав молодиці, Палагну цілували чужі чоловіки - ото диво яке! - і вдоволені, що набулись так файно, вони вертались знову до щоденних турбот». «І коли так молились, Іван був певний, що за плечима у нього плаче, схилившись, Марічка...». «Щось було важке у ньому, якась жура його гризла та ослабляла тіло, щось старе, водянисте світилось в його стомлених очах. Помітно худ, ставав байдужий. Ні, Юра кращий». «Щодня вона запивалася в корчмі з Юрою-мольфаром, прилюдно цілувалась і обіймалася з ним, не криючись навіть, що має любаса».

Написання твору-роздуму. 1. Робота в чернетці (обсяг -до 1,5 сторінки). 2. Коригування та доповнення твору. 3. Оформлення чистового варіанту роботи.

Підсумок. Іван та Палатна так і не змогли утворити справжньої родини, можливо, тому все так легко зруйнувалося. Вони не були по-справжньому близькими одне одному, а без цього неможливо ні досягнути щастя, ні довіряти комусь.

Значення творчості М. Коцюбинського Письменник одним із перших виступив за тематичне оновлення української літератури та збагатив її ідеями західноєвропейського модернізму. Він використав можливості імпресіонізму та неоромантизму в зображенні українського життя. Його «Intermezzo» стало шедевром психологічної новели, а «Тіні забутих предків» і сьогодні нагадують читачам про красу справжніх почуттів. За повістю на українській кіностудії ім. О. Довженка було знято художній фільм (режисер С. Параджанов, музика М. Скорика), що здобув широке міжнародне визнання.