Сценарій тематичної лінійки “ Талант - це Божа іскра” (до Дня народження Лесі Українки)

                    Сценарій тематичної лінійки

                        “ Талант - це Божа іскра”

                    (до Дня народження Лесі Українки)

Мета: ознайомлення з життєвим та творчим шляхом Лесі Українки, розвиток творчого потенціалу учнів, виховання почуття національної гордості за талановитих українців.

Інсценізація твору Лесі Українки “Божа іскра”

Ворог. Геть їх, поетів! навіщо їх співи?

               Хто тепер слухать їх рад?

               Нас оглушили вже “тихі молитви”

              “Снів” тих, “фантазій”, “балад”!

Прихильні.

Учень 1. Ні, не стихайте, солодкії співи

                 Всяк з нас їх слухати рад,

                 Любо колишуть нас тихі молитви

                “Снів” ваших, “мрій” та “балад”.

Учень 2. Тільки навіщо той смуток і туга,

                    Вже ж бо і так ми сумні.

                    Хай нас колишуть, як пестощі друга,

                    Ваші лагідні пісні!

   Поет. Годі вам, гурт ворогів і прихильних,

                  Марні слова промовлять.

                 Краще ідіть, научіть божевільних,

                 Як їм притомними стать.

                    Бачили ви, як велике багаття

                    Кида вогонь аж до хмар?

                  “Божая іскра” - то тяжке прокляття,

                    Дикий і лютий пожар.

                    Вогнища того не може людина

                    Ні запалить, ні вгасить,

                    В кого ж запала хоч іскра єдина, -

                    Вік її буде носить!

Ведучий. Божа іскра запала в душу маленької дівчинки, яку мама Олена Пчілка назвала ніжним іменем Леся Українка. Хто ж дав життя цій чудовій дівчинці, що в майбутньому прославила Україну?

Учениця. Батько Петро Косач і мати Ольга Драгоманова намагалися якнайкраще виховувати дітей. У родині були в пошані пісні, казки, легенди, тут вивчали історію рідного краю. Педагогічну кмітливість матері доповнювала батькова ерудиція: начитаний, добре знав світову літературу, кілька мов.

Учениця. Уже в 5-6 років Леся виявила інтерес до музики. Тітка Єля чудово грала на фортепіано, була для дівчинки старшою подругою, а коли її заслали в Сибір, Леся дуже сумувала, на папір лягли рядки вірша “Надія”. (Учениця читає вірш на фоні музики).

Ведучий. Сім'я Косачів жила в різних містах і селах: Новограді-Волинському, Луцьку, Колодяжному. Усі любили звичаї й традиції свого народу, а Леся особливо захоплювалася Водохрещам. На річці Стир дівчинка застудила ноги і з того часу вела “тридцятилітню війну” із хворобою. Довелось перетерпіти операцію лівої руки і сказати: “Прощавай, музико!” (Тримаючи ноти в руках, а потім мовби гублячи їх, дівчина з болем і жалем декламує “До мого фортепіано”).

Ведучий 1. Леся Українка дуже багато читає. Прочитавши “Кобзар” Тараса Шевченка, вона робить висновок, що справжні поети - це пророки. 18 травня 1890 року, у Зелену суботу, пише братові Мишкові в Київ про поезію “Contra spem spero”. (Учень читає поезію)

Ведучий 2. Це не випадковий настрій, він перейшов у переконання, про що свідчить цикл поезії “Сім струн”. З кожної струни від Do до Si видобула Леся окремого вірша, де панує цілковита певність перемоги.

Сім струн (дівчата і 1 хлопець).

Do. Гімн.     До тебе , Україно, наша бездольная мати,

                     Струна моя перша озветься.

Re. Пісня.    Реве-гуде негодонька,

                      Негодоньки не боюся,

                      Хоч на мене пригодонька,

                      Та я не журюся.

Mi. Колискова.

                      Місяць яснесенький

                      Промінь тихесенький

                      Кинув до нас.

                      Спи ти, малесенький,

                      Поки є час!

Fa. Сонет (хлопець).

                       Фантазіє! Ти - сило чарівна,

                       Що збудувала світ у порожньому просторі,…

                       Фантазіє! Порадь, як жити нещасливим!

Sol.                Вільні співи, гучні, голосні,

                       В ріднім краю я чути бажаю, -

                       Чую скрізь голосіння сумні

La.                 Лагідні веснянії ночі зористі!

                      Куди ви од нас полинули?

                      Пісні соловейкові дзвінко-сріблисті

                      Невже ви замовкли, минули?

Ведучий 1. Цей вірш і зараз уселяє в нас упевненість у перемозі над нашим одвічним ворогом. Віримо, що  Україні усміхнеться доля.

Ведучий 2. У Лесі Українки був товариш Сергій Мержинський, якого вона кохала. Він довго хворів і у Мінську,на руках у Лесі, помер. І наче крик душі, жахливий болісний стогін звучить її поезія “Твої листи завжди пахнуть зів'ялими трояндами...” (Учень зачитує).

Леся Українка - це наша душа, совість , гордість. Вона великий Будівничий нашого національного душу. Це поетка , яка йшла сходами гігантів. Вона з'явилася в Україні як поет грандіозного одарування. Без України не могла б бути - бо це доля, яку не вибирають, бо це пісня, яка вічна на землі.

Мріяла Леся Українка, щоб її пісні лунали в рідній стороні.

Сьома нота.  Si.  Сім струн я торкаю, струна по струні,

                                  Нехай мої струни лунають,

                                  Нехай мої співи літають

                                  По рідній коханій моїй стороні.

Здійснилося геніальне пророкування Лесі Українки:

                                           Як я умру, на світі запалає

                                            Покинутий вогонь моїх пісень,

                                            І стримуваний пломінь засіяє,

                                            Вночі запалений, горітиме удень.