Презентація до уроку "С. Черкасенко "Маленький горбань"

Тема уроку.  Позакласне читання. Добро і зло у нашому житті (за оповіданням С.Черкасенка «Маленький      горбань».

Мета уроку: розширити уявлення  про добрі та погані вчинки, учити аналізувати та оцінювати поведінку  дійових осіб, спонукати наслідувати добрі справи  однолітків;

формувати  усвідомлення неповторності і багатства внутрішнього світу людини;

розвивати вміння аналізувати образи твору, їхню поведінку, життєвий вибір;

виховувати співчуття, людяність, повагу до тих, хто обділений долею, доброту, уміння пробачати.

Хід уроку

І. Повідомлення теми та мети уроку.  (На екрані)

Гасло уроку :  Живи, добро звершай!                      

                           Та нагород за це не вимагай!

                           Хай оживає істина стара:

                           Людина починається з добра.

                                                  Любов  Забашта

Сьогодні у нас гості на уроці – привітайте їх. Дякую.

Отже, продовжуємо роботу.

1. Слово вчителя. Слайд 1

Нагадаю, ми  обговорюємо життя дитини, яке протікало майже сто років тому.  Доля хлопчика непроста. Проте жодні труднощі не можуть зруйнувати в його душі великої доброти і любові до світу.

Слайд 2 На жаль, не всі народжуються досконалими, Слайд 3 є і такі, що мають значні фізичні вади. Як же до них ставитися?

Слайд 4 У високорозвинених країнах давно вже не звертають уваги на зовнішність, каліцтво людини, а оцінюють її як особистість – розум, здібності, душевні якості. Слайд 5 Як же до цього ставляться у нас? Слайд 6 Це залежить від внутрішньої культури людини.

Слайд 7Серед дітей нерідко можна зустріти маленьких жорстокосерців, Слайд 8 які ображають немічних, насміхаються над ними, зневажають їх. Таке траплялося завжди. Слайд 9

У 1991 році до нашого закладу було приєднано

спеціальне відділення з дітьми, які мали важкі розлади мови.

Серед них були і є діти-інваліди.

Колеги-педагоги розповідали, що дехто з дітей говорив:

Слайд 10  «Такі люди мені неприємні. 

У  людини все повинно бути прекрасне.

А коли я зустрічаю каліку, то це викликає у мене відразу, псується настрій на весь день.

Таких людей треба ізолювати  від інших, хай спілкуються лише між собою».

1. Щоб ви могли сказати цим дітям?  Слайд 11

- Я б сказав(ла)  цим  дітям, що таке відношення до людей з фізичними вадами неправильне! Так ставитися до таких людей не можна!

- Вони теж люди із серцем і душею.

- Це ганебне ставлення! Це ставлення морально нерозвиненої людини!

- Кожен може помилятися, але кожен повинен вчасно зупинити в собі негативне відношення до іншої людини, особливо, якщо це людина з фізичними вадами!

2. Які думки виникають у вас, коли ви бачите людину з фізичними вадами? А  як  ви  ставитесь до  людей   із   фізичними   вадами?

- Це людина, яка потребує уваги й допомоги.

- Треба вдвічі цінувати те, що ми здорові.

- Яка сила волі у людини, щоб із такими фізичними можливостями працювати, приносити користь іншим, жити повнокровним життям. Взагалі жити!

- Я ставлюся до людей з фізичними вадами добре. Адже ми бачимо кожного дня дітей-інвалідів, які навчаються в мовному відділенні. Ми з ними спілкуємося, дружимо. Вони для мене такі ж, як і ми!

3. Чи винні вони, що народилися або стали  каліками?

 -Ні. Ніхто не застрахований від каліцтва, хвороби своєї та своїх близьких.

4. Чи можете ви навести приклади про життя людей із обмеженими

можливостями, які адаптувалися в суспільстві, змогли навіть стати відомими, досягти успіхів?

- Так. Я знаю таких людей. Це, наприклад, учасники Параолімпійських ігор. Вони стали відомими, стали гордістю України!

- Поетеса нашого міста Марія Дружко.

- Наші учні мовного відділення. Вони адаптувалися до суспільства.

Актуалізація опорних знань.

Слово вчителя.

Слайд 12

 На світі багато людей з фізичними вадами, людей, які не втрачають віру в життя, людей, яким потрібна допомога. Слайд 13 Група «Пошуковців» підготувала для нас цікавий матеріал про таких людей.

(Презентації про видатних людей з обмеженими можливостями, які подолали свою злу долю).

Слово вчителя. Слайд 14

• Проаналізуйте свою поведінку й поводьтеся завжди так, як радив великий педагог В. Сухомлинський:

 “ Умій відчувати поряд із собою людину, умій розуміти її душу, бачити в її очах складний духовний світ – радість, горе, біду, нещастя.    Своєю поведінкою, своїми вчинками не    завдавай людині болю, образ, хвилювання. Не втрачайте людської гідності, не принижуйте інших.”                                                 

Слайд 15 Краса людської душі в усі часи привертала увагу багатьох митців. Нею цікавився і український письменник Спиридон Федосійович  Черкасенко.

До речі, в молоді роки він працював вчителем на Лідіївських рудниках.

- А чи знаєте ви, що таке Лідіївські рудники, де вони розташовані? (Це сучасний Кіровський район міста Донецька). Слайд 16

Саме там Черкасенко познайомився з важкою працею шахтарів, їхнім життям і турботами. Тому і в центрі твору доля  хлопчика-калічки  з  шахтарської слобідки (відокремлена частина великого села) на Донеччині.

________________________________________________________________________________________________________

Слайд 17 А зараз уявіть, що ви односельці наших персонажів і завітали до нас  у гості головні герої оповідання. Давайте подивимося на хлопців і послухаємо, що вони нам про себе розкажуть.

А після діалогу ви повинні будете скласти їх порівняльну характеристику.  

2.Інтерв'ю з Павликом і Захарком.  (Заходять  хлопчики, вітаються). 

Вчитель: Діти, назвіть  персонажів оповідання … (називають, де Павлик, а де Захарко)

Я пропоную вам взяти інтерв’ю у хлопців. Слайд 18

Інтерв'ю з Павликом.
- Павлусю, в якій сім'ї ти живеш?

Я живу  з матусею  і  дідусем в бідній шахтарській хатинці. Мій тато помер.
-Чи любиш свою матусю  й  дідуся? Які вони в тебе?

Люблю. Дуже люблю. Матуся у мене дуже  гарна, добра, ніжна. Вона мені завжди розповідає цікаві казочки перед сном. Я не люблю, коли матуся  співає, бо тоді вона, чомусь, плаче, дивлячись на мене. Це якісь сумні пісні…
Дідусь теж дуже хороший, він завжди мене захищає, завжди поряд зі мною. Вони мене дуже люблять.

-Павлусю, чому ти граєшся тільки з дівчатами?

Бо хлопці не хочуть зі мною гратися! А дівчата - ні. Вони не такі. Вони завжди кличуть мене до себе, люблять, коли я їм розповідаю казки, різні цікавинки, щось пояснюю.

-Чому ти так часто плачеш?

Я плачу, тому що мені боляче! Боляче, коли я бачу, що хтось із  хлопців розбивав пташині яєчка або скручує голови горобеняткам. А ще я плачу, бо хлопці ображають мене, насміхаються, б’ють. Не хочуть брати у свій гурт.

-Чому ти висмикнув паличку із гніздечка жайворонка?

 Тому що Захарко хотів нашкодити пташенятам! Він би їх покалічив або, ще гірше, вбив! Ні! Я не міг цього допустити!

-Чи страшно було, коли Захарко накинувся на тебе з кулаками?

Дуже страшно! Але мені було страшніше  від того, що Захарко хотів зробити з майбутніми пташенятами!
-Павлику, чому ти не оборонявся, коли він на тебе напав?

Але ж йому було б боляче, коли б я його вдарив,… коли б я міг вдарити…

-Чому ти не помстився своєму кривдникові?

 Я його простив.

Вчитель:

- Зверніть увагу на схему на ваших листках оцінювання. Відновіть її.

Слайд 19

- Що стає джерелом страждань Павлика? Яке каліцтво в нього? (Горб!)

  Так, через нього всі його цураються.

- Що є в нього житті, яке воно в нього? (В його житті самотність!Він нещасливий.)

- Чи винен хлопчик у тому, що народився калікою? (Ні. Він не винен!)

Каліцтво  горб  самотність,  нещастя кара за батьків гріх.

      – Чи зробило каліцтво Павлика поганою людиною? (Ні. Скривджений природою,  він виростав добрим і чуйним.)

Інтерв'ю з Захарком. Слайд 20

- Захарко, в якій сім'ї ти живеш?

Я живу з мамою. Батька у мене нема.
-Чи здатний ти піклуватися про рідну людину, робити для неї добро?

Мама не приділяє мені достатньої уваги. Я роблю так, як дорослі моєї слобідки! Вони шахтарі - загроза життю кожен день! Вони живуть одним днем, не замислюються над майбутнім, пиячать, влаштовують п'яні бійки, жорстокі розваги.
-Чому бояться тебе діти? Як саме ти доводиш свою перевагу й силу?

Так. Бояться. Свою правоту я доводжу силою. А що? Я бачив, так само вчиняють дорослі!

Зазвичай я кидаю супротивника на землю, придавлюю коліном, заношу кулака і кажу: «Смерті чи життя?!». А що? Це смішно, як вони всі на землі плачуть! Можу ще й перекривити кого хочеш! (Учень показує язика).

-Навіщо ти почав руйнувати гніздечко?

Я хотів взяти собі пташенят… Я вже знаєте скільки горобенят брав?! А цей горбатий каже, що не можна, бо пташка і пташенята будуть плакати! А ти бачив, як птахи плачуть? Я он скільки горобенят драв і ні разу не бачив, щоб горобчиха або горобець плакали.

-Захарку, як ти звертався до Павлуся? Називав його на ім’я чи якось інакше?

Я ніколи не називаю його по імені.  Я просто кажу на нього «горбатий плаксій» .

Порівняльна характеристика Павлика та Захарка (прийом «Кола Венна»)

Слайд 21

Прошу вас порівняти зовнішність, характер, умови життя обох хлопців. Для цього нам треба заповнити кола Вена на дошці і на ваших листочках. Спочатку записуємо зовнішність, а потім характери обох хлопців. Хто працює за партами, користується підручником. Двоє дітей, які працюватимуть біля дошки, отримають від мене підказки. Їм тільки треба вірно їх розмістити.

                                          Павлик                                  Захарко

Вчитель: Отже, ми бачимо зовсім різних хлопчиків, як зовнішньо, так і внутрішньо.

• Чому, на вашу думку, така різниця між хлопцями? Вони ж зростали приблизно в однакових умовах. Захаркові навіть було простіше, тому що він не мав видимих вад.

(-Так. Між ними є велика різниця. Вся справа у вихованні! Павлуся лагідні і добрі казки зробили лагідним і добрим. Його мама і дідусь любили, правильно виховували.

-А Захарка взагалі ніхто не виховував! Він намагався копіювати поведінку     «неправильних» дорослих!

-Так. Різниця між ними така ж велика, яка ж і велика різниця у їхньому вихованні.)

V. Закріплення вивченого матеріалу

1.               Слово вчителя 

На екрані зів’яла квітка. Слайд 22

• А тепер подивимося на цю квітку: вона суха, знівечена. Що може їй допомогти знову стати красивою? (Тепло, сонце, піклування)- в неї відродяться корінці…

• Якщо це змучена душа, Павликова, що їй допоможе? (Тепле слово, підтримка інших)

Прошу вас об’єднатися в групи й колективно знайти такі слова підтримки.

Виходить «лікар».

Дискусія з лікарем:

• Лікарю, а хвора людина яка?

 – Роздратована, зла, байдужа…

- А здорова людина яка?

      – Весела, добра, життєрадісна…

• Діти, хто був насправді хворим?

Рекомендації лікар.

Необхідно вжити:

• Пігулки доброти.
• Глибоке прогрівання душі.
• Настоянка для поліпшення настрою.

2.               Робота в групах

Учні в групі на окремих аркушах пишуть слова-відповіді (по 2 від групи), які розташовуються навколо малюнка на дошці. Коли простір заповнюється, картинка змінюється на свіжу, здорову квітку.

Вчитель. Запам’ятайте, що людська душа тендітна і вразлива. Занапастити її просто, а відновити дуже складно,  інколи навіть неможливо. Допомагайте іншим якщо не фізично, то хоча б підтримайте морально.

3.               Слово вчителя.

Про вплив добрих слів на людину писав ще Шевченко: 

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос — більш нічого.

А серце б’ється — ожива,

Як їх почує!..

_____________________________________________________________

4.               Відповідь на проблемне питання.

А зараз давайте повернемося до проблемного питання  Слайд 10  й спробуємо відповісти на нього. (Красу душі серед зла зберегти можна, але це дуже складно. Людина буде потребувати підтримки оточуючих.)     

5.               Читання легенди вчителем (на фоні музики).

А завершити нашу сьогоднішню розмову мені б хотілося легендою.

Слайд 11   Жив на світі один запальний юнак. Одного разу його батько дав йому мішечок із цвяхами  Слайд 12   й наказав кожного разу, коли той не стримає свого гніву, вбивати по цвяху в стовп. Слайд 13   Першого дня було вбито декілька десятків цвяхів. Слайд 14 На другому тижні він навчився стримувати свій гнів. І з кожним днем кількість цвяхів, що забивав юнак, почала зменшуватися. Він зрозумів, що легше контролювати себе, ніж вбивати цвяхи. І нарешті настав той день, коли хлопець не забив жодного. Він розповів Слайд  15  про це батькові. Той сказав, що кожного разу, коли юнакові вдасться стриматися, треба буде виймати  Слайд 16, 17   по одному цвяху.   Йшов час, і настав день, коли   не залишилося  жодного забитого цвяха. Тоді батько підвів  Слайд  18  сина до стовпа і сказав:   Слайд  19   «Бачиш, скільки тут дірок? Він уже ніколи не буде таким, як був раніше. Коли робиш людині щось зле, у неї на душі залишаються такі ж шрами, як ці дірки.  І не важливо, скільки разів потім ти вибачишся, шрами залишаться!»  Слайд 20 

6.               «Мікрофон»

•                   Що ви зрозуміли сьогодні на уроці?

Вчитель:  Часто за зовнішніми, фізичними вадами людини не помічають її  добре серце, її розум та кмітливість. Не тільки не помічають, а й знущаються з каліки, ображають його.  Такий Захарко.  Але доброта  маленького горбаня  Павлика, його сміливість (він не боїться заступитися  за слабших!)   перемагають зло, пом’якшують  жорстоку  поведінку Захарка, роблять щасливою матір цього розбишакуватого хлопчика.

Письменник Спиридон Федосійович Черкасенко  вчить і нас, читачів, вміти прощати й вірити в добро.  Душевна краса, доброта Павлика, щедрість на ласку і приязнь перевертають й душу кривдника  малого горбаня (Захарка).

Двоє дітей потягнулися  одне до одного, розкрилися назустріч характери.

Ось  що робить віра в добро, каже своїм оповіданням автор Спиридом Черкасенко.

7.               Заключне слово вчителя

Добро  і  зло  панує  в  світі.

Це  знають  всі  –  дорослі  й  діти.

Війну  одвічную  веде

Та  переможця  не  знайде.

В  казках  добро  перемагає,

       В  житті  не  часто  так  буває.

Добро  і  зло  живе  в  тобі,

Хто  вище  сам  скажи  собі.

Проаналізуйте свою поведінку і поводьтеся так, щоб ні в кого в душі не залишилося шрамів, нанесених вами.  Слайд 21  

VІ. Домашнє завдання

Відповісти на питання: «Чим ми можемо допомогти людям із особливими потребами?»

Достатній рівень: у формі плану.

Високий: у формі міні-твору.

VІІ. Оцінювання