1. У сполуках неметалічних елементів з Гідрогеном зв`язок йонний. Хімічний диктант( відповідь «так» або «ні»)2. Тривіальна назва хлоридної кислоти – соляна , це розчин хлороводню у воді.3. Розчини всіх летких сполук неметалів з Гідрогеном виявляють кислотні властивості. 4. Неметали в реакціях з воднем завжди є окисниками. 5. Побутова назва розчину амоніаку – нашатирний спирт.
6. Розчин амоніаку не взаємодіє з кислотами.7. Водний розчин амоніаку виявляє основні властивості.8. Хлоридна кислота входить до складу шлункового соку. 9. Йон амонію позначається [NH4 ].¯ 10. Фенолфталеїн у водному розчині амоніаку набуває малинового забарвлення. 11. Якісним реактивом на солі амонію є розчин лугу. 12. Амоніак застосовують як холодоагент.
Фізичні властивості оксидів неметалічних елементів. Агрегатний стан. Назви оксидів за систематичною номенклатурою. Формули. Газоподібний. Карбон(ІІ) і карбон(IV) оксиди. СО, СО2 Сульфур(IV) оксид, нітроген(IV) оксид. SO2, NO2 Твердий. Силіцій(IV) оксид, фосфор(V) оксид, нітроген(V) оксид. Si. O2, P2 O5, N2 O5 Рідкий. Гідроген оксид, сульфур(VI) оксид. Н2 О, SO3 1. Агрегатний стан оксидів неметалічних елементів
Фізичні властивості оксидів неметалічних елементів2. Багато представників мають запах.3. Мають різну розчинність у водіРозчиняються у воді : SO2, SO3, NO2, CO2, P2 O5 і багато інших оксидів неметалічних елементів , взаємодіючи з нею й перетворюючись на кислоти. SіO2 не розчиняється у воді..
Склад атмосфери. Фізіологічна дія. Багато оксидів неметалічних елементів проявляють токсичну дію на організм людини. Дуже отруйною речовиною є карбон(ІІ) оксид, або чадний газ. Його молекули сполучаються з гемоглобіном крові значно міцніше за молекули кисню, унаслідок чого припиняється перенесення кисню до клітин організму. Вуглекислий газ хоча й не токсичний, але за надмірної кількості в людини виникає задуха або зупинка дихання. В атмосферу потрапляє багато оксидів, що є результатом діяльності людини. Оксиди Сульфуру й Нітрогену уражають слизові оболонки дихальних шляхів, спричиняють опіки шкіри. Пари оксидів Нітрогену призводять до збільшення розмірів печінки й селезінки, розладу психіки
Оксид. Формула. Застосування. Карбон(IV) оксид. СО2 У хімічній промисловості для добування солей карбонатної кислоти; для газування води, приготування газованих напоїв; як холодоагент для збереження м'ясних продуктів, риби, морозива, овочів та інших продуктів; під час виробництва вин і пива; у вогнегасниках; для прискорення достигання овочів у теплицях. Регулює тепловий баланс планети; бере участь у процесі фотосинтезу. Карбон(II) оксид. СОЯк паливо в суміші з воднем; для синтезу метанолу. Сульфур(IV) оксид. SO2 Сировина для виробництва сульфатної кислоти та її солей; для знезараження зерно- й овочесховищ від шкідників і мікроорганізмів; відбілювання соломи, шовкових і вовняних тканин; дезінфекції ємкостей на винних і пивних заводах. Сульфур(VI) оксид. SO3 Виробництво сульфатної кислоти та її солей; як водовідбірний засіб. Силіцій(IV) оксид. SіО2 У будівельній справі для виробництва бетону, цегли, стекол, кераміки, шліфувальних матеріалів; у фармацевтиці як сорбент (аерогель, селікагель); для виробництва пористих матеріалів; кварц — у ювелірній справі, для виробництва кварцового термостійкого скла. Нітроген(ІV) оксид. NO2 Як окисник у ракетному паливі; у виробництві нітратної кислоти, нітратів, мінеральних добрив. Фосфор(V) оксид. Р2 О5 Добування ортофосфатної кислоти; в органічному синтезі, для осушення газів.