Вчені встановили, що перші школи виникли в містах Стародавнього Шумеру ще в III тисячолітті до н. е. і називали-ся «будинками табличок». Учні писали клинописом на сирих глиняних табличках, які потім обпалювали. Пізніше стали ви-користовувати дерев’яні таб-лички з восковою поверхнею для багаторазового використа-ння. Учитель виготовляв таб-лички-завдання, а учні заучу-вали завдання і переписували вправи. У шумерських школах вивчали письмо, рахунок, малювання. У ті часи в школі вчилися тільки хлопчики, діти заможних батьків, навчання було суворим, застосовувалися тілесні покарання. Вчителями були переважно жерці, які становили привілейовану касту, їх називали «батьки будинку табличок»
У Стародавній Греції до школи віддавали практично всіх семи-річних хлопчиків (крім дітей рабів), але тривалість навчання залежала від статку батьків. Діти бідняків навча-лися 2-3 роки, а ба-гатих громадян — до 16-ти років. Перші 3 роки діти вивчали грамоту, писали на табличках і папірусі, заучували склади, слова, важкі слово-сполучення, а потім приступали до «Іліади» та «Одіс-сеї» Гомера, вчили уривки напам’ять.
До речі, «школа» — це грецьке слово, що означає «відпочинок». А буквальний переклад слова «педагог» з грецької мови означає «дітоводитель». Педагогами в Стародавній Греції називали рабів, які супроводжували дітей в школу, стежили за їх речами (щоб по дорозі не загубили) і контролювали виконання домашнього завдання.
І звісно величезна увага приділялась фізичному вихованню юних хлопчаків, адже кожний грецький учень – це потенційний воїн, який в разі державної небезпеки має, не вагаючись встати на захист батьківщини від ворогів. Саме з античної Греції походить сучасний термін «гімназія», річ в тім, що маленькі греки у віці 12-13 років окрім звичайної школи (яку ще називали музичною, через велику увагу до музики) починали відвідувати школу гімнастичну. Тут назва говорить сама за себе – головна увага приділялась фізичному вихова-нню: силі, мужності, спритності, витривалості. Адже кому потрібен воїн, який тільки і вміє, що на лірі грати та Гомера декламувати?
Тоді матері не розуміли, чому у них забирали дітей, сприймаючи навчання як тортури, вони оплакували і прощалися з дітьми. Немов проводжаючи їх на війну. Відкрита зусиллями князя Володимира школа мала назву «Книжне вчення». Вона являла собою справжній палацовий навчальний заклад. У школі навчалося 300 дітей, розбитих на групи і кожна група мала свого вчителя. Пізніше при храмах і монастирях також стали відкриватися подібні школи. Історики вважають, що на Русі перші школи були засновані в місті Києві в 988 році. Про це говориться в літописі під назвою «Повість вре-них літ». Зародженням освіти ми зобов’язані князю Володимиру Свя-тославовичу, який видав указ, згідно з ним всіх дітей в боярських і дворянських сім’ях від-давали в школи для навчання книжкових справ.
1086 рік. Відкривається перша школа для дівчат при Андріївському монастирі в Києві. Її засновником був князь Всеволод Ярославович. Анна Всево-лодівна, його дочка, і навчала в ньо-му, і одночасно очолювала заклад. У той час усі княжі доньки, яких відда-вали заміж за європейських волода-рів, були грамотні. Це чітко свідчить, що їхній освіті приділялась увага і не було поділу на чоловічу або жіночу. Усі, хто мав можливість отримати освіту, отримували її незалежно від статі.
У презентації використані матеріали сайтів:https://travel-in-time.org/uk/mandrivki-chasom/shkola-v-drevniy-gretsiyi/https://historyurok.com.ua/tsikavi-fakty/nauka/osvita/pro-shkolu.htmlhttps://sites.google.com/site/moaprofesiavcitel/vihi-istoriie-profesiie/profesfa-v-starodavnomu-svitihttps://dovidka.biz.ua/pershi-shkoli-v-sviti