5. Який чинник неживої природи сприяє збільшенню живих організмів від полюсів до екватора: а) повітря; б) вода; в) світло; г) тепло.6. Яке біологічне явище відбувається тільки на світлі? а) рух; б) дихання; в) утворення в рослинах органічних речовин із неорганічних; г) випаровування води.
1. До чинників неживої природи відносять:а) вплив інших організмів, світло і тепло;б) повітря, вода, вплив інших організмів;в) повітря, вода, світло і тепло.2. Що називають середовищем життя організмів?а) умови, в яких живуть організми; б) усе те, що сприяє існуванню та розселенню організмів; в) усе те, що заважає існуванню організмів.3. . Який чинник неживої природи сприяє збільшенню живих організмів від полюсів до екватора: а) повітря; б) вода; в) світло; г) тепло.
{3 C2 FFA5 D-87 B4-456 A-9821-1 D502468 CF0 F}Чинник. Значеннясвітло• необхідне рослинам для фотосинтезу;• активним тваринам допомагає розрізняти предмети та орієнтуватися в просторі;• впливає на температурний режим планети;• визначає добові, місячні та сезонні зміни у поведінці більшості тварин;• впливає на ріст, цвітіння й плодоношення рослин. вода• входить до складу організму, його клітин;• рослини вбирають розчини мінеральних речовин;• вода може бути середовищем життя;• потрібна деяким організмам для розмноження;• сприяє розселенню організмів, переносячи водою насіння та плоди;• вода втрачається з випаровування та потовиділенням, нею треба поповнювати організм (тварини отримують потрібну їм воду разом із спожитою їжею або під час пиття, рослини вбирають розчини води).температура• впливає на швидкість хімічних явищ, що постійно відбуваються в тілах живих істот;• потрібне холоднокровним тваринам для нагрівання;• визначає розселення організмів на суходолі (на полюсах майже немає живих істот, на екваторі – дуже багато)повітря• джерело кисню для дихання;• має вуглекислий газ для рослин;• захищає Землю від надмірного перегрівання чи охолодження;• захищає від сонячної радіації (газ озон);• сприяє розселенню організмів, переносячи вітром насіння та плоди.
Чи всі рослини й тварини мають однакову потребу в воді?Одні тварини тільки п'ють воду, а інші — риби, дельфіни живуть у воді протягом усього життя. Капуста, огірки та інші овочеві рослини в період свого росту потребують значної кількості води, і, щоб виростити добрий урожай, їх треба часто поливати. Різні рослини і тварини мають різну потребу в воді: одні рослини потребують більшої кількості води й ростуть на берегах водойм, у болотах, на вологому лісовому ґрунті та вологих ділянках лук, інші добре розвиваються на схилах гір, у степах, на сухих луках і у спекотній пустелі.
Повітря необхідне всім рослинам і тваринам. Без повітря не можуть існувати живі організми. Причому рослини не тільки дихають повітрям, а й живляться вуглекислим газом, який міститься в повітрі.- Чим дихають рослини і тварини, які живуть у воді? - За допомогою якого органа дихають тварини суходолу?Рослини й тварини, які живуть у воді, дихають повітрям, яке міститься в розчиненому стані у водах річок, озер, морів і океанів. Одні тварини дихають зябрами, інші — легенями. Причому легенями дихають багато тварин (кит, тюлень, морж та ін.), які живуть у морях і океанах.- Світло в житті організмів. Крім пошуків їжі й води, світло необхідне тваринам для того, щоб вчасно помітити своїх ворогів і сховатися від них. А рослинам потрібне світло як умова для живлення, бо процес фотосинтезу відбувається тільки на світлі. Порівняйте на рисунках вигляд сосен, що виросли в глибині лісу та на відкритому просторі.- У чому між ними різниця?Так, за недостатньої освітленості рослини мають потоншені стебла, дрібні блідо-зелені листки.- За допомогою яких органів рослини вбирають сонячне світло? - Чи помічали ви коли-небудь, щоб листочки рухалися за Сонцем? Що дає така здатність рослинам?Так, це дає змогу краще вбирати сонячне проміння. Наприклад, у плюща листки завжди повернуті до світла, і, якщо горщик з рослиною повернути, через якийсь час вони знову повернуться до світла й розмістяться у вигляді мозаїки з листків, майже не затінюючи одне одного.
ізні рослини й тварини пристосовані до життя в різних кліматичних умовах: одні живуть у теплих краях, де сухий і спекотний клімат, інші пристосовані до життя в умовах холодного клімату. Таким рослинам, як сосна, ялина, береза й осика, допомагає переносити зимові холоди товста і пориста кора. Багатьох тварин півночі рятують від холоду пухнастий волосяний покрив (північний олень, песець, вовк, лисиця, заєць та ін.) або товстий шар підшкірного жиру (білий ведмідь, морж, тюлень). Рослини й тварини теплих країв пристосовані до спекотного клімату. У тварин немає товстого шару підшкірного жиру й пухнастої шерсті, у багатьох волосяного покриву майже зовсім немає (слон, буйвіл) або він утворений з незначної кількості короткої шерсті (кулан). Більшість рослин не пристосована до перенесення сильних холодів і зимових морозів. Однак є види, здатні витримувати тривалі морози понад -50 °С (наприклад, модрина даурська), тоді як більшість тропічних рослин не витримує навіть короткочасного зниження температури до +4 °С.
На дошці написано назви теплових поясів: жаркий, помірний і холодний. На столі хаотично розкладені картинки із зображенням рослин і тварин (береза, виноград, ялина, сосна, апельсин, бавовник, жито, пальма, слон, песець, білий ведмідь, буйвол, північний олень, кулан, заєць, лисиця тощо). Кожен учень по черзі виходить, вибирає картинку і пояснює, у яких кліматичних умовах пристосований жити вибраний ним організм, і поміщає його під назву відповідного теплового поясу.
Улітку медом ласував, Досхочу малини мав. А як впав глибокий сніг. Позіхнув і спати ліг.(Ведмідь)Уночі гуляє, А в день спочиває, Має круглі очі. Бачить серед ночі. (Сова)Клишоногий, волохатий, Улітку спритний та завзятий, А ось взимку, лежебока, У барлозі гріє боки.(Ведмідь)Хвіст куценький, довгі вуха. Має в шафі два кожухи. Улітку одягає сірий. Ну а взимку — теплий білий. (Зайчик)До пухнастого хвоста Личить шубка їй руда. Як рушає полювати. Не виходить зайчик з хати. (Лисиця)Удень мовчить. Вночі кричить. Між дерев літає. Здобич виглядає. У дуплі живе сама, А ім'я її —... (сова).