Презентація до уроку "З історії виникнення карт"

Вчитель географіїКЗ «Оріхівський НВК №2 імені В. А. Лазаряна. Бромот Тамара Миколаївна. З історії виникнення карт

Точне зображення земної поверхні на площині у певній кар­тографічній проекції за допомогою умовних знаків називають геогра­фічною картою. Застосу­вання карт у житті й діяльності людей:карта - джерело знань, незмінний посібник у середній і вищій школі; без карти немож­ливі експедиційні дослідження, туристські походи, подорожі, мо­реплавство, промислове й сільсько­господарське будівництво; карти використовують у будівництві мостів, електростанцій, каналів та інших інженерних спо­руд;карти потрібні в освоєнні нових земель, скла­данні планів економічного розвит­ку окремих територій і всієї краї­ни; карти є засобом масо­вої інформації і пропаганди полі­тичних та наукових знань;за картами можна проаналізувати особливості природи і господарства, оцінити взаємозв'язки виробництва із сировинною базою і споживачами, проектувати підприємства і заклади обслуговування населення, зони відпочинку тощо; карта потрібна льотчикові, капітану та штурманові корабля.

Карту як засіб пізнання навко­лишнього світу використовували здавна. Але була вона не завжди такою, якою ми бачимо її тепер. Карта пройшла тривалий і складний шлях від при­мітивних зображень наївних уяв­лень про Землю до сучасного точ­ного креслення на математичній основі. Ще в сиву давнину люди робили перші спроби зобразити земну поверхню. Так, картографічний малюнок на срібній вазі III тис. до н. е., яку знайшли під час розкопок в одному з Майкопських курганів (Краснодарський край), зображено гірський хребет з двома великими вершинами (можливо, це вершини кавказьких гір Ельбрус і Казбек), звідки беруть початок дві річки; де­рева навколо озера, а біля підніжжя гір різноманітні тварини (бики, козли, леви).

На єгипетській карті (1400 р. до н. е.) зображено шляхи до ко­палень золота, басейн для проми­вання руди, будівлі, гори. Найдавніша в світі гірнича карта – так званий Туринський папірус – план  золотодобувної копальні в Ваді-Хаммамат, що в Східній пустелі, одна з небагатьох папірусних карт, що збереглася до наших часів. Вона була складена в епоху Нового царства в часи правління фараона Сеті I (XIII ст. до н. е.). Карта містить опис маршруту експедиції, на ній вказані колодязі, шляхи, споруди, а також райони, де часто зустрічалися кочовики. У Стародавньому Єгипті дуже цінувалось золото. Золото забезпечувало внутрішню стабільність  та підтримувало міжнародний авторитет Єгипту. Тому картографування родовищ мало велике значення. Воно давало змогу детально, раціонально використовуючи ресурси, підготуватися до експедиції, а також запобігти нападам кочовиків-бедуїнів, які грабували родовища. 

Греки, які мали допитливий розум  і природну зацікавленість, легко переймали все нове в інших цивілізацій: в Стародавнього Єгипту, Вавилону та Фінікії. Перейняли вони і ідею карт, одночасно створивши те, чого не було на Сході, – теорію карт. В античний час найпростішими прийомами вже визначали за кар­тою відстані, підраховували площі. Найбільше пам'яток географічної і картографічної культури зберег­лося з часів Стародавньої Греції. Видатний грецький учений Клавдій Птолемей (І—II ст. н. е.) опи­сав значні території відомої на той час частини Землі, дав практичні поради щодо складання карт. .

Створення першої такої карти приписують учню Фалеса – Анаксімандру (бл. 610 – 546 рр. до н. е.). Ним була створена карта світу з використанням масштабу, в центрі якої була розміщена Греція. Її оточували відомі на той час частини Європи та Азії. Карта мала форму круга, по краям якого розташовувався океан. Прообразом перших грецьких карт можна вважати яскраві фрески на стінах палаців Критського царства (XV ст. до н. е.), які носили виключно декоративний характер. На них зображені долини річок  та гори з багатою рослинністю; поселення і великі міста з палацами та портами, до яких прибувають морські флотилії; пасовища та поля, на яких пасеться худоба та працюють хлібороби. У Гомера в „Іліаді” (IX ст. до н. е.) знаходимо цікаві відомості про картографічний малюнок на щиті Ахілла: дві річки, два міста з садами, полями і луками із сценами воєнного та мирського життя були виконані з кольорових металів богом Гефестом.

Видатний грецький учений Клав- дій Птолемей (І—II ст. н. е.) опи­сав значні території відомої на той час частини Землі, дав практичні поради щодо складання карт. Наукові праці по географії і картографії досягли свого розквіту в часи Римської імперії в роботах Клавдія Птолемея (90 – 168 рр. н. е.), грецького математика, астронома, географа і картографа, який жив і працював в Александрії. Його фундаментальний „Посібник з географії” у вісьмох книгах з додатком із двадцяти семи карт користувався непохитним авторитетом протягом майже чотирнадцяти століть. Проте на карті світу Птолемея суходіл займає більшу частину. Це свідчить про те, що він був прихильником континентальної теорії, яка визнавала переважання суходолу над водою: Індійський океан він зобразив оточеним з усіх сторін суходолом, який з’єднує Африку з Азією і утворює замкнений басейн. Найточніше на цій карті передані ділянки суходолу навколо Середземного моря. Порівнявши Середземне море на сучасних картах з картою Птолемея, виявляється, що воно розтягнуте з заходу на схід більше як на 20°. Але не зважаючи на недоліки, праця Птолемея була феноменальною для свого часу. Її детальність та систематичність вражали. Вона визначила розвиток світової картографії аж до епохи Відродження.

Римська картографія не стояла на місці. На відміну від давньогрецької картографії, яка підкорялася теоретичним і філософським інтересам, вона дозволила вирішувати практичні задачі – економічного, військового, адміністративного та іншого характеру. Продовжувалося вдосконалення дорожніх карт. Їх пристосували для використання в дорозі. Про це яскраво свідчить карта другої половини IV ст. н. е., копія з якої вціліла і була відкрита в Аугсбурзі  істориком Пейтінгером в 1507 році. В літературі ця карта, яка зберігається в Відні, описана як „Таблиця Пейтінгера”, її автором вважають космографа Касторія. Вона цікава у всіх відношеннях. Перш за все незвичні її формат і розмір. Вона представляє портативний пергаментний сувій з 11 склеєних разом листів шириною 34 см, а довжиною 6,8 м. На такій вузькій і довгій смузі зображена вся імперія, витягнута з північного-заходу на південний-схід, від Британських островів до гирла Гангу включно. На ній показані міста, укріплення, стоянки римських легіонів, дороги, річки, озера, гори і ліси.

В Китаї картографічна діяльність досягла високого рівня розвитку. Вона мала добре розроблену математичну основу та власні способи художнього оформлення карт. Як і в інших стародавніх державах, нові географічні знання здобувалися китайцями внаслідок військових походів, але їх особливо цікавили зручні і безпечні торговельні шляхи. Так, в III ст. до н. е. анонімний географ царства Цінь створив перший опис відомої в ті часи території. а свідченнями китайських історичних хронік, вже в XI – VIII ст. до н. е. при виборі місць для побудови фортець складалися карти підходящих земельних ділянок. При розкопках одного з поховань на півдні Китаю біля Чанша в 1973 році була знайдена лакова шкатулка, яка датується 168 р. до н. е., з трьома кольоровими картами, виконаними на шовку. Вони демонструють досконалість картографічних творів епохи Хань в Китаї. Одна з карт, названа „топографічною”. Точність контурів китайских карт II ст. до н. е. дає змогу припустити, що при їх складанні використані результати безпосередніх зйомок на місцевості. Давня карта Китаю

У середні віки та особливо в епоху великих географічних відкриттів, карти широко використовувалися мореплавцями, землепрохідцями, купцями. У XIII—XIV ст. у зв'язку із значним с розвитком мореплавства створюються морські карти (портолани). На них з високою на той період точністю зображували береги, вздовж яких плавали кораблі. З винаходом компаса стало можли­вим не лише визначати напрями, а й наносити за ними на карту окремі точки. Застосування компаса сприяло значному підви­щенню точності карт. Дуже багата історія вітчизняної картографії. Народи, які населяли нашу країну, розпочали перші картографічні роботи ще в III тисячолітті до н. е. Однак картографічні твори того часу не збереглися. Опис і графічне зображення різних місцевостей знаходимо в численних стародавніх пам'ятках культури.

Період XVI—XVII ст. характерний географічними відкриттями. Досліджуючи нові райони, експеди­ції складали карти своїх маршрутів. Таким чином нагромаджува­лися відомості про нові території. Особливого розвитку набула вітчизняна картографія у XVIII ст. У цей час почали проводити систематичні знімання на суші й на морі, готувати фахівців по складанню карт, регу­лярно друкувати карти. Значно підвищилася точність карт. Для визначення географічних координат точок стали використову­вати астрономічні спостереження. Широкий розмах картогра­фічних робіт дав можливість нагромадити значний матеріал і створити перші атласи Росії. Роз­виток торгівлі й мореплавства зу­мовив потребу в картах, водночас сприяв нагромадженню матеріалу для їх складання. Карти того пе­ріоду — це переважно схематичні зображення. Недосконалість їх по­яснювалася відсутністю достовір­них фактів про окремі території, неточністю вимірювальної техніки та методики вимірювань. При­мітивними були й методи складання карт, хоча вже застосовували картографічні проекції, і деякі об'єкти наносили на карту за їх координатами, що визначалися під час астрономічних спо­стережень. Але таких об'єктів тоді було дуже мало. Основну частину навантаження становили дані з різних описів, розпо­відей тощо.

Стародавні карти відрізнялися від сучасних. Вони не мали математичної основи, розміри об'єктів Землі не відповідали реаль­ним. Проте на таких картах точно називалися географічні об'єкти, річки, можна було побачити приблизне розташування річок, урочищ тощо. Додаткові написи доповнювали відомості про від­стані. Стародавні карти були рукописними. Однією з перших вітчиз­няних друкованих карт була карта підземних споруд ближніх печер Києво-Печерської лаври (1661 р.). Кінець XVIII — початок XIX ст. характеризується широким використанням карт з науковою метою. Вони стали незамінними для систематизації фактичного матеріалу, нагромадженого різни­ми природничими науками (географією, ботанікою, геологією, кліматологією). Нині картографія створює найрізноманітніші карти за змістом, призначенням і масштабами.

Мабуть, найстародавніша із відомих карт була вирізьблена на кістці мамонта 15 тис. р. тому, знайдена біля села Межиріч на Україні. В цьому складному малюнкові вбачають план поселення первісної людини доби пізнього палеоліту: зображені річка, кілька жител та ліс. Трішки цікавинок. Приблизно в той самий час було створене картографічне зображення на Кирилівській стоянці (м. Київ), відоме під назвою „Кирилівська карта”. На ньому вчені ідентифікують фігури тварин, водну поверхню, контури житла. В околицях села Дударків на Київщині археологи знайшли так звану „Дударківську карту” (2 тис. до н. е). На розі оленя вирізьблені обриси дерев, тварин, орнаментальне зображення води. Вважають, що це схема мисливських угідь.

http://www.geograf.com.ua/geoinfocentre/22-geoinfocentre-kartography/235-istoriya-rozvytky-kartografiihttps://www.google.com/search?q=картинки++туринський+папірус&tbm=isch&ved=2ah. UKEwi. Nge. Xg-uvs. Ah. UJw. Co. KHdoa. BTo. Q2-c. Ceg. QIABAA&oq=картинки++туринський+папірус&gs_lcp=Cg. Npb. Wc. QDDo. ECCMQJzo. CCAA6 BAg. AEAM6 BQg. AELEDOgg. IABCx. Ax. CDAVDqrx. FYjp0 SYNm1 Emg. Ac. AB4 AIABo. AGIAc8ekg. EEhttps://www.google.com/search?q=%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B8++%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8+%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D1%8 F&client=firefox-b-d&biw=1600&bih=767&sxsrf=ALe. Kk00 YN-b_Xspi. OTs. Ia. GYYq_Jmue. Hnd. A:1604598363249&tbm=isch&source=iu&ictx=1&fir=zrzpn. Ito. BQqo. QM%252 Cu. TYV3 Lik. L5 I63 M%252 C_&vet=1&usg=AI4_-k. Rk. OJQb. Yb. Rdrc. YRa. MIIz4ii. Ye1f. KA&sa=X&ved=2ah. UKEwiv5crb-uvs. Ah. UAAh. AIHWGGCBYQ9 QF6 BAg. KECY#imgrc=https://www.google.com/search?q=картинка+стародавня+карта+києво+-+печрської+лаври&tbm=isch&ved=2ah. UKEwi. Nge. Xg-uvs. Ah. UJw. Co. KHdoa. BTo. Q2-c. Ceg. QIABAA&oq=картинка+стародавня+карта+києво+-+печрської+лаври&gs_lcp=Cg. Npb. Wc. QDDo. ECCMQJzo. ECAAQQzo. HCAAQs. QMQQzo. FCAAQs. QM6 CAg. AELEDEIMBOg. IIAFCPuw. VYxe. IIYJ7z. CGg. Ec. AB4 AIABxw. GIAYs3kg. EEMC41 MJg. BAKABAao. BC2d3cy13a. Xota. W1nw. AEB&sclient=img&ei=Zjqk. X422 CYm. Aqw. Hat. ZTQAw&bih=767&biw=1600&client=fire

https://www.google.com/search?q=%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0+%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0+%D0%BD%D0%B0+%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%86%D1%96+%D0%BC%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0&tbm=isch&ved=2ah. UKEwj5pp. GK_evs. Ah. XRAXc. KHTq. WBz. MQ2-c. Ceg. QIABAA&oq=%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0+%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0+%D0%BD%D0%B0+%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%86%D1%96+%D0%BC%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D1%82%D0%B0&gs_lcp=Cg. Npb. Wc. QDDo. ECCMQJzo. CCAA6 BQg. AELEDOg. QIABADOg. YIABAIEB5 Qj7 QSWPqs. E2 Dlw. RNo. AHAAe. ACAAc. QEi. AGg. Lp. IBCj. Au. Mjku. My41 LTGYAQCg. AQGq. AQtnd3 Mtd2l6 LWlt. Z8 ABAQ&sclient=img&ei=1 Tyk. X7no. LNGD3 AO6r. J6 YAw&bih=767&biw=1600&client=firefox-b-d#imgrc=_QA5i7 Js_aa. KQMhttps://www.google.com/search?q=картинка+карта+кирилівська&tbm=isch&ved=2ah. UKEwj. H5cuj_uvs. Ah. XBy. So. KHSa6 Dc. MQ2-c. Ceg. QIABAA&oq=картинка+карта+кирилівська&gs_lcp=Cg. Npb. Wc. QDDo. ECCMQJzo. GCAAQCBAe. Og. IIADo. ECAAQGFD_7xt. Y4roc. YOTPHGg. Ac. AB4 AIhttps://www.google.com/search?q=%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0+%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8 C%D0%BA%D1%96+%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8+%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B8&tbm=isch&ved=2ah. UKEwi. R-PODg. Ozs. Ah. Xm_Co. KHc. IRC6w. Q2-c. Ceg. QIABAA&oq=%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0+%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8 C%D0%BA%D1%96+%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8+%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B8&gs_lcp=Cg. Npb. Wc. QDDo. ECCMQJzo. CCAA6 BAg. AEAM6 BQg. AELEDOg. QIABAe. Og. YIABAIEB46 BA

https://www.google.com/search?q=картинка+„Таблиця+Пейтінгера&tbm=isch&ved=2ah. UKEwj_7 N-hgezs. Ah. WPBXc. KHSf7 CGEQ2-c. Ceg. QIABAA&oq=картинка+„Таблиця+Пеhttps://www.google.com/search?q=картинка+срібна+ваза++3+ст+майкопського+кургану&tbm=isch&ved=2ah. UKEwjdi. Zr. Uh. Ozs. Ah. UQzyo. KHf. JDCr. UQ2-c. Ceg. QIABAA&oq=картинка+срібна+ваза++3+ст+майкопського+кургану&gs_lcp=Cg. Npb. Wc. QDDo. ECCMQJ1 CUu. BBYy48 SYL2b. Emg. Cc. AB4 AIABo. AGIAZEJkg. EDMC44m. AEAo. AEBqg. ELZ3dz. LXdpei1pb. Wf. AAQE&sclient=img&ei=y. ESk. X92 FB5 Ceqw. Hyh6mo. Cw&bih=767&biw=1600&clihttps://www.google.com/search?q=картинка„Іліаді”+(IX+ст.+до+н.+е.)+малюнок+на+щиті+Ахілла&tbm=isch&ved=2ah. UKEwjfwrzyh-zs. Ah. VNpos. KHXALDOEQ2-c. Ceg. QIABAA&oq=картинка„Іліаді”+(IX+ст.+до+н.+е.)+малюнок+на+щиті+Ахілла&gs_lcp=Cg. Npb. Wc. QDFhttps://www.google.com/search?q=картинка+клавдій+птолемей&tbm=isch&ved=2ah. UKEwi3ko-Zi. Ozs. Ah. UUzio. KHXlv. By. AQ2-c. Ceg. QIABAA&oqhttps://www.google.com/search?q=картинки+давніх+карт+про+китай&tbm=isch&ved=2ah. UKEwj. Fupyv3o. Ht. Ah. VLm. Is. KHZli. Cl8 Q2-c. Ceg. QIABAA