Презентація до уроку за темою "Спроби модернізації Османської імперії та Персії"

Спроби модернізації Османської імперії та Персії (Ірану)Підготувала учитель історіїНВК гімназія № 11 м. Кам’янське. Дубовська О. П.

Після уроку учні зможуть:пояснювати причини та сутність Молодотурецької, Іранської революцій;визначати наслідки боротьби за перерозподіл світу, зміст процесу «пробудження Азії»;висловлювати судження щодо діяльності молодотурків;називати дати Молодотурецької революції;пояснювати і застосовувати поняття: «пробудження Азії», «молодотурки».

Перевіримо домашнє завдання: Тести1. Установіть хронологічну послідовність подій. А Поразка «Боксерського повстання»;Б Друга опіумна війна;В Початок Тайпінського повстання;Г Перша опіумна війна.2. Відновіть хронологічну послідовність подій. А Селянська війна тайпінів;Б І «опіумна війна»;В II «опіумна війна»;Г проголошення Хун Сюцюаня імператором Тайпінської держави.3. Позначте чинники, які сприяли зростанню соціальної напруженості. А Зростання населення і нестача посівних площ (землі);Б підрив традиційних засад;В бідність та убозтво народу;Г сваволя і здирство урядовців;Д спроби здійснити модернізацію країни за європейським зразком.

Перевіримо домашнє завдання:1. Охарактеризуйте Цінську монархію в Китаї.2. Чому політика самоізоляції не могла відвернути проникнення іноземців до Китаю?3. Яка мета була тайпінів? Іхетуанів? Сінхайської революції?4. Поясніть, хто такі: Хун Сюцюань, іхетуань, Сунь Ятсен. Знайдіть їх зображення. АБВ

Османська імперія в ХІХ ст. Чому назріла потреба в модернізації? Проаналізуйте таблицю.

Османська імперія в ХІХ ст. Протягом царювання султанів Абдула Меджида та Абдула Азіза (1839-1876) були проведені реформи, які в історію Туреччини увійшли під назвою Танзімат («реорганізація»). Вони запроваджували в імперії новітню призовну армію, банківську систему, пошту і телеграф, світське законодавство, заводи та гільдії, поділ імперії на Вілаєти, а також прийнято карний кодекс (1840 р.), торговий кодекс, статут торгового судочинства (1860) та рівність всіх підданих (незалено від релігії та національності) перед законом. За наступного султана Абдул Гаміда ІІ було прийнято першу османську Конституцію 1876 року, яка обмежувала владу султана, проголосила створення парламенту, закріпила права і свободи громадян..

Епоха Зулюм. Султан Абдул-Гамід ІІ,Що увійшов в історію Туреччини як «Кривавий» Султан Абдул-Гамід II (1876 —1908 рр.) зійшов на трон у результаті державного перевороту. Він був змушений погодитися з прийняттям першої в мусульманських країнах конституції західного зразка. Однак створений за цією конституцією парламент зібрався тільки один раз. Невдовзі спалахнула війна з Росією, і султан розпустив парламент, що не скликався понад 20 років. Наприкінці XIX ст. серед міністрів османського уряду не було жодної людини з вищою освітою. Відсталість Туреччини поглиблювалася. Лютувала цензура. Шпигунство за жителями країни набуло небачених розмірів. Серед значної частини суспільства запанував страх. Розгорнулися репресії проти немусульман. 30-річний період правління Абдул-Гаміда в Туреччині називають епохою «зулюм» (гноблення).

Молодотурецька революція 1908 року На відміну від інших азійських держав, що перетворились на напівколонії, Османська імперія мала боєздатну патріотично налаштовану армію. 1899 року курсанти військового училища в Стамбулі створили таємне товариство «Єднання і прогрес». В еміграції виникла інша організація на чолі з Ахмедом Резою. Обидва угруповання об’єднували в основному молоду турецьку інтелігенцію (звідси й назва — молодотурки). Перед собою вони поставили мету — відновити Конституцію 1876 р. і провести деякі реформи, модернізувавши суспільство за європейським зразком. Єдине, що спричиняло розбіжності серед учасників руху, — національне питання. Група Ахмеда Рези обстоювала Ідею «османізму» — збереження Імперії. Інша група наполягала на децентралізації імперії та визнанні автономії за нетурецькими народами. У 1909 р. Абдул_Гамід ІІ вчинив заколот проти уряду молодотурків, але це призвело до втрати його влади, яка перейшла до султана Мехмеда V. (1909-1918). У січні 1913 р. група офіцерів із впливової організації «Єднання й прогрес» вчинилачерговий державний переворот. У Туреччині було встановлено військову диктатуру. Молодотурки проводили свою політику непослідовно і занадто обережно. За час свого правління до 1918 р. вони так і не виконали обіцянок провести модернізацію країни і звільнитися від європейського економічного засилля та політичної залежності. Молодотурки втягнули свою країну в Першу світову війну, за результатами якої Османська імперія припинила своє існування.

Спроби модернізації Персії. У XVII—XVIII ст. Персія (сучасна назва країни - Іран) втратила статус великої держави Сходу. До початку XIX ст. це була типова для східних країн пізня середньовічна монархія, на чолі якої стояла іноземна династія Каджарів (1794-1925 рр.), зробивши невелике поселення Тегеран своєю столицею. Стратегічно важливе географічне положення Персії перетворило країну на арену політичної боротьби європейських держав і Росії за вплив і панування на Близькому й Середньому Сході та в Центральній Азії. Персія опинилася між двома капіталістичними хижаками, що прагнули загарбати нові ринки.«Між друзями» Поразки у війнах із Росією та Туреччиною, застій в економіці, народні повстання переконували владу в необхідності проведення реформ. Як і в більшості країн Сходу, зміни почалися в армії. Перебудову армії та створення регулярних військ здійснювали європейські офіцери. У середині століття в Персії стали розвиватися капіталістичні відносини, зростали міста, що перетворювалися на центри нової культури. Довге правління Насер ад-Діна Каджара нагадувало складне лавірування між інтересами Англії та Росії й прагненням зберегти деспотичний режим династії Каджарів.

Іранська революція 1905—1911 рр. На межі XIX—XX ст. майже всі промислові підприємства Персії, здатні приносити прибуток, були в руках іноземців. у 1909 р. було засновано англо-перську нафтову компанію (нині «Бритіш петролеум»). Сім із дев’яти основних телеграфних ліній контролювали англійці й росіяни. Південна частина країни опинилася у сфері британського впливу, тоді як Росія панувала на півночі Ірану. На початку XX ст. Каджари втратили реальну владу над країною. Слабкість і неефективність монархічного режиму вилилися в революцію 1905-1911 рр. Почалися масові демонстрації під гаслами про затвердження конституції та проведення виборів у меджліс (парламент). На чолі революційного руху стояли провідні діячі перської інтелігенції, а також збройні загони революційно налаштованих федаїв, що складалися з міської бідноти, робітників, селян, дрібних торговців. У червні 1908 р. шах Мохаммад Алі спробував узяти реванш. Артилерія розстріляла столичну мечеть, почалися арешти прихильників конституції, були страчені редактори революційних газет, припинив свою діяльність меджліс. У країні спалахнула громадянська війна 1908—1909 рр., яка завершилася розгромом сил реакції. Мохаммад Алі був позбавлений влади й укрився за стінами російського посольства. Новим шахом оголосили його сина, 11-річного Султана Ахмада (1909—1925 рр.), якому після тривалого регентства судилося стати останнім правителем Каджарської династії. Повсталі відновили чинність конституції, почалися засідання меджлісу.

Іранська революція Розвиток революційних подій у Персії не влаштовував Англію та Росію. Британський військово-морський флот контролював Перську затоку. У 1911 р. у північні райони Персії було введено російські війська, які придушили революційний рух у Тебризі, Гіляні, Мешхеді та інших містах. У грудні 1911 р. у Тегерані було здійснено військовий переворот, у ході якого поліція й загони релігійних фанатиків розігнали парламент. Революція в Персії зазнала поразки. У березні 1912 р. перський уряд узяв зобов’язання узгоджувати свою політику з інтересами іноземних держав, насамперед Англії, Росії та Німеччини. Перська революція 1905—1911 рр. не мала підтримки більшості населення країни й була придушена в результаті військової агресії Англії та Росії. Проте Конституцію було збережено, Іран перетворився на конституційну монархію. Революція сприяла піднесенню національно-визвольного руху, тобто започаткувала пробудження Азії.

Домашнє завдання: Опрацювати матеріал § 25, дати відповідь на запитання і завдання до нього. Підготувати повідомлення про життя і діяльність Могандаса Карамчанда Ганді.