Теорія літератури Комедія — драматичний твір, у якому засобами комічного (гумор, сатира) розвінчуються негативні соціальні та побутові явища, розкривається смішне в навколишній дійсності та в людині. Фарс — вид народного театру, відзначався комічною (нерідко сатиричною) спрямованістю. Герої фарсу — містяни, образи-маски, позбавлені індивідуальності, вони були першою спробою створення соціальних типів.
Буфонàда — комедійна манера гри актора, у якій використовуються засоби надмірного комізму, окарикатурення персонажів. Водевіль — невелика комедійна п’єса, якій притаманна проста композиція, динамічний сюжет (переважно любовний), дотепність, розважальність, у ній нерідко розмови героїв чергуються з піснями й танцями.
І д е я / Ідейний зміст. Критика тогочасного суспільства. Беззаконня, бюрократія, казнокрадство, хабарництво, пияцтво – повсякденна практика у всій сучасній письменникові Російській імперії. Широка картина чиновничобюрократичного правління кріпосницької Росії 1830х рр. засвідчує сатиричнокритичну спрямованість твору
Лист Хлєстакова до Тряпічкіна - кульмінація. Виявляється справжнє обличчя «поважних людей». Про кожного чиновника в листі сказано влучно й правдиво. Образ кожного з них ніби «повертається» до глядачів зовсім іншим (не парадним) боком. У такий спосіб М. Гоголь зображує «світ навиворіт», «світ навпаки», справжню сутність дійсності, те, що приховане за гарним фасадом.