Презентація до виховної години професійного спрямування на тему:«Свято Великодня, українські народні великодні традиції, випікання та оздоблення пасок»

Виховна година професійного спрямування на тему:«Свято Великодня, українські народні великодні традиції, випікання та оздоблення пасок»Підготувала: викладач вищої категорії, викладач-методист ДНЗ РПАЛСамченко Надія Михайлівна. ДНЗ «Решетилівський професійний аграрний ліцей ім. І. Г. Боровенського»

Інтегровані предмети профтехциклу та загальноосвітнього циклу: Спецтехнологія пекаря;Устаткування хлібоперарського виробництва;Сировина і матеріали;Виробниче навчання пекарів;Художня культура.

Мета виховної години: Освітня: формування знань щодо значення Великодніх звичаїв в українських традиціях та сучасному повсякденному житті, ознайомлення з сучасними технологіями випікання та оздоблення пасок Розвиваюча: розвивати національну свідомість учнів, формувати у молоді риси національного характеру, професійну самостійність, поваги до хліба, обрядової Великодневої випічки. Виховна: виховувати шанобливе ставлення до національних традицій у хлібопеченні, до національних українських традицій, пов’язаних з підготовкою та святкуванням Вевикодневих свят; націлювати на успадкування молодим поколінням надбань українського народу у пекарській справі; виховувати культуру навчально-виробничого процесу, почуття відповідальності за результати своєї роботи; виховувати прагнення до успіху, ініціативу та творчість, сумлінність, усвідомлене відношення до навчання.

Елементи активізації виховної години: Використання регіонального компоненту;Інтеграція предметів профтехциклу та виробничого навчання з художньою культурою;Використання презентаційних та відео матеріалів за темою уроку;Використання відеоролика з виробництва та мультимедйних майстер-класів по виготовленню пасок;-поєднання теорії з практикою.

Походження свята Великодня. Свято Великодня в Україні сьогодні символізує загальне відродження та обновлення. Існує декілька легенд щодо винекнення назви свята. За однією з них назва «Великдень» (Великий день), з’явилася з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що Великдень-це час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді було як зійде сонце в неділлю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп’яли Христа – дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж 7 днів.

Великодневі обряди та звичаїНаразі дослідникам досить важко розібратись, які саме великодні обряди та звичаї коли і як виникли. З християнською великодньою обрядовістю змішалися давні язичеські обряди, пов’язані зі святкуванням весняного сонця. Під впливом християнського календаря язичеська обрядовість частково перемістилася у Великодній тиждень, а частково і зовсім зникла, оскільки припадала на великий піст, що був у повному контрасті з «весняною радістю».

У великодніх звичаях, відомих головним чином із записів очевидців 19-20 століття, знаходяться сліди трьох різних, нашарованих один на одний культів:- культу роду;культу весняного сонця;культу Христа, що приніс людству ідею воскресіння, тобто ідею духовного і фізичного відродження.

Вірування спільне всім слов’янам, що на Великдень «сонце грає», чи «гуляє», хоч його і приймають за атрибут християнського свята, бо, мовляв «цього дня все веселиться на небі і на землі», було, мабуть, однією з найголовніших ідей весняного свята сонця, з якої випливали і подальші, на зразок того, що «під Великодню неділю невільно спати», бо «той, хто спить, своє щастя проспить». Великодневі вірування

Великодня служба божа триває всю ніч. ЇЇ найурочистіший момент настає опівночі, коли священник сповіщав, що Христос воскрес, а всі присутні з трепетом відповідають: «Воістину воскрес!». На Великдень Христос воскресає. День знову стає великим. Після служби процесія тричі обходить навколо церкви, а потім починали процес освячення обрядових пасхальних страв: пасок, крашанок, ковбас, хріну, сала тощо. Йдучи до церкви, господині збирають їх в кошики, прикрашені вишиваними рушниками, барвінком і свічками. Після церковної служби розходяться по домівках і починають розговлятися. Великодня служба божа

Великоднє розговіння. Розговляються, насамперед, свяченими яйцем та паскою. Окрім паски та яєць, серед свяченого має бути смаженина, часник, полин, хрін і сіль. В давніші часи, перед тим, як з’їсти свячене самому, господар йшов із свяченим до худоби, христосувався з нею, сповіщав: «Христос воскрес!», а хтось із присутніх відповідав за худобу: «Воістину воскрес!». Тоді господар торкався тричі свяченим кожної худобини і вимовляв: «Аби ся так не брало вівці (чи корови, чи чого), як ніщо не візьметься свяченої паски.

Потім господар обходив із свяченим сад, пасіку, город, відповідно примовляючи, і нарешті всі входили до хати, де господар благословляв дітей, що ставали перед ним навколішки: «Аби вам розум так скоро розв’язувався, як ця торба скоро розв’язується». У кого була дівчина на виданні, клали їй паску на голову: «Аби сь у людей була така велична, як ця паска пшенична!». Малу дитину клали в спорожнену від свяченого торбу: «Аби сь так скоро росло, як паска скоро росте».

Великодні народні забави. Після розговин молодь ішла звичайно під церкву, де розпочиналися великодні ігри - Веснянки чи Гагілки в супроводі відповідних пісень. У житті молоді, ці забави були початком Вулиці, що розпочиналися на Великодньому тижні і тривали аж до осені. На Великдень всі мають веселитися, бо хто буде сумувати в цей день, сумуватиме і весь рік. Після розговин починали дзвонити на дзвіниці, а хто перший задзвонив, той найперший обробить жнива і буде в нього найкращий урожай. Дзвонили в дзвони весь день, а потім ще й другого і третього дня.

Паска –це великодній обрядовий хліб. Паска -це солодкий, здобний, високий, великодній обрядовий хліб циліндричної форми, що за православним звичаєм випікається до Великодня, вважається ритуальною випічкою. Символізує вічність людського життя і відродження Ісуса. Цей обрядовий хліб освячується на Великдень.

У кожної господині свій рецепт паски. А ось прикрашають їх більшість, покривши білою глазур'ю і різнокольоровою присипкою.

Однак, проявивши трохи фантазії, можна додати навіть такій традиційній випічці оригінальний святковий вигляд.

Декорування за допомогою глазуріДля прикраси пасхальних пасок традиційно використовують білково-цукрову глазурь, яку можна зробити не білою, а кольоровою за допомогою харчових барвників або ягідного соку. При цьому не обов'язково всю паску покривати глазур'ю, а просто зробити напис або візерунок.

Виставки Великодневих творчих робіт Зазвичай до Великодневих свят в закладах профтехосвіти, де готують пекарів, проводять виставки, майстер-класи з виготовлення та оздоблення пасок.

Використання посипок, малювання. На поверхні глазурі, поки вона не застигла, наносять різноманітні малюнки за допомогою посипок, крему, фігурок з мармеладу або мастики. Які малюнки з посипок зустрічаються найчастіше:- хрести різних розмірів, що символізують релігійну приналежність випічки;- зображення ангелів і апостолів;- зображення літер «ХВ», які символізують фразу «Христос Воскрес». Навіть малюнки церков і різноманітних храмових будівель зустрічаються на пасках.

Квіти, стрічки і тасьма. Можна скористатися готовими кондитерськими прикрасами або ж самим зробити марципанові або кремові квіти: фіалки, нарциси, гілочки верби. Як варіант – живі квіти.стрічки і тасьма (торочка).

Паска з цукатами, горіхами і сухофруктами Також поверх глазурі можна зробити візерунки з шоколаду. Сухофрукти і горіхи, цукати з цитрусових і мармелад будуть виглядати на пасці не менш оригінально.

Оздоблення тістом. Зліпіть кіски, завитки, хрестики, буковки або будь-які інші фігурки з тіста. Підійде будь-який рецепт тіста для печива, але краще солоне тісто. Викладіть заготовки на верхівку напівфабрикату і запечіть.

Зефір, безе, збиті вершки також можна використати для оздоблення

Можна використати також кольорові харчові фломастери-гелі, цукрові олівці

Паски-крихітки Маленькі паски-крихітки точно сподобаються дітям, а ще їх зручно дарувати друзям та близьким на Великдень.

Розписні паски. Для їх виготовлення потрібно збити білки з цукром в круту піну. Для розпису невеликі частини помадки змішати з соком буряка, з соком моркви і з какао. Змастити верхівку паски білою помадкою. Потім накапати на білу помадку кольоровою глазур'ю. За допомогою палички намалювати малюнок.

А ще це може бути багатоярусна паска у формі церкви з куполами

Поминальний день ( гробики)-– це святкування Великодня разом з людьми, яких з нами більше немає, що відбувається через тиждень від Великодня. Традиційно на цвинтар несуть паски, крашанки, печиво і цукерки. Ця традиція виникла ще в давні часи, коли було прийнято давати пожертви бідним в пам'ять про покійних родичів, щоб полегшити їхнє земне життя. Тому сенс в роздачі цукерок і пасок в тому, щоб поділитися з бідними й нагодувати голодних.

«Після Великодня святкували ще три дні» - розповідає нам у відеоролику про традиції українців Олена Щербань

«Українці святкували Великдень кілька днів, бо для них це було найголовніше свято в році». Про це розповіла етнолог і популяризатор української культури Олена Щербань з Опішні."Святковий обід починали тільки після освячення в церкві продуктів. Спочатку смакували паскою, яйцем, потім хроном, цибулею, часником для міцності здоров'я, а на завершення йшло сало і ковбаса. Крихти із пасочки несли курям, щоб добре неслися. Шкаралупу від яєць спалювали в печі. Взагалі із освяченими справами поводились дуже обережно", - розповіла історик.

На думку етнолога, спочатку краще прийняти гостей у власній оселі, а потім йти в гості."Рідня у такі великі свята спілкувалась і проводила час разом. Збирались у голови роду, приходили куми, дарували всім гостям паски. Окремо залишали паски, які використають через тиждень на поминальні дні". Після Великодня святкували ще три дні - до середи співали і гралися.

"Понеділок називався обливальним, тому проводили всі водні процедури для очищення тіла. Ці три дні були дуже важливі для молоді. Співали гаївки, славили весну, адже вважалось, що після Великодня вже буде тепло. Грали у навбитки, тобто випробовували в кого міцніша шкарлупа у фарбованих яйцях. Переможець міг назбирати їх цілий кошик. Хлопці знайомились і спілкувались із дівчатам, спільно жартували і грали. Весна була для любові, літом стосунки у пари розвивались, а от восени організовували весілля. За українською традицією, шлюб мав формувати міцну і сильну родину, тому до цього ставились дуже серйозно і відповідально. Предки були глибоко віруючими, тому пару вибирали один раз на все життя".

Опішнянська майстриня є берегинею українських національних традицій та звичаїв в культурі харчування, хлібопечення. Своїми знаннями та дослідженнями щедро ділиться з молоддю, прищеплюючи їй любов до української культурної національної спадщини. Так і напередодні Великодня, Олена проводила майстер-клас по виготовленню пасок за старовинними українськими рецептами. Тісто на паски замішувала у великих глиняних макітрах, паски випікала у дров’яних печах, які є в її етно-студії «Лялина світлиця», що знаходиться в Опішні.

Відео з етно-студії «Лялина світлиця»

Виготовлення пасок пекарями ДНЗ РПАЛ на Решетилівському хлібозаводіВже традиційно, напередодні Великодня майбутні пекарі ліцею приймають участь у виготовленні декількох тисяч пасок на Решетилівському хлібозаводі.

Технологічна схема приготування опари та тіста на паски на Решетилівському хлібозаводі.. Внесення маргарину; 2. Внесення цукру та гарячої води; 3. Внесення дріжджів; 4. Внесення невеликої кількості борошна; 5. Готова опара; 6. Внесення розведеного яєчного порошку; 7. Внесення жовтків; 8. Внесення солі, ваніліну; 9. готове тісто; 10. Внесення родзинок та легке перемішування.

Технологічна схема розробки та вистоювання тіста, випікання пасок1. Формування тістових заготовок на тістоподільній та тістоокруглювальній машинах; 2. Вкладання тістових заготовок у форми для пасок; 3. Встановлення форм на листи, листів на етажерки та направлення на розстійку; 4. Вистоювання тістових заготовок у розстійній шафі; 5. Закінчення розстійки, направлення на випікання; 6. Випікання в пекарській шафі;.7. Випечені паски; 8. Виймання з форм, змазування помадкою, присипання присипкою; 9. Готові до реалізації паски.

Учні ліцею з професії “Пекар”приймають участь у всіх етапах технологічного процесу виготовлення пасок разом зі своїми педагогами-наставниками

Вони допомагають підготувати сировину та форми до випічки, замішувати та розробляти тісто, розкладати його в металеві та паперові форми

Під керівництвом досвідчених пекарів підприємства допомагають завантажувати тістові заготовки в розстійну, а потім пекарську шафу, де вони випікаються. Випікали ми такі паски і для воїнів АТО та передавали на фронт.

Оздоблення пасок. Для оздоблення випечених пасок на Решетилівському хлібозаводі використовують білково-цукрову помадку та різнокольорову посипку.

Тож купуючи до Великодня паски, що вироблені на Решетилівському хлібозаводі, пам’ятайте про те, що в них є праця наших учнів, що навчаються професії пекаря та їх наставників.

А тепер давайте завітаємо на Решетилівський хлібозавод в той час, як там виготовляються та оздоблюються паски за участю юних пекарів та їх наставників ДНЗ РПАЛ (відео)

Великодневі привітання

Великодневі привітання. Свяченого яєчка, доброї паскиІ сонця окрайчика з Божої ласки!У мирі та щасті, добрі та любові, святкуйте Великдень в родинному колі!

Великодневі привітання. Гілочки тоненькі, котики пухнастіХай несуть у хату, радість, мир і щастя. Хай несуть у серце радість Воскресіння,Хай направлять наші душі на спасіння. Гілочки тоненькі, котики вербові,Всіх благословляють, щоб були здорові. А які Великодневі привітання, вірші та загадки знаєте Ви?

Музичне привітання з Великоднем

Запитання для дебрифінгу: Яка основна сировина використовується для виготовлення пасок?Яка додаткова сировина використовується для виготовлення пасок?Яке устаткування використовується для виготовлення пасок?З чого починається процес виготовлення пасок?Які технології замішування тіста застосовуються при виготовленні пасок на Решетилівському хлібозаводі?Перерахуйте основні етапи технологічної схеми приготування опари та тіста на паски. Перерахуйте основні етапи технологічної схеми розробки, вистоювання та випікання пасок. Як можна оздобити верхівку пасок?Про які види сучасного оздоблення Ви дізналися на сьогоднішньому уроці?Які види оздоблення Вам сподобалися найбільше?Яке походження назви Великодня?

12. Про які Великодневі старовинні обряди і звичаї Ви дізналися сьогодні?13. В чому полягає зміст старовинного обряду христосування господаря з худобою?14. Що нового про Великодневі розговіння та народні гуляння Ви дізналися сьогодні?15. Де раніше випікали паски і в якому посуді замішували тісто?16. Чому українці святкували Великдень кілька днів?17. Що повинно входити до складу Великодневого кошика?18. Чому Опішнянську майстриню Олену Щербань називають берегинею української національної спадщини в культурі українського харчування?19. Які вимог до якості пасок, виготовлених на Решетилівському хлібозаводі?20. Що Вам найбільше сподобалось на сьогоднішньому уроці?

На цьому ідеї Великоднього святкування, виготовлення, оздоблення пасок не закінчуються. Натхнення Вам і з прийдешнім святом Великодня!