Презентація до вивчення творчості Т.Г. Шевченка

Ти – жінка!Ти - ЖІНКА! Значить дуже ніжна! Ти гармонійна, дивна і п'янка, Ти дуже вишукана, дивовижна, Для когось в світі ти одна така! Ти - ЖІНКА! Значить духом сильна, Ти знаєш, чого хочеш від життя, Водночас і проста, і дуже стильна, І загадкова, як саме буття... Ти - ЖІНКА! Значить ти- кохана! Хоч раз в житті ти відчувала це. Для когось ти- найкраща і жадана, Для когось лик святий - твоє лице... Ти - ЖІНКА! Пам'ятай це всюди! І як би там не склалось майбуття, А справжня ЖІНКА завжди в шані буде, Бо ЖІНКА- це і є творець життя!..

Оксанка Коваленко була на три роки молодшою від Тараса і мешкала по сусідству. Їхні матері, дивлячись на забави своїх дітей, гадали, що ті колись одружаться. Але дитяча симпатія та підліткова закоханість не переросли у справжнє і глибоке почуття. Забракло часу.Їй присвячена поема «Мар'яна-черниця».

Ганна Закревська21-річна пані полковникова пробудила у Тарасові чуттєві порухи серця. І коли полковник Закревський запросив молодого художника до свого помістя в Березову Рудку, щоб той намалював портрети його сімейства, Шевченко з охотою погодився. Тарас малював родину Закревських неквапливо, щоб довше бути поруч із "Ганною вродливою", як згодом він назвав свою кохану в одному із віршів.

поет присвятив  їй поему «Слепая». Якби зустрілися ми знову,Чи ти злякалася б, чи ні?Якеє тихеє ти слово. Тойді б промовила мені?Ніякого. І не пізнала б. А може б, потім нагадала,Сказавши: «Снилося дурній». А я зрадів би, моє диво!Моя ти доле чорнобрива!Якби побачив, нагадав. Веселеє та молодеєКолишнє лишенько лихеє. Я заридав би, заридав!І помоливсь, що не правдивим,А сном лукавим розійшлось,Слізьми-водою розлилось. Колишнєє святеє диво!

Варвара РєпнінаІз  княжною Варварою Репніною Шевченко познайомився саме в свій перший приїзд в Україну, після навчання в Академії. Подорожуючи Київщиною, влітку 1843 року він завітав до Яготина, аби зробити замальовки..

Княжна, ви поглядом солодким!О Боже, що за день постав?Я вам не руку цілував,Пробігла іскра в моїй плотіІ я таким покірним став!

Катя Піунова Поет таки знайшов у Нижньому Новгороді дівчину своїх мрій. Вперше він побачив її на театральній сцені 13 жовтня 1857 року. 16-річна актриса Катя Піунова здавалася йому ідеалом жіночої вроди.

Ганна Усакова. У засланні, яке тривало десять років, Шевченко закохався в дружину коменданта Новопетровської фортеці Ганну Омелянівну Ускову. На жаль, плітки і осуд перервали їхні приятельські розмови, але Ускова протягом довгих років залишалася щирим другом поета.

Марія Максимович. Потім були приятельські стосунки з Марією Максимович, які дуже скидалися на чергове поетове кохання, проте його біографи не припускають, що Шевченко дав волю своїм почуттям. Марія була дружиною давнього друга поета, українського вченого, історика і фольклориста Михайла Максимовича, а Тарас Григорович на схилі свого життя дуже високо цінував тих, хто залишався з ним поруч попри всі негаразди

Лукерія Полусмак. Останнім коханням поета була ще одна молода 19-річна дівчина — Лукерія Полусмак, яка наймитувала в Петербурзі. На прохання Шевченка,  її, кріпачку, відпустили на волю.

Чому нещасним кріпакам. Не дав Бог воленьки-свободи,Своєї вільної господи,Простої радості рукам,Сімейству — затишку і згоди?Доленько моя нещасна,За що так не любиш?Не дала поету щастя,То, може, погубиш…

Над могутнім і сивим Дніпром. Навіть в світлому затишку літа. Без сім’ї я — самотнє крило. Хто зумів так мене обділити?