Ознайомити учнів з одиницями часу: доба, година, хвилина, з різними видами годинників; навчати визначати час за годинником; формувати навички обчислень; розвивати критичне мислення, вміння виділяти головне, математичне мовлення; виховувати бажання берегти час.
Якось люди помітили, що квіти теж живуть за «розпорядком дня»: одні квітки розкриваються вранці, а вдень закриваються, інші розкриваються під вечір, треті — тільки вночі, а вдень вони завжди закриті. Відкриваються не коли їм заманеться, а в «свій власний час». Так з'явилися квіткові годинники.
Через деякий час люди придумали пісочні годинники. У них немає ні стрілок, ні зубчастих коліщаток всередині. Зроблені вони зі скла. Дві скляних пляшечки пов'язані одна з одною. Всередині пісок. Коли годинник працює, пісок з верхньої ємності сиплеться в нижню. Висипався пісок — значить, пройшло 3, 5, 10 хвилин.
Казка «Думки старого годинника»Не пам’ятаю, хто першим вигадав мені таке легковажне прізвисько – Ходики. Так, я ходжу, ходив і ходитиму. На те й я годинник. Ще коли вас на світі не було, я все міряв і міряв безкінечний час, зупиняючись лише на мить підтягування гирі. – так – так , тік - так. Трохи вицвіла і потемніла з часом така яскрава колись картинка на моєму циферблаті. Але зупиніться на хвильку, придивіться уважніше і ви побачите, що й зараз, як багато років тому, стрибають на товстому стовбурі ведмедики, а високі сосни схилили над ними свої крони і шумлять зеленими вітами віковічну пісню так – так - тік - так. Ще й досі згадую свого колишнього господаря, що був мені майже однолітком. Він шанував мене, а я його. Ішли ми з ним разом, відлічуючи день за днем роки життя. Бо йти треба. Зупинятися не можна. Тільки господар, мабуть, того не знав. Він зупинився і залишився у минулому часі. А я пішов далі, відмірюючи секунди своїм серцем – маятником. Так – так- тік –так.