З постійно змінним світом природи дитина починає знайомитися з перших років життя. Її приваблюють шум дощу, шелест листя, яскравий метелик, що здійнявся над запашною квіткою, кумедне пухнасте кошеня і перламутрові рибки в акваріумі. Дітям подобається гуляти на подвір’ї, лазити по деревах, милуватися квітами, годувати домашніх улюбленців. Для дитини кожен прожитий день – це справжнє відкриття. Адже її оточують численні чудові перетворення, кожне із яких – таємниця. Маленький жолудь перетворюється на величезного дуба, жовта кульбабка за ніч стає пухнастою білою кулькою, неповоротка гусінь раптом злітає в небо легким витонченим метеликом. Малюки намагаються зрозуміти світ, обстежуючи його не тільки візуально, а й на дотик, смак, нюх, тобто залучаючи всі органи чуття. То ж, спостерігаючи за всім цим природнім дивом дуже багато запитань: як? чому? звідки? зароджується у маленькій дитячій голівці. Формування у дітей природо - екологічної культури та екологічної свідомості – одне з найголовніших завдань сьогодення. Сім’я і дошкільний заклад – ось де розпочинається виховання в дитині інтересу до навколишнього світу. Для розвитку пізнавальної активності дітей ми часто звертаємось до пошуково-дослідницької діяльності.
Пошуково-дослідницька діяльність з дітьми – це особливий і дуже непростий вид діяльності. Саме він дає дітям можливість спілкуватися з однолітками, з дорослими, здійснювати з об’єктами різноманітні перетворення, виявляти їхні істотні зв’язки з явищами природи, з життєдіяльністю людини, вчить аналізувати й самостійно робити висновки. Дошкільники охоче беруть участь у пошуково-дослідницькій діяльності. Під час її у дітей формуються елементарні навички пошукової роботи, посилюється інтерес до живої та неживої природи, активізується інтелектуальний розвиток. А винагородою за допитливість та роботу над поставленими завданнями для малюків є їхні самостійні відкриття у світі природи. Самостійно здобуті знання під час дослідів та експериментів залишаються в пам’яті дітей надовго і формують підґрунтя для нової розумової і творчої пошуково-дослідницької діяльності.
Перш за все, треба створити в дошкільному закладі оптимальні умови для розвитку дослідницьких умінь дітей, практичного пізнання ними навколишнього світу і впорядкування їхніх уявлень про явища, об’єкти довкілля та їх взаємозалежність. Першим реальним кроком у цьому напрямку є створення сітки-плану проведення дослідів на певний період (за бажанням вихователів на місяць, квартал, рік). Другий крок – створення умов для проведення пошуково-дослідницької діяльності в ДНЗ. У кожній віковій групі є куточки живої природи, в яких діти можуть більше дізнаватися про властивості об’єктів природи. Для вихованців старших груп доречно створити куточки експериментування, в яких потрібно розмістити різноманітні матеріали та обладнання для дослідів. Вихователі всіх вікових груп мають можливість проводити заняття, досліди, експериментування з невеликими групами дітей або індивідуальну роботу.
Так, для проведення пошуково-дослідницької діяльності з дітьми у створеній міні-лабораторії є:спецодяг (халати та фартухи, клейонки різних розмірів;скляний посуд (склянки, пробірки, мензурки, банки);пластиковий посуд різний за формою, величиною (стаканчики, лійки, поливалки)дрібні матеріали (гвинтики, ґудзики, палички, соломинки, хутро, папір, пластилін, пісок, цукор, сіль, );прилади (термометри, ваги, годинники, ліхтарики, люстерка, сита, лопатки, магніти, губки, дощечки;різноманітні речовини.
У своїй роботі вихователь використовує наступні форми, методи, і прийоми роботи з дітьми у пошуково-дослідницькій діяльності, а саме:спостереження; бесіда; досліди; експерименти, ігрові проблемні ситуації; розглядання картин, ілюстрацій; дидактичні ігри, с/р ігри, ігри-загадки, ігри-описи, конструктивні ігри; читання художньої літератури;комплексні, тематичні, інтегровані заняття; трудова діяльність; фіксація результатів досліду.
Завдання, які ставлять перед собою педагоги, організовуючи пошуково-дослідницьку діяльність наступні: Навчити дітей уважно й зацікавлено спостерігати за природним оточенням – дивитись і бачити, слухати і чути, пропускати отримані враження через своє серце й робити необхідні висновки. Розвивати в дітей пізнавальні вміння і навички, розумову активність, позитивне й дбайливе ставлення до об’єктів природи та формувати екологічну культуру
Педагоги у своїй роботі дотримуються класичної структури пошуково-дослідницької діяльності, яка складається з 4-х етапів: Перший етап - підготовка дітей до досліду. Вихователь проводить з дітьми бесіду, щоб зацікавити їх дослідом, виявляє рівень їх знань. Наприклад: «Як ви гадаєте, діти, дерева взимку живі? Як ви думаєте, чи дерева замерзають від сильного морозу?»Другий етап - початок досліду: обговорення умов і висування припущень: «Я читала, діти, що дерева не замерзають тому, що в їхньому соку багато цукру. Давайте поставимо на мороз дві скляночки: в одній буде проста вода, а в другій - з цукром. Як ви гадаєте, в якій склянці вода швидше замерз-не?»Третій етап - хід досліду. Спостереження дітей за ходом досліду, обмін думками. Четвертий етап - заключний: обговорення наслідків досліду.
Досліди –це важливий шлях пізнання, вони мають велику переконуючу силу. Цінність їх полягає в тому, що під час їх проведення діти не отримують готових знань у законсервованій формі від дорослого, а здобувають у процесі пошукової діяльності. Досліджуючи те чи інше явище чи об’єкт природи, дитина отримує знання у певній логічній послідовності. Крім того, під час проведення дослідів у природі дошкільнята мають змогу відчути красу природи, побачити в ній початок життя листочка, квітки, зрозуміти, чому змінюється напрямок вітру, чому вода перетворюється на лід, куди зникає сонячний зайчик. Кpім цього досліди цінні ще й тим, що дають можливість стежити за ходом явища і відтворювати їх щоразу з повторенням умов.
У своїй роботі вихователю доречно використовувати наступні види дослідів:Ілюстративний або демонстраційний (виявляючи та з'ясовуючи з дітьми властивості предметів та явищ, вихователь сам проводить дослід, а діти лише спостерігають, а потім всі разом роблять висновки);Навчальний (у ході такого досліду діє кожна дитина. Цьому виду дослідів вихователю треба надавати більшу перевагу, оскільки кожна дитина самостійно перевіряє гіпотезу, поставлену на початку досліду, знаходить відповіді на свої питання, перевіряє свої знання та можливості).
Педагог має Педагог має підтримувати кожну висловлену дитиною думку чи припущення, не критикувати і не підганяти юного дослідника з висновками. За необхідності потрібно ставити навідні запитання, на чомусь зосередити увагу дитини. Пошуково дослідницьку діяльність вихователь може використовувати у всіх видах дитячої діяльності. Основою роботи є заняття комплексного типу, на яких велику увагу приділяють розв’язанню проблемних завдань як от: «діти, як ви вважаєте, чому…», «як довести,що…», «що вийде, якщо…» і так далі. Це дає дітям можливість краще розуміти причинно наслідкові зв’язки у довкіллі. Так, розвиваючи комунікативно-мовленнєві здібності дітей, вихователь пропонуює вихованцям використати відповідні картки-схеми, за допомогою їх здійснити уявну мандрівку до якого-небудь об’єкта природи, а потім скласти розповідь від свого імені. Розгорнута пошукова діяльність використовується при ознайомленні з природою дітей старшого дошкільного віку. Але використання її окремих компонентів - пошукових дій, можна починати з молодшої групи. Для встановлення впливу вологи на пластичність піску та глини в іграх дітей молодшого дошкільного віку вихователь пропонує виліпити пиріжок з сухого піску, потім з вологого і запитує: "чому з початку пиріжок не вийшов? 3 якого піску можна виліпити його?". Перші елементарні досліди діти у цьому віці можуть проводити з папером, картоном і т. д. Дітям старших груп подобається така форма роботи як «Аукціон ідей». Під час проведення такого аукціону діти описують характерні особливості запропонованого об’єкта чи матеріалу і оцінюють їх з точки зору практичного застосування людиною у теперішньому часі і в майбутньому.
На заняттях з математики вихователі не лише навчають дітей рахувати, вимірювати, порівнювати, а й використовувати ці навички у пошуково-дослідницькій діяльності, самостійно аналізувати і робити висновки та певні припущення. З досвіду роботи педагоги відмітили, що найбільшої результативності пошуково-дослідницька діяльність досягається під час реалізації проектів. Так, у ході проектів в середній та старших групах вихователі можуть створити ситуації успіху для кожної дитини завдяки диференційованому підходу проведення пошуково-дослідницької діяльності. Для самоствердження дітей дуже важливо підтримати ініціативу й активність кожного вихованця та наповнити його життя яскравими враженнями і відкриттями. Для прикладу, у реалізації проекту «Диво - овочі» за допомогою цікавих дослідів, спостережень діти ознайомилися з особливостями певних овочів, їхніми лікувальними властивостями, навчилися практично використовувати набуті знання.
Знання про природні явища здобуті на заняттях, активізуються, уточнюються, поглиблюються під час пошуково-дослідницької діяльності на прогулянках, під час цільових екскурсій, у міні лабораторіях куточків природи, у процесі трудової і побутової діяльності. Прості, доступні дітям досліди бувають короткочасні, коли одразу пояснюється певне явище або властивість предмета, а бувають і тривалі дослідження - коли діти вчаться певний час спостерігати одне й те саме явище, а відтак робити узагальнення і висновки. З досвіду роботи педагогів, зазначається, що доцільно проводити пошуково-дослідницьку діяльність з дітьми щомісяця, опрацьовуючи одну тему протягом тижня, узагальнювати набуті знання на тематичному занятті з природи або комплексному занятті, а конкретні явища чи властивості під час індивідуальної роботи в міні лабораторії та під час спостережень з елементами дослідницької діяльності на прогулянках в ІІ половину дня
Обов’язковим кроком у пошуково-дослідницькій діяльності є те, що результати дослідів треба обов’язково фіксувати у довільній формі за бажанням: у щоденниках, екранах, альбомах, малюнках, фотографіях. І, звичайно, необхідно частіше залучати батьків до участі у проведенні пошуково-дослідницької діяльності у своєму дошкільному закладі. Широке використання дитячого експериментування у різних сферах життєдіяльності дошкільників дає змогу максимально реалізувати потребу вихованців у нових враженнях, знаннях, самоствердженні.
А ще треба завжди пам’ятати про правила безпеки під час проведення дослідів, експериментів. Цьому треба навчати дітей:- не штовхати одне одного під час досліду;- працювати охайно й чисто;- нічого не брати до рота;- не торкати під час досліду обличчя й очі;- тримати руки чистими;- прибирати за собою робоче місце. Правильно організована пошуково-дослідницька діяльность з дітьми дошкільного віку є завжди результативною.
Результативність пошуково-дослідницької діяльності полягає в тому, що діти:мають упевненість у своїх силах і здібностях; самостійно знаходять альтернативні шляхи пошуку; навчаються висловлювати оригінальні ідеї;розвивається в дітей чуттєвий досвід, нетрадиційне мислення;діти намагаються самостійно розв’язати проблеми;у дітей формується сталий інтерес до експериментування.