Жив-був у лісі маленький зайчик на ім’я Петрик. Він був дуже допитливим і сміливим, завжди мріяв про великі пригоди. Одного разу Петрик почув від своєї мами, що десь у глибокому лісі росте чарівне дерево, яке може виконати будь-яке бажання. Петрик вирішив знайти це дерево. Рано-вранці, коли сонечко тільки почало підійматися над горизонтом, Петрик вирушив у дорогу. Він пройшов через густий ліс, переплигнув через маленький струмок і дістався до великої галявини. На галявині Петрик побачив старого мудрого їжака на ім’я Іван. Читання української казки «Подорож до чарівного дерева!» с.1
Читання української казки «Подорож до чарівного дерева!» с.2— Доброго дня, пане Іване! — привітався Петрик. — Чи не могли б ви підказати мені, де росте чарівне дерево?Іван задумався і відповів:— Доброго дня, маленький зайчику. Чарівне дерево росте дуже далеко, за трьома пагорбами і великим озером. Але будь обережний, адже на шляху тебе можуть чекати небезпеки. Петрик подякував Івану і вирушив далі. Він подолав перший пагорб, коли раптом почув голосний шум. Повернувшись, він побачив великий камінь, який котився прямо на нього. Петрик швидко стрибнув у бік і камінь пролетів повз.— Ого, як це було страшно, — подумав Петрик. Але він не збирався здаватися. Подолавши другий пагорб, Петрик зустрів білочку на ім’я Марійка.— Привіт, Марійко! — сказав Петрик. — Чи не знаєш ти, де знаходиться чарівне дерево?— Привіт, Петрику! Я чула про нього, — відповіла Марійка. — Воно росте за великим озером. Але будь обережний, бо навколо озера живе злий вовк. Петрик подякував Марійці й рушив далі. Коли він дійшов до великого озера, він побачив високого й сильного вовка на березі. Петрик злякався, але він згадав слова мами: “Сміливість — це не відсутність страху, а вміння діяти всупереч страху.”
Читання української казки «Подорож до чарівного дерева!» с.3 Зайчик вирішив обійти озеро з іншого боку. Він тихенько йшов уздовж берега, коли раптом помітив на воді човен. Петрик обережно підійшов до човна, сів у нього й почав плисти. Вітер допоміг йому швидко перетнути озеро. На іншому боці Петрик побачив третій пагорб. Піднявшись на нього, він нарешті побачив чарівне дерево. Його гілки великі та сяяли, як зорі.— Нарешті я знайшов тебе! — радісно вигукнув Петрик. Підійшовши до дерева, він прошепотів своє бажання: “Я хочу, щоб усі жителі лісу були завжди щасливими й ніколи не знали горя.”Дерево засяяло ще яскравіше, і Петрик відчув теплоту та радість у серці. Він повернувся додому, знаючи, що його бажання здійсниться. Відтоді Петрик і всі жителі лісу жили в мирі та злагоді, знаючи, що десь у лісі росте чарівне дерево, яке завжди готове допомогти тим, хто має сміливе серце та чисті наміри. Кінець!