Розкриті питання:екологічні зв'зки,екологічні закониЗібраний матеріал про особливості та класифікацію екологічних закономірностей..
Зона нормальної життєдіяльності (оптимум. Зона нормальної життєдіяльності (оптимум) - значення чинника, що є найсприятливішими для життєдіяльності організмів і за яких спостерігаються ріст й розмноження. Кількісно вона охоплює діапазон від нижнього песимуму (екологічного мінімуму) до верхнього песимуму (екологічного максимуму)
Зона екологічної валентностіЗону екологічної валентності (діапазон витривалості, межі витривалості) – діапазон мінливості чинника,в межах якого можлива нормальна життєдіяльність. Екологічна валентність (екологічна толерантність) - здатність організмів витримувати певну амплітуду коливань екологічних чинників
Закон обмежувального чинника (закон мінімуму, закон Ю. Лібіха Закон обмежувального чинника (закон мінімуму, закон Ю. Лібіха, 1840) ⇒ найбільшу лімітуючу дію на організм справляють ті чинники, кількість (концентрація) яких близька до мінімального критичного рівня.температура, світло, тиск...
Закон толерантності ( закон Шелфорда, Закон толерантності (закон Шелфорда, 1913) ⇒ лімітуючим чинником процвітання будь-якого організму (виду) може бути як мінімум, так і максимум екологічного чинника, діапазон між якими визначає витривалість (толерантність) організму до даного чинника
Закон взаємокомпенсації екологічних чинників (закон Е. Рюбеля, Закон взаємокомпенсації екологічних чинників (закон Е. Рюбеля, 1930) ⇒ нестача деяких екологічних чинників може бути компенсована іншими близькими чинниками.обмеженність світла в парнику може бути компенсована підвищенням концентрації СО2
1 Екологічна валентність стено- та еврибіонтів виражається вузьким або широким діапазоном витривалості й розглядається як відносна реакція видів на деякі чинники середовища або на їх комплекс2.Існування організмів певного виду в певному середовищі зумовлене взаємодією з цілим комплексом екологічних чинників, що діють згідно з певними закономірностями. Висновки