Презентація "Експедиція "Дослідення Аральського моря"

Мало хто знає, що крім свого таланту писати вірші та малювати, Шевченко мав ще один. У 1848 - 1849 рр. він був включений до складу наукової географічної експедиції, очолюваної російським мореплавцем і географом Олексієм Івановичем Бутаковим.

Капітан-лейтенант флоту, начальник Аральської описової експедиції у 1848 – 1849 рр. звернувся до генерал-губернатора Оренбурзького краю з проханням включити до складу експедиції рядового Шевченка для художнього оформлення матеріалів експедиції.

У солдаччину Шевченко був відправлений з таким вироком: “ Художника Шевченко за сочинение возмутительных и в высшей степени дерзких стихов определить в Оренбургский отдельный корпус,поручив начальнику иметь строжайшее наблюдение, дабы от него ни под каким видом не могло выходить возмутительных и пасквильных сочинений”. Миколі I цього здалось замало, і він власноручно приписав: “Под строжайший надзор и с запрещением писать и рисовать”.

З 5 травня 1848 року Тарас Григорович – художник – дослідник Аральської географічної експедиції А небезпека для учасників експедиції дійсно була: в степу загроза захворіти холерою чи чумою, потонути в бурхливому недослідженому морі, загинути в сутичці. Адже південне узбережжя Аралу входило у Хівинське ханство, вороже настроєне до Російської імперії. “…Я тепер веселий йду на оте нікчемне море Аральське. Не знаю, чи вернуся тілько!..”

Через три місяці, з 30 липня 1848 року починається морська частина експедиції.. На шхуні “Констянтин” було 27 чоловік і з них – 4 офіцери. Шевченко живе в одній каюті з капітаном О.І.Бутаковим, що говорить про велику повагу до нього керуючого експедицією

Шхуна «Константин» була побудована А. В. Бутаковим в Оренбурзі в 1848 році як військове судно, призначене для дослідження Аральського моря. У тому ж році в розібраному вигляді доставлена на підводах з Оренбурга до Раїма, де була зібрана і спущена на воду.Брала участь в Аральській експедиції 1848-1849 років під керівництвом капітан-лейтенанта А. І. Бутакова і прапорщика Поспєлова. В екіпаж шхуни в першому плаванні входив знаходиться в оренбурзькій засланні Тарас Шевченко, прийнятий в експедицію в якості художника. В серпні 1848 року недалеко від острова Барсакельмес екіпаж шхуни пережив сильний шторм, який тривав близько трьох діб. У вересні були відкриті острови Костянтина, Миколи I і Спадкоємця. Весь ланцюг островів обстежувалася експедицією одночасно. У квітні 1849 року шхуна зазнала ремонту. Ремонт судна зображено на малюнках Тараса Шевченка. 24 травня 1849 року екіпажем шхуни був відкритий острів острів Толмачова, а 30 серпня острів Беллінсгаузена. 21 липня 1863 року шхуна була виключена зі списків суден флотилії

Шевченко натхненно працює. Малює пейзажі, портрети. Збереглося понад 100 його робіт. На цей період припадає основна частина його письменної творчості в засланні

Звіт Аральської географічної експедиції гідно був оцінений великими географами. Німецький вчений О. Гумбольт, ознайомившись з ним, написав: “Це істинно відкриття в географії”.В.Семенов Тянь-Шанський, підсумовуючи результати досліджень, підкреслив, що її успіх був би неможливий без чудових ілюстрацій Т.Г.Шевченка

За уміле керівництво О.Бутаков став дійсним членом Російського Імператорського географічного товариства. А Микола I наказав піддати Бутакова суворому дисциплінарному стягненню і встановити за ним таємний нагляд. Причина такого рішення в тому, що Олексій Іванович, обговоривши з генералом В.Обручовим ситуацію з Шевченком, подав офіційне клопотання про присвоєння Тарасу звання унтер-офіцера.

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття, І голос нам твій душі окриля. Встає в новій красі, забувши лихоліття, Твоя, Тарасе, звільнена земля. В.Симоненко Здавалось би про Т.Шевченка ми знаємо вже все: поет, мислитель, художник, філософ… Та виявляється він багатогранний, його талант – невичерпний і нескінченний. Не тому, що він кращий від інших – у ньому наша історія і реальність!