Презентація "ЕТАПИ НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ. ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ ЗА АЛГОРИТМОМ MARCH""

Надання домедичної допомоги в секторі обстрілу Оцінка стану постраждалого за алгоритмом «MARCH»

Послідовність дій за алгоритмом MARCH. У міжнародних стандартах обирають системи, за якими навчають у країнах НАТО. ТССС чи CLS

* ТССС (Tactical Combat Casualty Care) → загальний протокол надання першої медичної допомоги на полі бою→ послідовний перелік найважливіших дій. → на відміну від цивільної медицини→ це ще й тактична складова. → розуміння загальної картини поля бою → розмежування різних дій на різних етапах бою або в різних його частинах.

Протокол ТССС доступний для загального огляду на сайті Національної асоціації фахівців з невідкладної допомоги СІМА (NAEMT). До створення такого протоколу дій допомоги постраждалим у військових умовах → прийшли в СІ1ІА наприкінці 1990-х років. Після військових дій Сполучених Штатів в Афганістані у 2001 р.→ цей протокол був розширений та прийнятий за основу для всього медичного персоналу США, а потім і для країн НАТО.

Протокол ТССС → щороку переглядають та щовесни видають рекомендації, оновлені згідно із найсучаснішими дослідженнями. Відстежувати найновіші рекомендації щодо допомоги постраждалим на полі бою та бути в курсі останніх змін можна → на сайті NAEMT.

Усі світові протоколи надання до госпітальної допомоги постраждалим базуються на певному алгоритмі дійякий побудований на підтримці життєво важливих функцій організму, як-от дихання та кровообіг. Це протокол ABC — Airways → дихальні шляхи Breathing → дихання Circulation → циркуляция

Бойові дії вносять свої корективи до цього протоколу. До нього додається перш за все→ зупинка критичної кровотечі, → від якої найчастіше гинуть на полі бою,→ врахування того, що сам поранений і всі навколо → перебувають під загрозою отримати поранення.

Військова медицина відрізняється від цивільної → типами травм або ран, → зовнішніми умовами, → можливістю надавати допомогу постраждалим → та часом, який необхідний для евакуації постраждалих (інколи він набагато триваліший в умовах бою).

Протоколи допомоги ТССС, → на відміну від цивільної медицини, → мають алгоритм MARCH →(Massive Bleeding - Airway - Respiration - Circulation - Head injury / Hypothermia), → однак його зміст не відрізняється від загальновизнаного ABC.

→ Massive Bleeding (масивна кровотеча) — зупинка кровотечі, що загрожує життю; → Airways (дихальні шляхи) — забезпечення прохідності дихальних шляхів;→ Respiration (дихання) - закриття всіх відкритих ран грудної клітки;→ Circulation (циркуляція) — повний огляд пораненого, зупинка кровотеч, діагностика шоку; → Head injury / Hypothermia (черепно-мозкова травма / гіпотермія) — виявлення травм голови / запобігання переохолоджень. Він містить основні послідовні пункти надання допомоги, серед яких:

Цей протокол є дороговказом для медичного персоналу та для військових, які перебувають у зоні військових дій.

Розглянемо докладніше оцінку стану постраждалого за алгоритмом MARCH.1. М — Massive Bleeding, масивна кровотеча.1.1. Визначити наявність масивної кровотечі з рани кінцівок.→ Найпростішими та характерними ознаками масивної кровотечі з ран кінцівок→ є пульсуючий характер витікання крові й/→ або калюжа крові, що швидко збільшується.

1.3. Накласти джгут якнайшвидше та якомога щільніше. * Місце накладання має бути→ на 5-7 см вище від джерела масивної кровотечі. * Якщо неможливо швидко визначитись із місцем витікання крові, → накласти джгут якомога вище прямо поверх одягу.

* Переконатись у відсутності → подальшої кровотечі та дистального пульсу на ураженій кінцівці. Надписати час накладання джгута на всіх його сторонах незмивним маркером.

1.4. * Якщо з анатомічних причин накласти турнікет неможливо, → виконати прямий тиск на рану з подальшим тугим тампонуванням рани бинтом, → просякнутим контактним гемоста- тиком (каолін, хітозан) або стерильним перев'язувальним матеріалом. * Продовжувати прямий тиск на рану поверх тампона → протягом щонайменше 3 хв.

* Якщо цього недостатньо, → використати другий бинт з контактним гемостатиком. Після виконання маніпуляції → переконатись у відсутності кровотечі → та накласти поверх рани компресійну пов'язку. * Обов'язковим є контроль наявності дистального пульсу на ураженій кінцівці.або нозі.

1.5. У разі масивної кровотечі з місць відгалуження великих артерій (вузлові кровотечі)→ рекомендовано використовувати спеціальні пристрої типу junctional tourniquet (вузловий джгут або вузловий турнікет) → або турнікети із тиском на черевний відділ аорти за надвисокої ампутації нижніх кінцівок.

2. А — Airways, дихальні шляхи.2.1. Оцінити прохідність верхніх дихальних шляхів у постраждалого.2.2. У разі непрохідності дихальних шляхів або загрози її виникнення слід:• висунути нижню щелепу;• застосувати назофарингеальний повітровід (носоглоткову трубку)

Допомогти постраждалому зайняти будь-яке зручне положення для кращого забезпечення прохідності дихальних шляхів, зокрема й положення сидячи;• якщо постраждалий непритомний, то надати йому стабільногоположення на боці;• якщо попередні дії безрезультатні, провести конікотомію.

* Особливу увагу→ щодо забезпечення прохідності дихальних шляхів → слід приділити постраждалим, які перебували в будинках або автомобілях, що горіли. * У цих постраждалих → може розвинутися набряк верхніх дихальних шляхів унаслідок їх опіку.

3. R — Respiration, дихання. Якщо в постраждалого → прогресуюче порушення дихання, → поранення грудей → або запідозрене закрите пошкодження порожнин тіла, → потрібно припускати розвиток напруженого пневмотораксу (прогресивного накопичення повітря і або газу в плевральній порожнині з одночасним підвищенням тиску в ній) і

виконати → плевральну декомпресію (зменшення тиску в плевральній порожнині) → у другому міжреберному проміжку → за допомогою декомпресійної голки або катетера 14 G завдовжки не менше 8-ми сантиметрів.

* Переконатися, що → точка введення голки розміщена латеральніше від серединно-ключичної лінії→ і голка не спрямована в бік серця. * Прийнятна альтернативна точка введення голки —→ у 4-5-му міжреберному проміжку попереду від середньої пахвинної лінії.

Усі відкриті рани грудної порожнини та/або рани, що всмоктують повітря, → слід негайно герметизувати спеціальною наклейкою з клапаном. Якщо наклейка з клапаном відсутня, → використовувати спеціальну наклейку без клапана.

Спостерігати за постраждалим на→ предмет розвитку напруженого пневмотораксу. Якщо в постраждалого → наростає гіпоксія = кисневе голодування → прогресує порушення дихання → або розвивається гіпотензія = зниженням систолічного артеріального тиску нижче 100 мм ртутного стовпа, діастолічного — нижче 60 мм рт. ст.  → напружений пневмоторакс = наявність у плевральній порожнині повітря, яке проникає туди внаслідок пошкодження легень або стінки грудної клітки.→ слід підняти або повністю видалити наклейку, або ввести декомпресійну голку.

4. С — Circulation, кровообіг.* Визначити ознаки гіповолемічного шоку→ стану, який виникає внаслідок зменшення об 'єму циркулюючої крові. *Найпростішими методами швидкого визначення гіповолемічного шоку є → відсутність пульсу на променевій артерії → або погіршення свідомості за відсутності черепно-мозкової травми.

Якщо постраждалий у стані шоку, необхідно:• ввести розчини крохмалів, якщо вони наявні;• ввести інші колоїдні розчини або лактат Рінгера, якщо вони наявні;• проводити огляд постраждалого після кожного введення 500 мл розчинів;

• продовжувати інфузіііпу терапію = введення в організм ліків, електролітів, рідини або поживних речовин одразу у кров. → крапельне введення, → вливання внутрішньовенно або під шкіру лікарських засобів та біологічних рідин → з метою нормалізації водно-електролітного, кислотно-лужного балансу організму) → до появи відчутної пульсації на променевій артерії, → покращення стану притомності → або підвищення систолічного артеріального тиску до 80-90 мм рт. ст.;• припинити введення рідини, → коли один або кілька з вищевказаних пунктів буде досягнуто.

Слід розглянути введення транексамової кислоти. Якщо в постраждалого→ порушений психічний статус→ через травматичне ураження головного мозку → та слабкий або відсутній периферичний пульс, → проводити інтенсивну терапію до відновлення сильного променевого пульсу. для лікування або запобігання надмірної крововтрати від серйозних травм,

Якщо доступний моніторинг артеріального тиску, → необхідно підтримувати рівень систолічного артеріального тиску на рівні не менше 90 мм рт. ст.

У разі черепно-мозкової травми слід→ проводити інфузійну терапію = введення в організм ліків, електролітів, рідини або поживних речовин одразу у кров. → достатню для підняття артеріального тиску не менше 90 мм рт. ст. 5. Н - Head injury / Hypothermia, черепно-мозкова травма / гіпотермія.

→ важливо не допустити переохолодження постраждалих, → використовуючи для цього табельні (термопокривало) та підручні засоби.

Постраждалим → із середньоважкою / важкою черепно-мозковою травмою, → за можливості, необхідно проводити інгаляцію кисню для підтримки рівня кисню в крові понад 90 %.інгаляція кисню