презентація "еволюція травної системи тварин"

Підготувала Галій Софія Миколаївна

Травлення – сукупність процесів, що забезпечують механічне подрібнення та хімічне розщеплення харчових продуктів на компоненти, які всмоктуються та беруть участь в обміні речовин. Напрями еволюції травної системи: диференціювання кишкової трубки, збільшення всмоктувальної поверхні, розвиток травних залоз, поява і диференціювання зубощелепної системи. У тварин розрізняють 3 типи живлення: Внутрішньоклітинне-характерне для одноклітинних, нижчих багатоклітинних, вищих тварин; Порожнинне, внутрішньоклітинне-майже в усіх багатоклітинних, хордових Мембранне- здійснюється ферментами, розташованими на структурах клітинних мембран. У більшості поєднюється всі три типи травлення.

Підцарство Найпростіші, або Одноклітинні -Protozoa Функцію органів травлення виконують травні вакуолі В деяких найпростіших є спеціалізовані ділянки – “рот”, “глотка”, “порошиця” (інфузорії). Травлення внутрішньоклітинне

Травна вакуоля Залозиста клітина Ядро Кишкова (гастральна) порожнина зв’язана із зовнішнім середовищем ротовим отвором, який оточений щупальцями, що забезпечують захоплення їжі. Вперше виникає кишкова порожнина, а з її появою травлення стає внутрішньопорожнинним, їжа переробляється під дією травних ферментів, які виділяються залозистими клітинами. Спостерігається два варіанти перетравлення: порожнинне –відбувається у кишковій порожнинні під дією ферментів, внутрішньоклітинне – у травних вакуолях травних клітин Наявні спеціалізовані епітеліально-мязові, травні і залозисті клітини.

Гілки кишечника Глотка Ротовий отвір Складається з передньої (рот, глотка, іноді стравохід) та середньої кишки, анальний отвір відсутній. Травлення внутрішньоклітинне і порожнинне (є залозисті клітини, які виділяють травні ферменти), неперетравлені рештки викидаються через рот. У деяких паразитичних червів травна система повністю зникає, а поглинання речовин відбувається через покриви тіла

Складається з передньої (рот, глотка, стравохід), середньої та задньої кишки. Середня і задня кишка не диференційована на відділи. Ротовий отвір переміщений на передній кінець тіла. Травна система складається з трьох відділів. Кишечник часто має вигляд прямої трубки, з’являється анальний отвір

Воло

Деякі кінцівки на голові перетворюються на ротові органи (щелепи), які використовуються для захоплення і подрібнення їжі. Травна система складається з трьох відділів: передня кишка (вкрита зсередини кутикулою і забезпечує механічну обробку їжі), середня кишка (невелика, має травні залози і здійснює розщеплення речовин) і задня кишка (довга, вкрита зсередини кутикулою, яка захищає її від ушкодження жорсткими рештками їжі) Особливістю травної системи є: наявність двокамерного шлунка, який включає в себе 2 відділи - жувальний з хітиновими зубцями і цідильний Поява різних типів ротового апарату, розвиток слинних залоз Характерне позакишкове, або зовнішнє і внутрішнє травлення Комахи Павукоподібні Ракоподібні

Ротова порожнина, глотка (радула, щелепи, слинні залози), стравохід {іноді є розширення – воло), шлунок (відкривається парна або непарна травна залоза – печінка), трубкоподібний кишечник, який закінчується анальним отвором

Основна частина травного каналу всіх багатоклітинних організмів розвивається з ентодерми. Вона розвивалась у БЕЗХРЕБЕТНИХ у на- прямку диференціації окремих відділів, що виконували специфічні функ- ції. Разом вони створювали єдину ієрархічно організовану систему, що могла тривалий час підтримувати свій гомеостаз. Особливістю ХОРДОВИХ є наявність філогенетичного, ембріонального та функціонального зв’язку травної і дихальної систем. У філогенезі цей зв’язок установлювався завдяки топографічним і динамічним коорди- націям, а в онтогенезі його підтримують морфологічні та ергонтичні коре- ляції. В ембріогенезі травна система закладається у вигляді прямої трубки, що поділяється на три частини: передня починається ротовим отвором і закінчується переходом у глотку, її слизова оболонка утворюється з екто- дерми. Середня частина травної трубки закінчується в місці контакту власної ентодермальної слизової оболонки з ентодермальною оболон- кою задньої кишки.

Диференційована слабо, тісно пов’язана з органами дихання і складається з переднього відділу (передротова лійка з щупальцями, рот, довга глотка з ендостилем), середнього відділу (середня кишка зі сліпим виростом – печінкою) і заднього відділу (задня кишка з анусом) Ланцетник

Передній відділ: ротова порожнина велика, з кількома рядами однотипних зубв; глотка має зяброві щілини; короткий стравохід. Середній відділ: об’ємний шлунок; тонка кишка з протоками печінки, є підшлункова залоза. Задній відділ: товста кишка, яка має спіральний клапан і відкривається назовні анусом

Глотка Язик Стравохід Жовчний міхур Передній відділ: ротова порожнина з численними однотипними зубами, язик без власних м’язів, слинні залози відсутні; глотка має зяброві щілини; стравохід короткий. Середній відділ: шлунок добре відмежований, тонка кишка з ворсинками і пілоричними відростками, печінка з жовчним міхуром, є підшлункова залоза. Задній відділ: товста кишка без спірального клапана, закінчується анальним отвором

Передній відділ: ротова порожнина з дрібними, недиференційованими зубами, язик з власними м’язами, є слинні залози (секрет не містить ферментів); глотка коротка; стравохід короткий і широкий. Середня кишка: шлунок порівняно слабко відмежований; тонка кишка (є печінка з жовчним міхуром і підшлункова залоза). Задня кишка: товста кишка коротка, закінчується клоакою Особливістю є наявність на дні рота великого язика, липкого і добре розвиненого. У безхвостих земноводних він прикріплений переднім кінцем до нижньої щелепи, а задній кінець вільний, і під час ловлі здобичі викидається назовні.

Отруйна залоза Отруйний зуб язик Передній відділ: ротова порожнина з однотипними зубами, язик з власними м’язами, секрет слинних залоз з ферментами; глотка коротка; стравохід. Середній відділ: шлунок добре виражений з сильною мускулатурою; тонка кишка видовжена, має ворсинки (є печінка з жовчним міхуром, підшлункова залоза і зачаток сліпої кишки). Задній відділ: товста кишка коротка, закінчується клоакою Із плазунів добре розвинений язик у змій і деяких ящірок, йому характерна велика рухомість, різноманітністю форм і використовується як орган нюху. Язик черепах та крокодилів – малорухомий. Хамелеону характерний дуже довгий язик, який розширюється на кінці і має велику кількість трубчастих залоз, так як використовується, для захоплення корму.

Печінка стравохід Дванадцятипала кишка клоака Товста кишка Тонка кишка Мускулистий шлунок Мускулистий відділ шлунку Залозистий відділ шлунку Підшлункова залоза Передній відділ: ротова порожнина без зубів, язик рухливий, секрет слинних залоз з ферментами; глотка коротка; стравохід короткий, має воло.Середній відділ: залозистий і м’язовий шлунок; тонка кишка з великою кількістю ворсинок (є печінка, підшлункова залоза, сліпа кишка з двома відростками, фабрицієва сумка). Задній відділ: товста кишка коротка і закінчується клоакою

рубець стравохід книжка тонкий кишечник сичуг сітка Передній відділ: ротова порожнина з губами, диференційованими зубами, рухливим язиком, секрет слинних залоз містить ферменти; глотка коротка; стравохід з м’язами. Середній відділ: шлунок спеціалізований, з добре розвиненими травними залозами; тонка кишка з ворсинками, протоками печінки і підшлункової залози, сліпа кишка з червоподібним відростком. Задній відділ: товста кишка видовжена, закінчується прямою кишкою з анальним отвором У жуйних тварин шлунок складається з 4 відділів: рубець, сітка, книжка і сичуг.