Презентація "Філософія кохання"

Філософія кохання

Ви коли-небудь замислювалися про те, що таке кохання? Кожен розуміє це слово як хоче. Згадайте хоча б скільки різних визначень ви бачили у жуйці “Love is”, деякі і зовсім не вірять у кохання вважаючи що існує тільки якісь хімічні процеси

Сьогодні ми дізнаємося, що про це думають філософи, чому філософія ніяк не може обійтися без любові і які існують види любові.

Філософія нерозривно пов'язана із любов'ю. саме слово філософія це поєднання двох давньогрецьких коренів філія яка перекладається як кохання софія означає мудрість. У давньогрецькій мові ще три слова означає кохання агапе, сторге та ерос. У кожного з них свій смисловий відтінок. Наприклад філія ця любов-дружба або любов-приязнь - це піднесене почуття, яке відбувається за усвідомленим вибором, його можна відчувати до друга, родича, батьківщини або до пізнання

Але навіщо в одній мові потрібно стільки слів, що означають по суті майже одне й те саме? Пов'язано це з тим, що в деяких культурах і мовах одне поняття може бути настільки складним, що необхідні додаткові слова для того, щоб найбільш точно виразити зміст

Також із Стародавньої Греції до нас прийшло поняття про платонічне кохання. Цей вислів з'явився завдяки філософу Платону, який у діалозі "Бенкет" розмірковує про ідеальну піднесену любов без розбещеності, саме і її почали називати платонічною.

Види кохання. Джон Аллан Лі, канадський соціолог, запропонував розділити все, що прийнято вважати близьким за змістом до кохання на 6 різних типів, тут він використовував один з найраніших і базових наукових методів каталогізації. Лі покладався у своїх міркуваннях на давніх греків але спробував просунути вивчення любові далі і присвоїв кожному виду свій колір, крім того окремі види любові він назвав основними, а інші додатковими. I know what is love

Основні види кохання. До основних видів любові Лі відніс сторге, ерос і людус. Ерос - це романтичне кохання, пристрасний потяг. По Зигмунду Фрейду це прагнення до життя об'єднує як сексуальний потяг і прагнення самозбереження. Лі співвідносив ерос із червоним кольором. Другий тип кохання сторге, співвідноситься з жовтим кольором. Цей вид любові схоже на прихильність під ним зазвичай розуміється любов сімейно-спорідненого типу, де ми не вибираємо об'єкт любові, адже він нам уже дано.

Третій вид кохання, людус, що відповідає синьому кольору, це любов розвага орієнтована на отримання всіляких задоволень її іноді називають гедоністичний вигляд кохання і за аналогією з філософським перебігом гедонізму згідно з яким задоволення є найвище благо в житті людини.

Змішавши основні кольори ми отримаємо додаткові види кохання так при змішуванні червоного та синього тобто еросу та люмусу зі виходить фіолетовий, тобто манію. Це любов безумства, що дорівнює одержимості, має яскраву ревниву сутність, відрізняється бажанням мати об'єкт любові. My Puddin

Прагма має зелений колір, адже утворюється від змішування людуса та сторге. Прагма це раціональне кохання, ця любов заснована на вигоді, пріоритет у ній віддається не глибокому почуттю, а розуму. Агапе має помаранчевий колір від змішування еросу та сторге це безумовна та безкорислива любов також розуміється як любов до ближнього що має та релігійне тлумачення наприклад любов до бога. Це любов благоговіння, і любов-турбота, що тяжіє до самопожертви.

Що інші філософи писали про кохання. Любов тонка матерія не можна двома словами сказати що це таке щоб дати визначення любові звернемося до філософів минулого. Готфрід Вільгельм Лейбніц (перший портрет зліва) якому ми завдячуємо багатьма математичними відкриттями і навіть ідеї про еволюцію землі говорить: “Любити це знаходити у щасті іншого своє власне щастя”. Схожу думку висловлював Лев Толстой (другий портрет зліва), він вважав, що любити означає жити життям того, кого любиш.

Подібної позиції дотримувався і Георг Гегель, один із найважливіших філософів німецького ідеалізму на його думку справжня сутність любові полягає в тому, щоб відмовитися від свідомості самого себе забути собі в іншому я і проте в цьому ж зникненні вперше знайти самого себе.

У діалозі “Бенкет”, Платон писав про андрогенів, суміш чоловіка та жінки. За спробу напасти на богів вони були розірвані навпіл, щоб залишок свого життя шукати другу половину. Через час, цей міф закріпився у нашій свідомості про ідеальну половинку.

Багато філософів бачили в любові щастя наприклад румунський есеїст Еміль Мішель Чоран (перший портрет зліва) писав, що велика і єдина оригінальна риса любові в тому, що вона робить щастя невідмінним від нещастя. Але що важливіше любити або бути коханим на це запитання кожен відповідає за своїми Серен К'єркегор (другий портрет зліва) датський філософ і мислитель писав: “бути коханим найвища насолода якої тільки може випробувати людина на землі”.

Але звичайно існує і протилежна точка зору, згідно з якою любов це зовсім не благий, на думку німецького філософа Артура Шопенгауера, любов велика перешкода в життя з її допомогою заповнюються в'язниці і божевільні, а хроніку любовних пристрастей легко простежується в протоколах комісара поліції. It's all because of love

Іммануїл Кант міркував про те, як виникає кохання згідно з ним, це почуття не залежить від нашої волі, ми не можемо любити, тому що хочемо цього і тим більше не можемо любити, тому що повинні, по Канту обов'язок любити це повне безглуздя. Наш обов'язок насправді полягає в тому, щоб у міру наших сил робити людям добро незалежно від того любимо ми їх чи ні, в той же час ми врешті-решт приходимо до того, що дійсно починаємо відчувати любов до людини якої ми добрі. Добре і є кохання

Любов те, що є у всіх куточках Землі. Це почуття невід'ємно пов'язане з будь-яким соціумом, хоча може приймати різні форми і виражатися безліччю різних способів. Таким чином ми приходимо до висновку, що любов це універсальне почуття, яке виникає у нас по відношенню до різних об'єктів, на яке це почуття спрямоване, любов виражається в різних формах, але всі вони мають свою основу прагнення до цих об'єктів.