Формування екологічного мислення студентів у форматі позаудиторної роботиІІІ Всеукраїнський освітній форум "Освіта для збалансованого розвитку»Досвід впровадження інноваційних технологій навчання. Викладач-методист, викладач вищої категорії Білгород-Дністровського морського рибопромислового технікуму Александрова І. О.
Екологічно освічена людина – результат довготривалого виховного процесу. Сучасний освітній процес формування світогляду будь-якої людини, а тим більше майбутнього фахівця, неможливий як без екологічно обґрунтованого підходу до формування основних професійних навичок, так й до створення стійких людських цінностей щодо загальної екологічної безпеки.
Актуальність теми викликана завданням, щодо впровадження в життя знання про закономірності екологічних процесів у довкіллі, неминучість їх причинно-наслідкових зв’язків, про масштаби загроз екологічних небезпек у майбутньому Результатом такого навчання повинно стати формування у студентів компетенцій в галузі соціальних, навчальних, комунікативних та інформаційних практик екобезпеки
Ти не можеш міняти напрям вітру, але завжди можеш підняти вітрила, щоб досягти своєї мети. Оскар Уайльд. Мета даної доповіді - підтвердити гіпотезу ефективності багатовекторної організації процесу формування принципів екологічного мислення студентів під час викладання основ екології не тільки в умовах академічного навчального процесу, але й в позаудиторному форматі. Такими є: гурткова робота, науково дослідницька робота, проведення конференцій, створення студентських еко проектів проведення «круглих столів», екологічних марафонів у формі квесту, семінарів-тренінгів.
Людина, що мислить з екологічних позицій і має статус “homo sapiens ecology ”- це єдиний можливий тип, що до перспективи виживання у сучасному ускладненому стані біосфери Досягнення кінцевої мети екологічної освіти можливе за умови екологізації всього навчально-виховного процесу, запровадження нових підходів до організації екологічної освіти, виховання у майбутніх фахівців екологічного світогляду.
Студентська науково-практична екологічна конференція. Проводиться на базі Білгород-Дністровського морського рибопромислового технікуму і має регіональний масштабІнтегральна функція екології полягає у ґрунтовному осмисленні питань екології під час вивчення всіх навчальних дисциплін. Були залучені і заплановані наступні: Зорганізується під керівництвом Одеського обласного методичного об`єднання географічних дисциплін Основи екології: «Вивчення основ біосферології та теорії ноосфери»;Історія: «Історичний нарис:“Становлення екологічної думки – вчені-екологі”»Філософія: «Філософсько-екологічна методологія збереження життя на Землі»Математика: «Основи математичного моделювання прогнозного спрямування»Біологія: «Методи біологічного очищення вод»;Географія: «Міграційні процеси, пов`язані з екологічними катастрофами».
Суть інтерактивного навчання в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх студентів з викладачем. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і студент і викладач є рівноправними,рівнозначними суб′єктами навчання, розуміють, що вони роблять. Засідання гуртка «Еколог»Семінар-треннінг «Безпека продуктів харчування»
КВЕСТ – спосіб використання улюбленої молодіжної забави для інтерактивного навчання дисципліни «Основи екології»Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером студенського колективу. КВЕС Т (від англ. Quest – пошук знання , істини, пошук пригод) – інтелектуальне змагання з елементами рольової гри, основою якого є послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань командами або окремими учасниками
У форматі позаудиторної роботи добре показав себе метод проектів, як спосіб активізації пізнавальної діяльності студентів. Метою роботи є пошук оптимального варіанту щодо оптимізації міського простору стародавнього міста на основі вивчення прогресивного світового досвіду створення екологічних міст та систем Smart city
Метод проектів1 Викладач складає план дослідницької роботи, визначає мету та метод дослідження.2 Студенти вивчають основні принципи організації та створення «розумних міст».3 Студенти реалізують етап накопичення та аналізу тематичного матеріалу;4 Студенти здійснюють практичне дослідження за станом навколишнього середовища рідного міста;4 Студенти вивчають гіпотетичні можливості реалізації окремих принципів «розумних міст» щодо практичного застосування в умовах рідного міста.5 Дослідження закінчуються складанням реальних пропозицій, щодо покращення екологічної ситуації у місті.
Мета розумного міста – штучне створення самодостатнього і високотехнологічного багатофункціонального поселення на принципах найменшого впливу на навколишнє середовище. Виділяють наступні риси «розумного міста»: використання інфраструктурної мережі, як спосіб підвищення ефективності економічної, соціальной і культурної функції міста; підвищення інвестиційної привабливості;залучення smart-карт; новітні технології у сфері розвитку міських комунікацій, транспорту, зв`язку; сталий розвиток та цілеспрямоване нарощування «соціального капіталу»; екологічна стійкість.
SMART SITYКонцепція «розумного міста» формувалася у 90-х роках минулого століття, як актуальна трансформація теорії регіонального зростання та розвитку, що відповідала викликам обмеження природними ресурсами, необхідністю їх економії, підвищення ефективності їх використання та збільшення екологічного навантаження у містах. На теперішній час розроблені і навіть реалізовані за принципом «розумного міста» такі проекти, як Сонгдо (Південна Корея), Масдар (ОАЕ), ПланІТ Веллєй (Португалія), які побудовані на порожньому місці. Зазначені міста без історичного досвіду і культурного простору. Концепція їх забудови за принципом «зверху», коли величезні мультинаціональні корпорації оціфровують міське середовище
Останні роки урбаністи приділяють все більше уваги до перетворення історично-сформованих культурних міст. Спираючись на це, стає актуальним залучення до перепроектування історичних міст для створення в них комфортних та ефективних просторів, основаних на принципах екологічної безпеки та ефективного використання територій за принципом «знизу».
Приклад Стокгольму надихає…До 2050 року кількість городян зросте до 70%. Їхнє життєзабезпечення стане одним з головних викликів майбутнього. Тому вже зараз, з допомогою інноваційних технологій урбаністи оптимізують міста, роблячи їх більш інтелектуальними і такими, які найкращим чином відповідають інтересам і потребам своїх мешканців. Спираючись на це, стає актуальним залучення до перепроектування істричних міст широкого загалу населення цих міст, особливо молоді, для створення в них комфортних та ефективних просторів, основаних на принципах екологічної безпеки та ефективного використання територій за принципом «знизу».
Стокгольм – лідер з переробки відновлюваних ресурсів. Розвиваються проекти, які розробляють можливість використання стічних вод у системах опалення та їх перетворення в особливий вид пального, що може буте використане громадським транспортом. Стокгольм – справжній зелений оазис з добре розвиненою мережею громадського транспорту та хорошим покриттям оптичного Інтернету. Одна з розумних ініциатів передбачає заміну реальних зустрічей з посадовими особами віртуальними.
Місто Білгород-Дністровський пережило декілька культурно-історічних епох, починаючи від скіфів у 4-ому столітті до н.е.із назвою Тіра, преходя через віка та культури Римської імперії (Алба-Юлія), впливу тюркських народів, які переіменовали місто в Ак-Ліба, Як у калейдоскопі починають змінюватися його назви: Білий Замок (Аспрокастро) стає Зеленим (Мальвокастро) і Замком на горі (Монкастро).* Наприкінці XIV століття Білгород (а по-новому Четатя-Албе, або Фегер-Вар) увійшов до складу Молдовського князівства, якому протегував його сюзерен — Угорське королівство. Молдовські господарі подбали про відновлення старих і будівництво нових оборонних споруд. На каменях мурів викарбовано роки — 1399 і 1432. Остання розбудова фортеці була виконана майстром Федорком в 1482 році. є живим прикладом стародавніх принципів будови міст
Студенти досліджують шляхи оптимізації міських просторів. У стародавніх містах можливі SMART – зони Чи можна стародавній Білгород-Дністровський зробити «розумним містом»?У Європі вже багато міст- Амстердам, Барселона, Стокгольм - розвивають програму перетворення міських функцій на принципи оптимального контролю над ресурсоспоживанням та ефективним контролем умовоутворюючих функцій. Під програму підпадають функції ефективного енергозбереження, безпечної утилізації відходів, оптимізації транспортних мереж, створення умов активного інформаційного поля та створення стійких культурно-освітніх та фінансових послуг.
Оптимізація транспортної мережі міста Білгорода-Дністровського. Студенти запропонували більш «розумні» маршрути міського транспорту, перехід на електротранспорт, втілення Smart – систем графіку руху та освітлення на зупинках за принципами економії енергії, біль ефективне використання стародавньої частини міста, як рекреативної зони.
Розглянувши відомі методики визначення забруднення від рухомих джерел, студенти визначили райони найбільшого забруднення повітря в місті, через особливості забудови сельбищної території, а також спланували раціональні маршрути та освітлення зупинок, що призводить до зниження екологічного навантаження.
Висновок. Таким чином, сьогодні зростання кількості міст і міського населення зумовила ряд екологічних проблем. Основною проблемою сучасних міст є нестача природних ресурсів, які необхідні для відновлення трудового і культурного потенціалу особистості. Другою, не менш небезпечною, проблемою міст є забруднення міського середовища, яке в Білгороді-Дністровському зумовлене інтенсивністю транспортних потоків та проблемами утилізації відходів. Для вирішення цих проблем потрібні висококваліфіковані спеціалісти-урбоекологи, виховання і освіта яких повинна здійснюватися з врахуванням нових підходів до урбоекологічних проблем сучасності.