Презентація " Формування мотиваційного компоненту на уроках хімії"

Формування мотиваційного компонента на уроках хімії у 7 класі (за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти)

Новопетрівська ЗОШ I-III ст. З досвіду роботи вчителя біології та хімії першої категорії Матіївої Наталії Володимирівни      

Модернізація сучасної шкільної хімічної освіти базується на новому Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти. При реалізації програми необхідно звернути увагу на формування мотиваційного компонента на уроках хімії. Мотиваційний компонент навчання на уроках хімії – це поєднання сукупності стимулів та мотивів, які перебувають у взаємозв’язку, зорієнтовані на забезпечення високої навчальної продуктивності занять. У посібнику подаються матеріали, які сприяють формуванню мотиваційного компонента на кожному уроці, у кожній темі окремо, при вивченні хімії у 7 класі. Завдання спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, які глибоко впливають на емоційно – мотиваційну сферу, формують дух змагальності, збуджують творчі сили, розвивають творче мислення, формують мотивацію до майбутньої професійної діяльності.   Учень – це не посудина, яку необхідно наповнити, а факел, який потрібно запалити Паскаль  

Зміст Вступ Урок № 1.Тема. Хімія — природнича наука. Речовини та їх перетворення у навколишньому світі. Урок № 2. Тема. Короткі відомості з історії хімії. Урок № 3. Тема. Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті. Ознайомлення з обладнанням кабінету хімії та лабораторним посудом. Тема 1. Початкові хімічні поняття Урок 4. Тема. Фізичні тіла. Матеріали. Речовини. Урок 5. Тема. Молекули. Атоми. Як вивчають речовини. Спостереження й експеримент у хімії. Урок № 6. Тема. Фiзичні властивості речовин. Чисті речовини і суміші (однорідні, неоднорідні). Способи розділення сумішей. Урок № 7. Тема. Атом, його склад. Хімічні елементи, їх назви і символи.

Урок № 8. Тема. Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва. Структура періодичної системи. Урок № 9. Тема. Маса атома. Атомна одиниця маси. Відносні атомні маси хімічних елементів. Урок № 10. Тема. Хімічні формули речовин. Прості та складні речовини. Багатоманітність речовин. Урок № 11. Тема. Метали й неметали. Металічні та неметалічні елементи, їх розміщення в періодичній системі. Урок № 12. Тема. Валентність хімічних елементів. Складання формул бінарних сполук за валентністю елементів. Урок № 13. Тема. Визначення валентності елементів за формулами бінарних сполук. Зв'язок між розміщенням елемента у періодичній системі та його валентністю. Урок № 14. Тема. Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою. Урок № 15. Тема. Масова частка елемента в складній речовині. Урок № 16. Тема. Фізичні та хімічні явища. Урок № 17. Тема. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують. Хімічні властивості речовин

Тема 2. Кисень. Урок №18. Тема. Повітря, його склад. Урок № 19. Тема. Оксиген. Поширеність Оксигену в природі. Кисень, склад його молекули, поширеність у природі. Фізичні властивості кисню. Урок № 20. Тема. Закон збереження маси речовини під час хімічних реакцій. Схема хімічної реакції. Хімічні рівняння. Урок № 21. Тема. Добування кисню в лабараторії та промисловості. Реакція розкладу. Поняття про каталізатор. Способи збирання кисню. Доведення наявності кисню. Урок № 22. Тема. Хімічні властивості кисню: взаємодія з простими речовинами (вуглець, водень, сірка, магній,залізо,мідь). Реакція сполучення. Урок 23.Тема. Поняття про оксиди, окиснення (горіння , повільне окиснення, дихання). Урок 24. Тема. Взаємодія кисню зі складними речовинами (повне окиснення метану, гідроген сульфіду, глюкози)

Урок № 25. Тема. Умови виникнення та припинення горіння. Урок № 26. Тема. Маркування небезпечних речовин. Урок № 27. Тема. Колообіг Оксигену в природі. Озон. Проблема чистого повітря. Застосування та біологічна роль кисню. Тема 3. Вода. Урок № 28.Тема.Вода, склад її молекули, поширеність у природі, фізичні властивості. Вода – розчинник. Урок № 29. Тема.Розчин і його компоненти: розчинник, розчинена речовина. Урок № 30. Тема.Кількісний склад розчину. Масова частка розчиненої речовини. Виготовлення розчину. Урок № 31. Тема.Взаємодія води з оксидами. Поняття про гідрати оксидів: кислоти й основи. Поняття про індикатори. Урок № 32. Тема.Значення води і водних розчинів у природі та житті людини. Урок № 33. Тема.Кислотні дощі. Проблема чистої води. Охорона водойм від забруднення. Очищення води на водоочисних станціях та в домашніх умовах.

Урок № 1.Тема. Хімія — природнича наука. Речовини та їх перетворення у навколишньому світі Сила хімічної науки, Дала зброю людям в руки У праці їх щоденній. Чи будинок зводиш, друже, Чи пливеш морями,- Скрізь вона тобі послужить, Всюди вона з нами. На заводі і в друкарні, У відкритті галактик, Навіть лікар у лікарні Мусить її знати. Найдавніша на планеті, Поміж всіх наук - цариця, Хіміє, ти наша Вірна помічниця.

Загадки Я до всього справу маю: Грунт у полі удобряю, Я перу і прибираю, Я годую й одягаю, І метал я добуваю, Я лікую й зберігаю, Я будую й освітляю, І у космос я літаю. А запитання моє: Відгадайте, хто я є? (Хімія)

«Сенкан» — вірш із п’яти рядків 1 — іменник 2 — два прикметники 3 — дія (три слова) 4 — фраза з чотирьох-шести слів 5 — синоніми (до іменника) Приклади: Хімія Складна, цікава. Отруює, лікує, помагає — Помічник і ворог людини Життя. Хімія Корисна, небезпечна. Розщеплює, вдосконалює, знищує, Об'єднує науки про природу — Наука.

Урок № 2. Тема. Короткі відомості з історії хімії. Тільки - но людина навчилася обробляти камені, надаючи їм необхідної форми, вона зробила першу кам’яну сокиру.

Але навіть оброблений камінь залишався каменем, а дерево — деревом. Однак блискавка могла запалити ліс, дерево горіло, і на місці пожежі людина знаходила чорну золу.

Люди помітили, що іноді природа речовин змінюється. Зараз ми знаємо, що це — результат хімічних перетворень речовини. Вони складають предмет науки, що одержала назву хімії.

Тільки-но людина навчилася розпалювати та підтримувати вогонь, вона одержала можливість здійснювати хімічні перетворення деяких речовин. Ці перетворення могли бути результатом горіння або спричинятися теплом, що виділялося під час горіння. М’ясо можна було зварити, і воно змінювало колір, смак, ставало м’якшим.

Згадайте з історії приклади використання давніми людьми хімії?

Які перші метали навчилася використовувати людина? Мідь

Проблемне питання: Як розвивалася і встановлювалася хімія як наука?

Запам'ятай, що хімія може приносити не тільки користь, а й завдавати шкоди, якщо речовинами й матеріалами користуватися неправильно, не знати їхніх властивостей і впливу на людину, навколишню природу, якщо погано уявляти собі особливості їх хімічних перетворень. Саме тому кожна людина має оволодівати хімічними знаннями й уміти користуватися ними практично. Академік М.М. Семенов, лауреат Нобелівської премії, говорив: “Всі ми поєднуємо з хімічною наукою подальший прогрес у пізнанні світу, що нас оточує... І не може бути в наші дні спеціаліста, який міг би обійтися без знання хімії”. Отже, юний друже, ким би ти не став в майбутньому, тобі будуть потрібні знання з хімії.

«Конкурс знавців» Хто наведе більше прикладів із літератури, кінофільмів, газет або журналів, в яких герої зустрічалися із хімією або алхімією?

Урок № 3. Тема. Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті. Ознайомлення з обладнанням кабінету хімії та лабораторним посудом. Широко простирає хімія руки свої в справи людські Д. І. Менделєєв Щодня нас оточують мільйони хімічних речовин. Чи завжди ми правильно поводимося з ними? Хімія не прощає помилок. Тому перше, що потрібно знати, перш ніж вивчати хімію, — як правильно використовувати хімічні речовини та які небезпеки в них таяться. Сьогодні ми з вами саме про це і поговоримо.

Конкурс «Я—репортер» Візьміть інтерв'ю у родичів чи знайомих на тему «До чого призводить порушення техніки безпеки вдома та на роботі?»

Тема 1. Початкові хімічні поняття Урок 4. Тема. Фізичні тіла. Матеріали. Речовини. «Конкурс знавців» Запишіть у три стовпчики якомога більше прикладів тіл, матеріалів та речовин. В яких випадках поняття матеріал та речовина співпадають?

Урок 5. Тема. Молекули. Атоми. Як вивчають речовини. Спостереження й експеримент у хімії. Загадка Врешті сили порівнялись, Атоми, мов задрімали. Зв’язок між ними проявився. Яка ж структура тут з’явилась? (Молекула)

«Атоми у нас вдома» Виготовте із пластиліну моделі молекул простих (О2, Н2, С12) і складних (НС1, Н2О) речовин. Атоми різних елементів повинні мати різний колір і різний розмір.

Урок № 6. Тема. Фiзичні властивості речовин. Чисті речовини і суміші (однорідні, неоднорідні). Способи розділення сумішей. «Завдання для Попелюшки. Згадайте відому казку. Яку суміш наказала розділити мачуха? Чи можна це зробити? А якщо б Попелюшці потрібно було розділити суміші: рослинної олії і води.

Урок № 7. Тема. Атом, його склад. Хімічні елементи, їх назви і символи.

Я найперший елемент В усьому світі – Гідроген, “Аш” - у формулі читайте І прошу:запам’ятайте – Я у солях, в кислоті, Я у річці, у воді. Я – найлегший.Ось він я! Водень - це моє ім’я. Я іду за першим вслід. Я – це з Космосу привіт, Бо мене знайшли на Сонці Але я і за віконцем. Гелій є також в повітрі. У швидкому леті вітру.

Я – Карбон , або вуглець. Я – вугілля,олівець. Маю ще один талант: Я блищу,бо діамант. Хоч я шостий, все ж важливий – Я в усіх живих клітинах. В формулі читайте “Ен”. По-латині – Нітроген. Ми азотом називаєм, Що в повітрі помічаєм, У комахах і рослинах, В наших генах, у клітинах Так, пробрався навіть в ген цей невтомний Нітроген! Я скрізь навколо тебе є Бо кисень - О2- ім’я моє. Я в деревах, у траві, В твоїх я жилах, у крові. Я по-латині – Оксиген. Запам’ятай і полюби мене!

Я – Натрій, Я з металами стою, Хоч м’який, мов масло. Жовтим полум’ям горю, Й довго не погасну. Я поширений доволі: В воді, в склі, в кухонній солі. В морській воді я проживаю, На твердість її впливаю, Тому вона гірка на смак. Я – Магній - дванадцятий знак! Найбільш поширений метал, Як глина, у землі лежав. Але знайшли чудовий спосіб Й видобувають його й досі. Він легкий у каструлях наших, В яких ми варим борщ чи кашу, У літаках сріблясто-білих, Потужних, але легкокрилих. Він срібний, наче сніг чи іній, І зветься гарно – алюміній

Я так поширений в природі, Що після кисню другий йду. Є у піску, в гірській породі, Я цар каміння у природі . Силіцій – звуся по-латині. Мідь я. «Купрум» називаюсь. Кольором своїм пишаюсь. Скаже кожен довідник: Я - хороший провідник! Є у рослинах і в тварині! Для рослин я необхідний І для грунту завжди рідний. Кольоровий у природі, Білий в чорний переходить, Ти червоний фосфор стрів На коробці сірників! У твоєму мозку є, Фосфор – це ім’я моє!

 Я блискуча і рухлива. Хоч отруйна, а красива! Всі мене ось тут назвуть, Бо «гідраргіум» я, ртуть. Хоча метал я і м′який, Та розповсюджений такий! У сталі й чавуні міцнію. Нажаль, в вологості ржавію… У кров мені шляхи відкрито. А ще я слухаюсь магніта! Із вулканів я з’являюсь, У воді не розчиняюсь, У кислотному ряду Командиром я іду Очищаю нафту, масло, Гербіцид в полях прекрасний, Хвору шкіру очищаю, Навіть в пеклі я буваю!

Гра  «Хто більше» Написати якнайбільше символів хімічних елементів: Карбон, Силіцій, Калій, Ферум, Оксиген, Сульфур, Кальцій, Купрум, Фосфор, Нітроген, Натрій, Цинк, Гідроген. Гра  «Хто швидше» Скласти якнайбільше назв хімічних елементів із запропонованих літер: н; р; ц; й; к; і; о; т; и; л; ь; а; х.. (Натрій, Кальцій, Хлор, Цинк)

«Віднови приказку» На місці назв певних хімічних елементів поставлено три крапки. Потрібно відновити пропущені назви. 1.... характер (Золотий, залізний) 2.Швидкий, як... (Ртуть) 3.Нащо теє..., коли жити не добро. (Срібло) 4.Не все те..., що блищить. (Золото) 5.Слово — то... а мовчання... (Срібло, золото) 6.Гість першого дня — ..., другого..., а третього...: додому їдь. (Золото, срібло, мідь) 7.Негріте... не зігнеш. (Залізо) 8....ключик до всіх замків придається. (Золотий) 9. Найпоширеніший на землі елемент-метал. (Алюміній) 10. Йони якого металу містяться у хлорофілі? (Магнію) 11. Який метал пов’язаний із двадцятип’ятирічним ювілеєм одруження? (Срібло)

(Цинк) 3=Н

Урок № 8. Тема. Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва. Структура періодичної системи. У тридев’ятім царстві, В усім відомім господарстві Жили собі сім братів і вісім сестер. Кожна мала по дві дочки, Чотири брати – по два синочки Що ж то за господарство У хімічному царстві?

Урок № 9. Тема. Маса атома. Атомна одиниця маси. Відносні атомні маси хімічних елементів. 1. Знайди в періодичній системі елементи з найменшою і найбільшою відносною атомною масою. 2. Заповни таблицю:

Урок № 10. Тема. Хімічні формули речовин. Прості та складні речовини. Багатоманітність речовин. Чи знаєте ви, що… … повітря хвойних лісів насичене озоном. … озон у твердому і рідкому стані надзвичайно вибухонебезпечний. … кисень, поглинаючи ультрафіолетові промені сонця, перетворюється в озон, що запобігає їх руйнівні силі. Це забезпечує життя на землі. Де знаходиться «отруйна долина»? Така долина є на острові Ява. Там вуглекислий газ виділяється прямо із землі. Той, хто потрапляє в ту долину ,задихається й помирає. Що ви знаєте про «Собачу печеру»? «Собача печера» розташована поблизу міста Неаполя в Італії. Печера наповнена вуглекислим газом, який важчий за повітря і стелиться по землі. Людина в печері почуває себе добре, але собаки і дрібні тварини відразу ж задихаються.

Загадки Я живу і не тужу, З ким зустрінуся – дружу. Ми удвох з моїм сусідом Називаємось оксидом. Друзями моїми стали І метали, й неметали. Феєрверк влаштую вмить, Бо в мені усе горить Я внизу у тропосфері, Залечу в іоносферу. Мною дихать – всяк мастак. Називають мене як? (Оксиген, Кисень) В зорях, Всесвіті без меж Найчастіш мене знайдеш. Я в сполуках органічних І у газах вулканічних, Утворив найлегший газ, Що горючий водночас. У небесную блакить Зонд зі мною полетить. Як зустрінусь з киснем, враз Вибух – це гримучий газ. Потекло щось ? Не біда. Це з’явилася вода Я й відновник добрий теж. Може ти мене назвеш? (Гідроген, Водень.)

Важчий я від Гідрогену, Вдвічі важчий Оксигену, В господарстві я згоджуся, Відгадайте як я звуся? (Сульфур) На сонці ви знайшли мене, А у повітрі здавна є. (Гелій)

Чи знаєте ви, що… …у давнину сіль була надзвичайно дорогою. У Давньому Римі солдатам платили за служу сіллю. …у часи середньовіччя суспільне положення людей визначало право сидіти за столом вище або нижче того місця де стояла сіль. … за побудову одного із визначних храмів у Бірмі горці плем’я ага запросили всього – на – всього шість пудів солі.. … коли б виділити із морських вод усю кухонну сіль, то можна було б покрити нею сушу земної кулі товщиною 130 метрів.

(Мідь)

(Сіль)

Урок № 11. Тема. Метали й неметали. Металічні та неметалічні елементи, їх розміщення в періодичній системі. Чи знаєте ви, що… … є бактерії, які в процесі розвитку засвоюють такі метали, як молібден,вольфрам, цинк, свинець, мідь, марганець. … до складу кісток людини входить кальцій та фосфор, у печінці відкладається залізо, у м’ язах – калій. … якщо в грунті не вистачає міді, припиняється розвиток насіння у злаків, а люди і тварини хворіють на своєрідний вид анемії – малокрів’я. … золото й мідь були найпершими металами, з якими познайомилась людина.

Урок № 12. Тема. Валентність хімічних елементів. Складання формул бінарних сполук за валентністю елементів. Для того, щоб навчитися читати і писати певні твори з української мови чи літератури ви спочатку вивчили букви, далі навчилися складати склади і слова, а лиш після цього навчились складати речення та певні твори. В хімії ви вивчили певні хімічні елементи, а на попередньому уроці ви ознайомилися з тим, як записувати, читати, характеризувати «хімічні слова», тобто хімічні формули.Як скласти «хімічне слово» - хімічну формулу? Щоб відповісти на це запитання, нам слід вивчити, зрозуміти та навчитися застосовувати поняття «валентність атомів елементів». На сьогоднішньому уроці ми з вами повинні навчитися складати бінарні сполуки враховуючи їхню будову. Навчившись складати формули ми будемо складати певні рівняння реакцій і писати свої хімічні твори.

Складіть формули сполук у таблиці Cl (I) O (II) S (II) N (III) Br (I) K Mg Al

Урок № 13. Тема. Визначення валентності елементів за формулами бінарних сполук. Зв'язок між розміщенням елемента у періодичній системі та його валентністю. Яким же чином ми можемо визначити валентність елемента і від чого вона залежить?

Гра «Хрестики-нулики» (виграшний шлях: одновалентні метали) К2О Fe2O3 AI2O3 SO3 Na2O CO2 CO SiO2 Cu2O

Гра «Хрестики-нулики» (виграшний шлях: тривалентні метали) Сr2O3 Fe2O3 AI2O3 SO3 Na2O CO2 CO SiO2 Cu2O

Урок № 14. Тема. Відносна молекулярна маса, її обчислення за хімічною формулою. Щоб хімію добряче знати, Треба вміти рахувати. Спочатку маси речовин, Але це тільки на почин. Проте почин – один з початків, Формування вмінь й задатків. Не навчишся, маси рахувати Надалі важко буде хімію вивчати. Так це чи ні, ми зможемо переконатися тільки через певний проміжок часу. Проте сьогодні ми почнемо вчитися робити перші розрахунки за хімічними формулами. А саме, навчимося розраховувати відносну молекулярну масу речовин.

Урок № 15. Тема. Масова частка елемента в складній речовині. В організмі людини масова частка Фосфору становить 1 % 90% усього Фосфору міститься в кістках і зубах 8% - у м’язах 0,8% - у нервових і мозкових клітинах

Урок № 16. Тема. Фізичні та хімічні явища. Взимку стало холодати І ставок вже не пізнати Там де була рідина, Лиш дзеркальна площина. Що за диво кристалічне? Це фізичне чи хімічне? (Фізичне) Осінь стала вмить до діла – Листя геть все пожовтіло. Що за результат класичний? Він хімічний чи фізичний? (Хімічний) На дворі живе корова. Молоко п’єм для здоров’я, А побуде в теплій хаті – Будем сир й сметану мати. Що за наслідок логічний? Він фізичний чи хімічний? (Хімічний) На вогні пластинка мідна Почорніла, вірогідно. Що за явище незвичне? Це фізичне чи хімічне? (Хімічне)

Виберіть по порядку варіанти відповідей, де описані хімічні явища А) добування цукрової пудри з цукру - піску; Е) утворення зеленого нальоту на мідних виробах; Х) загусання парафіну при охолодженні; О) плавлення сірки; Р) згіркнення вершкового масла; У) почорніння срібної ложки; М) висихання бруду на черевиках; С) утворення інею на деревах; Ж) кування заліза; Д) скисання яблучного соку; І) танення льоду; Ф) розчинення кухонної солі у воді; И) горіння бензину; Т) почорніння цукру при нагріванні; Ключове слово: ЕРУДИТ

(Реакція) + Е Урок № 17. Тема. Хімічні реакції та явища, що їх супроводжують. Хімічні властивості речовин

Тема 2. Кисень. Урок №18. Тема. Повітря, його склад. Послухайте уважно і скажіть, будь ласка, про що йде мова: Воно таке велике, Що займає цілий світ, Воно таке маленьке, Що в найменшу щілинку зайде.    (Повітря) Хвилинка – цікавинка. Без їжі людина може прожити кілька тижнів, без води – кілька днів, без повітря – кілька хвилин. 

(Кисень) Урок № 19. Тема. Оксиген. Поширеність Оксигену в природі. Кисень, склад його молекули, поширеність у природі. Фізичні властивості кисню.

Урок № 20. Тема. Закон збереження маси речовини під час хімічних реакцій. Схема хімічної реакції. Хімічні рівняння. Хімічні явища відбуваються в природі щомиті, постійно. Під дією повітря на залізному цвяху утворюється іржа. Поява іржі – це результат небажаного хімічного явища корозії металів. Ця речовина утворюється при сполученні молекул заліза і повітря (кисню). Щоб запобігти цьому шкідливому хімічному явищу, металеві вироби фарбують. Восени листя змінює своє забарвлення на жовте й червоне тому, що зелений пігмент, хлорофіл, частково руйнується, а в листі утворюються інші речовини, наприклад, жовтогарячий каротин. Жовте листя падає на землю, підкоряючись фізичним законам, а потім гниє й перетворюється на речовини, що утворюють ґрунт. Першою хімічною реакцією, яку люди почали свідомо здійснювати, була реакція горіння. Вона супроводжується виділенням світла і тепла. З давніх-давен люди навчилися видобувати метал, виготовляти фарби, скло, уповільнювати за допомогою солі та оцту реакції, що призводять до псування м’яса, риби.

Урок № 21. Тема. Добування кисню в лабараторії та промисловості. Реакція розкладу. Поняття про каталізатор. Способи збирання кисню. Доведення наявності кисню. Гра «Вірю — не вірю» Учитель пропонує учням вислови з вивченого матеріалу, а діти мають висловити свої варіанти відповідей словами «вірю» і «не вірю». Наприклад: 1. Кисень входить до складу води. (Не вірю) 2. Кисень потрібен для дихання. (Вірю) 3. Реакції розкладу — це реакції, коли з декількох речовин утворюється одна складна речовина.(Не вірю) 4. Кисень — газ, важчий за повітря. (Вірю) 5. Кисень добре розчинний у воді. (Не вірю)  

Урок 23.Тема. Поняття про оксиди, окиснення (горіння , повільне окиснення, дихання). Перед вами зошит. Скажіть, з чого він виготовлений? ( з паперу), а чи горить папір? (так), то чому зошит не горить у нас в руках? За деяких умов горіння може відбуватися дуже швидко,що речовина вибухає. Це відбувається, коли речовина дуже подрібнена. Ознаки вибуху: - відбувається дуже швидко; - енергія,що виділяється, призводить до руйнівних наслідків; - супроводжується вибуховою хвилею

Урок 24. Тема. Взаємодія кисню зі складними речовинами (повне окиснення метану, гідроген сульфіду, глюкози)  Людина за добу видихає 800 – 900г., за рік – 300 кг вуглекислого газу. Все людство – 900 млн. т. - Велику кількість вуглекислого газу виділяють при диханні тварини, що населяють планету. - При спалюванні кам’яного вугілля щорічно виділяється вуглекислого газу ≈ 11-12 млрд. т. - Багато поступає вуглекислого газу в атмосферу з ґрунту, вулканів, тріщин Землі. - Культурні рослини з 1 га за добу поглинають приблизно до 20 т. вуглекислого газу, а рослинність усієї земної кулі за рік – до 175 млрд. т. - Річне виділення кисню зеленими рослинами земної кулі – приблизно 450 млн. т. 3. Поширення Оксигену у природі.

Урок № 25. Тема. Умови виникнення та припинення горіння. Рослина білий ясенець, яку можна зустріти в південній Європі, північній Африці та центральній Азії, може самозайматися в жарку погоду. Спалахують ефірні масла які виділяються рослиною , сам же ясенець в процесі горіння не страждає

Урок № 26. Тема. Маркування небезпечних речовин. Дратівливий Шкідливий Їдкий Небезпечний для довкілля

Урок № 27. Тема. Колообіг Оксигену в природі. Озон. Проблема чистого повітря. Застосування та біологічна роль кисню. Рятуємо  чисте  повітря. Рятуємо  воду- в  морях.  В  океанах.  В  малих  і  великих  річках.   Рятуємо  рідкісних  птахів  —  не  всі  ще  породи,   а  ті,  що  зникають  в  полях,  у  лісах,  у  лугах.   Рятуємо  злаки.  А  потім  рятуємо  квіти.   Рятуємо  світанки  —  від  кіптяви,  гару  й  димів.   Рятуємо  тишу,  щоб  в  тиші  мовчати  й  радіти.   Рятуємо  вулицю  від  голосних  двигунів.   Рятуємо  землю.  А  також  рятуємо  небо.   Рятуємо  мрії.  Кохання  солодкий  мотив.   Рятуємо  ніжність…  Від  кого  рятуєм?  Від  себе. Поки  ще  не  пізно  і  можна  хоч  щось  зберегти…  

Тема 3. Вода. Урок № 28.Тема.Вода, склад її молекули, поширеність у природі, фізичні властивості. Вода – розчинник. Вона важлива дуже Для всіх живих істот, В трьох станах агрегатних Зазвичай, може буть. І формула простенька У неї є давно- «Аш» 2 «О»- одненьке, То хто ж вона? Як звуть? ( Вода) Я чудова рідина, Хоч не пахну, не смачна, Та без мене б не зросла Ні травиночка мала, Ні дрімучії ліси, Не було б роси сльози, Став би порожнім океан, Зникли б хмара і туман, Пересох на кухні кран, Зупинивсь завод-гігант, Що машини виробляє Чи тканини постачає. Я розчинник добрий Ви вмить ім’я моє назвіть. (Вода)

Урок № 29. Тема. Розчин і його компоненти: розчинник, розчинена речовина. (Розчин)

Урок № 30. Тема. Кількісний склад розчину. Масова частка розчиненої речовини. Виготовлення розчину. У кожному літрі морської води приблизно 25 грамів солі. У Світовому океані в 1 т води міститься приблизно 7 мг золота. А загальна маса цього металу в водах океану становить 10 млрд. тонн .

Урок № 31. Тема. Взаємодія води з оксидами. Поняття про гідрати оксидів: кислоти й основи. Поняття про індикатори. Чи знаєте ви, що… Яку кислоту ми п’ємо? Ми п’ємо вугільну кислоту у вигляді різноманітних газованих напоїв. Яке «масло» нагріває воду? «Купоросне масло». Так іноді називають концентровану сірчану кислоту, яка, розчиняючись, виділяє велику кількість тепла.

1 = К (Лакмус)

(Луг)

Урок № 32. Тема. Значення води і водних розчинів у природі та житті людини. Чи знаєте ви, що… … один кубічний метр чистої води важить при нулю градусів майже 1т, а лід – 917,7 кг. Ось чому лід плаває на поверхні води. … водяна пара приблизно в 1250 раз легша за воду і мало не в два рази легша за повітря, тому вона піднімається вгору. … маленька краплинка води важить 0,018 грама. … у кубічному метрі 25 мільйонів крапель води. Якщо таку кількість води вичерпувати по одній краплині в секунду, то доведеться затримати майже рік. … в одній тоні океанічної води міститься в середньому 35 кілограмів різних солей. … у людському організмі міститься 65% води. … у давнину воду вважали одним із звичайних хімічних елементів. … тонкий струмінь води, що подається під великим тиском, може з успіхом замінити пилку. … під час танення льоду у морській воді спочатку тане та частина льоду, де найбільше солей. Якщо з такого льоду зливати перші порції води, то можна дістати «прісний лід».

Чи знаєте ви, що… Яке «молоко» не п’ють ? Не п’ють «вапняного молока», яке являє собою розчин гашеного вапна у воді. Що ви знаєте про «мильне озеро»? «Мильне озеро» - це озеро Моно в Сполучених Штатах Америки. У воді цього озера розчинена сода, яка здатна видаляти бруд. Чи є «свячена вода»? Багато релігійних «чудес» пов’язано з так званою «свяченою водою». І дійсно, «свячена вода» не псується, згубно діє на мікроби, заліковує виразки, рани. «Свяченою водою» може стати всяка чиста вода, в якій присутня мізерна кількість йонів срібла. Цього можна досягти навіть тоді, коли воду тримати в срібній чаші.

Урок № 33. Тема. Кислотні дощі. Проблема чистої води. Охорона водойм від забруднення. Очищення води на водоочисних станціях та в домашніх умовах. Зупинись, людино, подивись, І подумай, що тебе чекає. Якщо ти не зможеш як колись Босоніж пройтись зеленим гаєм, Якщо ти не зможеш до озер, Ніби до люстерка, нахилитись, Якщо ти не зможеш відтепер Із криниці жодної напитись. Якщо раптом, звідки не візьмись, Газ страшний почне тебе душити… І подумай, як нам далі жити? Ця земля моя й твоя Це домівка і Батьківщина. Ці озера і моря, Ця планета в нас – єдина! Риби в річці, птахи в небі, Ці луги, степи, ліси… Що іще для щастя треба? У майбутнє пронеси Цю природу, цю картинку, Збережи, запам’ятай – Вічності тобі не треба Й на Землі можливий рай.