Формування в учнів навичок  самостійної роботи  

на уроках фізичної культури  та в позаурочний час.

вчитель фізичної культури  Шурда С.В.

Здоров'я — це стан повного фізичного,

духовного та соціального благополуччя, 

а не лише відсутність хвороби чи фізичних вад. Тому здоров'я розглядається не тільки як ресурс, а як мета життя.  

Основною метою  навчального предмета  «Фізична культура» є: 

•      формування у здобувачів освіти (учнів) стійкої мотивації щодо збереження свого здоров’я, фізичного розвитку та фізичної підготовки; 

•      гармонійний розвиток природних здібностей та психічних якостей; 

•      використання засобів фізичного виховання в організації здорового способу життя.

ФОРМУВАННЯ  МОТИВАЦІЇ  УЧНІВ ДО  ЗДОРОВОГО  СПОСОБУ  ЖИТТЯ.

•      у початковій школі слід приділяти значну увагу створенню школи рухів (на основі вдосконалення рухових якостей), використовуючи переважно ігровий метод роботи з дітьми;

•      формувати навички правильної постави під час статичних поз і пересувань; 

•      сприяти зміцненню здоров'я та нормалізації фізичного розвитку; 

•      надання на початковому рівні основ знань та навичок культури поведінки та здорового способу життя; 

•      виховувати інтерес до занять фізичними вправами, використовуючи здебільшого особистий приклад, оскільки діти цього віку мають схильність до наслідування дій дорослих;

ФОРМУВАННЯ  МОТИВАЦІЇ  УЧНІВ

ДО  ЗДОРОВОГО  СПОСОБУ  ЖИТТЯ.

•      починаючи з п'ятого класу, формувати в учнів стійкіший інтерес до занять; 

•      навчати методів складання та самостійного виконання комплексів фізичних      вправ, правил      регулювання навантаження, самоспостереження та самомасажу; 

•      переконувати в необхідності розвитку рухових якостей не тільки під час уроків фізичної культури, але і в позаурочний час;

ФОРМУВАННЯ  МОТИВАЦІЇ  УЧНІВ ДО  ЗДОРОВОГО  СПОСОБУ  ЖИТТЯ.

•      у старшій школі необхідно планувати та проводити заняття таким чином, щоб спонукати та підтримувати прагнення до фізичного вдосконалення;

•      тільки тоді, коли старшокласники бачать свої досягнення у фізичному розвитку під впливом занять фізичною культурою, вони переконуються в правильності роз'яснень учителя; 

•      робити зрозумілим значення фізичної культури для успішного здійснення життєвих планів учнів.

ВИХОВАННЯ ІНТЕРЕСУ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ   ДО ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ

1.             Поведінка учнів, їхній інтерес до занять, активність і дисципліна значно залежать від ставлення до вчителя.

2.             Виникненню зацікавленості до занять фізичними вправами сприяють також емоційне проведення всіх форм занять у школі, оснащення й естетичне оформлення матеріальноспортивної бази.

3.             Хорошим засобом формування емоційної сфери учнів є ігри. Проте самі по собі вони не завжди дають бажаний позитивний ефект. Все залежить від того, які завдання ставить учитель перед учнями, які установки формує і які вимоги ставить перед ними в кожному занятті. 

4.             Найпоширенішими засобами стимулювання інтересу та активності учнів у процесі фізичного виховання є різні форми заохочень та покарань.

5.             Формування в дітей інтересу до занять фізичною культурою залежить від атмосфери, яка панує в колективі вчителів. У цьому плані важливу роль відіграє особистий приклад, передусім учителів фізичної культури, класних керівників, учителів початкових класів. 

ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ ДО ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНИМИ ВПРАВАМИ В ПОЗАУРОЧНИЙ  

Пріоритетною формою набуття позитивної мотивації до занять фізичними вправами, збереження і зміцнення здоров’я школярів є система фізкультурно-оздоровчих і спортивно-масових заходів у школі:

I.                  Система фізкультурно-оздоровчих заходів в режимі навчального дня у школі.

II.             Система позакласних виховних спортивно-масових заходів у школі:

фізкультхвилинки і фізкультпаузи, рухливі перерви, спортивний час у ГПД, спортивні гуртки і секції в позаурочний час, шкільні змагання з видів спорту, спортивні естафети для молодших школярів, спортивні свята, снігові спартакіади, КВК і ін.  

З дитинства потрібно формувати усвідомлене і ставлення до власного організму. Навчити дитину слухати     свій   організм, ознайомити     її з найпростішими    методами   самоконтролю, виявляти турботу про своє тіло, тримати його доглянутим, цінувати його красу - одне із завдань валеологічного виховання.  

ПІДГОТОВКА УЧНІВ ДО САМОСТІЙНИХ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНИМИ ВПРАВАМИ

Дотримуючись поступовості у формуванні вмінь самостійно займатись фізичними вправами, вчитель повинен звернути увагу на низку моментів:

1.       Пропонувати вправи для самостійного виконання можна лише після того, як вони засвоєні на уроці у присутності вчителя. 

2.       Щоб самостійно виконувати вправи з метою вдосконалення або розвитку фізичних якостей, здобувач освіти повинен уміти контролювати власні дії та оцінювати правильність їх виконання. 

3.       Корисно запропонувати учням на основі аналізу і порівняння власних м’язових відчуттів, визначити різницю в ефективності впливу конкретної фізичної вправи (під час зміни варіантів її виконання)

4.       Центральним моментом навчання самостійно займатися фізичними вправами треба вважати набуття вмінь і навичок в організації та методиці самостійної діяльності.  

ЗАЛУЧЕННЯ УЧНІВ  ДО САМОСТІЙНИХ ЗАНЯТЬ  ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ

Першим кроком до самостійних занять фізичними вправами учнів, практичним привчанням до них є домашні завдання. Через них поступово формується звичка до систематичних занять, виконання яких стає потребою фізичного самовдосконалення. Вони передбачені шкільною програмою для учнів усіх класів і повинні бути не епізодичними, а становити певну систему діяльності вчителя і роботи учнів протягом календарного року.

ВИРОБЛЕННЯ ВМІНЬ І НАВИЧОК  ПРАЦЮВАТИ САМОСТІЙНО

Розраховувати на успіх впровадження самостійних занять у побут учнів можна, лише озброївши їх спеціальними вміннями. При цьому вміння поряд зі знаннями повинні формуватися на кожному уроці. Для цього обов’язково треба дотримуватися двох умов:  

− По-перше, грамотно організовувати свої уроки.  

− По-друге, весь час ніби повторювати: «Дивіться, як це робиться», «Ось чому я роблю так», «А як можна ще?», тобто розкривати технологію освітнього процесу, роблячи її доступною кожному учневі.

Не варто забувати, що самовиховання починається лише з того моменту, коли учень досягнув належного рівня морально-психологічної зрілості.

КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ  ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Суттєвим і дієвим каналом зв’язку домашньої роботи і роботи на уроці, що допомагає об’єднати їх у єдиний освітній процес, є перевірка виконання домашніх завдань. Перш, ніж дати завдання, цікавимося, чи всі діти мають умови для його виконання (вдома, на подвір’ї, у групі подовженого дня), відповідний інвентар. 

Способи перевірки домашніх завдань.

1.            Фронтально перевіряють виконання нескладних вправ, наприклад, ранкової гімнастики, акробатичних елементів, стройових дій. 

2.            Індивідуально учні виконують завдання, котрі оцінюються за кількісними і якісними критеріями (фізичні якості, техніка, практичне застосування) на контрольних уроках.

3.            Вибіркова (поточна) перевірка в ході уроку, не зупиняючи навчального процесу, дає змогу спеціально звернути увагу окремих учнів на помилки або позитивні сторони під час демонстрації вправ, що є предметом домашніх завдань.

Все вищезазначене є головним резервом розвитку фізичних сил, реабілітації та корекції здоров'я учнів, їх прагнення до фізичного самовдосконалення. Самостійні заняття фізичною культурою формують в учневі навички самовдосконалення, самонавчання і самореалізації. Учні, які самостійно займаються фізичною культурою, більш активні, краще фізично підготовлені, якісно засвоюють навчальний матеріал. У таких учнів вихована потреба у самостійних систематичних заняттях фізичними вправами, вони досягли доброго рівня здоров'я та фізичного розвитку.

"Рухова активність – 

здоровий спосіб життя – 

здорова нація"