Формування соціально-культурного та оздоровчого простору учнівшляхом організації дослідно-експериментальної, пошуково-творчоїдіяльностіПантелей Г. Г., вчитель біології,вчитель-методист Нижньосірогозького опорного закладу повної загальної середньої освіти. Нижньосірогозької районної ради. Херсонської області
Девіз презентації: “Прагніть того, щоб ваші слова і справи були провідними зірками” В. Сухомлинський Рік народження – 1958. Освіта – вища. Спеціальність за дипломом – вчитель хімії та біології. Педагогічний стаж – 39 років. Місце роботи –Нижньосірогозький опорний заклад ПЗСО За фахом – учитель біології Кваліфікаційна категорія – “Спеціаліст вищої категорії”. Звання – “Вчитель-методист”.
Формування здоров´язбережувальної компетентності здійснюється системно за етапами самоосвіти протягом багатьох роківІ- Модульно-розвивальна система і рейтингове оцінювання знаньІІІ-Елементи тренінгу у викладанні біології з використанням інтерактивних технологій навчанняІІ- Інтерактивні технології навчання в модульно-розвивальній системі з біологіїY-Дослідно-експериментальна, пошуково-творча діяльністьсті вчителя та учнів по створенню міжпредметнх соціальних проектів у процесі вивчення біологіїІY-Формування соціально-культурного та оздоровчого простору шляхом організації дослідно-експериментальної, пошуково-творчої діяльності учнів у процесі вивчення біології
Поширення досвіду. На порталі «Нижньосірогозька ЗОШ. Класна оцінка», освітній проект “ На Урок”Через матеріали власної друкованої продукції”Через сценарії уроків у газеті “Біологія. Шкільний світ” Через сценарії конкурсних уроків“Панорама творчих уроків”Через статті, які надруковані у журналі« Таврійський вісник»Через статті, які надруковані у газеті« Біологія. Шкільний світ»Через сценарії навчально-виховних заходів у журналі “Біологія” В. Г.” Основа”За допомогою авторських програм курсу за вибором “ Запорука здорового способу життя” та « Природа рідного краю як складова здоров´я».
Творчі наробки по впровадженню досвіду надруковані у науково- методичних журналах. Науково-методичний журнал« Біологія. Позакласна робота» Науково-методичний журнал« Біологія» На сторінках « Учительський журнал он-лайн»У газеті для вчителів фізкультури та основ здоров´я “Здоров´я та фізична культура»
Кабінет біології-творча лабораторія для формування, збереження та зміцнення здоров’я учнівської молоді, розвитку фізично здорової та духовно багатої особистості та поширення досвіду Науково-методична база. Лабораторія кабінета Мультимедійний кабінет. Моделі, муляжіМетодичні посібники. Стендове навантаження. Кабінет біологіїТаблиці
Одним із методів реалізації компетентнісного підходу до навчання біології, зокрема формування здоров’язбережувальної компетентності, є дослідницько-пошуковий метод,,Дуже важливо, щоб мислення учнів ґрунтувалось на дослідженні, пошуках…” В. Сухомлинський. Під час проведення навчальних занять. Це відбувається: Під часзанять курсу за вибором “ Природа рідного краю як складова здоров’я”Під час лабораторних досліджень. Під час виконання лабораторного практикуму. Під час виконання польового практикуму. Під час практичних робіт. Під час проведення навчальної практики. Під час занять секції біології та екології НТС
«Школа – це майстерня, де формується думка підростаючого покоління, треба міцно тримати її в руках, якщо не хочеш випустити з рук майбутнє” А. Барбюс. Здоров’я людини – це одна із глобальних проблем, яку намагаються вирішувати не лише лікарі, а й психологи, фізіологи, педагоги. Тому в сучасних умовах надзвичайною потребою стало навчити кожну людину, в першу чергу дитину, науці здоров’я, сформувати в неї вміння та навички здорового способу життя. У вирішенні цієї важливої проблеми великого значення набуває здоров’язбережувальна діяльність сучасного навчального закладу. Важливо мотивувати молоде покоління вести здоровий спосіб життя.
Біологічні експерименти залучають учнів до занять біологією, сприяють формуванню пізнавального інтересу до проблем, що обрані для дослідження. Діти 5-6-х кл.отримують відповіді на питання, що у цьому віці є домінуючими: «Що?», «Хто?». Дозволяється скерувати зацікавленість школярів на оволодіння першоосновами справжнього наукового дослідження. Учні роблять спроби встановити елементарні причинно-наслідкові зв’язки.
Біологічні експерименти заохочують дітей до самостійної роботи з науковою літературою, до проведення фенологічних спостережень, до здійснення морфологічного аналізу рослин, до статистичної обробки результатів досліджень. У віці 7-8 кл.пізнавальна діяльність учнів спрямованана встановлення зв’язків між явищами та об’єктами. Учні отримують відповіді на головні питання свого віку: “Чому?”, “Як?” Збільшується частка самостійної дослідницької діяльності дітей. Спостереження за об´єктом дослідження вимагає від учня – дослідника терпіння. До запропонованої вчителем теми дослідження, юні науовці розробляють дослідницький проект. Учні самостійно обирають методику спостереження, фіксують результати, проводять їх аналіз
Біологічнні експерименти дозволяють зміцнювати міжпредметні зв’язки, особливо з такими предметами, як математика, хімія, медицина й фізика. Для учнів 9-11-х кл. характерна самостійна дослідницька діяльність, наприклад моніторингові дослідження. В основу змісту занять покладено вивчення і оволодіння нескладними методами польових досліджень. Для школярів цього віку доступні методи геоботанічних досліджень, біоіндикації повітря,маршрутний облік птахів, обліки комах тощо Характерно самостійний добір об´єктів дослідження, створення дослідницьких проектів, узагальнення результатів та висновків
Пошуково-дослідницький метод дозволяє вишукувати невикористані можливості традиційної та нетрадиційної медицини, природних і народних засобів стимулювання здоров’я для оздоровлення дітей і молоді в загальноосвітніх закладах. Велике значення мають уроки – форуми «Здорове харчування -запорука здоров´я і краси», « Цілющі скарби рідної землі» . Учні обосновують постановку досліду про вплив рідин на об´єкти живої природи, які містять харчові добавки. Доречно впроваджувати його під час проведення системно-узагальнюючих уроків. Важливе значення мають дослідження в процесі експерименту. Наприклад, у вступній частині курсу «Біологія» у 6 класі за темою «Методи біологічних досліджень організмів» Дозволяється проводити мікроскопічне дослідження грунту «Виявлення гельмінтів», води « Дослідження якості питної води», складають профілактичні пам´ятки здоров´я. Дозволяється учням самостійно проводити дослідження вартівців природи, юних екологів, майбутніх медиків та юних дослідників під час проведення фотоспостережень по 5-ти станціях екологічної стежини школи про шкідливий влив факторів довкілля на організм. Під час проведення екологічних та народних форумів за темою «Народна медицина – запорука здоров´я і краси», «Екологія країни та здоров´я нації».
Важливість формування інформаційних та дослідницьких компетентностей учнів полягає в тому , що дослідницька діяльність пов’язана з розв’язанням учнями творчих завдань. Активізується мисленнєва діяльність учнів. Формується початковий рівень опанування методами дослідницької роботи. Вдосконалюються дослідницькі уміння по доведенню важливості збереження власного здоров´я протягом життя людини
Потрібно враховувати три послідовні ступені формування мислення під час дослідження, що відповідає трьом типам навчально-пізнавальних завданьІ-Етап формування понять (Що ви побачили? Почули? Помітили?Як це пов’язано одне з одним? За якою ознакою? Як би ви назвали ці групи? )ІІІ-Етап застосування правил і принципів ( Що б могло статися, якби? Чому це могло би статися? Що знадобиться для того, щоб твердження повністю підтвердилося?)ІІ-Етап інтерпретації відомостей (Що ви зауважили та побачили? Що виявили?)
Провідними методами є: спостереження , експеримент, які мають особливі правила. Спостереження Експеримент Правила Правила -Мета спостереження. План спостережень Вести систематичні записи в щоденнику спостережень Зробити теоретичні і практичні висновки Спостереження повинні бути систематичними Знаня про об’єкт спостереженя Постановка проблеми (формування гіпотези). Пошуки шляхів її розв’язання (розробка умов експерименту) Демонстрування експерименту або його результатів Висновки
Сучасний урок має бути здоров’язберігаючим, здоров’яформуючим, здоров’язміцнюючим, спрямованим на формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя. Саме від нас, дорослих, залежить здоров´я майбутніх громадян. України. Тільки в тісному взаємозв’язку з учнями, батьками, медичними працівниками, практичними психологами, соціальними педагогами школи, усіма тими, хто зацікавлений у збереженні і зміцненні здоров’я дітей і молоді, педагоги спроможні створити таке здоров’язберігаюче освітнє середовище. Упевненість у собі, своїх силах, щоденне піклування про здоров´я звільнить людей від хвороб, принесе радість, щастя, наповнить кожен день життєдайною силою