Презентація "Формування життєвокомпетентнісної особистості"

Формування життєвокомпетентнісної особистості гімназії (початкові класи)

життєва компетентність особистості – це складна здатність (або система здатностей) особистості, яка, через ефективне розв’язання життєвих проблем, своєчасне визначення і вирішення складних життєвих завдань людини, забезпечує її продуктивне життєве самовизначення і самоздійснення, оптимальну організацію життєвого шляху.

У дидактичному вимірі результат компетентнісної освіти можна підкреслити таким виявом індивідуальності учня: Знання «Я знаю що…»Діяльність « Я вмію це зробити… Я можу… Я роблю…»Творчість «Я створюю… Я придумую…»Емоційно-ціннісна сфера «Я прагну… Я хочу…»

громадянська компетентність — здатність людини активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства. Бесіди. Віртуальні подорожіОнлайн-Вікторини. Квести. Участь у конкурсах. Волонтерська робота. Гра «кореспонденти» (учні досліджують певне питання та презентують його)

Розвиток комунікативних здібностей є одним з основних факторів становлення особистості в дитинстві і позначаються на всіх видах активності, на ставленні дитини до інших людей, до рукотворного світу природи, а також до себе.  Так, досить багато уваги приділяю удосконаленню навичок читання.       Наприклад, у класі існує «Читацький монітор» ,  в якому кожна дитина має свою книжучку досягнень, яка вклеяна в щоденник і в кінцікожного тижня фіксується кількість прочитаних слів. Ведеться змагання між учнів, відповідальні піклуються, щоб всі діти читали книги, вміли коротко переказати зміст та слідкували за веденням моніторингу. Я тільки корегую та налагоджую співпрацю учнів. 

на уроках позакласного читання я знайшла свій цікавий прийом роботи  «Помилка в країні Мультіпликації», коли після прочитання твору, діти передивляються одноіменний мультфільм та знаходять відмінності від прочитаного. Також здобувачі освіти полюбляють інсценувати прочитані твори, зокрема казки.

здоров'язберігаюча компетенція. Спортивні змагання. Створення абетки харчування. Дидактичні ігри. Фізкультхвилинки. Санітарно-гігієнічні навички. Рухова активність

екологічної компетентнції учнів. Екскурсії в природу. Волонтерські акціїВиготовлення годівничок. Свято-екскурсія. Виставка природних матеріалів. Екологічні акціїУроки доброти

формування життєвої компетенції вчителем 3-А класу Горобець М. О. Сучасне реформування української школи стверджує необхідність якісного оновлення змісту освіти, забезпечення безперервного процесу становлення та розвитку гармонійної творчої особистості учня. Школа бере на себе місію створення нового освітнього середовища, де панує атмосфера педагогічної творчості вчителів – однодумців, учнів і батьків.                 Нове освітнє середовище передбачає й новий зміст освіти, нові технології навчання і виховання, розвиток інтелектуальних здібностей дітей, щоб вивести кожного школяра на виховання культури творчого мислення. Сьогодні школа має готувати не лише носія знань, а й творчу особистість, яка здатна використовувати здобуті знання для конкурентоспроможної діяльності у будь-якій сфері суспільного життя, тобто формувати компетентну особистість. Розвиток у школяра самостійності, здатності до самоорганізації, саморозвитку, самовиховання, самоосвіти – це одне з першочергових завдань сучасної освіти.          Школа повинна підтримати, захистити дитину, озброїти механізмами, технологіями розробки життєвих стратегій, спрямованих на формування гармонійної компетентної, конкурентоспроможної особистості, яка вміє творчо розв’язувати проблеми, вміє повноцінно жити у новому світі, адекватно реагувати на зміни, постійно самовдосконалюється, намагається змінити на краще своє життя та життя своєї країни, а саме виховати компетентну особистість.

Вважаю, що цей процес більш ефективний , коли діти застосовують свої знання та здібності відповідно до реальних життєвих ситуацій , виконуючи певні соціальні ролі , створюючи проекти , портфоліо . Планую навчальний процес не тільки як процес засвоєння знань , оволодіння вміннями й навичками , але й процес формування компетентностей кожного учня , виховання його особистості, розвитку його суспільно – соціальної й творчої активності. Для цього створюю відповідні умови на уроках. Намагаюся урізноманітнити форми роботи так, щоб учні відчули необхідність своєї присутності на заняттях , щоб виховати у них любов до  предмета , бажання вчитися та самовдосконалюватися.

На уроках  не лише даю дітям знання ,а й навчаю бачити головне , робити висновки, самостійно здобувати знання, відкривати для себе щось нове, щоб потім адаптуватися в суспільстві та творчо працювати. Для цього формую в учнів такі вміння:-прочитавши твір, уміти визначити проблеми , які порушуються , самостійно та критично їх аналізувати;-уміти працювати з текстом твору, добирати факти, художні деталі , аналізувати їх , робити висновки й узагальнення;-працювати в колективі над розв’язанням проблеми, поставлених однокласниками;-користуватись знаннями , одержаними поза школою (радіо, телебачення, інтернет);-уміння правильно говорити й писати;-добирати мовно-виражанні засоби відповідно до мети і ситуації спілкування;-уміння створювати власні висловлювання.

Формування комунікативної компетентності – одне з головних завдань формування адаптованої до сучасних умов людини. Ця компетенція формується в умовах безпосередньої взаємодії , тому є результатом досвіду спілкування.     Для формування комунікативної компетентності учнів на уроках української мови та літературного читання використовую різні види мовленнєвої діяльності: аудіювання , письмо, говоріння , читання, діалог.    Розвиваю вміння коректно вести навчальний діалог. Практикую різні за характером діалогічні висловлювання: діалог-обмін думками , діалог –розпитування , -спонукання , діалог етикетного характеру. Пропоную дітям ситуацію: уявіть собі , що одна людина робить іншій певну послугу, а та висловлює вдячність. Розіграйте цю ситуацію як розмову двох осіб. Або , змоделюйте випадок , який найчастіше трапляється у нашому житті на тему «У громадському транспорті», «У магазині»…        Навчаю школярів створювати монологічні висловлювання різних типів , стилів , жанрів , доцільно й правильно використовувати засоби мови для їх побудови. Практикую письмові завдання такого змісту: « Яким я бачу своє майбутнє? », « Що потрібно для щастя людині? ».      Ефективним засобом формування комунікативної компетентності вважаю ситуативні завдання, які використовую у певній послідовності з урахуванням теми , змісту , етапу уроку, підготовленості класу. Так, наприклад, пропоную учням наступну ситуацію: «Уявіть, що ваші батьки зацікавилися, для чого вам вчити словосполучення?». Дайте усну відповідь на поставлене запитання.

На уроках української літератури пропоную учням уявити себе журналістами, взяти інтерв’ю у батьків на теми, пов’язані з вивченням того чи іншого художнього твору.         Корисним засобом формування комунікативної компетентності є дискусія , у процесі якої діти розмірковують , вчаться аргументовано доводити свою думку, шукають істину.  Такі завдання мають виховний вплив на школярів, бо так їм доводиться задумуватися над багатьма питаннями, які хвилюють людину.        Пропоную учням на уроках  вправи, які, окрім творчих здібностей, розвивають образне мислення, художнє бачення світу, розширюють словниковий запас, сприяють кращому засвоєнню  слів . Вплив особистості вчителя на формування життєвої компетентності учнів особливий. Тому вчитель повинен ефективно працювати, професійно вдосконалюватися та творчо зростати, адже педагог не тільки той, хто все життя вчить, а й той , хто все життя вчиться.            Формування життєвих компетентностей учнів на уроках  підвищує інтерес до предметів, розкриває потенціальні можливості учнів, уміння самостійно, усвідомлено розв’язувати життєві проблеми, забезпечує творчий аспект освіченості.