Презентація "ФРН та Італія в ІІ половині ХХ - на початку ХХІ століття"

ФРН ТА ІТАЛІЯ В другій половині ХХ – на початку ХХІ століття. Всесвітня історія, 11 клас

НІМЕЧЧИНА В 1949 - 1974 рр. Створена в 1949 р. ФРН відповідно до Конституції проголошувалася демократичною і соціальною федеративною державою. Законодавчу владу здійснював бундестаг - федеральний парламент. Головою держави був президент, що мав досить обмежені представницькі функції. Виконавча влада належала уряду, який формував бундестаг. Очолював уряд канцлер, якого обирали депутати парламенту, а міністрів призначав президент за пропозицією канцлера. Першим канцлером ФРН у 1949 р. став 73-річний Конрад Аденауер. За 14 років його перебування при владі країна досягла високого рівня політичної стабільності. Він не сприймав експериментів у внутрішній та зовнішній політиці. Конрад Аденауер, канцлер ФРН 1949 – 1963 рр.

НІМЕЧЧИНА В 1949 - 1974 рр. Провідними політичними силами країни були християнські демократи й соціал-демократи. Перших представляло об'єднання Християнсько-демократичного союзу і Християнського соціального союзу (ХДС/ХСС), других - Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН). Обидві політичні сили фактично стали загальнонародними, а їхні ідеологічні принципи - близькими. Комуністична партія, яка раніше мала популярність, поступово втратила підтримку в суспільстві. Передвиборчий плакат ХДС 1957 року. «Ніяких експериментів ХДС»

НІМЕЧЧИНА В 1949 - 1974 рр. Концепцію післявоєнної економічної політики ФРН розробив економіст, майбутній міністр економіки Людвіг Ерхард, якого називали ліберальним реформатором нового типу. Відповідно до неї в країні проголосили курс на будівництво соціальної ринкової економіки, це сприяло економічному піднесенню, яке увійшло в історію як німецьке «економічне диво». Економічне піднесення стало насамперед піднесенням промисловості. Водночас завдяки технічному переозброєнню зменшувалася кількість зайнятих у сільському господарстві й відбувалася його модернізація. Німецьке «економічне диво» змінило спосіб життя населення країни. З'явилося суспільство споживання, яке могло дозволити собі різноманітну побутову техніку, автомобіль, відпочинок за кордоном тощо. Дозвілля, притаманне лише заможним верствам суспільства, стало загальнодоступним. Людвіг Ерхард, «батько німецького економічного дива» канцлер ФРН 1963 – 1966 рр.

НІМЕЧЧИНА В 1949 - 1974 рр. Зовнішня політика К. Аденауера базувалася на принципах атлантизму, поглибленні взаємодії країн Заходу та була спрямована на повноцінну участь ФРН у процесах об'єднання західного світу. У 1949 р. країна стала членом ОЄЕС, що координувала здійснення «плану Маршалла», у 1951 р. - увійшла до Європейського об'єднання вугілля і сталі, у 1955 р. - до НАТО, а в 1957 р. підписала Римський договір про утворення ЄЕС. У 1961 р. поглибилася Друга берлінська криза. Уряд прорадянської НДР відокремив стіною територію Берліна. Популярність К. Аденауера зменшилася. Його східну політику громадськість вважала провальною.

НІМЕЧЧИНА В 1949 - 1974 рр. Курт Кізінгер,канцлер ФРН 1966 – 1969 рр. Віллі Брандт,канцлер ФРН 1969 – 1974 рр.запровадив податок на додану вартість і змінив розподіл податків між центром і федеральними землями. 1968 - 1969 рр. економічну кризу було подолано.1967 - 1968 рр. – масові протести у ФРН: проти війни у В'єтнамі. гасло уряду: «під знаком оновлення». відбувається освітня реформа; знижується віковий ценз для участі у виборах із 21 до 18 років; збільшуються соціальні виплат;1972 р. - пенсійна реформа;вводиться державне регулювання економічних процесів. подолав стагнацію в економіці

НІМЕЧЧИНА В 1974 - 1998 рр. Гельмут Шмідт,канцлер ФРН 1974 – 1982 рр. Гельмут Коль, канцлер ФРН 1982 – 1990,канцлер об'єднаної Німеччини 1990 - 1998 рр.стабілізація фінансової системи, подолання безробіття;раціоналізація трудових відносин; модернізація промисловості; 1976 р. - зростання економіки ФРН; послідовник К. Аденауера;подолання економічної кризи із застосуванням неоліберальної політики;збільшено податок на додану вартість; зменшено податкове навантаження на підприємців;розвивалися машинобудівна, електротехнічна, хімічна та автомобільна галузі;сприяв послабленню міжнародної напруженості;сприяв об`єднанню Німеччини.

НІМЕЧЧИНА В 1998 - 2022 рр. Герхард Шрьодер,канцлер ФРН 1998 – 2005 рр. Ангела Меркель,канцлер ФРН 2005 - 2021 рр. Олаф Шольц,канцлер ФРН з 2021 рр.модернізація суспільного сектору економіки, зниження податків для підприємств;скорочення витрат на оплату праці. скорочення видатків на страхування з безробіття, охорону здоров'я і соціальну допомогу;запровадження спрощеної процедури звільнення працюючих осіб. 2006 р. - реформа федералізму;створення нових робочих місць; підтримка економіки за рахунок звільнення її від значного соціального навантаження;підтримка європейської інтеграції. продовжує політику А. Меркель; врегульовує зовнішньополітичні прорахунки уряду А. Меркель

Зовнішня політика НІМЕЧЧИНИ наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття12 вересня 1990 року в Москві міністри закордонних справ Великобританії, СРСР, США, Франції, ФРН і НДР підписали Договір про остаточне врегулювання щодо Німеччини. ДОГОВІР 4 + 23 жовтня 1990 року відбулося офіційне об'єднання ФРН і НДР.

Італія в 1945 - 1975 рр. У червні 1945 р. виник перший післявоєнний коаліційний антифашистський уряд Італії, який розгорнув процес дефашизації та демократизації країни. Усі фашистські установи та організації було ліквідовано, а звинувачених у порушенні правових норм притягували до відповідальності. Політичній системі післявоєнної Італії була притаманна багатопартійність. Центром, навколо якого гуртувалися демократичні сили, стала Християнсько-демократична партія. Саме її лідер Альчіде де Гаспері очолив створений соціалістами, комуністами й християнськими демократами уряд антифашистської коаліції. У 1946 р. в Італії було прийнято закон, який удвічі збільшив кількість виборців і надав виборче право жінкам.

Італія в 1945 - 1975 рр. Однією із головних політичних проблем післявоєнної Італії став її державний лад. Монархія втратила популярність у країні. На референдумі 2 червня 1946 р. більшість населення Італії висловилася за республіку. Відповідно до Конституції 1947 р. формою правління в Італії було обрано парламентську республіку. Глава Італії Енріко де Нікола підписує Конституцію. Рим (Італія). 1947 р. У 1948 р. США надали Італії за «планом Маршалла» 1,5 млрд доларів допомоги та позику 2 млрд доларів. Завдяки цьому до кінця року обсяги промислового виробництва сягнули довоєнного рівня, а через два роки його наздогнало сільське господарство. Почалось зростання економіки.

Італія в 1945 - 1975 рр. На початку 1950-х рр. Італія за темпами приросту промислової продукції випереджала всі західноєвропейські країни. Період другої половини 1950 - 1960-х рр. увійшов в історію країни як італійське «економічне диво». Зростання промислового виробництва становило близько 10 %. Національний дохід збільшився вдвічі. За 15 років Італія перетворилася на високорозвинену індустріальну країну. Звичними предметами побуту італійського суспільства стали автомобілі, телевізори, електропобутові прилади тощо.Ідеологічну основу італійського «економічного дива» склала доктрина неолібералізму, якої дотримувався голова уряду Італії в 1953 р. А. де Гаспері. Вона базувалася на свободі ринкової торгівлі, розвитку приватного підприємництва й конкуренції. Наслідком італійського «економічного дива» стало виникнення нової «патерналістської» політики підприємців. 17,1 млрд лір - 1963р.23,7 млрд лір - 1963 р.

Італія в 1945 - 1975 рр. У 1949 р. вона стала членом НАТО і країною - співзасновницею Ради Європи. У 1951 р. Італія підписала угоду про створення Європейського об'єднання вугілля і сталі, а в 1955 р. увійшла до ООН. У 1957 р. Італія уклала договори про вступ до ЄЕС та Євроатому. У 1963 - 1976 рр. Італією керували лівоцентристські уряди з християнських демократів і представників партій лівого спрямування. На початок їх правління припадає сповільнення економічного розвитку, яке через кілька років змінилося піднесенням. У 1968 р. національний дохід знову подвоївся. У 1968 - 1969 рр. під впливом подій у Франції значних масштабів набули студентські виступи. У протестах «спекотної осені» 1969 р. взяли участь майже 20 млн осіб.

Італія в 1976 – 1990-х рр. У 1960-х рр. в Італії виникали різноманітні ультраліві та ультраправі групи. Найбільш відомим серед терористичних угруповань крайніх лівих стали «Червоні бригади». Вони прагнули шляхом терору зруйнувати владу в країні для майбутньої побудови соціалістичного суспільства. Поряд із ними діяли ультраправі неофашистські угруповання. Лише в першій половині 1972 р. ультраправі здійснили 271 теракт, що супроводжувався людськими жертвами. Свинцеві 70-і: ІТАЛІЯ у вирі «чорного» та «червоного» терору. Альдо Моро в полоні в «Червоних бригад». Рим. 1978 р.

Італія в 1976 - 1990-х рр. Джуліо Андреотті, прем`єр-міністр Італії в 1976 – 1979рр. розпочаті реформи для покращення ситуації; здійснив перетворення у армії, поліції, таємних служб і боротьбу з тероризмом; реорганізував систему університетської освіти. Бетіно Краксі, прем`єр-міністр Італії в 1983 – 1987рр. Часткова приватизація;Стимулювання дрібного підприємництва;запровадив режим жорсткої економії;обмеження зростання заробітної плати відповідно до інфляції;зменшив витрати з бюджету на соціальні потреби;до кримінальної відповідальності було притягнуто членів мафії. Сильвіо Берлусконі, прем`єр-міністр Італії в 2001 – 2011 рр.зменшив податки; створив 1,5 млн робочих місць;збільшив пенсії; продовжив боротьбу зі злочинністю;сприяв зростанню державного боргу.

Італія в 1976 - 1990-х рр. У 1992 р. значного суспільного резонансу набула ОПЕРАЦІЯ «ЧИСТІ РУКИ» - так у пресі назвали наймасштабнішу в історії країни кампанію боротьби з корупцією. Кримінальні справи було відкрито проти 3 тис. осіб: проти кожного четвертого депутата, кожного шостого міністра, мерів великих міст тощо. Понад 20 політичних діячів наклали на себе руки. Б. Краксі, засуджений на 13 років, утік з Італії. Загальні збитки, завдані країні італійськими політиками-корупціонерами, оцінювалися у 150 - 180 млрд доларів.

Операція «Чисті руки» - безпрецедентний комплекс поліцейських заходів і судових процесів в Італії 1992—1993 рр., спрямований проти впливу мафії в правоохоронних органах і політиці. Привід: зростання мафіозної злочинності. За офіційними даними, в 1991 р. злочинними угрупуваннями було скоєно 718 вбивств і 822 викрадення, 830 замахів і 886 випадків залякування представників місцевої влади. Серед жертв були прокурори і судді. Але головною проблемою була корупція, яка робила злочинність практично непереможною. Ініціатором операції став віце-прокурор Мілана Антоніо Ді П'єтро. Розгорнута ним компанія була гаряче прийнята суспільством. В результаті були проведені масштабні зміни у законодавстві та пристрої правоохоронних органів. Тільки на початку операції було арештовано близько півтори тисяч чоловік. Тільки політиків всього засуджено більше 500. Операція «ЧИСТІ РУКИ» в Італії

Італія на початку XXI ст. У листопаді 2011 р., коли уряд С. Берлусконі пішов у відставку, темпи економічного розвитку Італії були нижчими за середні в країнах ЄС. Надійність італійської фінансової системи знизилася до катастрофічного рівня. Політичне життя також залишалося нестабільним. У період із листопада 2011 до березня 2018 р. в Італії змінилося п'ять урядів. Три з них очолювала Демократична партія, два - незалежні. На виборах у березні 2018 р. коаліція, очолювана 81-річним С. Берлусконі, здобула перемогу. У червні 2018 р. уряд Італії очолив Джузеппе Конте, який у своїй політичній промові заявив, що виступає за скасування санкцій, накладених на Росію за її агресивну політику щодо України. У 2022 році уряд Італії вперше очолила жінка – Джорджія Мелоні – лідер партії «Брати Італії».

Українські діаспори в Німеччині та ІталіїНаселення Німеччини налічує близько 82 млн осіб. На її території проживає приблизно 272 тис. осіб українського походження, що становить 0,5 % населення країни. У ФРН діють 34 українські громадські організації. Найвпливовішим є Об'єднання українських організацій у Німеччині. Його метою є координація діяльності всіх інших організацій і захист інтересів українства в Німеччині. Понад 8 тис. студентів з України зараз навчається в німецьких вищих навчальних закладах. У Мюнхені діє Український вільний університет, що надає вищу освіту українською мовою. Населення Італії станом на 2016 р. налічувало 60,6 млн осіб. Українці, що мають офіційний дозвіл на проживання, становлять понад 240 тис. осіб. Найбільша частина з них - трудові мігранти, які приїздили сюди із середини 1990-х рр. У 2016 р. в Італії діяло понад 25 українських шкіл. Найбільшим україномовним виданням, що розповсюджується накладом 23 тис. примірників по всій Італії, є «Українська газета», заснована у 2006 р.

ВИСНОВКИФРН та Італія, подолавши труднощі післявоєнної відбудови, відновили розвиток своїх моделей західного демократичного суспільства з ринковою економікою. У цей період економіка, як і раніше, демонструвала здатність успішно еволюціонувати, пристосовуючись до нових умов і долаючи різноманітні проблеми. Обидві країни обрали формою державного устрою парламентські республіки, вважаючи їх найбільш відповідними для реалізації принципів демократії. У зовнішній політиці ФРН та Італія послідовно дотримувалися курсу на євроатлантичну інтеграцію.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯОпрацювати параграф 8, с. 61 – 74. Законспектувати, виписати всі персоналії, терміни, основні дати до теми. Журнал «Форбс» вважає А. Меркель найвпливовішою жінкою сучасності. Наведіть факти, що підтверджують цю думку. Підготуйте виступи на тему: «Важливість діяльності партій “зелених” та екологічної проблематики для будь-якої країни сучасного світу (на прикладі України)».