1201-1264 рр. – життя і діяльність Данила Галицького1203-1269 рр. – Василько Романович, молодший син Романа Мстиславича1205 р. – загибель Галицького Романа Мстиславовича (засідка під Завихвостом)1205-1219 рр. – правління Анни, дружини Романа Мстиславича – регентка Данила1205-1238 рр. – боротьба Данила (1201-1264) і Василька (1203-1271) за спадщину батька1205-1245 рр. – громадянська війна в Галицько-Волинському князівстві1219-1227 рр. – князь Галицький Мстислав Удатний. Організатор походу на р. Калку. Правити в Галичі запросили бояри. Травень 1221 р. – князь Мстислав Удатний уклав воєнний союз з волинським князем Данилом Романовичем і половецьким ханом Котяном і переміг угорців біля Галича1237-1238 рр. – Данило остаточно укріпився в Галичі. Василько отримав Волинь.1237-1241 рр. – припинення існування Київської держави (Русь-Україна)1238 р. – битва під Дорогочином: Данило Галицький і Василько розбили німецьких лицарів Добжинського ордена. 1238 р. – утвердження Данила Галицького при владі у Галичі з частиною князівства. 1238-1264 рр. – правління Данила Романовича1239-1241рр. – поход татаро-монголів на Русь ХРОНОЛОГІЯ ПРАВЛІННЯ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО
1239 р. – захоплення монголами Переяславського, Черніговського і Новгород-Сіверського князівствкін.листопада - поч. грудня 1240 р. – зруйнування Києва монголамикін.1240-поч.1241 р. – завоювання монголами Галицько-Волинського князівства Середина 40-х рр. ХІІІ ст. – утворення Золотої Орди17 серпня 1245 р. – битва під Ярославом (Ярославська битва): перемога галицького війська над об’єднаними силами угорців і поляків. Ярославська битва поклала кінець громадянській війні. Данило Романович підпорядкував собі всю Галичину.1246 р. – князь Данило відвідав столицю Орди, де визнав себе підлеглим хана Батия.1253 р. – коронація Данила Романовича (король Русі) у Дорогичині папським легатом (королівські регалії: вінець, скіпетр і корона) др.пол. ХІІІ ст. – створення Галицько-Волинського літопису1254-1255 рр. – війна монголів із Галицько-Волинською державою.1256р. – перший спогад про Львів1264 р. – смерть Данила Галицького
«Був він державцем всієї Руської землі, … кидався був на поганих, як той лев, … і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха», - писав давньоруський літописець про Романа Мстиславовича1205 р. - у бою під Завихвостом на Віслі загинув князь Роман Мстославович. Після себе він залишив велечезну державу Галицько-Волинське князівство, до якого він приєднав у 1201 році Київське князівство та двох малолітніх синів Данила і Василька.І етап (1199–1205 рр.) - утворення та становлення. Галицько-Волинської держави Романом Мстиславовичем
В 1202, 1204 роках князь Роман Мстиславович А здійснив успішні походи на половців, чим завоював популярність серед простого населення;Б здобув Київ і прийняв титул Великого князя Київського. В займав Галич, намагаючись об'єднати Галицьке і Волинське князівства;Г воював з поляками та угорцями. А здійснив успішні походи на половців, чим завоював популярність серед простого населення;
Який наслідок для Галицько-Волинського князівства мала загибель князя Романа Мстиславовича?А зміна системи престолонаслідування. Б установлення монгольського панування. В утрата контролю над Червенськими містами. Г тимчасова втрата державної єдності земель. Г тимчасова втрата державної єдності земель
Вислів: «…одолів усі поганські народи, мудрістю розуму додержуючи заповідей Божих. Адже він кидався на поганих, як той лев, сердитий же був, як та рись, ...переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як тур, бо він ревно наслідував свого предка Мономаха...», - вживають, характеризуючи …А князя Данила Романовича. Б князя Романа Мстиславовича В князя Ярослава Осмомисла Г князя Ярослава Мудрого. Б князя Романа Мстиславовича
Літопис та повідомляє про участь молодого Данила та його брата Василька у битві на річці Калка у 1223 р.: «Коли зітнулися війська між со-бою, то Данило виїхав наперед, і [воєвода] Семен, і [воєвода] Василько Гаврилович. Удари-ли вони в полки татарські, і Василько був зби-тий [з коня], а сам Данило поранений був у гру-ди. Але через молодість і одвагу він не чув ран, що були на тілі його, – був бо він віком вісімнад-цяти літ, був бо він сильний, – і Данило кріпко боровся, побиваючи татар… Захотів води, і, пивши, відчув рану на тілі своєму, – в битві не помітив він її через силу й мужність віку свого. Був бо він смілий і хоробрий, “од голови й до ніг його не було на нім вади”. І сталася побіда (пе-ремога) над усіма князями руськими, якої ото не бувало ніколи, через зависть, бо велика незгода була межи ними…, за гріхи наші руські полки було переможено». Поразка руських дружин у битві на річці Калка 1223 року (П. Риженко, 1996 р.).
Як головний храм єпископства була зведена велика катедральна церква Богороди.«Княжий Галич». Картина М. Фіголя. Вів боротьбу з феодальними міжусо-бицями, викликаними прагненнями галицької боярської верхівки та Чернігово-Сіверського і Київського князів не допустити зміцнення вла-ди Данила Романовича і брата Василька в Галицько-Волинському князівстві. Опирався на підтримку дрібних і серед-ніх служивих феодалів та міщан, зацікавлених у зміцненні княжої влади.1237 р. - володимиро-галицький князь Данило Романович будує нову столицю своєї держави — Холм. Сюди з Угровеська переноситься місцева катедра, засновується Холмське єпископство.
1238 р. — битва під Дорогичином. Данило Галицький і Василько розбили німецьких лицарів Добжинського ордена. Це одна з перших битв, яка зупинила наступ німецьких хрестоносців на Схід. Данило узяв у полон їхнього магістра Бруно. За літописом, Данило напередодні битви виголосив: «Не личить держати нашу батьківщину крижевникам (хрестоносцям)». ПОВЕРНЕННЯ МІСТА ДОРОГИЧИНА (1238 р.)
1241 р. — вторгнення в князівство монголо-татар, під ударами яких упали міста Галич, Володимир, Кам’янець, Данилів та ін. 1245 р. — Ярославська битва, у якій Данило Галицький переміг об’єднані сили поляків, угорців і галицьких бояр, що прагнули повернути Галичину. жовтень 1245 р. — Данило Галицький виїхав до Золотої Орди з метою отри-мання ярлика на управління, згідно з яким князь мав періодично надавати свої дружини татарам для їхніх походів на Польщу, Литву, Угорщину, сплачувати щорічну данину, віддавати певну шану ханові; натомість Галицько-Волинське князівство фактично зберігало незалежність у внутрішній і зовнішній політиці. Данило Галицький проводив антимонгольську політику - союз з угорським королем і папою римським, який обіцяв організувати хрестовий похід проти монголо-татар.
1245 р. — Ярославська битва, у якій Данило Галицький переміг об’єднані сили поляків, угорців і галицьких бояр, що прагнули повернути Галичину. Це битва між військами галицько-волинських князів Данила і Василька Романовичів й їх спільників половців з одного боку та сила-ми угорців, поляків та галицької боярської опозиції з іншого.
1264 року король занедужав і помер у Холмі, де був похований у церкві святої Богородиці, яку збудували за його життя. Літописець, оплакуючи його смерть, назвав його «другим по Соломонові». 1254 р. — військовий похід Данила Галицького проти монголо-татар, у результаті якого хан Куремса зазнав поразки. 1259 р. — коронація Данила Галицького Папою Римським (але очікувана допомога від нього так і не надійшла). Хан Бурундай змусив Данила визнати зверхність Золотої Орди (таким чином, антимонгольська політика Данила зазнала краху).
Це була одна з найбільших битв на Русі в XIII ст. У цій битві Данило проявив неабиякий талант полководця. Він розмістив війська так, що навмисно послабив центр своїх позицій. Це дало змогу під час бою заманити угорське військо і дружину Ростислава під фланговий удар своєї добірної кінноти. Данило бився в самій гущі бою, особисто захопив хоругву командувача угорських військ Фільнія і роздер її. Перемога була цілковитою. Було схоплено Фільнія та командувача польських військ Флоріана, а також багато ворожих Данилу бояр. Лише Ростиславові вдалося втекти. Спочатку він переховувався у Польщі, а потім назавжди оселився в Угорщині. Перемога під Ярославом поклала край тривалій боротьбі за відновлення єдності Галицько-Волинської держави. Данило вирішив раз і назавжди ліквідувати боярську опозицію. Було страчено чимало боярських ватажків. Про які риси характеру князя Данила Галицького ми дізналися?ЗАПИТАННЯ (як приклад). Відповідь учня: Я думаю, що це талант полководця, завдяки чому князь Данило переміг ворогів. Це хоробрість, безстрашність, військова майстерність. Данило Галицький наполегливо йшов до своєї мети – повернути свою спадщину і відновитидержаву Романа Мстиславовича. Він боровся з боярами так же, як і його батько, якийзастосовував щодо бояр правило: «Не почавивши бджіл, меду не наїсишся».
Надай письмову відповідь практичного заняття 4. Літописні джерела про зовнішню політику князя Данила Романовича.§ 19 сторінки 133-135 В. С. Власов ЗАВДАННЯ 1. Про які подробиці подорожі Данила Романовича до Батия довідуємося з літописних джерел? С.133-134 (до 9 балів) «Тим часом хан Батий прислав посла свого до Данила й Василька, коли вони обидва були в городі Дороговську: “Дай Галич!” І Данило був у печалі великій, тому що не укріпив він був землі своєї городами. І, порадившися з братом своїм, поїхав він до Батия… І прибув він до Києва, – і, прийшовши у храм архістратига Михаїла, тобто Видобич, скликав чорноризців і весь монаший чин. І коли він сказав ігумену і всій братії, щоб вони вчинили молитву за нього. І було сповнено так, вирушив він із монастиря в човні, і прибув до Переяславля. Звідти ж прибув він до Батия на Волгу… І покло-нився він за обичаєм їх, і ввійшов у вежу його. Він, Батий, сказав: “Данило! Чому ти єси давно не прийшов? Але якщо нині ти прийшов єси, – то й се добре. Чи п’єш ти чорне молоко, наше пиття, кобилячий кумиз?”.
І він сказав: “Досі я не пив. А нині ти велиш – я п’ю”. Він тоді сказав: “Ти вже наш-таки, татарин. Пий наше пиття!” І він, Данило, випивши, поклонився за обичаєм їх. І прислав Батий вина дзбан, і сказав: “Не звикли ви пити молока, пий вино!” О, лихіша лиха честь татарськая! Данило Романович, що був князем великим, володів із братом своїм Руською землею, Києвом, і Володими-ром, і Галичем, і іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає! О, лиха ти, честь татарськая! Пробув же князь у них днів двад-цять і п’ять, а тоді одпущений був, і поручена була земля його йому. І при-йшов він у землю свою, і зустрів його брат Василько і сини його. І був плач через обиду його, але ж більша була радість, що він є здоров». РЕКОМЕНДАЦІЇ УЧНЮ: Уважно прочитай і знайди вислови, якідопомогають скласти відповідь. ЗВЕРНИ УВАГУ! У тексті виокремлено червоним кольором маркери,що можуть тобі допомогти.
ЗАВДАННЯ. Виконати письмово роботу в зошиті. Оцінити свою роботу 5-9 за 1 завдання і 10-12 за два завдання. Зробити фото роботи і відправити вчителю для ознайомлення. ЗАВДАННЯ 2. (на високий бал 10-12 балів за усю роботу) Яка з подій, на твою думку, найпромовистіше свідчить про зовнішню політику Галицько-Волинської держави? Спробуй передати суть цієї політики одним влучним реченням (С. 136)