Презентація "Геноцид, який нас не зламав..." до Дня пам'яті жертв Голодомору

ГЕНОЦИД, який нас не зламав…

ГЕНОЦИД означає будь – яке з наступних діянь, що здійснюються з наміром знищити повністю або частково яку - небудь національну, етнічну, расову групу як таку. ВИНИЩУВАННЯ включає умисне створення умов життя, зокрема позбавлення доступу до продуктів харчування і ліків, розрахованих на те, аби знищити частину населення…

Згадуймо! В Україні в 1932 -1933 роках вмирало 17 людей щохвилини, 1000 - щогодини, 25 000 – щодня. З урахуванням непрямих жертв, за приблизними підрахунками, голодомор забрав 14 мільйонів людей.

Заможні господарі - фундамент сільського господарства На них припадає 50 % валового збору зерна. Режим навмисно ліквідовує кращі селянські господарства, які незалежні від держави. Знищує їх або депортує на Урал, до Сибіру. Вивезено з України 250 тис. розкуркулених сімей, тобто понад мільйон осіб, це робилось з метою залякування інших. Режим наводить жах на сільське населення. Майно розкуркулених селянських родин розбирається чи розподіляється між біль-шовицькими активістами.

З 1928 року терор більшовицького режиму набуває чітких ознак злочину проти українського народу.

1929 року влада розгортає тотальну колективізацію. У селянина забирають найдорожче – батьківську землю… Селяни втрачають власність. Режим отримує можливість повністю реквізувати зерно.

Особливе занепокоєння влади викликає Україна. Потужна національна еліта, економічно незалежне і національно свідоме селянство становлять головну загрозу для жорстокого комуністичного режиму. СОЦІАЛЬНО – ЕКОНОМІЧНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ ЦЕНТРАЛЬНИМ КОМІТЕТОМ ПАРТІЇ (БІЛЬШОВИКІВ), ПІД КЕРІВНИЦТВОМ Й. СТАЛІНА. Наростає тотальний контроль держави і партії, впроваджуються насильницькі хлібозаготівлі, конфісковуються всі надлишки продуктів.

Йосип Сталін Всеволод Балицький Мендель Хатаєвич Влас Чубар. Вячеслав Молотов Павло Постишев Лазар Каганович Станіслав Косіор

Режим затверджує на законодавчому рівні можливість вилучення всіх продовольчих запасів у сільського населення. Прикриваючись гаслом захисту колгоспників, режим отримує можливість повністю реквізувати і розпоряджатися майном та врожаєм колгоспників. 7 серпня 1932 р. М. Калінін підписує постанову, за якою так зване розкрадання колгоспного майна карається розстрілом або позбавленням волі не менше як на 10 років. До постанови додається інструкція про її застосування, в народі отримує назву “Закон про пять колосків”.

Інтелігенція захищала український народ

Висновок американської Комісії дослідження Великого голоду в Україні 1932 – 1933 рр.- наприкінці 1932 р. Й. Сталін знав, що в Україні люди дійсно помирають від голоду;- влада вживала заходів для заборони проїзду голодуючих до регіонів, де їжа була доступнішою;- Й. Сталін та його оточення здійснили геноцид проти українців у 1932 – 1933 рр.

Памятник жертвам Голодомору в Києві

Меморіальний комплекс пам'яті жертв Голодомору в ХарковіБлагання про порятунок від голодної смертіУкраїнський селянин, символічно намагається захистити свою сім'ю від голоду

Памятник жертвам Голодомору в Запоріжжі

В Будапешті (Угорщина) - Свічка пам'яті - меморіал пам'яті жертв Голодомору в Україні 1932-33 рр.

Торонто(Канада)

Польща

«Голод, обраний як зброя геноциду, дав Й. Сталіну можливість не лише забрати життя у мільйонів українців, але і вбити тих із них, хто пережили масове винищення. Вбити їх як українців: ті, хто вижили, добровільно позбавлялися власної мови, культури, традицій, переплавлювалися у безликий «совєтський народ». Вбити їх як людей: перетворити в істот, позбавлених почуття гідності, понизити до рівня тваринного існування, а згодом вмонтувати в якості гвинтиків у тоталітарну машину» Володимир В’ятрович, історик.

Проте геноцид зламав не всіх. Серед тих, хто вижили фізично були й такі, хто не дав знищити себе духовно.

Левко Лук’яненко, автор Акту проголошення незалежності України у 1991 p.

Євгенія Мірошниченко, оперна співачка

Іван Світличний, дисидент

Олекса Тихий, дисидент

Катерина Білокур, видатна художниця

Василь Барка, письменник

Олесь Гончар, письменник

Нонна Ауска, лікарка

Дмитро Білоус, поет

Микола Руденко, філософ

Євгенія Сакевич-Даллас, модель

Михайло Сікорський, створювач музеїв

Борис Хандрос, кінодраматург

Анатолій Дімаров, прозаїк

Опанас Заливаха, живописець

Українці не дали знищити себе духовно. Всупереч несприятливим обставинам радян-ської дійсності, багато хто стали митцями, художниками, письменниками, переклада-чами, громадськими діячами та збагатили українську та світову культуру.